Рішення

від 24.08.2022 по справі 320/17630/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2022 року № 320/17630/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кагарлицької міської ради з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кагарлицької міської ради від 04.11.2021 №1618-13-VIII "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га за межами с. Бурти на території Кагарлицької міської територіальної громади";

- зобов`язати Кагарлицьку міську раду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, за межами с. Бурти на території Кагарлицької міської територіальної громади для ведення особистого селянського господарства КОАТУ - 3222281200:04:305, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 3222281200:04:305:0049, 3222284000:07:305:0019, 3222281200:04:305:0005, згідно з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що за результатами розгляду його клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність вищевказаної земельної ділянки Кагарлицькою міською радоюбуло прийнято рішення від 04.11.2021 №1618-13-VIII, яким відмовлено у наданні позивачу відповідного дозволу з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Позивач не погоджується з правомірність прийняття відповідачем спірного рішення та стверджує, що спірне рішення є немотивованим та не містить доказів на підтвердження наявності підстав для відмови у наданні відповідного дозволу.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, повідомив про те, що Кагарлицькою міською радою було прийнято спірне рішення у зв`язку з тим, що позначена позивачем на графічних матеріалах земельна ділянка, згідно даних Карти паювання села Бурти Кагарлицької міської територіальної громади накладається на паї №184, №185 та №186, які були передані у власність громадянам та згідно Списку власників земельних паїв СВК агрофірма «Перемога» с. Бурти Кагарлицького району Київської області на видачу державних актів на землю належать ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Також, відповідачем до суду наданий лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.02.2022 №18-10-0.222-1267/2-22 у якому повідомлено, що за інформацією Відділу №6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області (лист від 09.02.2022 №2450/497-22-0.9762), відповідно до державних актів на право приватної власності на землі, зазначена на графічному матеріалі територія перебуває у приватній власності: гр. Рибака (ділянка № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , дата державної реєстрації відсутня, зареєстрована в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №537); гр. ОСОБА_3 (ділянка № НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , дата державної реєстрації відсутня, зареєстрована в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №536); гр. ОСОБА_4 (ділянка № НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 , дата державної реєстрації відсутня, зареєстрована в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №535). Відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного земельного кадастру.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач наголосив на тому, що відповідач при прийняті оскаржуваного рішення не надав належних та допустимих доказів того, що обрана позивачем земельна ділянка дійсно перебуває у власності інших осіб.

Вказав, що позивач до свого клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність вищевказаної земельної ділянки, зокрема, надав копію викопіювання бажаної вільної земельної ділянки за підписом старости с. Бури та Очеретяне, тобто позивач вчинив усі необхідні дії передбаченні чиним законодавством.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_7 , виданий органом 3242 від 23.07.2018.

Позивач звернувся до Кагарлицької міської ради з клопотанням від 20.08.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, за межами с. Бурти на території Кагарлицької міської територіальної громади для ведення особистого селянського господарства КОАТУ - 3222281200:04:305, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 3222281200:04:305:0049, 3222284000:07:305:0019, 3222281200:04:305:0005, згідно з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.

До вказаної заяви додані:копія паспорту; копію РНОКПП; копія посвідчення учасника бойових дій; графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки, запланованої до відведення; копію викопіювання земельних часток паїв, які були перенесенні.

За результатом розгляду цього клопотання рішенням Кагарлицької міської ради від 04.11.2021 №1618-13-VIII "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га за межами с. Бурти на території Кагарлицької міської територіальної громади", яким відмовлено у наданні позивачу відповідного дозволу з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазнає таке.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Частинами третьою та четвертою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абзацом 1 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідного органу із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якої органи, визначені в статті 118 Земельного кодексу України, в місячний строк приймають одне з відповідних рішень.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати такий дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Такий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 22.12.2018 (справа № 804/1469/17).

Разом з цим, суд зауважує, що обов`язковою умовою для отримання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки є звернення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України, з клопотанням, у якому обов`язково зазначаються цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовні розміри та до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації для перевірки відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, суд зауважує, що Земельним кодексом України не передбачено порядку дії органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на випадок подання такому органу громадянином клопотання про надання земельної ділянки з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту клопотання.

Верховним Судом у своїй постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а висловлено правову позицію, згідно якої у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку. Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави такої відмови.

Отже, у зазначеній постанові Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Судом встановлено, що позивач на підставі ст. 118 Земельного кодексу України звернувся до відповідача із клопотанням від 20.08.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, за межами с. Бурти на території Кагарлицької міської територіальної громади для ведення особистого селянського господарства КОАТУ - 3222281200:04:305, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 3222281200:04:305:0049, 3222284000:07:305:0019, 3222281200:04:305:0005, згідно з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.

За фактом розгляду зазначеного клопотання Кагарлицькою міською радою було прийнято спірне рішення, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, Кагарлицькою міською радою прийнято спірне рішення у зв`язку з тим, що позначена позивачем на графічних матеріалах земельна ділянка, згідно даних Карти паювання села Бурти Кагарлицької міської територіальної громади накладається на паї №184, №185 та №186, які були передані у власність громадянам та згідно Списку власників земельних паїв СВК агрофірма «Перемога» с. Бурти Кагарлицького району Київської області на видачу державних актів на землю належать ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Також, дане підтверджується наявним у матеріалах справи листом-відповідю Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.02.2022 №18-10-0.222-1267/2-22 у якому вказано, що за інформацією Відділу №6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області (лист від 09.02.2022 №2450/497-22-0.9762), відповідно до державних актів на право приватної власності на землі, зазначена на графічному матеріалі територія перебуває у приватній власності: гр. Рибака (ділянка № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , дата державної реєстрації відсутня, зареєстрована в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №537); гр. ОСОБА_3 (ділянка № НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , дата державної реєстрації відсутня, зареєстрована в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №536); гр. ОСОБА_4 (ділянка № НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 , дата державної реєстрації відсутня, зареєстрована в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №535). Відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного земельного кадастру.

Так, відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, наявний у матеріалах справи докази підтверджує право власності інших осібна вищевказану земельну ділянку, за рахунок якої позивач має намір отримати у власність землю.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.06.2021 у справі №823/106/18 дійшов висновку, що на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення певної земельної ділянки, достатнім є долучення до клопотання заявника письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально; на стадії затвердження проекту землеустрою та передачі її у власність чи користування, бажана до відведення земельна ділянка має бути вільною.

У постанові від 17.12.2018 Верховний Суд зазначив, що враховуючи імперативність норми частини шостої статті 118 Земельного кодексу України недодержання вимоги щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

За таких обставин суд вважає, відповідачем правомірно прийняте оскаржуване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні. Відповідно не підлягає задоволенню похідна вимога щодо зобов`язання Кагарлицької міської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, за межами с. Бурти на території Кагарлицької міської територіальної громади для ведення особистого селянського господарства КОАТУ - 3222281200:04:305, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 3222281200:04:305:0049, 3222284000:07:305:0019, 3222281200:04:305:0005, згідно з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.