Рішення

від 21.08.2022 по справі 522/3420/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/3420/22

Провадження №2/522/3265/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кулябко О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 17.02.2022 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, яким позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 4 100,00 грн., починаючи з моменту надходження позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народила від ОСОБА_2 доньку, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 02.02.2018 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській обл. У зв`язку з тим, що донька постійно проживає з позивачкою, яка виховує її, а вона самостійно не в змозі забезпечити дитині належний рівень життя, необхідний їй для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, тому вважає, що батько дитини, який є здоровим та працездатним, отримує дохід, є засновником та директором юридичних осіб, його стан здоров`я дозволяє працювати, тому вважає, що він може сплачувати аліменти у розмірі 4 100,00 грн. У зв`язку з тим, що донька постійно проживає з позивачкою, яка виховує її, а відповідач не забезпечує дитину матеріально, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Матеріали позову суддя отримала 18.02.2022 року.

Ухвалою суду від 21.02.2022 року провадження по даній справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судовому засіданні.

До суду 11.03.2022 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації відповідача.

В судове засідання призначене на 16.03.2022 р. сторони не з`явились, розгляд справи відкладено на 27.04.2022 р.

В судове засідання призначене на 27.04.2022 р. сторони не з`явились, розгляд справи відкладено на 01.06.2022 р.

Ухвалою суду від 03.06.2022 року витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області інформацію про загальну суму призначеної та виплаченої пенсії ОСОБА_2 за вислугою років станом на січень-лютий місяць 2022 року.

20.06.2022 з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли відомості на виконання ухвали про витребування доказів, де було зазначено, що загальна сума призначеної та виплаченої ОСОБА_2 пенсії за вислугу років за період січень-лютий 2022 року становить 14 240,70 грн. (у тому числі, січень 5 968,83 грн., та лютий 8 271,87 грн.)

21.06.2022 до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивачки адвоката Павелко А.М. про витребування доказів щодо діяльності юридичних осіб, засновником та директором яких є відповідач.

В судове засідання 21.06.2022 року з`явилися представник позивачки ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 , за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 11.07.2022 р.

Ухвалою суду від 27.06.2022 клопотання представника позивача про витребування доказів було задоволено частково та витребувано Головного управління ДФС в Одеській області фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліотакс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтех рішення», Приватного підприємства «Прана-В» та ФОП ОСОБА_2 за останній звітний період; витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліотакс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтех рішення», Приватного підприємства «Прана-В» відомості щодо нарахування та виплат ОСОБА_2 заробітної платні та дивідендів за останні півроку із вказівкою нарахованих сум; витребувано з Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» відомості щодо майна, яке перебуває у власності кооперативу.

11.07.2021 року до суду представником відповідача ОСОБА_5 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, згідно із яким відповідач частково визнавав позов та просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 070,00 грн. щомісяця, до досягнення донькою повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування відзиву зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народилась донька, ОСОБА_3 . Відповідач зазначає, що має ще двох дітей від іншого шлюбу ( ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 ), які теж потребують на його матеріальному забезпеченні. У власності відповідача на сьогоднішній день перебуває житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 32,0 м. кв., житловою площею 14,6 кв. м., який на сьогоднішній день є предметом спору про поділ майна подружжя, що перебуває на розгляді Приморського районного суду м. Одеса та фактично перебуває у володінні колишньої дружини відповідача, ОСОБА_8 . Відповідач визнає, що він є засновником та співзасновником низки юридичних осіб, але жодних дивідендів та заробітної платні у цих юридичних особах не отримує. Будь-якого нерухомого майна, окрім зазначеного вище, відповідач не має. Зазначає про відсутність у ОК "ТІАН КОНГ" майна, придбаного за рахунок пайових внесків, що вибуло із власності кооперативу поза волею ОСОБА_2 , з приводу чого на розгляді Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/2708/21. З огляду на факт відсутності дивідендних чи будь-яких інших виплат на свою користь, факт відсутності майна у ОК "ТІАН КОНГ" відповідач вважає, що самі по собі розміри статутних капіталів юридичних осіб, не можуть враховуватись судом у порядку п. 31 ч. 1 ст. 182 СК України під час розгляду справи про стягнення аліментів як обставина, що свідчить про можливість відповідача сплачувати більші аліменти, ніж ті, що могли бути призначені судом до сплати у разі відсутності таких обставин. Відповідач зазначає, що станом на сьогодні підприємницької діяльності фактично не проводить, єдиним доходом відповідача є пенсія за вислугою років у розмірі 8 272.00 грн. Отже, з урахуванням матеріального становища відповідача; присічного відсотку коштів, що можуть стягуватись із боржника у рахунок погашення аліментів; наявності у відповідача ще двох дітей, одна з яких продовжує навчання; рівності прав дітей, відповідач вважає за можливе стягнути з нього на утримання його доньки, ОСОБА_9 суму у розмірі 2 070 грн. на місяць (8 272,00-50%)/2), яка є більшою, ніж прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років в розрахунку на місяць, встановлений ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2022 рік» (2 744,00 гривень), оскільки обов`язки батьків по утриманню дитини є рівними.

