Рішення

від 22.08.2022 по справі 380/7427/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7427/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Костецький Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Славської селищної ради (вул.В.Івасюка, 24, смт.Славське, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04370314) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Славської селищної ради, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Славської селищної ради, яка виразилась у не прийнятті рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 29.06.2021;

- зобов`язати Славську селищну раду розглянути на пленарному засіданні чергової сесії проект землеустрою та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що звернувся до відповідача з клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Позивач вказує, що нормами Земельного кодексу України на Раду покладено обов`язок розглянути клопотання та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою або мотивоване рішення про відмову у його затвердженні. Однак, станом на день звернення до суду жодного із рішень відповідачем не прийнято.

Відповідач у відзиві зазначає, що на виконання вимог ч.8 ст. 186 ЗК Славська селищна рада має провести перевірку проекту землеустрою на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації з землеустрою з метою недопущення порушення прав громадян. Проте у зв`язку з введенням на території України військового стану зупинили роботу чи обмежили доступ до публічної кадастрової карти. Враховуючи наведене просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив у якому вказує, що у відзиві відповідачем не спростовано доводів викладених у позові, тому просить задоволити позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 16.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 05.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Згідно рішення Славської селищної ради від 30.07.2020 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,77 га.

ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,77 га у власність ОСОБА_1 .

29.06.2021 позивач подав до відповідача заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 4624584300:01:043:0001 у власність.

До вказаного клопотання позивачем було додано такі документи: копію паспорта та ідентифікаційного коду, копію витягу з ДЗК про земельну ділянку; проект землеустрою.

05.04.2022 адвокат позивача подав запит до відповідача щодо результатів розгляду клопотання позивача від 29.06.2021.

Враховуючи протиправну бездіяльність відповідача у вигляді неприйняття рішення за результатом розгляду по суті його клопотання про затвердження проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом частин першої, другої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з підпунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За правилами пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Частинами шостою, сьомою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Славської селищної ради від 30.07.2020 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,77 га.

ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,77 га у власність ОСОБА_1 ..

Земельну ділянку площею 0,77 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н., с. Нижня Рожанка орієнтовною площею 0,77 га було зареєстровано 01.06.2021 у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 4624584300:01:043:0001, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Суд вказує, що до 27.05.2021 повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок було врегульовано статтею 186-1 ЗК України.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, статтю 186 ЗК України викладено у новій редакції, а статтю 186-1 ЗК України виключено.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 186 ЗК України (далі - в редакції Закону №1423-ІХ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 186 ЗК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Як передбачено частиною сьомою статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, відповідно до статті 186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації

З огляду на аналіз норм законодавства, можливі варіанти дій відповідача:

- прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- прийняти рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Однак відповідач, який є суб`єктом владних повноважень не прийняв жодне із допустимих рішень.

Оскільки матеріали справи свідчать, що відповідач за результатами розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність не прийняв рішення ані про затвердження проекту, ані про відмову у його затвердженні, та відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного, суд погоджується з позицією позивача щодо наявності в діях відповідача протиправної бездіяльності.

Суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою за результатами розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом четвертим частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як було вказано вище, відповідач за результатами розгляду заяви позивача не прийняв жодного рішення.

Отже, відповідач не досліджував заяви та додані до неї документи на предмет наявності підстав для затвердження проекту землеустрою або відмови у його затвердженні, тобто не розглянув заяву по суті.

Таким чином, оскільки подане позивачем клопотання не було розглянуто відповідачем по суті належним чином з прийняттям відповідного розпорядчого акта, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити ті дії, від виконання яких він протиправно ухилився, а саме: повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та прийняти відповідне рішення за результатом такого розгляду, в частині позовних вимог щодо затвердження проекту землеустрою слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено 992,40 грн. судового збору, враховуючи що протиправна бездіяльність відповідача слугувала зверненню позивача з даним позовом, тому такий судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Інші судові витрати позивачем не заявлялися, а тому питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Славської селищної ради (вул.В.Івасюка, 24, смт.Славське, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04370314) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Славської селищної ради, яка виразилась у не прийнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 29.06.2021 про затвердження проекту землеустрою;

Зобов`язати Славську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 4624584300:01:043:0001 та прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду цієї заяви, з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Славської селищної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 992,40 грн., судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 23.08.2022.

Суддя Костецький Н.В.