Постанова

від 22.08.2022 по справі 925/159/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2022 р. Справа№ 925/159/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Ватутінський м`ясокомбінат"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 р.

у справі № 925/159/22 (суддя - Кучеренко О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Компанія "Тетра-Аудит"

до Приватного акціонерного товариства "Ватутінський м`ясокомбінат"

про стягнення 21000,31 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Компанія "Тетра-Аудит" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Ватутінський м`ясокомбінат" про стягнення заборгованості за договором про надання аудиторських послуг № 16/2019-У від 18.03.2019 р. у розмірі 21000,31 грн, з яких: 15000,00 грн основного боргу, 2551,96 грн інфляційних втрат, 1089,86 грн 3% річних та 2358,49 грн пені.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що у період з 18.03.2019 р. по 23.08.2019 р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги за договором на загальну суму 15000,00 грн, однак відповідач свої зобов`язання з оплати вартості послуг не виконав, надані позивачем послуги не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2022 р. відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 р. у справі № 925/159/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Компанія "Тетра-Аудит" задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 15000,00 грн основного боргу, 1089,86 грн 3% річних, 2551,96 грн інфляційних втрат; в іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Ватутінський м`ясокомбінат" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що позивач передчасно звернувся з даний позовом до суду, оскільки ним попередньо не вживались заходи досудового врегулювання спору, зокрема не направлялась претензія про сплату боргу, відтак відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 925/159/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 р. витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/159/22 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Ватутінський м`ясокомбінат" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 925/159/22.

22.06.2022 р. до суду надійшли матеріали справи № 925/159/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 р. поновлено Приватному акціонерному товариства "Ватутінський м`ясокомбінат" строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 р. у справі № 925/159/22; розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Компанія "Тетра-Аудит" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

У липні 2022 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Компанія "Тетра-Аудит" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

18.03.2019 р. між Приватним акціонерним товариством "Ватутінський м`ясокомбінат" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Компанія "Тетра-Аудит" (далі - виконавець) було укладено договір про надання аудиторських послуг (завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації) № 16/2019-У (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню аудиторських послуг - виконання завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації - щодо звіту про корпоративне управління емітента, що підлягає включенню до річної інформації про емітента за 2018 звітний рік відповідно до статті 40, 40-1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Згідно з п. 5.1 договору виконання умов цього договору, передбачених у п. 1.1 цього договору, оформлюється актом виконаних робіт (наданих послуг).

Як передбачено п. 5.2 договору, замовник зобов`язаний прийняти надані послуги і надати виконавцю підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) у п`ятиденний строк із моменту його одержання.

У відповідності до п. п. 6.1, 6.2 договору за послуги передбачені у п. 1.1 договору, замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 15000,00 грн, у тому числі ПДВ 2500,00 грн. Оплата здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування 100% суми винагороди на поточний рахунок виконавця протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором замовник та виконавець несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України та умов договору (пункт 8.1 договору).

Пунктом 8.3.1 договору сторони погодили, що замовник несе відповідальність за несвоєчасність виплати виконавцю винагороди, передбаченої розділом 6 договору, і в разі прострочення платежів сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення.

Строк дії договору розпочинається з дати його укладення і діє до повного виконання умов цього договору (п. 9.2 договору).

На виконання умов укладеного договору позивач надав, а відповідач прийняв аудиторські послуги на загальну суму 15000,00 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000054 від 23.08.2019 р., який підписаний уповноваженими представниками обох сторін без зауважень.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору за надані позивачем аудиторські послуги не розрахувався у строк, передбачений умовами укладеного договору, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами укладеного договору оплата здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування 100% суми винагороди на поточний рахунок виконавця протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг.

Отже, після отримання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від позивача, у відповідача винник обов`язок з оплати вартості наданих аудиторських послуг протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами цього акту.

Факт виконання надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000054 від 23.08.2019 р., який підписаний уповноваженими представниками замовника та виконавця без зауважень, відтак відповідач зобов`язаний був розрахуватися за надані послуги до 28.08.2019 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 15000,00 грн боргу за договором про надання аудиторських послуг № 16/2019-У від 18.03.2019 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що позивач передчасно звернувся з даним позовом до суду, оскільки ним попередньо не вживались заходи досудового врегулювання спору, зокрема не направлялась претензія про сплату боргу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вжиття заходів досудового регулювання є лише правом позивача, оскільки нормами чинного законодавства не передбачений такий обов`язок позивача.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 2358,49 грн пені за період з 31.01.2021 р. до 01.02.2022 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було встановлено вище, відповідачем було порушено виконання грошового зобов`язання, при цьому право на нарахування пені виникло у позивача на наступний день з дати прострочення відповідачем строку оплати наданих послуг, тобто з 29.08.2019 р.

Отже, період за який у позивача виникло право на нарахування пені, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГПК України, становить з 29.08.2019 р. до 29.02.2020 р.

З розрахунку позивача вбачається, що останнім нараховано пеню за період з 31.01.2021 р. до 01.02.2022 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 31.01.2021 р. до 01.02.2022 р. у розмірі 2358,49 грн є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені, колегія суддів його відхиляє, оскільки правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Так, відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Також за неналежне виконання умов укладеного договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 2551,96 грн інфляційних втрат та 1089,86 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, відповідно до якого вимога позивача про стягнення з відповідача 2551,96 грн інфляційних втрат та 1089,86 грн 3% річних є обґрунтованою, арифметично правильною та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, задовольняючи частину позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Компанія "Тетра-Аудит", місцевим судом не було вирішено в резолютивній частині рішення питання стосовно інших позовних вимог, які не підлягають задоволенню. Крім цього, в резолютивній частині рішення не зазначено місцезнаходження сторін та їх ідентифікаційні коди в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

За змістом п. п. 1, 4 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; повне найменування (для юридичних осіб) та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Як передбачено ч. 4 ст. 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 р. у справі № 925/159/22 підлягає зміні шляхом викладення резолютивної частини у новій редакції.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ватутінський м`ясокомбінат" залишити без задоволення.

2. Змінити резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 р. у справі № 925/159/22.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2022 р. у справі № 925/159/22 в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ватутінський м`ясокомбінат" (20250, Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Індустріальне Шосе, 1, код 00444263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Компанія «Тетра-Аудит» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В літ. А, код 32664506) 15000 (п`ятнадцять тисяч),00 грн основної заборгованості, 1089 (одна тисяча вісімдесят дев`ять),86 грн 3% річних, 2551 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят одна),96 грн інфляційних витрат та 2202 (дві тисячі двісті дві),37 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити».

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Ватутінський м`ясокомбінат".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко