Ухвала

від 24.08.2022 по справі 569/11922/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/11922/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 серпня 2022 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИЛА:

22 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить: виділити їй в окремий об`єкт нерухомого майна 1/2 частину будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у складі приміщень: 1-1 коридору площею 6,1 кв.м., 1-2 санвузла площею 4,0 кв.м., 1-3 кухні площею 9,9 кв.м., 1-4 житлової кімнати площею 15,5 кв.м., 1-5 житлової кімнати площею 15,3 кв.м., 1-1 житлової кімнати площею 9,9 кв.м., 1-7 передні площею 9,8 кв.м.,I веранди площею 9,0 кв.м., загальною площею приміщень 79,5 кв.м. в тому числі житловою 40,7 кв.м.; ганку «а4» (бетонний), погреба «Пг/а» (стіни цегляні), погреба «Пг» (цегляний), гаража-сарая «Г-1», вбиральні «Е» (стіни з дерева), навісу «Ж» (стіни з дерева), 1/2 частини огорожі № 1 (металева сітка), 1/2 часини огорожі № 2 (металевий лист), воріт з хвірткою № 3 та 1/2 частини замощення I (асфальтобетонне), розташованих на земельній ділянці площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 5610100000:01:040:0031) в цілу ідеальну частку, як об`єкт нерухомого майна з присвоєнням нової поштової адреси; припинити право спільної часткової власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

23 серпня 2022 року позовна заява передана на розгляд судді.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, так як вона не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175, ч 4 ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як слідує з позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір за позовну вимогу про виділ в натурі частки нерухомого майна, як за вимогу немайнового характеру.

При визначенні вимог майнового характеру суд враховує правовий висновок, який був викладений у п.п. 54-55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, згідно з яким будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Таким чином, за позовну вимогу про виділ в натурі частки нерухомого майна сплачується судовий збір як за позовну вимогу майнового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до вимог п. 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до п.п. а п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

У відповідності до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Оскільки позивач не надала суду відомостей про дійсну вартість 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вважаю, що необхідно попередньо визначити розмір судового збору, відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, за позовну вимогу про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності в розмірі 12 405 грн. 00 коп.

З урахуванням суми сплаченого позивачем судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп., позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 11412 грн. 60 коп.

Якщо позивач не погоджується з розміром судового збору, встановленого судом, вона має право звернутись до суб`єкта оціночної діяльності з метою проведення оцінки спірного майна. Виходячи з цієї оцінки вона може сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та надати до суду звіт про оцінку майна з квитанцію про сплату судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову, доплатити судовий збір за позовну вимогу про виділ в натурі 1/2 частки із майна в розмірі 1 відсотка від визначеної ціни позову (вартість 1/2 частини житлового будинку).

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору строком до прийняття судового рішення по справі, оскільки вона отримує мінімальну пенсію і на території України запроваджено військовий стан, а відтак сплата судового збору поставить її у вкрай скрутне матеріальне становище. Вказує, що отримати довідку про майновий стан, а саме розмір пенсії позивача є неможливий по причині обмежень в роботі Пенсійного фонду.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 136 ЦПК України суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати враховуючи майновий стан сторони.

Зміст цих статей передбачає право суду, а не обов`язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що єдиною підставою для зменшення, звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов`язком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження скрутного матеріального становища позивач не понадає до суду доказів, які підтверджують, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Вказане унеможливлює вирішення питання судом щодо дійсної наявності у позивача скрутного матеріального становища, тому в задоволенні клопотання про відстрочку у сплаті судового збору позивачу слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:

- визначити ціну позову;

- долучити до позовної заяви документ, що підтверджує доплату судового збору в розмірі 11 412 грн. 60 коп., або надати до суду звіт про оцінку майна та квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.О. Першко