Рішення

від 17.08.2022 по справі 902/387/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2022 р. Cправа № 902/387/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна енергопостачальна компанія" (вул. Князів Каріатовичів, буд. 139, кв. 17, 18, 19, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 25 192,57 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Горопашний І.В. за довіреністю;

відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №01/20365 від 25.05.2022 Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна енергопостачальна компанія" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0674-02024 від 16.05.2019 в загальному розмірі 25 192,57, з яких: 14 251,73 грн - борг, 3 808,80 грн - штраф, 3918,70 грн - пеня, 765,71 грн. - 3% річних, 2447,63 грн - інфляційні втрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0674-02024 від 16.05.2019 в частині оплати наданих послуг з передачі електричної енергії за період лютий-червень 2020 року.

Ухвалою суду від 03.06.2022 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Заявою № 01/23366 від 13.06.2022, що надійшла до суду 17.06.2022, позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.06.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/387/22 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням розгляду справи по суті на 14.07.2022.

У визначену судом дату (14.07.2022) судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Вінницькій області та ракетним обстрілом м. Вінниця.

Ухвалою суду від 14.07.2022 розгляд справи по суті призначено на 18.08.2022.

На визначену судом дату з`явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, що направлена відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає інформації щодо відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернута до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

З врахуванням викладеного суд зазначає, що згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.

До того ж, суд вважає за необхідне зауважити, що ухали суду у даній справі додатково направлялись на відому суду адресу електронної пошти відповідача.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Також, суд зазначає, що роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника позивача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.08.2022 прийнято судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 18.08.2022 представник позивача не з`явився, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії (далі - ОСП)) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна енергопостачальна компанія", Користувач системи передачі (далі - Користувач)) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0674-02024 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього Договору, а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Ціна Договору визначається згідно з діючим на момент надання Послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим Регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті. ( п. 3.1 Договору).

Для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги (п. 4.1 Договору).

Планова та фактична вартість Послуги (грн) за цим Договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт-год) за розрахунковий період на тариф на Послугу, затверджений Регулятором (грн/МВт-год). На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 5.1 Договору).

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим Договором є 1 календарний місяць.

Користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості Послуги ОСП наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахунковою періоду;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця (п. 6.2 Договору).

У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів Послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів Послуги; сплачує вартість Послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів Послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів Послуг (п. 6.3. Договору).

У п. 6.4 Договору зазначено, що у разі зміни Регулятором тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості Послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу.

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих Виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (п. 6.5 Договору).

За умовами п. 6.6 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги, Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

У випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. (п. 6.7. Договору)

Згідно з п. 7.1 Договору ОСП має право, зокрема отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу.

ОСП зобов`язується, серед іншого, забезпечувати надання Послуги з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу XI Кодексу системи передачі; складати та надавати Користувачу, на його запит, акти, рахунки, повідомлення у терміни та відповідно до порядку, зазначеного у розділах 6 та 10 цього Договору; повідомляти Користувача про зміну тарифу на передачу електричної енергії у терміни та відповідно до порядку, зазначеного у розділі 6 цього договору (п. 9.1 Договору).

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що Користувач зобов`язується, зокрема: подавати ОСП планові обсяги передачі електроенергії; повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та відповідно до порядку, що зазначені у розділах 6 та 10 цього Договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

Планові обсяги передачі електроенергії Користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх Користувачу. ОСП протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє Користувачу акт приймання-передачі наданої Послуги. Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої Послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку (п. 10.1 Договору).

Згідно з п. 10.2 Договору ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги відповідно до форми, наведеної у додатку 3 цього Договору, та надсилає його Користувачу. Користувач у триденний термін має повернути ОСП акт звірки розрахунків наданої Послуги, підписаний зі свого боку. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між Сторонами Користувач має право у триденний термін направити свій примірник акта звірки розрахунків ОСП з вмотивованим запереченням. Цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий ОСП у триденний термін, підписаний у разі згоди та наданий Користувачу. Якщо Сторони не дійшли згоди, застосовуються норми розділу 12 цього Договору.

У разі несвоєчасної оплати Користувачем отриманої Послуги ОСП направляє Користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості Користувачем ОСП має право направити Користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання Послуги відповідно до вимог КСП (п. 10.3 Договору).

Акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі або отриманої з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день доставки рекомендованого листа або іншого реєстрового поштового відправлення, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (уразі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою (п. 10.4 Договору).

Пунктом 14.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

16.05.2019 сторони Договору уклали Додаткову угоду, в якій погодили, що у випадку набуття чинності статей 66 - 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» та/або внесення зміни в Договір між членами оптового ринку України щодо закупівлі втрат електричної енергії в магістральних та міждержавних електромережах ДП «НЕК «Укренерго», права та зобов`язання Сторін за Договором в частині розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії є обов`язковими для виконання починаючи з наступного дня після настання одного з таких випадків. Також сторони погодили в термін до 15.06.2019 укласти додаток до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії «Перелік точок комерційного обліку Користувача» на підставі інформації, яка надається Користувачем і внести зміни до Договору у разі внесення змін до нормативно-правових актів протягом 1 місяця від дати запровадження таких змін в нормативно-правових актах.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2019 №321 «Деякі питання створення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» створено Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго») шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»; затверджено Статут Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго». Також вирішено вважати ПрАТ «НЕК «Укренерго» правонаступником Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», визначено, що держава в особі суб`єкта управління корпоративними правами держави - Міністерства фінансів України є власником 100 відсотків акцій випуску; закріплено на праві господарського відання за Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», як за правонаступником майнових прав і обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» майно, що не включено до статутного капіталу акціонерного товариства.

У матеріали справи надано статут Приватного акціонерного товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2019 №437, відповідно до п. п. 1.1, 3.2 якого товариство є юридичною особою, що утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство»; товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Додатковою угодою від 14.08.2019 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 08.05.2019 № 0153-02024 сторони з метою приведення договору у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, якою в тому числі внесено зміни до типової форми Договору про надання послуг з передачі електричної енергії), дійшли згоди викласти договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 08.05.2019 № 0153-02024 в новій редакції.

Судом встановлено, що відповідачем направлялись позивачу наступні повідомлення про планові обсяги передачі електричної енергії:

повідомлення №11 від 24.01.2020 про планові обсяги передачі електричної енергії на лютий 2020 у розмірі 40000 кВТ/год;

повідомлення №18 від 24.02.2020 про планові обсяги передачі електричної енергії на березень 2020 у розмірі 50000 кВТ/год;

повідомлення №21 від 29.03.2020 про планові обсяги передачі електричної енергії на квітень 2020 у розмірі 50000 кВТ/год;

повідомлення №23 від 27.04.2020 про планові обсяги передачі електричної енергії на травень 2020 у розмірі 50000 кВТ/год;

повідомлення №25 від 25.05.2020 про планові обсяги передачі електричної енергії на червень 2020 у розмірі 50000 кВТ/год.

Позивачем, на виконання умов Договору у період з лютого по червень 2020 року (включно) було надано відповідачу послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 43697,10 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі Послуг, в розрізі по актах:

Акт приймання-передачі послуги за лютий 2020 року від 29.02.2020 на суму 3558,41 грн.;

Акт приймання-передачі послуги за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 6258,26 грн.;

Акт приймання-передачі послуги за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 10226,00 грн.;

Акт приймання-передачі послуги за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 9402,70 грн.;

Акт приймання-передачі послуги за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 4215,19 грн.;

Акт коригування до акту від 29.02.2020 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії по договору від 16.05.2019 № 0674-02024 від 23.09.2020 з коригуванням вартості послуг на 4627,87 грн.;

Акт коригування до акту від 31.03.2020 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії по договору від 16.05.2019 №0674-02024 від 29.09.2020 з коригуванням вартості послуг на 4913,20 грн.;

Акт коригування до акту від 30.04.2020 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії по договору від 16.05.2019 №0674-02024 від 02.11.2020 з коригуванням вартості послуг на - 3695,66 грн.;

Акт коригування до акту від 31.05.2020 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії по договору від 16.05.2019 №0674-02024 від 17.11.2020 з коригуванням вартості послуг на - 164,67 грн.;

Акт коригування до акту від 30.06.2020 приймання-передачі Послуги з передачі електричної енергії по договору від 16.05.2019 №0674-02024 від 25.11.2020 з коригуванням вартості послуг на 4355,80 грн..

Тоді як відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов`язань, провів часткові розрахунки на загальну суму 29 445,37 грн. що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

платіжне доручення № 228 від 04.05.2020 на суму 1491,84 грн. з призначенням платежу: «Послуги з передачі електричної енергії за лютий зг.рах №0674-02024 від 17.02.2020 р. у т.ч. ПДВ 20.00% - 248,64»;

платіжне доручення № 229 від 04.05.2020 на суму 1491,84 грн. з призначенням платежу: «Послуги з передачі електричної енергії за лютий зг.рах №0674-02024 від 20.02.2020 р. у т.ч. ПДВ 20.00% - 248,64»;

платіжне доручення № 230 від 04.05.2020 на суму 1491,84 грн. з призначенням платежу: «Послуги з передачі електричної енергії за лютий зг.рах №0674-02024 від 05.02.2020 р. у т.ч. ПДВ 20.00% - 248,64»;

платіжне доручення № 231 від 04.05.2020 на суму 1491,84 грн. з призначенням платежу: «Послуги з передачі електричної енергії за лютий зг.рах №0674-02024 від 10.02.2020 р. у т.ч. ПДВ 20.00% - 248,64»;

платіжне доручення № 263 від 29.05.2020 на суму 1864,80 грн. з призначенням платежу: «Послуги з передачі електричної енергії за березень 2020 зг.рах №0674- 02024 від 20.03.2020 р. у т.ч. ПДВ 20.00% - 310,80»;

платіжне доручення № 264 від 29.05.2020 на суму 1864,80 грн. з призначенням платежу: «Послуги з передачі електричної енергії за березень 2020 зг.рах №0674- 02024 від 10.03.2020 р. у т.ч. ПДВ 20.00% - 310,80»;

платіжне доручення № 265 від 29.05.2020 на суму 1864,80 грн. з призначенням платежу: «Послуги з передачі електричної енергії за березень 2020 зг.рах №0674- 02024 від 28.02.2020 р. у т.ч. ПДВ 20.00% - 310,80»;

платіжне доручення № 266 від 29.05.2020 на суму 1864,80 грн. з призначенням платежу: «Послуги з передачі електричної енергії за березень 2020 зг.рах №0674- 02024 від 16.03.2020 р. у т.ч. ПДВ 20.00% - 310,80»;

платіжне доручення № 267 від 29.05.2020 на суму 1864,80 грн. з призначенням платежу: «Послуги з передачі електричної енергії за березень 2020 зг.рах №0674- 02024 від 05.03.2020 р. у т.ч. ПДВ 20.00% - 310,80»;

платіжне доручення № 285 від 18.06.2020 на суму 14154,01 грн. з призначенням платежу: «Послуги з передачі електричної енергії за травень 2020 зг.рах №0674- 02024 від 04.06.2020 р. у т.ч. ПДВ 20.00% - 2359,00».

Проведення часткових розрахунків також підтверджується Випискою по платежам по Договору з ТОВ «Міжрегіональна енергопостачальна компанія» від 16.05.2019 №0674-02024.

В результаті неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором, за останнім виникла та рахується заборгованість за надані послуги з передачі електричної енергії в загальній сумі 14 251,73 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.

Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з приписами п. п. 5.1-5.2 Кодексу системи передачі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі.

Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами Оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні її експорту, імпорту та транзиту.

Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі.

Відповідно до п. 4 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії на підставі договору, укладеного на основі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Надання позивачем відповідних послуг у визначений період підтверджено належними доказами, наведеними вище по тексту рішення, і прийняття таких послуг, у визначених в актах об`ємах та вартості, не заперечується відповідачем у справі.

Тоді як відповідачем не проведено розрахунки за надані послуги за Договором в повному обсязі, і станом на день ухвалення рішення в даній справі, надані послуги на суму 14 251,73 грн. є неоплаченими.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених судом обставин, та виходячи з положень наведених вище норм, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 14 251,73 грн. боргу за Договором.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 3918,70 грн - пені, 3808,80 грн - штрафу, 2447,63 грн - інфляційних втрат та 765,71 грн - 3% річних.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Відповідно до 6.7. Договору, у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

При цьому судом враховується, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України. А тому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, означені вимоги заявлено позивачем у відповідності до умов укладеного Договору та чинного законодавства України.

Суд акцентує увагу, що відповідачем не висловлено заперечень щодо правильності проведеного позивачем розрахунку штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, не надано власного контррозрахунку заборгованості тощо.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, дійшов висновку, що такі вимоги є обґрунтованими, правомірними та арифметично правильними, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з підстав наведених вище.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна енергопостачальна компанія" (вул. Князів Каріатовичів, буд. 139, кв. 17, 18, 19, м. Вінниця, 21037; код ЄДРПОУ 42765445) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227) 14 251 грн. 73 коп. - основного боргу; 3 808 грн. 80 коп. штрафу; 3 918 грн. 70 коп. - пені; 765 грн. 71 коп. - 3% річних; 2 447 грн. 63 коп. - інфляційних втрат та 2 481 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреcи електронної пошти: позивача - nec-kanc@ua.energy; відповідача - mek-energy@ukr.net.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 23 серпня 2022 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)

3 - відповідачу (вул.Князів Каріатовичів, буд. 139, кв. 17, 18, 19, м. Вінниця, 21037)