Ухвала

від 22.08.2022 по справі 761/14199/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14199/22

Провадження № 1-кс/761/7961/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно,

В С Т А Н О В И В :

в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно.

Клопотання мотивовано, зокрема, тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2021 у кримінальному провадженні № 12020110000000737 від 22.06.2020 накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5903, площею 0,05га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, 3222484000:02:002:5906, площею 0,0227га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, 3222484000:02:002:5911, площею 0,0227га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Так, представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 вказує на те, що рішення щодо арешту майна є неправомірним та необґрунтованим, оскільки земельні ділянки не можуть бути використані як доказ факту обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отже не можуть бути речовими доказами. Крім того, зазначив, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем вище зазначеного майна, на яке накладено арешт та не являється підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні №12020110000000737 від 22.06.2020.

Також, наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2021 №48/7 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 від 30.04.2020 щодо оскарження рішень та дій приватних нотаріусів і державних реєстраторів стосовно продажу та оформлення земельних ділянок, перелік яких вказано у заяві кримінального провадження №12020110000000737, зокрема і вказаних вище, оскільки оскаржувані рішення прийняті відповідно до законодавства України.

На даний час, власником вище зазначених земельних ділянок, на які накладено арешт являється ОСОБА_4 . При цьому, органом досудового розслідування не спростовано факту правомірності набуття останнім права власності на спірне майно та підстави, які б виправдовували необхідність такого втручання в права власності особи, яка не має статусу підозрюваного та не є учасником кримінального провадження №12020110000000737, як арешт майна.

А тому арешт підлягає скасуванню, так як не виправдовує втручання у права власника.

В судове засідання представник власника майна адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 у судове засідання не з`явися, однак направив клопотання щодо розгляду справи за його відсутність. Клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав у ньому наведених.

Прокурор про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, однак його неявка в силу положень ч. 2 ст. 174 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання, при цьому, в розпорядженні слідчого судді наявні достатні матеріали для прийняття рішення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, клопотання про накладення арешту на майно ( справа 761/30042/21, провадження1-кс/761/17266/2021) дійшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів убачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2021 у кримінальному провадженні № 12020110000000737 від 22.06.2020 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5903, площею 0,05га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, 3222484000:02:002:5906, площею 0,0227га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, 3222484000:02:002:5911, площею 0,0227га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .

При цьому, як слідує з мотивувальної частини ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на земельні ділянки стало те, що вони є речовим доказом, оскільки являються об`єктам протиправних дій, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з даними ухвали слідчого судді, постановою від 20.12.2020 вказане майно визнано речовим доказом на підставі ст. ст. 98, 100 КПК України в межах кримінального провадження № 12020110000000737 від 22.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Разом з тим, на момент накладення арешту на згадане майно у кримінальному провадженні № 12020110000000737 від 22.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчим та прокурором не було доведено об`єктивними даними, що існує обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_4 який є власником арештованого майна, причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, серед іншого, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається для забезпечення збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися в клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Отже, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5903, площею 0,05га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, 3222484000:02:002:5906, площею 0,0227га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, 3222484000:02:002:5911, площею 0,0227га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, а також недоведеність факту використання вказаного майна як доказу фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування, оскільки не може свідчити про можливу причетність власника майна ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, та не може бути підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, у зв`язку із чим викликає сумнів в розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження

Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання представника власникамайна адвоката ОСОБА_3 ,що дієв інтересахвласника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020110000000737 від 22.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2021 року, а саме із земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484000:02:002:5903, площею 0,05га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, 3222484000:02:002:5906, площею 0,0227га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, 3222484000:02:002:5911, площею 0,0227га, цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя