Ухвала

від 21.08.2022 по справі 554/7234/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 22.08.2022 Справа № 554/7234/22

Провадження № 2/554/3479/2022

УХВАЛА

іменем України

22 серпня 2022 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Андрієнко Г. В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфін» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтава-Агроальнс», ОСОБА_1 , третя особа Департамент з питань реєстрації про визнання права власності та поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся представник ТОВ «Комфін» директор Мороз С. Є. із позовною заявою до відповідачів ТОВ «Полтава-Агроальнс» та ОСОБА_1 , в якій просить визнати за ТОВ «Комфін» право власності на громадську будівлю (двоповерхову автостоянку відкритого типу) загальною площею 795,» кв. м. з контрольно-пропускним пунктом Б-1, загальною площею 10,8 кв. м.; замощення, № 1; підпірна стіна, № 2 у складі громадської будівлі (двоповерхова автостоянка відкритого типу) за адресою: АДРЕСА_1 .; поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер майна 37771483 про право власності на громадську будівлю (двоповерхова автостоянка відкритого типу) у складі будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог, посилається на ті обставини, що 09 квітня 2009 року між ТОВ «Комфін» та АТ «Полтава-банк» було укладено договір № 1-04/09 про участь у фонді фінансування будівництва виду А. Забудовником по спорудженню об`єкта будівництва виступало Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому. 25 листопада 2011 року Інспекцією ДАБК у Полтавській області видано сертифікат відповідності № ПТ 000175 закінченого об`єкта будівництва. Управлінням ЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради було видано ТОВ «Комфін» як власнику свідоцтво від 14 листопада 2012 року про право власності в повному складі на громадську будівлю двоповерхову автостоянку відкритого типу, на підставі чого ПП «ПБТІ «Інвентаризатор» за цим товариством було зареєстровано право власності на нерухоме майно, про що надано відповідний витяг з Реєстру від 20 листопада 2012 року. Відповідно до договорів купівлі-продажу, посвідчених 26, 27 та 28 грудня 2021 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Філімоновою В. М. ТОВ «Комфін» було продано ПП «Полтава-Агроальнс» 33 машиномісць, про що зроблено відповідні записи. На момент звернення до суду позивачу відомо, що власником машиномісця № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Кожне місце було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно і відчужено як окрема одиниця. Не проданою залишилася громадська будівля (двоповерхова автостоянка відкритого типу) загальною площею 795,2 кв. м. з контрольно-пропускним пунктом Б-1,загальною площею 10,8 кв. м., замощення, № 1 (в т. ч. покрівля: 14 місць для тимчасового хберігання автотранспорту); підпірна стіна, № 2 у складі громадської будівлі (вдоповерхова автомстоянка відкритого типу) за адресою: АДРЕСА_1 . Однак 22 липня 2022 року ТОВ «Комфін» стало відомо, що запис про право власності за ним на вказаний об`єкт нерухомого майна в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 10 травня 2013 року на підставі перенесення до новостворених об`єктів нерухомого майна. Тобто, на підставі відчуження машиномісць ПП «Полтава-Агроальнс», виходячи з того, що іншим особам на момент вилучення запису ТОВ «Комфін» машиномісця не відчужував. Позивач вважає вказане погашення (виключення) запису з Реєстру безпідставним та незаконним, крім того, воно було здійснено без відповідного рішення. Разом із тим, на сьогоднішній день поновити запис про право власності на майно неможливо, оскільки Реєстр закрито, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суддя вважає необхідним відмовити у відкритті провадження у цій справі з огляду на таке.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, вислів «суд, встановленийзаконом»зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційнуструктуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певнихкатегорій судів.

За змістом частини першоїстатті 19 Цивільного процесуального кодексу Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

При визначенні судової юрисдикції справи, тобто передбачених законом умов, за яких вона підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, слід виходити з характеру спірних правовідносин, суті прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернулась особа, заявлених вимог, змісту та юридичної природи обставин у справі.

При цьому, критеріями розмежування юрисдикції, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Також відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року по справі № 911/488/18 господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 4 ГПК Україниправо на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначенастаттею 20 ГПК України,за змістомчастини першоїякої господарськісуди розглядаютьсправи,у спорах,що виникаютьу зв`язкузі здійсненнямгосподарської діяльності,та іншісправи увизначених закономвипадках,зокрема,справи успорах, щовиникають приукладанні,зміні,розірванні івиконанні правочиніву господарськійдіяльності,крім правочинів,стороною якихє фізичнаособа,яка неє підприємцем,а такожу спорахщодо правочинів,укладених длязабезпечення виконаннязобов`язання,сторонами якогоє юридичніособи та(або)фізичні особи підприємці(п.1); справи успорах щодоправа власностічи іншогоречового правана майно(рухомета нерухоме,в томучислі землю),реєстрації абообліку правна майно,яке (правана яке)є предметомспору,визнання недійснимиактів,що порушуютьтакі права,крім спорів,стороною якихє фізичнаособа,яка неє підприємцем,та спорівщодо вилученнямайна длясуспільних потребчи змотивів суспільноїнеобхідності,а такожсправи успорах щодомайна,що єпредметом забезпеченнявиконання зобов`язання,сторонами якогоє юридичніособи та(або)фізичні особи підприємці(п.6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13); інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (п. 15).

Як слідує із позовної заяви, вимоги ТОВ «Комфін» про визнання за ним права власності на громадську будівлю і поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності звернуті, зокрема, до ТОВ «Полтава-Агроальнс», що у свою чергу є господарюючим суб`єктом, якому ТОВ «Комфін» безпосередньо відчужувало нерухоме майно (машиномісця), через що відбулось перенесення до новостворених об`єктів нерухомого майна і на підставі чого 10 травня 2013 року погашено запис про право власності, позаяк іншим особам на момент вилучення запису таке майно не відчужувало; а також до фізичної особи ОСОБА_1 . Тим самим, у позовній заяві ставить під сумнів правильність порядку набуття права власності на спірне нерухоме майно.

Таким чином, за змістом позову, спір виник саме між юридичними особами ТОВ «Комфін» та ТОВ «Полтава-Агроальнс».

Тоді як у поданій позовній заяві представником ТОВ «Комфін» взагалі не обґрунтовано, яким чином залучена ним фізична особа порушує право власності позивача.

За таких обставин, включення до кола учасників справи ОСОБА_1 як відповідача, який зазначений у позові як фізична особа, і на теперішній час є власником об`єкта спірного нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 07 лютого 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набока Ю. В., реєстровий № 252 (що не є предметом спору), на переконання суду, не змінює ні суб`єктного складу сторін, ані характеру спірних правовідносин та не змінює характеру цього спору.

Відтак, з урахуванням характеру спірних відносин, а також наявності відповідної норми закону, що прямо передбачає вирішення спору господарським судом, дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Вказане повністю узгоджується зі статтею 2 ГПК України, яка завданням господарського судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів не тільки юридичних осіб і держави, але й фізичних осіб.

З урахуванням наведених норм процесуального права, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами у справі, пов`язані зі здійсненням господарської діяльності, а тому справа може бути розглянута господарським судом за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкриті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки такий спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Крім того, позивачем при зверненні з вищевказаним позовом було надано платіжне доручення № 90 від 02 серпня 2022 року про сплату судового збору за подачу позовної заяви до суду в сумі 10866,85 грн.

Тому, суд вважає на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернути позивачу судовий збір у розмірі 10866,85 грн., що був сплачений ним при подачі позову.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. ст. 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфін» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтава-Агроальнс», ОСОБА_1 , третя особа Департамент з питань реєстрації про визнання права власності та поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Роз`яснити позивачу його право звернення з даним позовом до господарського суду, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510 повернути платнику ТОВ «Комфін», код ЄДРПОУ 30830238, місцезнаходження: вул. Європейська, буд. 146а, м. Полтава; судовий збір у розмірі 10866,85 грн. (десять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 85 копійок), що був сплачений відповідно до платіжного доручення № 90 від 02 серпня 2022 року, банк платника АТ «Полтава-банк», на р/р UA378999980313181206000016716, отримувач: ГУК у Полт.обл/Шевченків р-н//22030101, код отримувача: 38019510, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку: 899998; призначення платежу: *;101; 30830238;Судовий зібр, за позовом ТОВ «Конфін»; Октябрській районний суд м. Полтави без ПДВ.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г. В. Андрієнко