Рішення

від 17.08.2022 по справі 909/412/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/412/22Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд",

вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ,76019;

до відповідача: Управління освіти Коломийської міської ради,

вул. Кобринського, буд. 10, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200;

про стягнення 514 770,28 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління освіти Коломийської міської ради про стягнення 514 770,28 грн заборгованості за фактично передану електричну енергію по договорах про постачання електричної енергії споживачу №260210 від 24.12.2020, №260210 (2) від 12.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце був належним чином повідомлений в судовому засіданні 28.07.2022. При цьому, адресував суду заяву вх№10707/22 від 18.08.2022 про розгляд спору без участі представника позивача. Позовні вимоги обґрунтовані укладенням між сторонами договорів про постачання електричної енергії споживачу №260210 від 24.12.2020, №260210 (2) від 12.11.2021 та несплатою відповідачем вартості спожитої електричної енергії на суму 514 770,28 грн, яку просить стягнути в судовому порядку. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 173, 230 Господарського кодексу України, статей 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце був належним чином повідомлений ухвалою суду від 28.07.2022. Однак, адресував суду відзив на позов вх№8955/22 від 20.07.2022 з уточненням до відзиву вх№10478/22 від 15.08.2022, в яких позовні вимоги в сумі 514 770,28 грн визнає у повному обсязі. Крім того, просить суд розглянути справу без участі представника відповідача (клопотання вх№8956/22 від 20.07.2022, вх№10747/22 від 18.08.2022).

Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, які вказують на те, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов`язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (постачальник/позивач) та Управлінням освіти Коломийської міської ради (споживач/відповідач) укладено договори про постачання електричної енергії споживачу №260210 від 24.12.2020, №260210 (2) від 12.11.2021. За цими договорами постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункти 2.1.договорів).

Пунктом 5.1. договору про постачання електричної енергії споживачу №260210 від 24.12.2020 встановлено ціну за 1 кВт.*год. електричної енергії - 1,71147534грн з ПДВ. Пунктом 5.1. договору про постачання електричної енергії споживачу №260210(2) від 12.11.2021 встановлено ціну за 1 кВт.*год. електричної енергії - 4,768716грн з ПДВ.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Споживач здійснює оплату за фактично спожиту електричну енергію за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі електричної енергії. Строк оплати протягом 5 робочих днів від дати отримання акту приймання-передачі електричної енергії, або по мірі надходження бюджетних коштів (пункти 5.10., 5.11., 5.12. договорів).

Виконуючи умови договорів позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 567 065, 88грн, що засвідчено сторонами у підписаних та скріплених печатками постачальника та споживача актах від 28.12.2021, від 31.12.2021.

Однак доказів сплати відповідачем в повному обсязі спожитої електричної енергії в сумі 514 770,28 грн (52 295,60грн - сплачено) матеріали справи не містять.

Наявність несплаченої вартості спожитої електричної енергії в розмірі 510 812,24 грн за договором №260210 від 24.12.2020, в розмірі 3 958,04 грн за договором №260210 (2) від 12.11.2021 визначено самим відповідачем у підписаних та скріплених печатками сторін актах звірки взаємних розрахунків від 09.05.2022, від 09.06.2022.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення 514 770,28 грн - вартості поставленої електричної енергії.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Згідно з приписами статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Договори про постачання електричної енергії споживачу №260210 від 24.12.2020, №260210 (2) від 12.11.2021 - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 цієї статті).

У відповідності до частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки поставку електричної енергії позивачем доведено перед судом актами від 28.12.2021, від 31.12.2021, а несплату в повному обсязі вартості спожитої електроенергії в сумі 514 770,28 грн відповідач визнав, то позовна вимога підлягає задоволенню.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Правилами частин 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїй першій заяві по суті - позовній заяві (а.с.7) вказав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв"язку із розглядом справи - 25 921,55грн, з яких: 7 721,55 грн - судовий збір, 18 200,00грн - витрати на професійну правничу допомогу та одночасно просив стягнути з відповідача судові витрати. В підтвердження заявлених до стягнення витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката М.В.Оліградського (ордер серія АТ №1024658 від 06.06.2022, свідоцтво серія ІФ №001207 від 07.07.2017) суду подано договір про надання професійної правничої допомоги №2022/27 від 06.01.2022, акт приймання-передачі послуг від 27.06.2022, платіжне доручення №1791689291 від 27.06.2022 на суму 16 800,00грн.

Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу, за умови документального підтвердження обсягу наданих послуг/виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи лише має бути сплачено. Така ж правова позиція дотримана у постанові Об"єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №905/1055/19, від 09.02.2021 у справі №910/15201/17.

Приписами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вказує частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору

Нормою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обумовлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас Європейський суд з прав людини у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пунктах 34-36 рішення від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" неодноразово наголошує про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Договором про надання професійної правничої допомоги №2022/27 від 06.01.2022, актом приймання-передачі послуг від 27.06.2022, платіжним дорученням №1791689291 від 27.06.2022 позивачем документально підтверджено перед судом понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом М.В.Оліградським (ордер серія АТ №1024658 від 06.06.2022, свідоцтво серія ІФ №001207 від 07.07.2017) в сумі 16 800,00грн.

Разом з тим, відповідач в адресованому суду клопотанні вх№10747/22 від 18.08.2022 просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 1 500,00грн. Просить суд взяти до уваги те, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є явно завищеним та необґрунтованим, а Управління освіти Коломийської міської ради є бюджетною організацією та фінансується з місцевого бюджету.

Зважаючи на вищевикладене правове визначення обставин, які склались в даному випадку, беручи до уваги: - приписи пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, які вказують на те, що судові витрати пов"язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача; - клопотання відповідача про зменшення судових витрат; - принципи співмірності та розумності заявлених до стягнення судових витрат; - характер та предмет спору; - те, що справа не є складною, не містить значного обсягу доказів, що підлягали б оцінці; - визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про правомірність відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 720,00грн (із розрахунку зменшення судом судових витрат на 60% від заявленої до стягнення суми - 16 800,00грн). Саме цей розмір судових витрат, за переконанням суду, доведений, відповідає як фактичним обставинам справи, так і критерію розумної необхідності судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом. Адже, правова допомога адвоката фактично зводилась до написання позовної заяви з доданням до неї документів, які складаються з двох однотипних договорів про постачання електричної енергії споживачу №260210 від 24.12.2020, №260210 (2) від 12.11.2021, актів про використану електричну енергію, актів звірки взаємних розрахунків та математичного розрахунку суми несплаченої в повному обсязі вартості спожитої електроенергії, що в свою чергу не потребувало складних юридичних консультацій та не призвело до значного витрачання часу на правове дослідження законодавства та судової практики в цьому випадку.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" до відповідача Управління освіти Коломийської міської ради про стягнення 514 770,28 грн - задовольнити.

Стягнути з Управління освіти Коломийської міської ради, вул. Кобринського, буд. 10, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200 (ідентифікаційний код 02143442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", вул. Надрічна, буд. 4-Б, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 42129720) 514 770,28 грн - заборгованості, 7 721,55 грн - судового збору, 6 720,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 25.08.2022

Суддя С.Кобецька