Рішення

від 20.06.2022 по справі 640/13314/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2022 року м. Київ № 640/13314/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП"

до відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІЛІВЕР МОТОРЗ ГРУП" (далі також - позивач, ТОВ "ЮНІЛІВЕР МОТОРЗ ГРУП") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.06.2019 року №0476661213 та 0476511213, про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 17 666,90 грн., та 60 378,60 грн. відповідно для товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП (код ЄДРПОУ 39997491).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.06.2019 року № 0476661213 та №0476511213, складені за висновками Акту від 10.05.2019 року №10694/26-15-12-13-20 «Про результати документальної камеральної перевірки дотримання законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» (далі -Акт), є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч вимогам законодавства, тому що частина штрафів, а саме, 4 платежі за Актом безпідставно визначається відповідачем на підставі повідомлення-рішення №00011231402 від 13.09.2018 року, тому що за грошове зобов`язання є неузгодженим. Оскільки, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2018 року відкрито провадження у справі №640/20359/18 про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення №00011231402 від 13.09.2018 року.

Позивач зазначає, що нарахування штрафних санкцій щодо не вчасної сплати платежів згідно податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень і за жовтень 2018 року є наслідком незаконних дій посадових осіб ДФС, що проявилися в тому, що у вересні і жовтні 2018 року органами ДФС знімалися з рахунку ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» по ПДВ грошові кошти по неузгодженому повідомленню-рішенню від 13.09.2018 року №00011231402, внаслідок чого не вистачало коштів по поточних зобов`язаннях. При тому, що як вже зазначалося, відповідні зарахування відповідача були пізніше ним же кваліфіковані як переплата.

Що стосується нарахування штрафних санкцій щодо не вчасної сплати платежів згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року є проявом неправильного застосування податковими органами діючого законодавства. Згідно з пункту 49.20 Податкового кодексу України (далі-ПКУ), якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПКУ десятиденного строку для сплати зазначеного у декларації податкового зобов`язання пов`язаний саме із таким робочим днем. Оскільки декларація з ПДВ за травень 2018 року була подана в понеділок 21.05.2018 року, а сплачено узгоджені податкові зобов`язання 31.05.2018 року, тобто в межах встановленого 10-денного строку, порушень оплати узгодженої суми грошового зобов`язання в даному разі не допущено, а протилежні висновки в Акті не базуються на нормах діючого законодавства та чинної судової практики. Відтак, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Через канцелярію суду 15.08.2019 року позивачем подано заяву про виправлення описки в позовній вимозі позовної заяви поданої 18.07.2019 року про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 10.06.2019 року №0476661213 та № 0476511213.

23.08.2019 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов, в якому останній просить відмовити в позові, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві відповідно до висновків в акті від 10.05.2019 року №10694/26-15-12-13-20 в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

03.09.2019 року через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень від 10.06.2019 року № 0476661213 та №0476511213, які є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч вимогам законодавства, тому, що частина штрафів, безпідставно визначається на підставі повідомлення-рішення від 13.09.2018 року №00011231402, яке оскаржується в судовому порядку і є неузгодженим.

Через канцелярію суду 13.12.2019 року позивачем подано заяву про приєднання до матеріалів справи копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (вступна та резолютивна частина) по справі № 640/20359/18.

Щодо питання процесуального правонаступництва.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що 18.12.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", відповідно до якої Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності. Розпорядженням від 21.08.2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Разом з тим, 30.09.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", згідно з якою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

Установлено, що: територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Відповідно до пункту 1 наказу Державної податкової служби України видано наказ №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій", згідно з пунктом 1 якого розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, в тому числі, головного управління ДПС у м. Києві. Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020 року, Головне управління Державної податкової служби є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва, та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267). Згідно з наказом ДПС України від 24.12.2020 року №755 Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Отже, станом на день розгляду справи, функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києва, перейшли до його правонаступника - відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011), з огляду на що, в порядку статті 52 КАС України суд замінює відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві на відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. 05.08.2019 року позивачем подано заяву про зміни у адміністративному позові, в якій повідомлено суду, що позивачем допущено описку у позивній вимозі, а саме зазначено: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.06.2019 року №0476661213 та 0476511213, про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 17666,90 грн. за та 66 377, 60 грн. відповідно для товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39997491).

Позивач зазначає, що ним було допущено описку шляхом зазначення у позовній вимозі суму 66 377, 60 грн., замість суми 60 378,60 грн., що відповідає сумі штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2019 року №0476661213. З огляду на вказане, позивач просить: розглядати позовну вимогу у наступній редакції: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.06.2019 року №0476661213 та 0476511213, про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 17666,90 грн. та 60 378,60 грн. відповідно для товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39997491).

Розглядаючи заяву позивача, суд виходить з наступного. Визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (частина перша статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вказана стаття регулює порядок реалізації права позивача змінити позовні вимоги. Вимоги статті випливають із принципів диспозитивності та змагальності.

Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Таким чином, реалізація права на зміну предмету позову може мати наслідком заміну або доповнення позовних вимог.

КАС України також чітко визначені дії суду в такій ситуації. Так, суд при вирішенні питання про задоволення клопотання про зміну позовних вимог повинен перевірити, чи така зміна підстав або предмету позову стосується спірних правовідносин у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, по змісту позовної заяви та змісту викладеної позовної вимоги позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.06.2019 року №0476661213 та 0476511213, копії яких додані до позовної заяви.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 року №0476661213 відповідачем нараховано позивачу штраф у сумі 17666,90 грн., а згідно податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 року №0476511213 нараховано позивачу штраф у сумі 60 378,60 грн.

Позивачем у позові щодо податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 року №0476511213 була заначена сума 66 377, 60 грн., яка не відповідає податковому повідомленню-рішенню від 10.06.2019 року №0476511213 .

Зазначена описка не призвела ні до зміни суті позову чи позовних вимог, ні до зміни розміру суми позовних вимог, ні до зміни розміру судового збору. З огляду на вказане, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог від 05.08.2019 року та зодовільняє її, оскільки вона подана з дотриманням норм процесуального права.

Розгляд справи ухвалено здійснювати в наступній редакції позовної вимоги: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.06.2019 року №0476661213 та 0476511213, про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 17666,90 грн., та 60 378,60 грн. відповідно для Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39997491).

На підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 у порядку підпункту 76.3 статті 76 та статті Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - Кодекс) головним державним ревізором-інспектором відділу застосування штрафних санкцій з ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві Кузьмик Людмилою Валеріївною було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ "ЮНІЛІВЕР МОТОРЗ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39997491).

На підставі вказаної вище перевірки податковим органом було прийнято Акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІЛІВЕР МОТОРЗ ГРУП" від 10.05.2019 року №10694/26-15-12-13-20.

Із аналізу вказаного вище Акту перевірки вбачається, що податковим органом під час проведення камеральної перевірки було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІЛІВЕР МОТОРЗ ГРУП" вимог статті 50 та пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

29.05.2019 року ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» до Головного управління ДФС України у м. Києві подало заперечення на Акт перевірки від 10.05.2019 року №10694/26-15-12-13-20.

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 07.06.2019 року №108266/10/26-15-12-13-18, за результатами розгляду заперечення ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» від 29.05.2019 року, залишено Акт перевірки від 10.05.2019 року №10694/26-15-12-13-20 без змін.

На підставі вказаних вище висновків у Акті перевірки, Головним управлінням ДФС в м. Києві було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 року №0476511213 за затримку на 40,38,32,32 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 301893 грн., із застосуванням штраф у розмірі 20 % у сумі 60378,60 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 року №0476661213 за затримку на 27,10,8,1 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 176669 грн., із застосуванням штраф у розмірі 10 % у сумі 17666, 90 грн.

Загальна сума штрафних санкцій у розмірі 78 045,50 грн. 21.06.2019 року ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» подало скаргу до Державної фіскальної служби України на податкові повідомлення-рішення від 10.06.2019 року №0476511213 та №0476661213.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 09.07.2019 року №31505/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишено без розгляду.