У судове засідання, призначене на 11.07.2022 сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились.

15.07.2022 року до суду надійшли витребувані відомості від Державної податкової служби України. Згідно фінансовою звітністю станом на 31.12.2020 року прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» склав 134 000,00 грн.; прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліотакс» склав 45 000,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтех рішення» прибутку немає, згідно звітності дивіденди не виплачувались. Згідно із податковою декларацією ФОП ОСОБА_2 за 5 місяців 2022, прибутку чи доходів немає. Згідно із листом Державної податкової служби України, баланси та фінансова звітність Приватного підприємства «Прана-В» до Головного управління ДПС в Одеській обл. платником податку не подавалась.

16.08.2022 року на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшли документи від Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліотакс». Згідно із довідками бухгалтеру Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліотакс» ОСОБА_2 протягом останніх півроку до дня складання цієї довідки заробітна платня та дивіденди не нараховувались. Крім того, до суду було надано фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліотакс» за 1 квартал 2022 з якої вбачається, що прибутку товариство не має. Згідно з наданим до суду рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю №1-2022 від 29.07.2022, засвідченим приватним нотаріусом одеського міського нотаріального округу Одеської обл., Ширінян Е.Р., під №438, ОСОБА_2 з 09.04.2021 виконує обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» без укладання з ним трудового договору (без отримання грошової винагороди)

19.08.2022 року на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла податкова декларація ФОП ОСОБА_2 за 4 та 6 місяців 2022 та І квартал 2022, згідно із якими прибутку чи доходів ФОП немає; та податкова декларація Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» за 4, 5, 6 місяців 2022 та І квартал 2022, згідно із якими сума доходу Товариства за І квартал 2022 склала 2 000,00 грн.

Також 19.08.2022 року на виконання ухвали суду надійшли довідка від Приватного Підприємства «Прана-В», згідно із якої ОСОБА_2 протягом останніх півроку до дня складання цієї довідки заробітна платня та дивіденди не нараховувались у зв`язку із відсутністю у підприємства прибутку та фактичним тривалим не провадженням підприємством господарської діяльності.

19.08.2022 року представником відповідача ОСОБА_5 через канцелярію суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У судове засідання, призначене на 22.08.2022 сторони з`явились та надали пояснення. Представник позивача наполягав на задоволенні позову на підставах, викладених у позові. Додатково представник позивачки визнавав, що хоча на утриманні ОСОБА_2 і перебувають дві інші його доньки, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , що продовжує навчання у Одеському національному економічному університеті та батьки ОСОБА_2 , враховуючи факт засновництва відповідачем юридичних осіб із суттєвими статутними капіталами та наявність в нього статусу ФОП та фактичної можливості проводити незалежну професійну діяльність, як адвокат, відповідач приховує свої доходи та у дійсності заявлена позивачем сума є посильною для відповідача, враховуючи його реальний майновий стан. Додатково представник позивача просив врахувати, те що за 2020 рік Товариство з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліотакс» мали прибуток, загальний річний розмір якого склав 179 000,00 грн.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала додатково зазначивши, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти, при цьому джерела, з яких власне вона отримує доходи, невідомі. У зв`язку з цим, відповідач вбачає, що у діях позивачки є намір забезпечити за його рахунок безпосередньо себе, а не дитину, шляхом отримання суми аліментів більшої ніж та, яка була б достатня для забезпечення повноцінного розвитку дитини. Крім того, позовна заява не містить обґрунтування заявленої суми аліментів, матеріали справи не містять доказів того, що заявлена сума є посильною для сплати відповідачем. В той же час, обидва з батьків мають забезпечувати своїх дітей засобами до існування. За законодавством один із подружжя не зобов`язаний утримувати іншого з подружжя після розірвання шлюбу без належних на те підстав. Адже, маючи обов`язок забезпечувати дитину, позивачка також має забезпечувати і себе. Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 4 100,00 грн., хоча не надає будь-яких доказів, які б підтверджували аналогічні витрати з її боку (чеки, квитанції щодо витрат та інше). Крім того, на утриманні відповідача знаходяться його батьки, які є пенсіонерами, та зважаючи на їх похилий вік (мати - 82 роки, батько - 85 років), потребують піклування та матеріального забезпечення. Отже, визначення розміру аліментів в сумі, яка складатиме половину його доходу, унеможливить надання фінансового забезпечення іншим дітям відповідача та батькам похилого віку. В той же час він розуміє свій обов`язок сплачувати аліменти та не має наміру від нього ухилятися, вважає, що призначення аліментів у розмірі 4 100,00 грн. є необґрунтованими та безпідставними, не враховує його матеріального стану та наявність інших дітей та непрацездатних батьків-пенсіонерів, які знаходяться на його утриманні, також його пенсія за вислугою років у розмірі 8 272.00 грн. грн., а розмір аліментів, який він здатен сплачувати складає 2 070 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.08.2015 ОСОБА_1 народила від ОСОБА_2 доньку, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 02.02.2018 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській обл.

З кінця лютого 2022 та станом на сьогодні позивачка разом із донькою, ОСОБА_3 , постійно проживає за кордоном, відвідуючи Україну зрідка з метою вирішення невідкладних питань.

У зв`язку з тим, що донька постійно проживає з позивачкою, яка виховує її, а вона самостійно не в змозі забезпечити дитині належній рівень життя, необхідний їй для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, позивачка звернулася до суду з позовом щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини у розмірі 4 100,00 грн., починаючи з моменту надходження позовної заяви.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 51 Конституції України та статті 180 СК України установлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного й соціального розвитку Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.ч.1,3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно зі ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Між тим сторонами визнається та судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька, ОСОБА_3 , (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , виданим 02.02.2018 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській обл.).

Відповідач має ще двох дітей ( ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 ) від іншого шлюбу. ОСОБА_10 станом на сьогоднішній день продовжує навчання у Одеському національному економічному університеті та потребує матеріального забезпечення.

Крім того, на утриманні відповідача знаходяться його батьки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8 , які є пенсіонерами та зважаючи на їх похилий вік, потребують піклування та матеріального забезпечення.

Судом встановлено, що єдиним стабільним доходом відповідача є пенсія за вислугою років розмір якої за період січень-лютий 2022 року становить 14 240,70 грн. (у тому числі, січень 5 968,83 грн., та лютий 8 271,87 грн.). Згідно відзиву на позов відповідач не заперечує, щодо задоволення позовних вимог у розмірі 4 100,00 грн.

Суд вважає, що дійсно у зв`язку з тим, що дитина проживає окремо від батька та враховуючи її вік, дитина дійсно потребує певного матеріального утримання та турботи як від батька так і від матері.

Суд вбачає, що відповідно до приписів статей 77-78 ЦПК України позивачка не надала до суду беззаперечних доказів того, що відповідач має можливість сплачувати щомісячно аліменти у розмірі 4 100,00 грн. на дитину.

Доводи позивача стосовно того, що відповідач провадить незалежну професійну діяльність, як адвокат (ФОП) та отримує значний дохід від цієї діяльності спростовуються фінансовою звітністю ФОП ОСОБА_2 за І квартал 2022 року, що надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів, та згідно із якої ФОП ОСОБА_2 доходів немає.

Судом встановлено, що відповідач є засновником: Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» (ЄДРПОУ 39501147) із часткою у статутному капіталі у розмірі 6 000 000,00 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліотакс» (ЄДРПОУ 42090306) із часткою у статутному капіталі у розмірі 100 000,00 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтех рішення» (ЄДРПОУ 42132885) із часткою у статутному капіталі у розмірі 2 663 000,00 грн., Приватного підприємства «Прана-В» (ЄДРПОУ 37114398) із часткою у статутному капіталі у розмірі 2500,00 грн., ОК «Тіан Конг» (ЄДРПОУ 39007129); та є директором у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» та Товаристві з обмеженою відповідальністю «Оліотакс».

За розглядом справи встановлено, що у власності Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» (ЄДРПОУ 39007129) станом на день розгляду справи, відсутнє будь-яке майно.

Від так, ОК "ТІАН КОНГ" набував майно за рахунок пайових внесків. Станом на 25.02.2021 року у власності кооперативу перебував об`єкт будівництва (48 земельних ділянок, на десяти з яких збудовано 10 садових будинків, 7 з яких введено в експлуатацію та оформлено право власності на ОК "ТІАН КОНГ", облаштовано інфраструктуру об`єкту будівництва (газо-, водо-, електропостачання, водовідведення, телекомунікаційний супутниковий зв`язок тощо).

Далі рішенням загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "ТІАН КОНГ" від 25.02.2021 р., оформленим протоколом загальних зборів учасників Обслуговуючого кооперативу "ТІАН КОНГ" №1/25-02 від 25.02.2021 р. було про звільнено 25.02.2021 р. ОСОБА_2 з посади голови Обслуговуючого кооперативу "ТІАН КОНГ". Рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "ТІАН КОНГ" від 24.03.2021 р., яке оформлено протоколом загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "ТІАН КОНГ" № 1/24-03 від 24.03.2021 р. було створено Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРИНТОРГ". У відповідності до вказаного рішення загальних зборів та Акту прийому-переді нерухомого майна без номеру, який укладено 26.03.2021 р. між Обслуговуючим кооперативом "ТІАН КОНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРРИНТОРГ" останньому було передано все майно, що належало Обслуговуючому кооперативу "ТІАН КОНГ".

Протоколом № 1/08-04 від 08.04.2021 р., видавником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙД БУД КАПІТАЛ" і Обслуговуючий кооператив "ТІАН КОНГ", та Актом приймання-передачі нерухомого майна б/н від 08.04.2021 р., видавником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРРИНТОРГ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙД БУД КАПІТАЛ" було передано прав власності на все нерухоме майно від Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРРИНТОРГ" до Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАЙД БУД КАПІТАЛ» (зазначене вбачається із витяга №253034026 від 16.04.2021 (ТОВ «Прайд Буд Капітал»). Згідно із рішенням загальних зборів членів Обслуговуючого Кооперативу "ТІАН КОНГ" від 04.06.2021 р., оформленим протоколом загальних зборів учасників Обслуговуючого Кооперативу "ТІАН КОНГ" № 1/04-06 від 04.06.2021 р. було припинено діяльність Обслуговуючого Кооперативу "ТІАН КОНГ" в результаті його ліквідації.

На розгляді Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/2708/21 за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсними вищевказаних актів, рішень та протоколів.

Враховуючи відсутність майна у Кооперативу, суд вважає, що сам факт співзасновництва Обслуговуючого Кооперативу "ТІАН КОНГ" відповідачем не може враховуватись судом у порядку п. 31 ч. 1 ст. 182 СК України під час розгляду справи про стягнення аліментів як обставина, що свідчить про можливість відповідача сплачувати більші аліменти, ніж ті, що могли бути призначені судом до сплати у разі відсутності таких обставин. Крім того, згідно із відомостями щодо юридичних осіб у роздрукованому вигляді, наданих представником позивача разом із клопотанням про витребування доказів вбачається, що Обслуговуючий Кооператив "ТІАН КОНГ" перебуває у стані припинення.

Згідно фінансовою звітністю за 2020 рік прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» склав 134 000,00 грн.; прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліотакс» склав 45 000,00 грн.

Між тим, згідно із останньою фінансовою звітністю за І квартал 2022 року дохід Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» склав 2 000,00 грн.; а Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліотакс» прибутку не має. Згідно з фінансовою звітністю за І квартал 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтех рішення» прибутку немає, згідно звітності дивіденди не виплачувались.

