Рішення

від 19.06.2022 по справі 640/18169/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 року м. Київ № 640/18169/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Компанія «Вибір» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Компанія «Вибір» (далі - позивач, ТОВ «ТД Компанія «Вибір») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №3722/26-15-04-13-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «ТД Компанія «Вибір» (код ЄДРПОУ 36473636) від 27.04.2020 року;

зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про анулювання реєстрації прийняте ГУ ДПС у м. Києві виключно на підставі довідки від 23.04.2020 № 6956/26-15-04-13-13, згідно якої реєстрації платника податку ТОВ «ТД Компанія «Вибір» анульовано на підставі пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України у зв`язку з неподанням платником податку декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту протягом періоду з квітня 2019 року по березень 2020 року.

Проте, позивач вважає, що такі висновки ГУ ДПС у м. Києві зроблені передчасно, оскільки позивач здійснював операції з постачання/придбання товарів, що підтверджується Єдиним реєстром податкових накладних, та після реєстрації з порушенням граничних строків податкової накладної, позивач подав уточнюючий розрахунок в порядку ст. 50 Податкового кодексу України за березень та квітень 2020 року, проте ГУ ДПС у м. Києві не визнано його податковою звітністю у зв`язку з тим, що позивач не зареєстрований платником ПДВ.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно не прийнято уточнюючу податкову звітність, оскільки після анулювання реєстрації платника податку позивач має право на подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за періоди, в яких позивач був платником ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що за даними баз даних ДПС ТОВ «ТД Компанія «Вибір» протягом 12 послідовних податкових місяців (з квітня 2019 року по березень 2020 року) подавало до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою від 23.04.2020 № 6956/26-15-04-13-13, відповідно реєстрація платника ПДВ на підставі пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України підлягаю анулюванню. Відповідач вважає, що оскільки реєстрація платника податку анульована 27.04.2020, то уточнюючі розрахунки після цього не повинні прийматись контролюючим органом для реєстрації, відтак позовні вимоги є безпідставними, просив відмовити у їх задоволенні повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «ТД Компанія «Вибір» є юридичною особою, зареєстрованою 05.08.2009, код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ 36473636 та з 12.08.2009 зареєстрований платником податку на додану вартість.

Рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 27.04.2020 №3722/26-15-04-13-21 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ТД Компанія «Вибір» відповідно до пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу у зв`язку з поданням протягом 12 послідовних податкових місяців (з квітня 2019 року по березень 2020 року) до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою від 23.04.2020 № 6956/26-15-04-13-13.

TOB «ТД Компанія «Вибір» 27.07.2020 в паперовій формі направлено поштою (з повідомленням про вручення) до ГУ ДПС у м. Києві уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень 2020 року.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2020 №107774/10/26-15-56-06 повідомлено позивача про те, що суб`єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ та не має підстав для подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок після закінчення граничного терміну подання податкової звітності в останній податковий період, в тому числі, за період, у якому він б платником ПДВ. Оскільки реєстрація платника ПДВ ТОВ «ТД Компанія «Вибір» анульована 27.04.2020, надані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень 2020 року вважаються неподаними.

Не погодившись з такими діями та рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/ або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/ або сплаченого податку.

Як визначено пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або і ні пі відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків: підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов`язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває па обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Отже, єдиною підставою для неприйняття декларації (в тому числі уточнюючої) є її невідповідність вимогам статті 48 Податкового кодексу України, в разі неприйняття податкової декларації контролюючий орган зобов`язаний надати платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, та прийняти одне з двох рішень: або прийняти податкову звітність, або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови. Водночас, неприйняття податкової звітності з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

При цьому, пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено право платника податків вносити зміни до податкової звітності у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею).

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «ТД Компанія «Вибір» під час складання та подання декларації з ПДВ за звітний період березень та квітень 2020 року подано декларацію з нульовими показниками.

Представник позивача пояснив, що вказане виникло у зв`язку з тим, що контрагентом в порушення вимог ст.201 Податкового кодексу України не забезпечено своєчасну реєстрацію податкової накладної по придбанню автозапчастин. Причиною цьому є примусове припинення діяльності і TOB «ТД Компанія «Вибір» і деяких його контрагентів внаслідок запровадження карантину з метою стримування поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

В подальшому, позивач подав уточнюючі розрахунки в порядку статті 50 Податкового кодексу України за березень та квітень 2020 року у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у деклараціях.

Подані позивачем уточнюючі розрахунки за березень та квітень 2020 року містять всі необхідні реквізити визначені податковим законодавством, однак підставою для їх неприйняття слугувала лише відсутність реєстрації TOB «ТД Компанія «Вибір» як платника ПДВ станом на час їх подання, а саме 27.07.2020.

Суд вважає, що відмова у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітній (податковий) період за березень та квітень 2020 року є такими, що спрямовані на порушення прав та охоронюваних інтересів позивача, оскільки ст.48 Податкового кодексу України, якою встановлено вичерпний перелік підстав, за яких податкова декларація не вважається податковою звітністю, не передбачено такої підстави як анулювання реєстрації платника податку.

Крім того, в даному випадку позивачем подано уточнюючі розрахунки з ПДВ, які стосувались минулого податкового періоду, в якому позивач мав статус платника ПДВ та податкова звітність за який була прийнята відповідачем.

При цьому, суд звертає увагу, що стаття 49 Податкового кодексу України не містить норму про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість в разі анулювання реєстрації платником ПДВ.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що анулювання реєстрації платника ПДВ не позбавляє останнього у випадку самостійного виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації за звітний період, в якому він був платником ПДВ, обов`язку надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування викладених норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, міститься у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №810/1570/16, від 03.04.2020 по справі №813/38/14.

Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві протиправно не прийнято подані уточнюючі розрахунки з посиланням на відсутність реєстрації TOB «ТД Компанія «Вибір» як платника ПДВ станом на час їх подання, а саме 27.07.2020.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію (уточнюючий розрахунок) означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація (уточнюючий розрахунок) є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене та з метою забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві зареєструвати уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень - квітень 2020 року, датою її фактичного подання.

Поряд з цим, відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Тобто, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, при обчисленні дванадцятимісячного строку, за який подані декларації з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, відповідачем взято період з квітня 2019 року по березень 2020 року.

Разом з тим, з огляду на вищевикладені встановлені обставини справи та те, що суд дійшов висновку про протиправність дій контролюючого органу щодо неприйняття поданих позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень - квітень 2020 року та наявність підстав для їх прийняття та реєстрації.

Таким чином, оскільки позивачем 27.07.2020 подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за звітний період березень 2020 року з показниками, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів/послуг, з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, відсутня юридична подія, яка надає право на виключення TOB «ТД Компанія «Вибір» з реєстру платників ПДВ, суд приходить до висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «ТД Компанія «Вибір» (код ЄДРПОУ 36473636) № 66142/26-15-04-13-18 від 27.04.2020.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з приводу якого подано позов.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати солідарно з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись положеннями ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Компанія «Вибір» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд.11/13-А, код ЄДРПОУ 36473636) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №3722/26-15-04-13-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «ТД Компанія «Вибір» (код ЄДРПОУ 36473636) від 27.04.2020 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень - квітень 2020 року, датою її фактичного подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Компанія «Вибір» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко