Ухвала

від 24.08.2022 по справі 908/1444/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.08.2022 Справа № 908/1444/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., розглянувши заяву вих. № 14/07-01 від 14.07.2022 Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; поштова адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2а; код ЄДРПОУ 32121458) про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонально-інвестиційний проект (вул. Леоніда Жаботинського, буд. 7А, кв. 119, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69037, код ЄДРПОУ 32372679) грошової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

18.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла письмова заява за вих. № 14/07-02 від 14.07.2022 Концерну «Міські теплові мережі» про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонально-інвестиційний проект грошової заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101535 від 04.01.2016, а саме: 1716,97 грн. - основна заборгованість за відпущену теплову енергію за квітень 2021.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022 вказану заяву передано для розгляду судді Ярешко О.В.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У поданій заяві заявлені вимоги, розмір яких не перевищує розміру, визначеного ст. 148 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Також, згідно з ч. 2 ст. 150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України, належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов`язання, перевірити його розмір.

У заяві заявник посилається на укладення між Концерном «Міські теплові мережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю Регіонально-інвестиційний проект договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101535 від 04.01.2016. Факт постачання заявником теплової енергії у квітні 2021 підтверджується рахунком. Відповідно до умов договору у теплопостачальної організації відсутній обов`язок надсилати споживачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, однак, заявником рахунок за квітень 2021 надавався в електронній формі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Крім того, заявником повторно направлено на адресу боржника рахунок за квітень 2021 з супровідним листом.

Заявником надано суду копії: письмового договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101535 від 04.01.2016 з додатками №№ 1-4; рахунок за постачання теплової енергії за квітень 2021 з доказами його надіслання боржнику; розрахунок суми основного боргу.

Відповідно до п. 6.3 договору № 101535 від 04.01.2016, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі, які споживач, відповідно до п. 6.7 договору, повинен отримати від теплопостачальної організації.

Згідно з п. 6.7.2, у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту, або обгрунтованих заперечень в його підписанні, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у його підписанні споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відтак, на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та на підтвердження виникнення права грошової вимоги, заявником до даної заяви про видачу судового наказу має бути доданий акт приймання-передачі за квітень 2021, підписаний обома сторонами, або з позначенням про відмову у його підписанні споживачем. Обов`язок щомісячного складання актів приймання-передачі за договором покладається саме на заявника.

Крім того, у розрахунку заборгованості заявник сам зазначає, що документом, який підтверджує нарахування є акт від 30.04.2021 на суму 1716,97 грн.

Вказаний акт приймання-передачі теплової енергії до заяви не додано.

Заявником до заяви додано лише копію рахунку за постачання теплової енергії у спірний період, виписаний заявником.

Суд зазначає, що рахунки на оплату за своєю правовою природою не є первинними бухгалтерськими документами, що відображають господарську операцію, а є лише документами, що містять тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти в якості оплати, тобто, носять інформаційний характер.

Відтак, оскільки первинний документ, а саме: складений заявником акт приймання-передачі теплової енергії за квітень 2021 до заяви не додано, суд не приймає доданий до заяви рахунок на оплату в якості доказів наявності у боржника заборгованості перед заявником у сумі 1716,97 грн., що виникла на підставі договору № 101535 від 04.01.2016.

Враховуючи наведене, оскільки заявником не подані належні та допустимі докази щодо виникнення заборгованості у заявленому розмірі, суд не вбачає з поданої Концерном «Міські теплові мережі» заяви наявності та безспірності грошової заборгованості боржника.

Таким чином, заява вих. № 14/07-02 від 14.07.2022 Концерну «Міські теплові мережі» про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонально-інвестиційний проект грошової заборгованості у розмірі 1716,97 грн. подана з порушенням вимог ст. 150 ГПК України, та з поданої заяви не вбачається виникнення та порушення права грошової вимоги заявника.

Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК).

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України Концерну «Міські теплові мережі» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонально-інвестиційний проект грошової заборгованості у розмірі 1716,97 грн.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 12, 147, 148, 150, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Концерну «Міські теплові мережі» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонально-інвестиційний проект грошової заборгованості у розмірі 1716,97 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала підписана 25.08.2022.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Копію даної ухвали направити стягувачу та боржнику за заявою.

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.

Суддя О.В. Ярешко