Згідно із листом Державної податкової служби України, баланси та фінансова звітність Приватного підприємства «Прана-В» до Головного управління ДПС в Одеській обл. платником податку не подавалась.

У відповідності із довідкою Приватного Підприємства «Прана-В», ОСОБА_2 протягом останніх півроку до дня складання цієї довідки заробітна платня та дивіденди не нараховувались у зв`язку із відсутністю у підприємства прибутку та фактичним тривалим не провадженням підприємством господарської діяльності.

Таким чином, на час вирішення справи, юридичні особи, засновником та директором яких є відповідач, доходів та прибутку не мають (за виключенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Саарлоос» дохід якого за І квартал 2022 року склав 2 000,00 грн.), дивіденди та заробітну платню відповідачу не сплачують.

Суд бере до уваги, що у відповідності із ст. 85 ГК України доходи, одержані від господарської діяльності товариства є власність господарського товариства, а не його засновника (засновників) та розподіляються між засновниками у порядку, визначеному ГК України та Статутом. Згідно із положеннями ст. 167 ГК України засновникові, частка якого визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації належить право отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Саарлоос», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліотакс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтех рішення», Приватне підприємство «Прана-В» у стадії ліквідації не перебувають.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку стосовно того, що оскільки ОСОБА_2 у юридичних особах дивідендів та заробітної плати не отримує сам факт співзасновництва цих юридичних осіб відповідачем та розміри статутних капіталів цих юридичних осіб не можуть враховуватись судом у порядку п. 31 ч. 1 ст. 182 СК України під час розгляду справи про стягнення аліментів як обставини, що свідчить про можливість відповідача сплачувати більші аліменти, ніж ті, що могли бути призначені судом до сплати у разі відсутності таких обставин.

Крім того у відповідності до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином суд вважає, що у разі зміни матеріального становища відповідача у наслідок отримання певної частки активів юридичних осіб у разі їх ліквідації відповідно до закону у майбутньому ці обставини можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів у порядку ст. 192 СК України, але самі по собі розміри статутних капіталів юридичних осіб за умови не перебування цих юридичних осіб у стадії ліквідації не є тими обставинами, що мають враховуватись судом у порядку п. 31 ч. 1 ст. 182 СК України під час розгляду справи про стягнення аліментів.

Окрім того, за розглядом справи не знайшли свого підтвердження ті обставини, що на потреби неповнолітньої доньки витрачаються щомісячно кошти на суму 8 200,00 грн. (що обумовлювало б стягнення із відповідача половини цієї суми) та утримання доньки потребує таких затрат.

Отже, за викладених обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 у частині визначеного нею розміру аліментів у сумі 4 100,00 грн. на дитину щомісяця.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років в розрахунку на місяць станом на 1 липня становить 2 744,00 гривень.

Враховуючи викладені обставини, виходячи з того, що батьки мають рівні обов`язки з утримання дітей, дитина потребує матеріального забезпечення і відповідач є працездатною людиною за станом здоров`я та спроможний платити аліменти на утримання дитини, відповідачем визнається позовна заява в частині стягнення аліментів в розмірі 2 070,00 грн., відповідач отримує пенсію за вислугою років у середньомісячному розмірі 7 120,35 грн. (у січені 2022 року -- 5 968,83 грн., у лютому -- 8 271,87 грн.), має інших дітей та батьків похилого віку, суд вважає можливим стягнути аліменти у розмірі 2 500,00 грн. щомісячно на дитину.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності із ч. 1 ст. 83 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних для нього процесуальних наслідків.

З урахуванням обставин справи суд вважає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дитини.

Суд враховує положення ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно якої об`єктом індексації є також розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Статтею 5 даного Закону встановляється, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково та вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500,00 грн., із урахуванням індексації щомісячно з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, покласти на відповідача оплату судового збору у розмірі 992,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.7, 79-81, 150, 180-183, 184, 191, 192 СК України, ст. 85, 167 ГК України, ст. 1, 2, 5, 10-13, 43, 49, 76-80, 81, 83, 89, 141, 210, 223, 247, 258, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_3 ) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 2 500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок з урахуванням індексації щомісячно, починаючи з 17.02.2022 року, до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст.354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 25.08.2022 року.

Суддя Л.В. Домусчі

22.08.22