Ухвала

від 21.08.2022 по справі 910/7820/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

22.08.2022Справа № 910/7820/22

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши

заяву Приватного підприємства "Влад"

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі за позовом Приватного підприємства "Влад"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мототех Центр 1"

про стягнення 170 000,00 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне підприємство "Влад" (далі - ПП "Влад", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мототех Центр 1" (далі - ТОВ "Мототех Центр 1", відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 170 000,00 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у порушення досягнутої сторонами домовленості відповідач не виконав свого зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару, внаслідок чого у ТОВ "Мототех Центр 1" виник обов`язок повернути отримані грошові кошти. У позові ПП "Влад" просить стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 170 000,00 грн.

Разом із позовом ПП "Влад" подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Мототех Центр 1" та знаходяться на рахунках у банківських установах, у тому числі у АТ "Альфа Банк", м. Київ, МФО 300346, IBAN НОМЕР_1 та у АТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 322669, IBAN НОМЕР_2 , у сумі 170 000,00 грн.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що ТОВ "Мототех Центр 1" не виконало своїх зобов`язань з поставки товару, також не повернуло сплачені позивачем кошти авансу. За вказаних обставин, на думку заявника, у разі ненакладення арешту на кошти відповідача останній може вчинити дії щодо їх приховування (переведення або зняття), що унеможливить виконання рішення суду та захист прав позивача.

Розглянувши вказану заяву, перевіривши викладені заявником доводи та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу або третім особам (ст. 136, 137 ГПК України).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У якості підстав для забезпечення позову заявник зазначає про неналежне виконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару, що є предметом самого позову.

Проте, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

При цьому пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Отже, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, ПП "Влад" мало б довести належними та достатніми доказами, що грошові кошти ТОВ "Мототех Центр 1" можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення в результаті об`єктивних причин (зокрема, у зв`язку із їх відсутністю для виконання зобов`язань за спірним договором, незадовільного фінансового стану виконавця, наявністю невиконаних безспірних зобов`язань, тощо) або суб`єктивних причин (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою неповернення коштів попередньої оплати).

Разом з тим, подана позивачем заява ґрунтується лише на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення поданого позову, а відтак, і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому позивачем не підтверджена неплатоспроможність відповідача, зокрема, заявником не надано ніяких доказів відсутності коштів на рахунках відповідача, достатніх для задоволення вимог ПП "Влад", або доказів, що відповідачем вчиняються дії для зменшення (приховування, переведення, зняття) наявних у нього коштів.

Самі лише твердження позивача, що відповідач не виконав у строк свого обов`язку та не поставив обумовлене обладнання, не можуть свідчити про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, оскільки такі обставини є безпосередньо предметом позову, а сам факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань на час вирішення питання доцільності/недоцільності вжиття заходів забезпечення позову ще не встановлений та підлягає доведенню позивачем під час розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 вказаної постанови).

Отже, оскільки заявник не довів наявність та не подав належних та допустимих доказів (у розумінні ст. 76, 77 ГПК України) тих обставин, із якими діюче законодавство пов`язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на ускладнення виконання рішення, суд вважає заяву ПП "Влад" необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, у разі відмови у її задоволенні, покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Влад" про вжиття заходів забезпечення позову

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та з цього часу може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 256-259 ГПК України.

Суддя Головіна К. І.