Рішення

від 16.08.2022 по справі 225/5137/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 225/5137/21

Провадження № 2/225/58/2022

Дзержинський міський суд Донецької області

==========================================================

РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2022 року Дзержинський міський суд Донецької області

у складі головуючого-судді Челюбєєва Є.В.,

за участі: секретаря Федорцової І.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Петрової М.О. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом адвоката Петрової Марини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району (орган опіки та піклування); Ленінська районна рада м.Донецьк (орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року представник позивача - адвокат Петрова Марина Олександрівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району (орган опіки та піклування); Ленінська районна рада м.Донецьк (орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 16.11.2007 року між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, зареєстрований Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головної управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 1634. Від шлюбу у них народилася дитина, донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюбно-сімейні відносини припинені ще з 2010 року, з цього часу позивач та відповідач почали проживати окремо.

Внаслідок окупації м. Донецька в 2015 році позивач разом з донькою змушена була покинути адресу свого мешкання та переїхала до м. Запоріжжя, дитина почала навчатися у Запорізькій загальноосвітній школі І-ІII ступенів № 97 ЗМР, позивач влаштувалася на роботу до ТОВ «АТБ-маркет» на посаду укладальник-пакувальник. При виїзді позивача з дитиною до м. Запоріжжя, в 2015 році відповідач надав дозвіл нотаріуса на виїзд дитини до м. Запоріжжя. Після цього вони більше не спілкувалися, відповідач залишився проживати у м. Донецьк.

Увесь час з моменту припинення сімейних відносин з відповідачем, донька перебуває на її повному утриманні та вихованні, відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не цікавиться її навчанням. З 2012 року дитина не бачила батька та не спілкувались з ним.

Провадження у справі відкрито 25 жовтня 2021 року та призначено по справі підготовче засідання.

14 грудня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивач та позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали повністю, наполягали на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не прибув, надав до суду заяву з проханням справу розглядати без його участі, зазначив, що позов визнає в повному обсязі, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.

Представник третьої особи- Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (орган опіки та піклування) в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримують.

Представник третьої особи- Ленінської районної ради м.Донецька (орган опіки та піклування) в судове засідання не з`явився, заяву про розгляд справи у його відсутності не надав.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що проживає з позивачем ОСОБА_1 в цивільному шлюбі більш ніж 5 років. Донька позивача проживає разом з ними, вони разом займаються її вихованням, забезпечують всім необхідним, дитина називає його татом. Також зазначив, що не чув та не бачив, щоб вона спілкувалась з батьком та він її навідував. Гроші та подарунки він також не передавав.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що проживає в м.Запоріжжі, позивача та її цивільного чоловіка ОСОБА_8 знає близько 5 років, буває у них вдома. Відповідача вона не знає та не разу не бачила, щоб він навідував свою доньку ОСОБА_9 . Вихованням та піклуванням за дитиною займаються позивач та її цивільний чоловік. Зі слів позивача вона знає, що батько дитини сам не виявляє бажання з нею спілкуватись.

Вислухавши пояснення представника позивача та позивача, допитавши свідків, дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Так, відповідно до ст.164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26 листопада 2008 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції м.Донецька, актовий запис № 705.

Відповідно до довідки від 26 серпня 2015 року №2327005126 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1 і перемістилися в АДРЕСА_2 .

Згідно довідки Запорізької загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 97 ЗМР від 16 червня 2021 року, зазначено, що батько ОСОБА_4 не приймає участі в класних зборах, не цікавиться успішністю доньки. За період навчання дитини в школу не приходив.

Згідно відповіді КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» від 22 червня 2021 № 01-15/392 на адвокатський запит, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває на обліку в амбулаторії № 10 з 04.09.2015 року. Дитина є тимчасово внутрішньо переміщеною особою, прибула з м.Донецька. Декларація укладена з педіатром ОСОБА_10 у 2015 році. На прийом до лікаря дитина приходить в супроводі матері ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки ТОВ «АТБ-маркет», ОСОБА_1 працює на зазначеному підприємстві на посаді укладальник-пакувальник та отримує щомісячний дохід у вигляді заробітної плати.

Відповідно до акту обстеження умов проживання, виданого відділом по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, житло, де мешкає ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 має гарні умови для її проживання разом з дитиною, яка має окрему кімнату, забезпечена всім необхідним для відпочинку, розвитку та навчання. Під час бесіди спеціалістів з дитиною, вона повідомила, що батька не бачила понад 6 років, він з нею не спілкується, не дзвонить, не вітає зі святами.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно пункту 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу свідомо ухиляється від виконання юридичного обов`язку по вихованню своєї доньки, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, не спілкується з нею, не створює умов отримання нею освіти, не цікавиться її долею, матеріально не допомагає, що підтверджується вищенаведеними дослідженими доказами.

Доказів, які б свідчили про те, що відповідач в силу певних поважних причин або інших обставин не може здійснювати свої батьківські обов`язки щодо своєї доньки судом не встановлено.

У суду немає підстав вважати, що позбавлення батьківських прав відповідача вплине на інтереси дитини, яка не отримує від свого батька необхідної уваги та догляду.

Крім того, при зміні своєї поведінки та зміні обставин згідно з ст. 169 СК України, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із позовом про поновлення батьківських прав.

Враховуючи досліджені судом докази, пояснення свідків, ухилення відповідача від виконання покладених на нього батьківських обов`язків, зважаючи на добровільну згоду на позбавлення відповідача батьківських прав відносно дочки, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову та наявності правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст.12,81,263-265,341,342 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги адвоката Петрової Марини Олександрівни (69098, м.Запоряіжжя, вул. Бочарова 8-б/77), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_4 ; фактично проживає: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ), треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району (орган опіки та піклування) (69104, м.Запоріжжя, вул. Чумаченка,32 ЄДРПОУ 37573541); Ленінська районна рада м.Донецьк (орган опіки та піклування) (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Транспортна,2, ЄДРПОУ 26481764) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав у відношенні до його неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: Є.В. Челюбєєв