Ухвала

від 22.06.2022 по справі 640/7405/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про витребування доказів

23 червня 2022 року м. Київ № 640/7405/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши питання витребування доказів у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контент Медіа Сервіс"

до відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контент Медіа Сервіс" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у м. Києві, яка полягає у несвоєчасному відображенні в Інтегрованій картці платника суми податкового боргу ТОВ "Контент Медіа Сервіс", що виник у зв`язку з несплатою узгодженого грошового зобов`язання визначеного в податковому повідомленні - рішенні №149126552202 від 29.10.2014 року (в оригіналі примірника податкового повідомлення-рішення позивача дата 29.08.2014 року) і, як наслідок, невизнанні ГУ ДФС у м. Києва такого податкового боргу безнадійним у зв`язку із закінченням строку давності для його стягнення та зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві здійснити коригування записів в Інтегрованій картці платника шляхом відображення вказаної суми податкового боргу ТОВ "Контент Медіа Сервіс" з 16 березня 2015 року замість 30 липня 2015 року;

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві з 16.03.2018 року визнати безнадійним та списати податковий борг ТОВ "Контент Медіа Сервіс", що виник у зв`язку з несплатою узгодженого грошового зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні №149126552202 від 29.10.2014 року (в оригіналі примірника податкового повідомлення-рішення позивача дата 29.08.2014 року), з відповідним відображенням таких облікових операцій в Інтегрованій картці платника.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що днем узгодження грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №149126552202, є 04.03.2015 року, тобто, день отримання позивачем рішення ДФС України від 27.02.2015 року №4165/6/999-10-01-04-25 про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення №149126552202, яким у скасуванні останнього відмовлено.

Так, в силу положень податкового законодавства України, позивачем мало б бути сплачено суму узгодженого зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №149126552202, у десятиденний строк, проте плату позивачем не здійснено, до суду податкове повідомлення-рішення №149126552202 не оскаржено.

Отже, 15.03.2015 року у позивача виник податковий борг в сумі, визначеній податковим повідомленням-рішенням №149126552202.

В свою чергу, на переконання позивача, в силу положень Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, відповідачем мало б було здійснено дії щодо відображення в Інтегрованій картці платника дату виникнення податкового боргу за узгодженим зобов`язанням, визначеним податковим повідомленням-рішенням №149126552202, якою є 16.03.2015 року.

Проте, відповідачем відображено цей податковий борг у Інтегрованій картці платника лише 30.07.2015 року, що стало наслідком невірного обрахунку встановленого статтею 102 Податкового кодексу України строку давності стягнення цього податкового боргу.

Таким чином, оскільки, на переконання позивача, податковий борг за узгодженим зобов`язанням, визначеним податковим повідомленням-рішенням №149126552202, виник 15.03.2015 року та мав відображуватися у Інтегрованій картці платника з 16.03.2015 року, останнім днем строку давності для стягнення такого боргу є 15.03.2018 року позаяк останній з 16.03.2015 року є безнадійним та підлягав списанню.

Водночас, відповідачем вказаних дій не здійснено в наслідок допущеної бездіяльності.

Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 05.06.2019 року відповідачем подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи, а сам копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2019 року у справі №826/10740/18, яким стягнуто з ТОВ "Контент Медіа Сервіс" податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 413 213, 54 грн.

Через канцелярію суду 07.06.2019 року позивачем подано відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що спірний податковий борг у розмірі 273 750, 00 грн., який виник 31.07.2015 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.10.2014 року №149126552202, не може бути визнаний безнадійним, оскільки його вже погашено позивачем в порядку пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України шляхом самостійної сплати позивачем задекларованих податкових зобов`язань за 2015-2017 роки.

Крім того, відповідачем зауважено, що 30.09.2015 року сформовано та направлено позивачу податкову вимогу про сплату боргу №4788-23 з урахуванням абзацу 2 пункту 59.2 статті 59 Податкового кодексу України.

Через канцелярію суду 10.06.2019 року позивачем подано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Через канцелярію суду 18.06.2019 року позивачем подано відповідь на відзив.

Позивачем підтримано позовні вимоги та підстави позову в повному обсязі та зазначено, що посилання відповідача як на податкову вимогу, так і стягнутий судовим рішенням у справі №826/10740/18 податковий борг, є безпідставним, оскільки протиправна бездіяльність, оскаржувана у справі, що розглядається, передувала вказаним подіям, з огляду на що, не входить до предмету доказування.

Ухвалою Окружного адміністративного судочинства України від 01.07.2019 року відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Через канцелярію суду 11.07.2019 року позивачем подані додаткові пояснення щодо зупинення апеляційного провадження у справі №826/10740/18 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного судочинства України у справі №640//7405/19.

Ухвалою Окружного адміністративного судочинства України від 23.05.2022 року: замінено відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267); замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника - відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011); витребувано у відокремленого підрозділу ДПС України Головне управління ДПС у місті Києві: належним чином засвідчені копії відомостей Інтегрованої картки платника, які б містили інформацію щодо дати отримання позивачем рішення ДФС від 27.02.2015 року № 4165/6/9999-10-01-04-25; належним чином засвідчену копію податкового повідомлення-рішення №149126552202 від 29.10.2014 року; письмові пояснення з приводу питання відмінності дат податкового повідомлення-рішення №149126552202, отриманого позивачем та за яким обліковується податковий борг.

Відповідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Через канцелярію суду 10.06.2022 року відповідачем подано суду додаткові докази, ознайомившись із якими, на переконання суду, останні не є достатніми для вирішення справи по суті спору.

Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 75Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, предметом спору у цій справі фактично є належне визначення податковим органом у ІКП дати виникнення податкового боргу у позивача за наслідком не сплати узгодженого грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №149126552202 після процедури адміністративного оскарження останнього позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення ДФС України від 27.02.2015 року №4165/6/9999-10-01-04-25 про результати розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення №149126552202 від 27.02.2015 року отримано позивачем 04.03.2015 року, на підтвердження чого позивачем долучено копію конверту, в якому начебто останнім отримано вказане рішення.

Разом з тим, дослідивши вказаний доказ на предмет належності та достовірності, суд дійшов висновку про його невідповідність з огляду на наступне.

Так, рішення ДФС України датовано 27.02.2015 року, в той час, як на конверті (штрих-код 0405325679204), відправником якого є Державна фіскальна служба України, а отримувачем ТОВ «Контент Медіа Сервіс», наявний штемпель відправки 25.02.2015 року, тобто датою, станом на яку рішення ДФС України не прийнято.

Крім того, номер направленого документа (можливо рішення) цим конвертом є « 3861/6/99-99-10-01-02-25», в той час, як номером рішення ДФС України від 27.02.2015 року є «№4165/6/9999-10-01-04-25».

Зокрема, дата отримання вказаного конверта « 04.03.2021 року» проставлена вручну, проте, встановити, якою особою (працівником ПАТ «Укрпошта» або безпосередньо уповноваженою особою позивача), є неможливим.

Отже, на переконання суду, позивачем має бути надано інший доказ, який би містив інформацію щодо дати отримання позивачем рішення ДФС від 27.02.2015 року №4165/6/9999-10-01-04-25, що є предметом доказування у цій справі.

Відповідно до частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин, суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 6, 9, 72-77, 79, 80, 94, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Контент Медіа Сервіс» доказ, який би містив інформацію щодо дати отримання позивачем рішення ДФС від 27.02.2015 року № 4165/6/9999-10-01-04-25

2. Витребувані докази подати до канцелярії суду до 01.07.2022 року включно.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна