Рішення

від 23.08.2022 по справі 320/345/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2022 року № 320/345/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадстру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держгеокадстру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо призначення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів при використані земельних ділянок з кадастровими номерами 3221281601:01:037:0007 та 3221281601:01:037:0008, які розташовані в с. Гоголів Броварської о району Київської області, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.11.2021 №1135-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності»;

- визнати протиправними дії державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головних спеціалістів відділу державного контролю за використанням та охороною земель №2 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру Київській області - Шмиголя Богдана Івановича та Синицького Івана Петровича щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельною законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів при використані земельних ділянок з кадастровими номерами 3221281601:01:037:0007 та 3221281601:01:037:0008, які розташовані в с. Гоголів Броварського району Київської області, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.11.2021 №1135-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктами - земельними ділянками від 24.11.2021 №135-ДК/1099/АП/09/01/-21.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позов обґрунтований тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним наказом та актом перевірки, так як вважає, що державними інспекторами при проведенні перевірки порушено норми земельного законодавства, а тому просить визнати протиправними дії державних інспекторів та скасувати наказ та акт перевірки.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог та зазначив таке. Посилання позивача у тексті позовної заяви виключно на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», вказує на однобічне трактування вимог щодо проведення перевірки та не враховує норми Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який є спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Вважає, що оскаржувані в справі наказ та акт перевірки є правомірними та такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 19.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

10.11.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області винесено наказ «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», пунктом 1 якого передбачено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки при використанні земельних ділянок з кадастровими номерами 3221281601:01:037:0007 та 3221281601:01:037:0008, які розташовані в с. Гоголів Броварського району Київської області.

На виконання вищевказаного наказу, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при при використанні земельних ділянок з кадастровими номерами 3221281601:01:037:0007 та 3221281601:01:037:0008, які розташовані в с. Гоголів Броварського району Київської області.

За наслідками перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктами - земельними ділянками від 24.11.2021 №135-ДК/1099/АП/09/01/-21.

Не погоджуючись з наказом відповідача та актом перевірки, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно зі статтею 187 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 188 ЗК України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Статтею 2 цього Закону передбачено, що основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України (стаття 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Статтею 6 Закону визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

За змістом ст.9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів серед іншого здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Відповідно частини другої ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України передбачені ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

У відповідності до підпункту 29 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 №603 (в редакції на час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства), Головне управління організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель та у частині проведення планових та позапланових перевірок за об`єктом державного контролю, суб`єктами господарювання.

VI. Оцінка суду

Аналіз наведених норм свідчить про те, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки та протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, яка оформляється, вручається (надсилається) посадовим особам юридичних осіб та фiзичним особам (у тому числi фiзичним особам - пiдприємцям) щодо усунення порушень земельного законодавства, усунення їхніх наслідків, а також зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при проведенні перевірки, а також заперечує вчинення ним порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, у зв`язку з яким складено оскаржуваний припис.

Так, згідно ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання. А згідно частини четвертої ст.4 цього ж Закону, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю).

Поряд з цим, як слідує з матеріалів справи, уповноваженими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області проводилася перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єктів - земельних ділянок, про що складено відповідний акт, а не щодо суб`єкта господарювання.

Враховуючи те, що норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та не стосуються перевірок земельних ділянок, то на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а посилання позивача на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є безпідставним.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №806/1723/18, від 22.10.2020 у справі №826/16214/17, від 09.06.2021 у справі №240/9054/19.

При вирішенні цього спору по суті ,суд не приймає до уваги посилання позивача на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», так як спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Судом встановлено, що актом перевірки від 24.11.2021 зафіксовано порушення земельного законодавства, зокрема п. «а», частини першої ст. 91 Земельного кодексу України, а саме має місце використання земельних ділянок не за цільовим призначенням - на яких фактично розташовано частину аеродрому «Гоголів», платну парковку для автомобілів, адміністративну будівлю, ангари для літаків, штучну водойму та частину злітно-посадкової смуги аеродрому вищезазначеного аеродрому.

Згідно із відомостями Державного земельного кадастру, земельні ділянки загальною площею 4,000 га з кадастровими номерами 3221281601:01:037:0007 та 3221281601:037:0008 обліковуються з цільовим призначенням: 01.03 «для ведення особистого селянського господарства» та для розміщення і експлуатації будівель та споруд авіаційного транспорту у встановленому законодавством порядку не відводились, інформація щодо зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок у Національній кадастровій системі не обліковується.

Позивач не надав суду правовстановлюючі документи, оформлених в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які підтверджують зміну цільового призначення земельних ділянок.

Відсутність порушень земельного законодавства не доведена позивачем належними та допустимими доказами, та такі докази суду не надано.

На підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктами - земельними ділянками від 24.11.2021 №135-ДК/1099/АП/09/01/-21, 25.11.2021 складено протокол про адміністративне правопорушення.

При розгляді справи за фактом правопорушення встановлено ознаки злочину, відповідальність за який передбачено ст. 254 КК України, на підставі якого керуючись п.1 ст.247 КУаУП 09.12.2021 справу закрито, а копії матеріалів справи направлено на адресу Київської обласної прокуратури.

За таких обставин, на переконання суду, акт перевірки від 24.11.2021 №135-ДК/1099/АП/09/01/-21 є правомірним.

Отже, враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини, суд вважає, що відповідач не порушив прав позивача, відтак позовні вимоги є необґрунтованими.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 24.08.2022