Рішення

від 22.08.2022 по справі 460/12912/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 серпня 2022 року м. Рівне№460/12912/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області доСелянського фермерського господарства "НВ і Д" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) звернулося з позовом до Селянського фермерського господарства "НВ і Д" (далі - відповідач), з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 27.10.2021 №1700-0802-7/45001 про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2019 року по вересень 2021 року в сумі 26115,36грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII. Відповідачем вчасно не здійснено відшкодування таких витрат, в результаті чого утворилася заборгованість за період з грудня 2019 року по вересень 2021 року в сумі 26115,36грн.

Ухвалою суду від 20.09.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №460/12912/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

01.11.2021 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 24.11.2021, у зв`язку із повторним автоматичним розподілом справи, прийнято адміністративну справу №460/12912/21 до розгляду.

Вказану ухвалу надіслано рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням на адресу відповідача: 35351, Рівненська обл., Рівненський район, с.Тайкури, вул.Зарічна, буд.12.

Поштове відправлення із ухвалою від 24.11.2021 повернулося до суду без вручення адресату із зазначенням причин його невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п.5 ч.6 ст.251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За таких обставин, у розумінні статей 124 та 251 КАС України ухвала суду від 24.11.2021 вважається врученою відповідачу та, як наслідок, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи судом.

У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав.

Враховуючи положення статей 162, 262 КАС України, суд розглянув справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Селянське фермерське господарство "НВ і Д" (ідентифікаційний код юридичної особи 31435905; місцезнаходження: 35351, Рівненська обл., Рівненський район, с.Тайкури, вул.Зарічна, буд.12) зареєстроване як юридична особа 23.03.2001 (запис номер 15971200000000355 від 16.04.2007), що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зобов`язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колишні працівники відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується рішеннями органу Пенсійного фонду (а.а.с.32-33, зворот).

З метою відшкодування витрат, понесених Пенсійним фондом України на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача розрахунки, у яких визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії з грудня 2019 року по вересень 2021 року в сумі 26115,36грн (а.а.с.9-31, 69-71). Однак, сума на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії сплачена не була.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулося із позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Закон №1058-IV набрав чинності з 01.01.2004. До цього діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон№400/97-ВР).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР, на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, що упродовж 2019-2021 років відповідач не належав до платників єдиного внеску 4 групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

У пункті 6 Інструкції №21-1 зазначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" :

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

Таким чином, відповідач, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівнику якого призначено пільгову пенсію, зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгової пенсії цьому працівнику.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 Інструкції №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021року у справі №640/18421/19, який є обов`язковим для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242Кодексу адміністративного судочинства України.

Факт понесення витрат позивачем на виплату пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджений витягами зі списку про зарахування пенсій на поточні рахунки пенсіонерів у банках (а.а.с.35-54, 72-79).

Відтак, сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка підлягає сплаті відповідачем, за період з грудня 2019 року по вересень 2021 року становить 26115,36 грн.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної заборгованості у сумі 26115,36грн відповідачем не надано.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Селянського фермерського господарства "НВ і Д" про стягнення заборгованості по фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "НВ і Д" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, р/р НОМЕР_1 у Філії Рівненське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 333368) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2019 року по вересень 2021 року в сумі 26115(двадцять шість тисяч сто п`ятнадцять) гривень 36 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, буд.7, м.Рівне, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 21084076).

Відповідач: Селянське фермерське господарство "НВ і Д" (вул.Зарічна, буд.12, с.Тайкури, Рівненський район, Рівненська область, 35351; ідентифікаційний код юридичної особи 31435905).

Рішення складено 23 серпня 2022 року.

Суддя О.М. Дудар