Позивач не погодившись із результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 10.06.2019 року №0476511213 та №0476661213 та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення, додаткові пояснення по суті справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року N 2755- IV (надалі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з абзацом першим пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до пункту 76.1. статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, на відміну від інших встановлених ПК України видів перевірок камеральна перевірка для свого проведення не вимагає в якості обов`язкової умови наявності наказу керівника контролюючого органу та взагалі не потребує будь-якого спеціального рішення або направлення на її проведення. У зв`язку із цим, згода платника податків на камеральну перевірку та його присутність при її проведенні не є обов`язковими. Тобто, метою камеральної перевірки не є перевірка господарської діяльності підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців. Під час камеральної перевірки перевіряються дані, зазначені у податковій звітності. Подання платником податкової звітності до податкового органу є його згодою на проведення камеральної перевірки, а тому податкова звітність перевіряється суцільним порядком у відповідності до пункту 76.1 статті 76 ПК України.

Згідно з підпунктом 76.3. статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. При цьому, камеральна перевірка з інших питань, а саме: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням, ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

- подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету' в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Під час розгляду справи, судом було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КСТ ГРУП УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 39997491) є платником податку на додану вартість відповідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України.

В свою чергу, суд звертає увагу, що платником додатків визнається зокрема, юридична особа (резиденти і нерезиденти України) та її відокремлені підрозділи, яка має, одержує (передає) об`єкти оподаткування або провадить діяльність (операції, що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яку покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з ним Кодексом (пункт 15.1 статті15 Податкового кодексу України).

У відповідності до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ним Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктами 38.1 та 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (надалі - додаткова декларація ) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору.

Відповідно до пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно до підпункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до підпункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що сума грошового зобов`язання та/або пені, самостійно обчислена та зазначена платником податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний, місяць з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

В свою чергу, суд звертає увагу, що статтею 203 Податкового кодексу України, чітко визначено - податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого - пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом, в ході здійснення камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «КСТ ГРУП УКРАЇНА» було встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених пункту 57.1 статтею 57, пункту 50.1 статтею 50 та відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), ГУ ДФС у м. Києві та винесено податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 року №0476511213 за затримку на 40,38,32,32 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 301893 грн., із застосуванням штраф у розмірі 20 % у сумі 60378,60 грн.; та податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 року №0476661213 за затримку на 27,10,8,1 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 176669 грн., із застосуванням штраф у розмірі 10 % у сумі 17666, 90 грн.

За результатами перевірки встановлені порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, а саме: податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 13.09.2018 року № 11231402 в сумі 90425 грн., - сплачено 07.11.2018 року; податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 13.09.2018 року № 11231402 у сумі 57003 грн., - сплачено 30.10.2018 року; податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 13.09.2018 року № 11231402 у сумі 35128 грн., - сплачено 30.10.2018 року; податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 13.09.2018 року № 11231402 у сумі 31563 грн.,- сплачено 25.10.2018 року; податкова декларація з податку на додану вартість від 20.09.2018 року №9203035440 у сумі 119337 грн. - сплачено 07.11.2018 року; податкова декларація з податку на додану вартість від 22.10.2018 року №9229977539 у сумі 54228,9 грн. - сплачено 09.11.2018 року; податкова декларація з податку на додану вартість від 22.10.2018 року №9229977539 у сумі 69465,1 грн. - сплачено 07.11.2018 року; податкова декларація з податку на додану вартість від 21.05.2018 року №9097951154 у сумі 21412 грн. - сплачено 31.05.2018 року.

Так, згідно акту перевірки вбачається, що позивачем несвоєчасно було сплачено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, які частково виникли, з нарахування штрафних санкцій щодо не сплати платежів, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 13.09.2018 року №00011231402.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2019 року у справі № 640/20359/18, податкове повідомлення-рішення від 13.09.2018 року №00011231402, скасовано. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2019 року у справі № 640/20359/18 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 року у справі №640/20359/18.

Таким чином, суми податкових платежів визначених у податковому повідомленні-рішенні від 13.09.2018 року №00011231402 згідно абзацу четвертого пункту 56.18 ст. 56 Податквого кодексу України є неузгодженими, що виключає можливість застосування до ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» штрафу за порушення граничних строків оплати вищевказаних платежів.

Що стосується нарахування штрафних санкцій щодо не своєчасної сплати платежів згідно податкових декларацій з ПДВ за 20.09.2018 року №9203035440 та 22.10.2018 року №9229977539, суд зазначає наступне.

Як стверджується позивачем, та не заперечується відповідачем, а саме, останній зазначає, що відповідно до інтегрованої картки платника податків позивача з ПДВ значився податковий борг. Таким чином, кошти, сплачені позивачем в рахунок погашення податкових зобов`язань по деклараціях з ПДВ, зараховувалися в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення.

Тобто, нарахування штрафних санкцій щодо не вчасної сплати платежів згідно податкових декларацій з ПДВ за вересень і за жовтень 2018 року є наслідком зняття відповідачем з рахунку ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» по ПДВ грошових коштів по неузгодженому податковому повідомленню-рішенню від 13.09.2018 року №00011231402, у сумі 266 765,00 грн. і 66 691,00 грн., як вбачається із роздруківки електронного кабінету платника ПДВ ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП» за період 24.05.2018 року по 26.12.2018 року (копія наявна в матеріалах справи), яка в подальшому визнана переплатою що відповідають сумам платежів, які визначені у податковому повідомленні-рішенні від 13.09.2018 року №00011231402.

З приводу нарахування штрафних санкцій щодо не своєчасної сплати платежів згідно податкової декларації з ПДВ від 21.05.2018 року №9097951154, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість від 21.05.2018 року №9097951154 у сумі 21412 грн. - сплачено 31.05.2018 року.

Судом встановлено, що останній день строку подання Товариством податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК, припав на вихідний день (20.05.2018 року - неділя), граничним строком подання такої декларації є операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем - 21.05.2018 року (понеділок), і саме від цієї дати розпочинається відлік десятиденного строку сплати узгодженого зобов`язання відповідним платником та останнім днем такої сплати є 31.05.2018 року.

Тому, у даному випадку застосуванню підлягає пункт 49.20 статті 49 Податкового кодексу України, за правилами якого якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду України від 09.06.2015 року у справі №21-18а15, та від 25.04.2019 року у справі №804/15246/15.

З огляду на те, що позивач податкову декларацію подав 21.05.2018 року, а оплатив узгоджені податкові зобов`язання 31.05.2018 року, тобто, в межах встановленого 10-денного строку, суд дійшов висновку, що порушень оплати узгодженої суми грошового зобов`язання в даному разі не допущено, а протилежні висновки в Акті не базуються на нормах діючого законодавства та чинної судової практики.

З огляду на викладене суд вважає висновки акта перевірки про порушення ТОВ "ЮНІЛІВЕР МОТОРЗ ГРУП" вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України помилковими та такими, що не підтверджуються належними доказами. Відтак застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України є протиправним.

Враховуючи необґрунтованість висновків акта перевірки та не надання відповідачем доказів, які б підтверджували виявлені порушення, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 10.06.2019 року №0476661213 та 0476511213 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає, що наведені у позовній заяві доводи є обґрунтованими та знаходять документальне підтвердження. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд та відповідно до платіжного доручення, яке міститься в матеріалах справи №823 від 12.07.2019 року, стягує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві.

Керуючись положеннями статей 2, 72-78, 79, 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Моторз Груп" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.06.2019 року №0476661213 та 0476511213, про зобов`язання сплатити штраф в розмірі 17666,90 грн., та 60378, 60 грн. відповідно для товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІВЕРСАЛ МОТОРЗ ГРУП (код ЄДРПОУ 39997491).

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Моторз Груп" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн. (одна тисяча девятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Моторз Груп" (код ЄДРПОУ 39997491, місцезнаходження: 01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 15/2).

Відповідач: відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне судове рішення складено 21.06.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна