Рішення

від 23.08.2022 по справі 910/22031/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2022Справа № 910/22031/21

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оформитель»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Височінь»

про стягнення 211 197,23 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оформитель» (надалі - ТОВ «Оформитель») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Височінь» (надалі - ТОВ «Височінь») про стягнення 211 197,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендних та інших платежів за договором оренди нежитлового приміщення №110119-1 від 11.01.2019, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 211 197,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ТОВ «Височінь» поштовим відправлення за №0105491831924, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 10.01.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

11.01.2019 між ТОВ «Височінь» (орендар) та ТОВ «Оформитель» (орендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення №110119-1 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове користування (в оренду) для здійснення господарської діяльності частину нежитлового приміщення, що належить орендодавцю на праві власності та розташоване за адресою: поштовий індекс 01011, місто Київ, провулок Євгена Гуцало (колишній провулок Кутузова), будинок 3, 1-й поверх, загальною площею 125,05 (сто двадцять п`ять цілих та 05/100) кв.м., місце розташування якого зазначене на плані за поверхами (додаток №1 до цього Договору).

Приміщення повинне бути надане орендодавцем і прийнято орендарем не пізніше 12 січня 2019 року, що оформлюється актом прийому-передачі приміщення, форма якого наведена у додатку №2 цього договору. Акт підписується представниками сторін та скріплюється печатками останніх. Дата підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення) приміщення (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата (з ПДВ), яка підлягає сплаті за користування приміщенням, на місяць, починаючи з 12 січня 2019 року, складає еквівалент 625,00 доларів США, що станом на дату підписання цього договору за офіційним курсом НБУ гривні до долару США (1 долар США дорівнює 28.270148 гривень) становить в національній валюті України 17 668,84 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 20% - 2 944,84 грн.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно попереднім (авансовим) платежем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок орендодавця в період з першого по десяте число поточного місяця оренди на підставі цього договору.

Відповідно до п. 3.8.2 Договору плата за комунальні та експлуатаційні послуги сплачується орендарем самостійно шляхом укладення прямих договорів з постачальниками комунальних послуг, зокрема, але не виключно, з постачальниками електричної енергії, водопостачання, водовідведення та опалення, з ЖЕКом (ОСББ та т.п.), при цьому орендодавець зобов`язується сприяти в укладенні таких договорів та надати необхідні для цього документи. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за комунальні послуги постачальним організаціям згідно укладених договорів.

Згідно з п. 3.8.3 Договору до моменту укладення прямих договорів з постачальником комунальних послуг, орендар зобов`язаний щомісяця компенсувати орендодавцеві вартість отриманих комунальних послуг для орендованих приміщень на умовах, визначних даним договором та цією статтею зокрема. Орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених орендодавцем рахунків, згідно отриманих від орендодавця розрахунків фактичних витрат (до таких рахунків додаються належним чином засвідчені копії рахунків, виставлених орендодавцеві, як власнику орендованих приміщень, надавачами відповідних комунальних послуг), а у випадку встановлення орендодавцем лічильників, що обліковують надання відповідних комунальних послуг виключно для орендованих приміщень - на підставі їх показників, збільшені на поточну ставку єдиного податку для юридичних осіб - платників ПДВ. Плата за фактично спожиті комунальні та експлуатаційні послуги, за своєю суттю не є оплатою поставки послуг від орендодавця орендарю, а є відшкодуванням орендарем витрат орендодавця по сплаті вказаних вище послуг. Відшкодування комунальних послуг і експлуатаційних витрат здійснюються орендарем на користь орендодавця протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання орендарем відповідного рахунку від орендодавця у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок орендодавця, в сумі, зазначеній у відповідному рахунку. Сторони домовились зробити виключення по цьому пункту для ПАТ АК «Київводоканал». Прямий договір з ПАТ АК «Київводоканал» заключає орендодавець та надає рахунки на компенсацію без збільшення на ставку єдиного податку що сплачує орендодавець.

Пунктом 4.2.2 Договору передбачено, що орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату відповідно до умов цього договору, відшкодовувати витрати по оплаті комунальних послуг (у т.ч. за постачання електроенергії, газу) та експлуатаційні витрати.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв приміщення загальною площею 125,05 кв.м, розташоване за адресою: поштовий індекс 01011, місто Київ, провулок Євгена Гуцало (колишній провулок Кутузова), будинок 3, 1-й поверх, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 12.01.2019.

В свою чергу, актом прийому-передачі приміщення від 31.12.2020 відповідач передав, а позивач прийняв приміщення на підставі Договору загальною площею 125,05 кв.м, розташоване за адресою: поштовий індекс 01011, місто Київ, провулок Євгена Гуцало (колишній провулок Кутузова), будинок 3, 1-й поверх.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із сплати орендних та інших платежів за Договором, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 211 197,23 грн.

Договори є договорами оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акти прийому-передачі приміщення від 12.01.2019 та від 31.12.2020) підтверджується факт передачі в оренду позивачем, прийняття відповідачем та користування ним об`єктами оренди за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 1.4.1 Договору відповідач зобов`язаний був сплачувати позивачу орендні платежі не пізніше 10 числа поточного місяця за поточний місяць. Так, за твердженням позивача у відповідача наявна заборгованість із сплати орендних платежів за Договором у загальному розмірі 139 207,80 грн., що не заперечується відповідачем, а строк виконання такого грошового зобов`язання на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Також, відповідно до п. 3.8.3 Договору відповідач зобов`язаний був сплачувати відшкодування комунальних послуг і експлуатаційних витрат протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання відповідачем відповідного рахунку від позивача.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні відповідні рахунки та докази їх отримання відповідачем, проте вартість комунальних послуг і експлуатаційних витрат підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Окрім того, суд зауважує, що за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №910/9472/17.

При цьому, суд зазначає, що як у Договорі, так і у відповідних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані відповідачем та скріплені печаткою підприємства, вказані банківські реквізити позивача, а вартість відшкодування комунальних послуг і експлуатаційних витрат погоджена сторонами у наявних в матеріалах справи актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Враховуючи встановлені обставини, заборгованість відповідача перед позивачем з відшкодування комунальних послуг і експлуатаційних витрат на підставі Договору складає 71 989,43 грн., а строк виконання такого грошового зобов`язання на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 211 197,23 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Оформитель» про стягнення з ТОВ «Височінь» заборгованості у розмірі 211 197,23 грн. є правомірними та обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 211 197,23 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оформитель» повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Височінь» (01011, м. Київ, вул. Євгена Гуцала, будинок 3; ідентифікаційний код 23526963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оформитель» (04073, м. Київ, пр. С. Бандери, будинок 9, літера Г 1; ідентифікаційний код 19137664) заборгованість у розмірі 211 197 (двісті одинадцять тисяч сто дев`яносто сім) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 3 167 (три тисячі сто шістдесят сім) грн. 96 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий