Рішення

від 21.08.2022 по справі 914/1145/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2022 Справа № 914/1145/22

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Анвіта», м. Львівдо відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ягеллон Технікс», Львівська обл., с. Черляни про:стягнення заборгованості, штрафу, пені, інфляційних втрат і 3% річних Суддя Р.В. Крупник Секретар Р.Р. Волошин Представники сторін: від позивача:Ю.О. Стецюк адвокат;від відповідача:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «Анвіта» до ТОВ «Ягеллон Технікс» про стягнення заборгованості, штрафу, пені, інфляційних втрат і 3% річних.

Ухвалою від 09.06.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 04.07.2022, повернув ТОВ «Анвіта» з Державного бюджету України 1028,35 грн. судового збору.

Ухвалою від 22.06.2022 суд задовольнив заяву представника ТОВ «Анвіта» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 04.07.2022 суд відклав підготовче засідання у справі на 08.08.2022 та ухвалив проводити його проводити в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 08.08.2022 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 22.08.2022, судове засідання ухвалено проводити в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні, призначеному на 22.08.2022 представник позивача взяв участь у режимі відеоконференції, направив на адресу суду клопотання про долучення доказів (вх. №17213/22 від 16.08.2022).

Що стосується сторони відповідача, то явки повноважного представника відповідна сторона не забезпечила у жодних із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 22.08.2022. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання призначене на 22.08.2022 відповідач не повідомляв.

Разом з цим, суд зазначає, що про розгляд справи №914/1145/22 ТОВ «Ягеллон Технікс» було відомо, адже поштове відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором №7901414553659, яким на його юридичну адресу направлялася ухвала про відкриття провадження у справі, було вручено особисто представнику відповідача, що підтверджується наявним у матеріалах справи трекінгом відповідного поштового відправлення, сформованого 25.07.2022 та відповіддю на запит АТ «Укрпошта вх. №16848/22 від 10.08.2022.

З огляду на викладене, враховуючи те, що адреса: 81500, Львівська обл., с. Черляни, вул. Польова, буд. 25, на котру відправлялася ухвала про відкриття провадження у справі, є юридичною адресою відповідача і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, а також зважаючи на отримання відповідачем ухвали від 09.06.2022, суд доходить висновку, що в силу вимог ст. 242 ГПК України ТОВ «Ягеллон Технікс» вважається таким, що належним чином повідомлене про розгляд справи.

Окрім цього, слід зазначити, що ухвали у даній справі суд також направляв на адресу відповідача, яка зазначена ним як поштова адреса у первинних документах (договорі про надання поворотної фінансової допомоги №1/03/2019-А від 01.03.2019), а саме: 79026, м. Львів, вул. Княгині Ольги, буд. 5В, офіс 312. Наявними у матеріалах справи трекінгами поштових відправлень №7901414570367 та №7901414604911 підтверджується факт отримання відповідачем ухвал, в яких відображено хід розгляду справи. Зазначене додатково підтверджує факт обізнаності відповідача про розгляд судом даної справи.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позовна заява обґрунтована тим, що 01.03.2019 між позивачем (позикодавець) та відповідачем (позичальник) укладено Договір №1/03/2019-А про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якого позикодавець надає, а позичальник приймає поворотну фінансову допомогу у розмірі 160000,00 грн. Згідно умов договору позичальник зобов`язувався повернути надані грошові кошти до 01.05.2019.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання за договором він виконав належним чином та перерахував відповідачу обумовлену суму позики. Разом з цим, відповідач своїх зобов`язань за договором не дотримався та не повернув у встановлений строк надані йому 160000,00 грн.

Зважаючи на те, що заходи досудового врегулювання спору не призвели до позитивного результату, позивач звернувся до суду зі цим позовом про стягнення 262546,63 грн. заборгованості, з яких 160000,00 грн. основна заборгованість, 16000,00 грн. штрафу, 27235,07 грн. пені, 44688,00 грн. інфляційних втрат та 14623,56 грн. 3% річних.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.03.2019 між позивачем (позикодавець) та відповідачем (позичальник) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №1/03/2019-А (надалі Договір), згідно із яким позикодавець надає, а позичальник приймає поворотну фінансову допомогу. Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. Договору допомога надається однією сумою в національній валюті України в розмірі 160000,00 грн. (сто шістдесят тисяч грн. 00 коп.). Допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Допомога надається шляхом внесення всієї суми грошових коштів одразу або частинами до каси позичальника, або перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з особового або іншого рахунку позикодавця.

Позивач перерахував відповідачу обумовлену Договором суму грошових коштів, що підтверджується платіжним дорученням №282 від 01.03.2019.

Згідно із п. 2.4. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 1 (першого) травня 2019 року.

Після закінчення строку, вказаного у п. 2.4. договору, позичальник зобов`язується протягом 10 (десяти) календарних днів повернути допомогу позикодавцю (п. 3.2. Договору).

У п.п. 4.2. - 4.3. Договору сторони погодили, що у разі прострочення повернення грошових коштів, що передбачені п. 2.1. договору, позикодавець вправі стягнути з позичальника у встановленому чинним законодавством України порядку грошові кошти, а також вправі вимагати від позичальника сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. У разі, якщо на дату повернення грошових коштів, передбаченою п. 2.4. договору, позичальник не повернув грошові кошти позикодавцю, позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від суми зазначеної в п. 2.1. договору.

Позивач направляв відповідачу претензію №1 від 16.09.2021, у якій вимагав погасити існуючу заборгованість, однак така залишилась без задоволення.

Оскільки жодних дій спрямованих на погашення заборгованості ТОВ «Ягеллон Технікс» вчинено не було, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (позикодавець) та відповідачем (позичальник) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги №1/03/2019-А від 01.03.2019, який за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На виконання умов Договору, позивач перерахував відповідачу 160000,000 грн. поворотної фінансової допомоги згідно умов Договору, що підтверджується платіжним дорученням №282 від 01.03.2019.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п. 2.4. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 1 (першого) травня 2019 року.

Після закінчення строку, вказаного у п. 2.4. договору, позичальник зобов`язується протягом 10 (десяти) календарних днів повернути допомогу позикодавцю (п. 3.2. Договору).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо повернення суми отриманої поворотної фінансової допомоги у встановлений Договором строк не дотримався, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 160000,00 грн.

Доказів повного чи часткового повернення вказаної суми відповідачем до суду подано не було.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення із відповідача 160000,00 грн. основної заборгованості.

Звернувшись до суду із позовом, позивач, окрім основної суми заборгованості, також просить суд стягнути 16000,00 грн. штрафу, 27235,07 грн. пені, 44688,00 грн. інфляційних втрат та 14623,56 грн. 3% річних.

Належним чином проаналізувавши вказані позовні вимоги, а також докази подані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

У п.п. 4.2. - 4.3. Договору сторони погодили, що у разі прострочення повернення грошових коштів, що передбачені п. 2.1. договору, позикодавець вправі стягнути з позичальника у встановленому чинним законодавством України порядку грошові кошти, а також вправі вимагати від позичальника сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. У разі, якщо на дату повернення грошових коштів, передбаченою п. 2.4. договору, позичальник не повернув грошові кошти позикодавцю, позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від суми зазначеної в п. 2.1. договору.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, суд дійшов висновку, що відповідні суми обраховані позивачем правильно.

Відтак, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме штраф у розмірі 16000,00 грн., пеня у розмірі 27235,07 грн., інфляційні втрати у розмірі 44688,00 грн. та 3% річних у розмірі 14623,56 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3938,20 грн.

