Постанова

від 24.08.2022 по справі 640/2885/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2885/21 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Лічевецького І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент» про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до суду з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування, а саме у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень 5, 4, 3, 2-го поверхів та приміщень магазинів «Королівського сиру» та «Молоко від фермера» розташованого на 2-му евакуаційному виході з коридору 1-го поверху Товариства з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент», який здійснює господарську діяльність за адресою: проспект Соборності, 2/1а у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері (ролети) торгівельних відділів (магазинів).

Позовні вимоги обґрунтовано необхідністю застосування заходів реагування, оскільки встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання вимог акту перевірки та припису відповідачем вжиті заходи щодо усунення переважної більшості виявлених у ході перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та зазначив, що з раніше виявлених порушень, а саме 27 порушень, не виправленими залишилось всього 15 порушень. Крім того, останній зазначив, що порушення залишились такими, що складно чи не можливо виправити у зв`язку з дією карантинних обмежень та закритого торгового центру у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, при цьому вказує на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що не погоджується із виявленими порушеннями. Наголошує на протиправності застосування вказаних заходів реагування.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно Наказу №798, доручено провести позапланову перевірку приміщень ТОВ «Солейленд Девелопмент», який здійснює господарську діяльність за адресою: проспект Соборності, 2/1а у Дніпровському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 798, видано посвідчення від 16.12.2020 року №4187 на проведення перевірки приміщення ТОВ «Солейленд Девелопмент», який здійснює господарську діяльність за адресою: проспект Соборності, 2/1а у Дніпровському районі м. Києва.

На виконання наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 798 у період з 21.12.2020 по 28.12.2020, головним інспектором ВЗНС та ЗЦЗ Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Водько В.А., головним інспектором ВТБ УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві Горбатюком С.В., та провідним інспектором ВПБ УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві Шульгою В.В., було здійснено перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

За результатами перевірки було складено Акт від 28.12.2020 №455, який складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Примірник Акту від 28.12.2020 №455 отримала відповідальна особа ТОВ «Солейленд Девелопмент», про що зроблено відповідну відмітку в Акті перевірки.

Актом від 28.12.2020 №455 було зафіксовано 27 порушень та встановлено, що об`єкт перевірки - ТОВ «Солейленд Девелопмент» за вказаною адресою функціонує з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, а саме:

- Електричні розетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) в торгівельних точок (відділів) розміщених на 1-му поверсі.

- В підсобному приміщенні під ескалатором (1-й поверх) допускається відкрите прокладання захищених та незахищених проводів з оболонками з горючих матеріалів на відстані від них до горючих основ (конструкцій, деталей) менше 0,01 метра.

- В сходовій клітки (зі сторони проспекту Миру) на рівні 6-го поверху допускається улаштування приміщення, що призводить до зменшення нормативної ширини сходової площадки та перекриття отворів (вікон) призначених для природного освітлення сходів.

- В об`ємі сходової клітки на рівні 2-го та 3-го поверхів допускається улаштування приміщень стоматології «Астра Дент».

- В сходовій клітки на шляхах евакуації між 2-м та 3-м поверхами допускається влаштування шафи.

- В сходовій клітки на рівні 2-го 3-го поверхів не забезпечене відкриття фрамуг (вікон) у зовнішніх стінах.

- При кількості посадочних місць більше 50-ти з обідньої зали кафе «Папа Рокс» (4-й поверх) не виконаний другий евакуаційний вихід.

- Ширина дверей евакуаційного виходу з обідньої зали кафе «Папа Рокс» менше 0,8 метра порушення вимог п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016.

- Обслуговувальний персонал закладу громадського харчування «Пузата хата» не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.

- На шляхах евакуації в коридорі на 1-му поверсі торгівельно-офісного центру допускається розміщення торгівельних відділів, секцій, (місць).

- На другому евакуаційному виході з коридору 1-го поверху допускається розташування торгівельних відділів «Королівство сиру» та «Молоко від фермера».

- Шлях евакуації та евакуаційний вихід з приміщень «Королівство сиру» захаращений горючими матеріалами та матеріальними цінностями.

- Під сходової кліткою на рівні підвального поверху допускається розміщення магазину «Бір маркет».

- Допускається зберігання та складування товаpів, тари, матеріальних цінностей, горючих матеріалів та упаковки на шляхах евакуації в коридорах, проходах в магазині «Кишеня експрес», розташованого в підвальному поверсі.

- На другому евакуаційному виході з торгівельної зали магазину «Кишеня експрес» допускається розміщення холодильної вітрини з прилавками.

- Евакуаційний вихід з підсобних приміщень коридору підвального поверху магазину «Кишеня експрес» захаращений матеріальними цінностями на різними товарами.

- Ширина ролету, який використовується як двері евакуаційного виходу з приміщень магазину «Ева» (1-й поверх) менше 0,8 метра в порушення вимог п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016.

- Двері сходових кліток типу СК 1 на 4,3,2-му поверхах не виконані суцільними або з армованим склом, а виконані зі скла, яке при руйнуванні буде надавати скалки.

- Двері виходів до сходових кліток типу СК 1 не обладнані пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах в порушення вимог п. 7.2.11 ДБН В. 1.1-7:2016.

- Складське приміщення магазину «Кишеня експрес», розташоване в підвальному поверсі торгівельно-офісного центру не обладнане системою димовидалення.

- Допускається розміщення в підвальному поверсі торгівельно-офісного центру магазину «Кишеня експрес» торговельною площею понад 400 м.кв. в порушення вимог п. 4.1 ДБН В.2.2-23:2009.

- Складське приміщення магазину «Нью беланс» не відокремлене від торгівельної зали протипожежними перегородками 1-го типу порушення вимог п. 6.3.11 ДБН В.2.2-23:2009.

- В складському приміщенні магазину «Нью беланс» не забезпечений прохід між стінами та стелажами завширшки не менше 1 метру.

- Торгівельна зала магазину «Кишеня експрес» не відокремлена від інших підсобних приміщень протипожежними дверима з відповідним класом вогнестійкості EI 30 хвилин в порушення вимог п. 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009

- В офісних приміщеннях «Домінос піца» (6-й поверх) на шляхах евакуації допускається застосування матеріалу для покриття підлог ковроліну, без надання на нього відповідних результатів протоколів (іспитів) стосовно показників щодо токсичності, димоутворювальної здатності, горючості та поширення полум`я поверхнею.

- В приміщеннях офісу «Домінос піца» (5-й поверх) де розміщена електронно-обчислювальна машина для обробки даних (серверна) не обладнана автоматичною системою пожежогасіння в порушення вимог п.13.1 додаток А (обов`язковий) таблиця А.2 ДБН В.2.5-56:2014.

- Підсобні приміщення закладу громадського харчування «Домінос піца» (1-й поверх) не дообладнані системою пожежної сигналізації.

На думку позивача, всі виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказів усунення всіх виявлених під час перевірки порушень надано не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджено Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення заходу щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщень ТОВ «Солейленд Девелопмент», складено акт, де було зафіксовано 27 порушень, та встановлено, що об`єкт перевірки функціонує з порушеннями правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі чи надзвичайної ситуації.

За зверненнями відповідача було здійснено позапланову перевірку, щодо усунення виконання порушень в Акті від 24.01.2020 №58.

За результатами перевірки було складено Акт від 08.04.2021 №275, який складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до акту від 08.04.2021 №275, який надано до суду, встановлено, що на час проведення перевірки є не усунутими ще 15 порушень, а саме:

- В підсобному приміщенні під ескалатором (1-й поверх) допускається відкрите прокладання захищених та не захищених проводів з оболонками з горючих матеріалів на відстані від них до горючих основ (конструкцій, деталей) менше 0,01 метра.

- В сходовій клітки (зі сторони проспекту Миру) на рівні 6-го поверху допускається улаштування приміщення, що призводить до зменшення нормативної ширини сходової площадки та перекриття отворів (вікон) призначених для природного освітлення сходів.

- В об`ємі сходової клітки на рівні 2-го та 3-го поверхів допускається улаштування приміщень стоматології «Астра Дент».

- В сходовій клітки на шляхах евакуації між 2-м та 3-м поверхами допускається влаштування шафи.

- При кількості посадочних місць більше 50-ти з обідньої зали кафе «Папа Рокс» (4-й поверх) не виконаний другий евакуаційний вихід.

- Ширина дверей евакуаційного виходу з обідньої зали кафе «Папа Рокс» менше 0,8 метра порушення вимог п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016.

- На шляхах евакуації в коридорі на 1-му поверсі торгівельно-офісного центру допускається розміщення торгівельних відділів, секцій, (місць).

- На другому евакуаційному виході з коридору 1-го поверху допускається розташування торгівельних відділів «Королівство сиру» та «Молоко від фермера».

- Під сходової кліткою на рівні підвального поверху допускається розміщення магазину «Бір маркет».

- На другому евакуаційному виході з торгівельної зали магазину «Кишеня експрес» допускається розміщення холодильної вітрини з прилавками.

- Ширина ролету, який використовується як двері евакуаційного виходу з приміщень магазину «Ева» (1-й поверх) менше 0,8 метра в порушення вимог п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016.

- Допускається розміщення в підвальному поверсі торгівельно-офісного центру магазину «Кишеня експрес» торговельною площею понад 400 м.кв. в порушення вимог п. 4.1 ДБН В.2.2-23:2009.

- Складське приміщення магазину «Нью беланс» не відокремлене від торгівельної зали протипожежними перегородками 1-го типу порушення вимог п. 6.3.11 ДБН В.2.2-23:2009.

- В складському приміщенні магазину «Нью беланс» не забезпечений прохід між стінами та стелажами завширшки не менше 1 метру.

- Торгівельна зала магазину «Кишеня експрес» не відокремлена від інших підсобних приміщень протипожежними дверима з відповідним класом вогнестійкості EI 30 хвилин в порушення вимог п. 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009.

Також, позивач надав до суду заяву, в якій останній зазначив, що 09.06.2021 Головним управлінням була проведена позапланова перевірка приміщень відповідача, за результатами якої складено акт перевірки №456 від 09.06.2021.

Відповідно до акту №456 від 09.06.2021, встановлено, що на час проведення перевірки є не усунутими ще 13 порушень, які зазначені у ньому, а саме:

- В сходовій клітки (зі сторони проспекту Миру) на рівні 6-го поверху допускається улаштування приміщення, що призводить до зменшення нормативної ширини сходової площадки та перекриття отворів (вікон) призначених для природного освітлення сходів.

- В об`ємі сходової клітки на рівні 2-го та 3-го поверхів допускається улаштування приміщень стоматології «Астра Дент».

- При кількості посадочних місць більше 50-ти з обідньої зали кафе «Папа Рокс» (4-й поверх) не виконаний другий евакуаційний вихід.

- Ширина дверей евакуаційного виходу з обідньої зали кафе «Папа Рокс» менше 0,8 метра порушення вимог п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016.

- На шляхах евакуації в коридорі на 1-му поверсі торгівельно-офісного центру допускається розміщення торгівельних відділів, секцій, (місць).

- На другому евакуаційному виході з коридору 1-го поверху допускається розташування торгівельних відділів «Королівство сиру» та «Молоко від фермера».

- Під сходової кліткою на рівні підвального поверху допускається розміщення магазину «Бір маркет».

- На другому евакуаційному виході з торгівельної зали магазину «Кишеня експрес» допускається розміщення холодильної вітрини з прилавками.

- Ширина ролету, який використовується як двері евакуаційного виходу з приміщень магазину «Ева» (1-й поверх) менше 0,8 метра в порушення вимог п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016.

- Допускається розміщення в підвальному поверсі торгівельно-офісного центру магазину «Кишеня експрес» торговельною площею понад 400 м.кв. в порушення вимог п. 4.1 ДБН В.2.2-23:2009.

- Складське приміщення магазину «Нью беланс» не відокремлене від торгівельної зали протипожежними перегородками 1-го типу порушення вимог п. 6.3.11 ДБН В.2.2-23:2009.

- В складському приміщенні магазину «Нью беланс» не забезпечений прохід між стінами та стелажами завширшки не менше 1 метру.

- Торгівельна зала магазину «Кишеня експрес» не відокремлена від інших підсобних приміщень протипожежними дверима з відповідним класом вогнестійкості EI 30 хвилин в порушення вимог п. 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009.

Примірник Акту від 09.06.2021 №456 отримала відповідальна особа ТОВ «Солейленд Девелопмент» 09.06.2021, про що зроблено відповідну відмітку в Акті перевірки.

Також, до суду апеляційної інстанції надано акт №292 від 04.08.2022, встановлено, що на час проведення перевірки є не усунутими ще 4 порушення, які зазначені у ньому, а саме:

- В об`ємі сходової клітки на рівні 2-го та 3-го поверхів допускається улаштування приміщень стоматології «Астра Дент».

- На другому евакуаційному виході з торгівельної зали магазину «Кишеня експрес» допускається розміщення холодильної вітрини з прилавками.

- Допускається розміщення в підвальному поверсі торгівельно-офісного центру магазину «Кишеня експрес» торговельною площею понад 400 м.кв. в порушення вимог п. 4.1 ДБН В.2.2-23:2009.

- Торгівельна зала магазину «Кишеня експрес» не відокремлена від інших підсобних приміщень протипожежними дверима з відповідним класом вогнестійкості EI 30 хвилин в порушення вимог п. 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009.

Разом із тим, колегія суддів звертає уваги, що до матеріалів справи відповідачем не надано доказу усунення решти (усіх) виявлених порушень.

При цьому не згода відповідача з одним із порушень не спростовує існування інших, враховуючи, що їх було виявлено 4.

Відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

Натомість матеріали справи не містять висновку позивача щодо усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі №640/16673/19.

Колегія суддів наголошує, що належним доказом усунення порушень є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушення, тому якщо відповідач вважає, що порушення, виявленні під час перевірки відсутні, він може звернутися із заявою про проведення позапланової перевірки до позивача, для встановлення відсутності виявлених порушень.

На переконання колегії суддів виявленні порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що породжують для суб`єкта певні правові наслідки. Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 11.04.2018 по справі № 816/1155/16.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом знеструмлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері (ролети) торгівельних відділів (магазинів), є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Колегія суддів вказує, що, дійсно, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та «вагу» зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб`єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над «паперовими порушеннями» тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.

Колегія суддів наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють у будівлі та відвідують її, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукальний характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.

Твердження апелянта викладені в апеляційній скарзі в жодному разі не свідчить про відсутність потенційної загрози життю та здоров`ю людей.

Слід зазначити, що виявленні порушення, не є формальними та можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров`я людей, а тому, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про необхідність застосування заходів реагування, адже, станом на дату розгляду апеляційної скарги, відповідачем не подано до суду жодних доказів усунення усіх виявлених порушень.

При цьому, процедура відновлення виробництва після застосування судом заходів реагування встановлена ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою передбачено, що відновлення виробництва або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Натомість, сторонами по справі не вказано про надсилання чи отримання повідомлення про усунення виявлених порушень.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що акт перевірки від 09.06.2021 містить ряд порушень, в якому зазначено назви магазинів, в яких мають місце порушення ППБУ, тому знеструмлення всіх торгових приміщень є незаконним та порушуватиме права інших орендарів ТОЦ «Дарниця», оскільки характер виявлених порушень свідчить про ускладнення успішній евакуації людей з приміщення та будуть ускладнювати оперативну ліквідацію пожежі, а також створюватимуть загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають, працюють та проживають в приміщеннях відповідача.

При цьому, відповідач, як орендодавець не звільнений від обов`язку дотримання норм ППБУ при здачі приміщень в оренду, тому доводи апелянта щодо порушення прав інших орендарів є недоцільними, оскільки в даному випадку відповідність приміщень, що надані в оренду, нормам чинного законодавства покладено повністю на орендодавця і не може слугувати підставою для звільнення від відповідальності.

Разом із тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що акт перевірки від 09.06.2021 №456 не містить жодних зауважень до 5-го поверху ТОЦ «Дарниця», при цьому позивачем не надано жодних пояснень необхідності застосування заходів реагування на вказаному поверсі.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

За таких обставин, на підставі вищенаведеного та враховуючи, що відповідач не усунув жодного з порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень 4, 3, 2-го поверхів та приміщень магазинів «Королівського сиру» та «Молоко від фермера» розташованого на 2-му евакуаційному виході з коридору 1-го поверху Товариства з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент», який здійснює господарську діяльність за адресою: проспект Соборності, 2/1а у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері (ролети) торгівельних відділів (магазинів).

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 317, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент»- задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року - змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:

«Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень 4, 3, 2-го поверхів та приміщень магазинів «Королівського сиру» та «Молоко від фермера» розташованого на 2-му евакуаційному виході з коридору 1-го поверху Товариства з обмеженою відповідальністю «Солейленд Девелопмент», (юридична адреса: бульвар Лесі Українки, 34, м. Київ, 01133), код ЄДРПОУ: 36845020, який здійснює господарську діяльність за адресою: проспект Соборності, 2/1а у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері (ролети) торгівельних відділів (магазинів)».

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25.08.2022.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

І.О. Лічевецький