Рішення

від 23.08.2022 по справі 910/4736/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2022Справа № 910/4736/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»

до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Єнісейська садиба»

про стягнення 755 850, 72 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Єнісейська садиба» (надалі-відповідач) про стягнення суми боргу за електричну енергію в розмірі 755 850, 72 грн.

Позовні вимоги з посиланням на ст. 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції "Колективна Побутова", в частині оплати спожитої за січень - квітень 2022 року електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/4736/22, визнано справу малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

23.06.2022 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали та додаткові пояснення в яких зазначено, що відповідачем частково погашено заборгованість за договором у сумі 20 000, 00 грн, а тому станом на 23.06.2022 заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію складає 735 580, 72 грн. Дослідивши зміст указаного клопотання, суд розцінює його як заяву про зменшення позовних вимог.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, тому приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 21.06.2022, яка отримана останнім 04.07.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492446986.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) в розумний строк, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі - Постанова №312) затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктом 8 постанови №312 визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідач шляхом подання підписаної заяви-приєднання від 07.11.2019 приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції "Колективна Побутова". Також відповідачу присвоєно особовий рахунок № 4342002.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 р. № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього договору постачальник або споживач іменуються сторона, а разом сторони.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, в тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та/або господарську діяльність. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності (п. 2.2. договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Пунктом 5.8 встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до розділу 5 "Термін оплати" комерційної пропозиції "Колективна Побутова" до договору розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися в строк вказаний в рахунку але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, не залежно від отримання рахунку.

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника

У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Споживач може надавати звіти про показники засобу обліку за формою узгодженою з оператором системи розподілу, за розрахунковий період та в дати, визначені договором, що діяв станом на 31 жовтня 2021 року, до отримання окремого повідомлення від постачальника про зміну відповідної дати чи періоду.

Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду (отримання) в сервісі «Особистий кабінет».

Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєдненні (пункт 13.1 договору).

Розділом 10 "Термін дії договору" комерційної пропозиції "Колективна Побутова" до договору сторони встановили, що даний договір укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.

Обсяги споживання за розрахункові період січень - квітень 2022 року підтверджуються відповідно до даних комерційного обліку, які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та п. 16.1 Розділу IV, п. 7 Розділу XIII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.

На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії позивачем сформовано рахунки: за січень 2022 року № 43420020/1/1 від 01.02.2022 на суму 310 232, 16 грн, за лютий 2022 року № 43420020/2/1 від 01.03.2022 на суму 254 772, 00 грн, за березень 2022 року № 43420020/3/1 від 05.04.2022 на суму 136 053, 12 грн та за квітень 2022 року № 43420020/4/1 від 01.05.2022 на суму 124 350, 24 грн, що в загальній сумі складає 825 407, 52 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем часткового оплачено спожиту електричну енергію за період січень - квітень 2022 року в загальній сумі 89 556, 80, а саме: 69 556, 80 грн до відкриття провадження в справі та 20 000, 00 грн після відкриття провадження, що підтверджується довідкою про надходження коштів та випискою банку про рух коштів між позивачем та відповідачем.

Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 735 580, 72 грн за поставлену електричну енергію за період січень - квітень 2022 року.

Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 1 стаття 714 Цивільного кодексу України).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України).

Між сторонами в даній справі виникли правовідносини, за договором постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем за період січень - квітень 2022 року було спожито електричної енергії на загальну суму 825 407, 52 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розділом 5 "Термін оплати" комерційної пропозиції "Колективна Побутова" до договору встановлено, що розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися в строк вказаний в рахунку але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, не залежно від отримання рахунку.

Відповідачем часткового оплачено спожиту електричну енергію за період січень - квітень 2022 року в загальній сумі 89 556, 80 грн, що підтверджується довідкою про надходження коштів.

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 09 листопада 2018 року в справі № 911/3685/17 та від 11.01.2022 у справі № 924/1263/19.

Суд розцінює часткові оплати відповідача, як визнання ним основного боргу за спожиту електричну енергію за період січень - квітень 2022 року.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за період січень - квітень 2022 року в розмірі 735 580, 72 грн (825 407, 52 грн - 89 556, 80 грн), доказів її погашення відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 735 580, 72 грн основної заборгованості.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Позивач у позові просить суд повернути надлишково сплачений судовий збір.

Окремо суд зазначає, що порядок та правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, враховуючи, що позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у загальному розмірі 11 487, 76 грн та в подальшому зменшено позовні вимоги до 735 580, 72 грн, суд дійшов висновку, що позивач має право на повернення 454, 05 грн судового збору.

Зі змісту ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що рішення суду не є виконавчим документом, у зв`язку з чим, питання про повернення судового збору буде вирішено окремою ухвалою суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Єнісейська садиба» (03057, місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 1, ідентифікаційний код 38814517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 31, ідентифікаційний код 41916045) 735 580 (сімсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 72 коп. основного боргу та 11 037 (одинадцять тисяч тридцять сім) грн 76 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань