Рішення

від 24.08.2022 по справі 320/2344/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2022 року м.Київ№ 320/2344/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення від 02.02.2021 № 230452.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 провадження відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено перевірку транспортного засобу. За результатами якої складено акт перевірки в якому зафіксовано порушення, а саме надання позивачем послуг з спеціальних регулярних перевезень пасажирів. На думку позивача, відповідач передчасно, необгрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем вимог Закону України від 05.04.2001 № 2344 Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344), оскільки транспортний засіб, що перевірявся передано ним у платне користування ТОВ «АЛІРА ТРАНС».

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останній зазначає, що за наслідками рейдової перевірки посадовими особами управління Укртрансбезпеки було виявлено надання позивачем послуг зі спеціальних регулярних перевезень пасажирів, однак в порушення ст. 60 Закону № 2344 не оформлено паспорт маршруту з позначкою «В».

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.12.2020 Північним міжрегіональне управління Укртрансбезпеки на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 17.12.2020 на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

За результатами перевірки складено акт № 243800 від 23.12.2020, яким встановлено, що під час проведення перевірки транспортного засобу марки «IVEKO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , посадовими особами відповідача виявлено порушення, а саме надання позивачем послуг з спеціальних регулярних перевезень пасажирів, про що свідчить трафарет «Броварський проспект - Нова Пошта», у тому числі порушення відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону № 2344 - не оформлено паспорт маршруту з позначкою В, чим порушено вимоги ст. 39 Закону № 2344.

На підставі вказаної перевірки, 02.02.2021 в.о. заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки Бобко І.А. на транспорті виніс стосовно ОСОБА_1 постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 230452 від 02.02.2021.

Позивач не погоджуючись з правомірністю винесення вказаної постанови звернувся до суду.

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону № 2344 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 8 вказаного Положення встановлено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 у редакції постанови Кабінету міністрів України від 25.04.2018 № 320 (далі - Порядок № 1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частинами 14, 17 ст. 6 Закону № 2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 ст. 1 Закону № 2344 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених п. 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених ст. 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог ст. 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктами 16, 17 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до абзацу 59 ч. 1 ст. 1 Закону № 2344 регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів, студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку замовником транспортних послуг або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.

За приписами ч. 1 ст. 29 Закону № 2344 автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Згідно ч. 4, 16 ст. 35 Закону № 2344 перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.

Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно п. 46 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.1997 № 176 (далі - Правила №176) регулярні спеціальні перевезення здійснюються на підставі договору, згідно з яким автомобільний перевізник надає підприємству, установі та організації, яка виступає замовником послуг, послуги з перевезення організованої групи пасажирів за певним маршрутом і визначеним розкладом руху, протягом передбаченого договором строку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 транспортний засіб марки «IVEKO», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві приватної власності позивачу.

Разом з цим, згідно договору найму (оренди) транспортного засобу від 21.10.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О.О., вище зазначений транспортний засіб передано позивачем у тимчасове платне володіння та користування ТОВ «АЛІРА ТРАНС» (код ЄДРПОУ 41790182).

Вище зазначений договір укладено строком на 3 (три) років з 21.10.2020 по 12.10.2023 включно (п. 4.2. договору).

Таким чимно, під час перевірки транспортного засібу марки «IVEKO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував у користуванні ТОВ «АЛІРА ТРАНС», і саме це Товариство здійснювало перевезення пасажирів, то у відповідача були відсутні будь-які фактичні та правові підстави для складання акту перевірки та винесення постанови саме стосовно позивача.

Крім того, в порушення вимог Порядку № 1567, відповідачем не зазначено ані в акті перевірки, ані в постанові відомостей про те, що позивач є суб`єктом господарювання і належні йому транспортні засоби можуть бути об`єктом перевірки.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.02.2021 № 230452, винесеної в.о. заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Бобко І.А. про стягнення з ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1 700,00 грн.

Приходячи до такого висновку, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України, в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування, зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності свого рішення.

У даній справі всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши в сукупності обставини справи, докази, та аргументи сторін, які впливають на юридичну оцінку спірної постанови Укртрансбезпеки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією № 7463 від 25.02.2021.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.02.2021 № 230452, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Північого міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.