Окрім судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, позивач також просить покласти на відповідача 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано до суду:

1) Копію Договору про надання правової допомоги №1/3005 від 30.05.2022, згідно із яким ТОВ «Анвіта» (замовник) доручає, а Адвокатське об`єднання «Галицька правнича група» (виконавець) бере на себе зобов`язання надавати замовнику правову допомогу та здійснення представництва по справі за позовом ТОВ «Анвіта» до ТОВ «Ягеллон Технікс» про стягнення заборгованості з усіма штрафними санкціями згідно укладеного договору №1/03/2019-А про надання поворотної фінансової допомоги від 01.03.2019, а також по наданню професійної правничої допомоги і здійснення представництва в рамках інших ймовірних справ/питань, які прямо чи опосередковано будуть пов`язані із необхідністю захисту/поновлення майнових (речових) прав замовника щодо вказаного в даному пункті контрагента (п. 1.1.).

Виконавець зобов`язується за завданням замовника надати йому правову допомогу щодо підготовки позовної заяви, її підпису та подання до суду, а також представництво інтересів замовника у суді (п. 1.2.).

Замовник уповноважує виконавця на представництво його інтересів в усіх місцевих судах України, органах юстиції, органах ДРАЦС, приватних та державних нотаріальних контор, органів державної реєстрації, ЦНАП, а також у будь-яких інших державних органах та установах, приватних (підприємств та організацій) для виконання предмету даного договору. Замовник надає виконавцю право на представництво інтересів замовника, отримання, подання та підписання усіх необхідних документів, заяв, в тому числі позовних заяв, запитів, клопотань, довідок тощо від імені замовника до будь-яких державних органів та установ зазначених у даному пункті, у тому числі право звернення від імені замовника із позовними заявами в усі місцеві суди України (п. 1.3.)

За надання правничоп допомоги і здійснення представництва по справі, визначеній у п. 1.1 даного договору, в суді першої інстанції винагорода адвоката встановлюється у фіксованому розмірі в сумі 30000,00 грн. Оскільки винагорода встановлена у фіксованому розмiрi, який не залежить від витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги замовнику, то фактична кількість часу витрачена адвокатом при наданнi послуг замовнику не обчислюється та, відповідно, звіт про затрачений час не надається (п. 2.1.);

2) Копію Додаткової угоди №1 від 10.08.2022, якою внесено зміни у п. 2.2. Договору про надання правової допомоги №1/3005 від 30.05.2022, а саме викладено його у наступній редакції: «Протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання даного договору, замовник зобов`язаний внести на рахунок виконавця суму в розмірі 3500,00 грн. Різниця (залишок) гонорару в сумі 26500,00 грн. сплачується замовником в готівковому та/або безготівковому порядку протягом 30 (тридцяти) днів з дати набрання чинності рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/1145/20»;

3) Копію рахунку на оплату №136 від 31.05.2022 на суму 30000,00 грн.;

4) Копію Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №246 від 08.08.2022, згідно із яким Адвокатське об`єднання «Галицька правнича група» надало, а ТОВ «Анвіта» прийняло правову допомогу загальною вартістю 30000,00 грн.;

5) Копії платіжних доручень №75 від 03.06.2022 та №110 від 08.08.2022, які підтверджують факт оплати ТОВ «Анвіта» 4500,00 грн. вартості наданої правової допомоги.

У матеріалах справи наявні також копії ордеру серії ВО №1035854 від 01.06.2022 виданого АО «Галицька правнича група» адвокату Ю.О. Стецюку, свідоцтва про права на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000327 від 24.03.2016 Ю.О. Стецюка, довіреності №1/0401 від 04.01.2022 на ім`я Ю.О. Стецюка.

Приписами ч. 4-6 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Здійснивши аналіз та оцінку представлених позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд прийшов до висновку, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом Ю.О. Стецюком підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено документально, заперечення про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі від відповідача до суду не надходили, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 30000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ягеллон Технікс» (81500, Львівська обл., с. Черляни, вул. Польова , буд. 25; код ЄДРПОУ 41601881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Анвіта» (79041, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 197; код ЄДРПОУ 41232912) 160000,00 грн. основної заборгованості, 16000,00 грн. штрафу, 27235,07 грн. пені, 44688,00 грн. інфляційних втрат, 14623,56 грн. 3% річних, 3938,20 грн. судового збору та 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складено та підписано 24.08.2022.

Суддя Крупник Р.В.