Рішення

від 19.06.2022 по справі 640/5435/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 року м. Київ № 640/5435/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області

до ПТ "Найкращий ломбард Богдан Ю.М. і компанія"

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ПТ "Найкращий ломбард Богдан Ю.М. і компанія" (далі - відповідач), в якому просить: стягнути з ПТ "Найкращий ломбард Богдан Ю.М. і компанія" на користь державного бюджету 2550, 00 грн. (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн. 00 коп.) згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 19 травня 2020 року №0116.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами розгляду справи про порушення відповідачем законодавства про рекламу, винесено рішення про накладення штрафу від 19 травня 2020 року №0116, якими зобов`язано відповідача сплатити до Державного бюджету України штраф в сумі 2550,00 грн. Оскільки відповідачем у встановлені строки штрафи не сплачені, позивач звернувся щодо їх стягнення в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Станом на час розгляду справи від відповідача відзив на позов до Окружного адміністративного суду міста Києва не надійшов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 19 травня 2020 року №0116 за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами на ПТ "Найкращий ломбард Богдан Ю.М. і компанія" накладено штраф у розмірі 2550,00 грн.

Копія рішення від 19 травня 2020 року №0116 надіслана на адресу відповідача поштовим відправленням та отримана представником останнього 25 травня 2020 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Докази сплати відповідачем штрафу в сумі 2550,0 грн в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу", реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Приписами частин 1 та 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право, у тому числі, вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про рекламу", відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 7 статті 27 Закону України "Про рекламу").

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду (частина 11 статті 27 Закону України "Про рекламу").

З метою врегулювання питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів, Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (надалі - Порядок №693).

Відповідно до пункту 9 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи (пункт 11 Порядку №693).

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт 18 Порядку №693).

Як зазначено вище, рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 19 травня 2020 року №0116 за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами на ПТ "Найкращий ломбард Богдан Ю.М. і компанія" накладено штраф у розмірі 2550,00 грн.

Докази сплати відповідачем штрафу в сумі 2550,00 грн в матеріалах справи відсутні.

Також відсутні докази оскарження відповідачем рішення від 19 травня 2020 року №0116.

Так, приписами пункту 20 Порядку №693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що на час розгляду справи штраф не сплачений у добровільному порядку, а рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 19 травня 2020 року №0116 не оскаржено у встановленому для цього порядку, відтак, заявлений розмір штрафу підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд приходить до висновку про доведеність контролюючим органом підстав виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області задовольнити.

Стягнути з ПТ "Найкращий ломбард Богдан Ю.М. і компанія" (02125, місто Київ, бульвар Перова, 15/оф. 53., код ЄДРПОУ 36862747) на користь державного бюджету 2550, 00 грн. (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн. 00 коп.) згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 19 травня 2020 року №0116.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко