Рішення

від 24.08.2022 по справі 400/5023/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2022 р. № 400/5023/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового проваження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ", вул. Адміральська, 19, кв.3, м. Миколаїв, 54001, про:підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішеннями від 20.01.2021 № 2/14-29-07-07/40913556, № 1/14-29-07-07/40913556,ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач або ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ" (далі - відповіач) з вимогами:

підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ЛІГ» (код ЄДРПОУ 40913556), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 20.01.2021 №2/14-29-07- 07/40913556, яке знаходиться за адресою: Миколаївська обл.., Вітовський рн., с. Мішково-Погорелове, вул. Степова 3;

підтвердити обгрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ЛІГ», що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с-ще Коларівка, вул. Дорожна, буд.6, застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 20.01.2021 року №1/14-29-07-07/40913556.

В обґрунтування позовних вимог, податковим органом зазначено, що ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято накази №6-п, №7-п «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ" за адресами: Миколаївська обл.., Вітовський р-н., с. Мішково-Погорелове, вул. Степова 3; Миколаївська область, Вітовський район, с-ще Коларівка, вул. Дорожна, буд.6. Однак, відповідач відмовив у допуску посадових осіб позивача до проведення фактичної перевірки, у зв`язку з чим, було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ЛІГ».

Відповідач станом на час розгляду справи, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Ухвалою суду від 09.07.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

В судове засідання строни не з`явились, про розгляд справи повідомені належним чином - ухвалою суду про відікриття проваження у справі від 09.07.2021р.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Як вбачається з позовної заяви, ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято накази №6-п , № 7-п від 15.01.2021р. року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ЛІГ".

Наказами було зобов`язано працівників ГУ ДПС у Миколаївській області провести фактичну перевірку ТОВ «ЛІГ», за адресами здійснення діяльності: Миколаївська обл., Вітовський р-н., с. Мішково-Погорелове, вул. Степова 3 та Миколаївська область, Вітовський р-н, с-ще Коларівка. вул. Дорожна, буд.6 з 15.01.2020 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 02.10.2019 року по дату закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині виробництва, обліку, ліцензування, виробництва, зберігання ат транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, обігу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Працівниками відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі наказів від 15.01.2021 №6-п № 7-п та направлень на перевірку від 15.01.2021 №40/14-29-07-10, №39/14-29-07-10, року було встановлено факт відмови ТОВ «ЛІГ» у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, про що складено Акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки від 16.01.2021р. №32/14-29-07-13/40913556.

Фахівцями ГУ ДПС у Миколаївській області було складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки від 16.01.2021р. №32/14-29-07-13/40913556.

16.01.2021р. фахівцями ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі наказу від 15.01.2021 №7-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛІГ»» та направлень на перевірку від 15.01.2021 №36/14-29-07-10, №37/14-29-07-10, №38/14-29-07-10 було здійснено спробу проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛІГ» за адресою здійснення діяльності: Миколаївська область, Вітовський район, с-ще Коларівка, вул. Дорожна, буд.6.

Однак, 16 січня 2021 року було встановлено факт відмови особою, яка фактично проводила розрахункові операції на автозаправочній станції ТОВ «ЛІГ» у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, про що складено Акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки від 16.01.2021 №33/14-29-07-13/40913556.

20.01.2021 року ГУ ДПС у Миколаївській області було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків до ТОВ «ЛІГ».

З метою підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків контролюючий орган звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульованіПодатковим кодексом України.

Згідно з вимогами підпункту20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надаліПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до пункту81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.2 статті81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Відповідно до пункту81.3 статті 81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цьогоКодексу.

Згідно з пунктом94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом94.3 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Відповідно до пункту94.4 статті 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пунктом94.5 статті 94 ПК України, умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до пункту94.6 статті 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно з пунктом 94.10 - 94.13 статті94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

У всіх випадках, коли контролюючий орган вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про арешт майна та приймає рішення про притягнення винних до відповідальності відповідно до закону.

При прийнятті рішення про арешт майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.

Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих контролюючим органом внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених контролюючим органам, згідно із законом. Рішення про таке відшкодування приймається судом.

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частинами 2, 3статті 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Відповідно до частин 4, 5 статті 283 КАС України, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відтак, згідно відомостей автоматизованої програми «ДСС» Миколаївського окружного адміністративного суду вбачається, що 05.07.2021 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області до ТОВ "ЛІГ" в загальному порядку визначеному КАС України, у якій заявник просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків за адресами: Миколаївська обл., Вітовський р-н., с. Мішково-Погорелове, вул. Степова 3; Миколаївська область, Вітовський район, с-ще Коларівка, вул. Дорожна, буд.6.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2020р. по справі № 400/3541/20 стягнуто з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство „ЛІГ (вул. Адміральська, 19, кв. 3, м. Миколаїв, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 40913556) в дохід держави податковий борг в розмірі 250 000 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень).

Крім того, позивач неодноразово звертався до Миколаївського окружного адміністративного суду з заявами в поорядку ст.283 КАС України про бґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "ЛІГ" (справа № 400/329/21 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 20.01.2021 № 1/14-29-07-07/40913556; справа № 400/330/21 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 20.01.2021 № 2/14-29-07-07/40913556; справа № 400/3101/21 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 20.01.21 р. № 2/14-29-07-07/40913556, від 20.01.2021 № 1/14-29-07-07/40913556 ), проте такі заяви судом були повернуті позивачу відповідно до ст.169 КАС України з різних підстав.

В звязку з неодноразовим поверненням позивачу заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "ЛІГ", Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до суду з даною позовною заявою (справа № 400/5023/21) в загальному порядку визначеному КАС України, при цьому пропустивши строки та порушивши порядок звернення до суду з такою позовною заявою визначені Податковим кодексом України та КАС України.

При цьому, згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень та відомостей автоматизованої програми «ДСС» Миколаївського окружного адміністративного суду відсутня інформація щодо оскарження та скасування наказів №6-п , № 7-п від 15.01.2021р. року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ЛІГ".

Як зазначено судом вище, відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Відповідно до підпункту94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Таким чином податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може підтвердити обгрунтованість такого арешту. Сплив вищезазначеного строку, який в силу абзацу 2 пункту94.10 статті 94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.

Отже, в разі, коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №815/3986/16, від 13.01.2021 року у справі №520/9872/18, від 16.12.2020 року №820/5045/18, від 24.04.2020 року у справі №805/4974/18-а, від 28.03.2019 року у справі №П/811/1722/17, від 27.08.2019 року у справі 520/11050/18, від 15 травня 2018 року у справі №820/2312/17, від 22 травня 2018 року у справі №820/2040/17.

Згідно зіст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положеньст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положеньст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно дост. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ" (вул. Адміральська, 19, кв.3, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40913556) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов