Ухвала

від 21.08.2022 по справі 240/14733/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 серпня 2022 року м. Житомир справа № 240/14733/22

категорія 113070200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог процесуального законодавства при подачі позовної заяви Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними, скасуваня постанови,

встановив:

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в яком просить:

- визнати протиправними дії Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21 грудня 2021 року №309521 щодо Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)";

- скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21 грудня 2021 року №309521, винесену начальником Подільського міжрегіонального управління Укртансбезпеки, щодо стягнення з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" штрафу в сумі 17000,00 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За визначенням, наведеним у пункті 8 частини першої статті 4 КАС України, відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

В поданій до суду позовній заяві Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" зазначило, що відповідачем за його позовом є Державна служба України з безпеки на транспорті.

Однак, в прохальній частині позовної заяви, позивач заявляє вимоги до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, оскільки саме ним винесена оскаржувана в даній справі постанова від 21 грудня 2021 року №309521 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Суд наголошує, що Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки хоч і є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті, однак, вони є окремими суб`єктами владних повноважень, які, врховуючи різну компетенцію, наділені різними функціями. З огляду на що, кожен із вказаних суб`єктів, залежно від предмету спірних правовідносин, може бути самостійним відповідачем по справі.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити, який суб`єкт владних повноважень: Державна служба України з безпеки на транспорті чи Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є відповідачем за поданою позовною заявою, а також уточнити заявлені ним позовні вимоги залежно від суб`єктного складу сторін.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вищезазначених норм Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" не долучило до позовної заяви документу про сплату ним судового збору або ж документу, який підтверджує підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, одночасно з позовною заявою Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" подало до суду клопотання, в якому просило звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з тим, що майновий стан підприємства не надає можливості сплатити судовий збір. Зокрема, позивач вказав, що з 03.01.2022 було прийнято розпорядження про зупинку роботи підприємства, а з 24.02.2022 на підприємстві був оголошений простій. Крім того, на підприємство покладений обов`язок по сплаті в низці виконавчих проваджень.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Предметом спору в поданій Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" позовній заяві не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а тому підстави для звільнення підприємства від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2481,00 гривень.

Оскільки розрахований від ціни позову розмір судового збору (17000,00 грн. х 1,5 % = 255,00 грн.) становить менше ніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2022 року (2481,00 грн.), суд приходить до висновку, що за звернення з даним позовом до суду Державному підприємству "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" необхідно сплатити судовий збір в сумі 2481,00 гривень.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, часиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є постанова Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 21 грудня 2021 року №309521 про застосування до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскаржувана в даній справі постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу ухвалена 21 грудня 2021 року, в той час як з даним позовом до суду про її оскарження Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" звернулось лише 18 липня 2022 року, що підтверджується датою поштового штампу на конверті, в якому позов надійшов до суду.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про пропуск позивачем процесуального строку на звернення до суду.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" одночасно з позовною заявою подало до суду клопотання, в якому просило поновити йому процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду. В обгрунтування поважності причин пропуску ним такого строку позивач зазначив, що з 03.01.2022 робота підприємства була зупинена на підставі відповідного розпорядження, а з 24.02.2022 на підприємстві був оголошений простій відповідно до наказу від 24.02.2022 №6/к.

Розглянувши вказану заяву та зазначені в ній позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим".

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку на звернення до суду з наданням відповідних доказів покладається саме на позивача.

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Верховний Суд зазначив, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини, на переконання суду не є поважними причинами пропуску ним процесуального строку передбаченого ч. 2 ст. 286 КАС України, адже цей строк був пропущений позивачем ще до виникнення обставин про які він зазначає.

Таким чином, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

З огляду на зазначене, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви в новій редакції (в 2-х екземплярах) із уточненням у ній, того, хто є відповідачем за поданою позовною заявою Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки чи Державна служба України з безпеки на транспорті;

- клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, із зазначенням інших підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що вказані в клопотанні, поданому разом з плзовною заявою;

- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в сумі 2481,00 гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу*;101; код ЄДРПОУ позивача; Судовий збір, за позовом ДП "Підприємство КВС України" (№4), Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити Державному підприємству "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відмовити Державному підприємству "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

Позовну заяву Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович