Постанова

від 02.08.2022 по справі 309/1820/21

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/1820/21

Провадження № 1-кс/309/462/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2022 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду

Закарпатської області ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42021072180000019,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного згідно з ухвалою Хустського районного суду від 31.05.2021 у справі №309/1820/21 в кримінальному провадженні №42021072180000019 від 24.05.2021 року, на майно ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а саме: земельну ділянку за кадастровим номером: 2110800000:01:032:0030 площею 0,64 га.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Хустського районного суду від 31.05.2021 року накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером: 2110800000:01:032:0030, власником якої є ОСОБА_3 .

Відповідно до договору купівлі - продажу від 24.12.2020 року заявник ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки за кадастровим номером: 2110800000:01:032:0030, площею 0,64 га.

ОСОБА_3 вважає, що такий арешт є необгрунтованим виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. У ст. 174 КПК України вказано, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Із ухвали Хустського районного суду від 31.05.2021 року вбачається, що старший слідчий СВ Хустського РУП ГУ НП України в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернувся в суд з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами: 2110800000:01:032:0028; 2110800000:01:032:0031; 2110800000:01:032:0029; 2110800000:01:032:0030; 2110800000:01:032:0021; 2110800000:01:032:0023; 2110800000:01:032:0024 та 2110800000:01:032:0019, із забороною розпорядження даними земельними ділянками.

З клопотання вбачається, що службові особи Хустської міської ради, зловживаючи владою та службовим становищем, в порушення вимог ч.ч. 6, 7 ст.118 Земельного кодексу України та генерального плану міста Хуст, затвердженого рішенням 10-ї сесії 6-го скликання Хустської міської ради від 30.12.2014 № 1799 Про затвердження генерального плану міста Хуст Закарпатської області , незаконно передали земельні ділянки у приватну власність фізичним особам, за кадастровими номерами 2110800000:01:032:0018, 2110800000:01:032:0019, 2110800000:01:032:0020, 2110800000:01:032:0021, 2110800000:01:032:0022, 2110800000:01:032:0023, 2110800000:01:032:0024, 2110800000:01:032:0025. Факт незаконності передачі земельних ділянок у приватну власність підтверджено матеріалами перевірки Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, в тому числі, з метою збереження речових доказів.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України). Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту ухвали Хустського районного суду від 31.05.2021 року вбачається те, що арешт на нерухоме майно накладено з метою збереження речових доказів. Разом з тим, в ухвалі не зазначено, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає вказане нерухоме майно ОСОБА_3 . Із ухвали не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном третьої особи, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.

Крім того, заявнику - ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не повідомлено про підозру. При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні, особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт. Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора. Разом з тим, як вбачається із Ухвали слідчого судді від 31.05.2021 року, арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого.

Заявник вважає, що вказані обставини дають підстави для висновку, що арешт на нерухоме майно був накладений необгрунтовано за зверненням неналежного суб`єкта. Погодження прокурором відповідного клопотання, не спростовує того факту, що клопотання подане слідчим, оскільки це вбачається із вступної і резолютивної частини Ухвали.

27 березня 2019 року в рамках справи № 202/1452/18, провадження № 14-559 цс18 Велика Палата Верховного Суду підтвердила раніше сформовану правову позицію та зазначила, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Заявник звернувся з даним клопотанням про зняття арешту, оскільки вважає, що на даний час не має підстав для обтяження нерухомого майна, яке йому належить. Наявність обтяжень перешкоджає йому вільно користуватись та розпоряджатись належним майном та порушує його права, як власника цього майна. Наявність обтяжень перешкоджає йому вільно користуватись та розпоряджатись належною йому земельною ділянкою та порушує його права, як власника цього майна.

Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»), Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, враховуючи при цьому співмірність обмеження права власності.

Посилаючись на вищенаведені обставини, просить накладений Ухвалою Хустського районного суду від 31.05.2021 арешт скасувати.

В судове засідання особи, які беруть участь у судовому провадженні не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заявник в клопотанні просив розглядати клопотання без його участі.

Відповідно до п.4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими заявник обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що слідчим СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 24.05.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021072180000019 за ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

В рамках розслідування даного кримінального провадження 31.05.2022 року слідчим суддею Хустського районного суду за клопотанням слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 було постановлена ухвала про арешт майна. Накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером: 2110800000:01:032:0030 із забороною розпорядження даною земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчий заперечень щодо відсутності підстав для скасування арешту на земельну ділянку не подав.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зі змісту ухвали слідчого судді Хустського районного суду від 31.05.2021 року вбачається те, що арешт на нерухоме майно накладено з метою збереження речових доказів. Разом з тим, в ухвалі не зазначено, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає вказане нерухоме майно ОСОБА_3 . Із ухвали не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном третьої особи, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.

Крім того, заявнику- ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не повідомлено про підозру. При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні, особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт.

Наявність обтяжень перешкоджає заявнику вільно користуватись та розпоряджатись належною йому земельною ділянкою та порушує його права, як власника цього майна.

Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що для захисту законних прав та інтересів власника майна, а також відсутності негативних наслідків для інших осіб заявник довів, що в подальшому в застосуванні арешту на земельну ділянку, який був накладено необґрунтовано, відпала потреба, а тому приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 110, 170-174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задоволити.

Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою Хустського районного суду від 31.05.2021 у справі №309/1820/21 в кримінальному провадженні №42021072180000019 від 24.05.2021 року, на майно ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а саме: земельну ділянку за кадастровим номером: 2110800000:01:032:0030 площею 0,64 га.

На ухвалу може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її проголошення.

Слідчий суддя

Хустськогорайонного суду: ОСОБА_1