Постанова

від 24.08.2022 по справі 753/16179/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Ковицький В.Л.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року Справа № 753/16179/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2022 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту транспорту, зв`язку та організації

дорожнього руху Одеської міської ради,

третя особа на стороні Відповідача, яка не заявляє

самостійні вимоги на предмет спору: інспектор з паркування

Матєуш Євген Олександрович

про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (далі - Відповідач), третя особа на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: інспектор з паркування Матєуш Євген Олександрович про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ОДП № 7181705 від 28.07.2021.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується вчинення Позивачем порушення, за яке його було притягнуто до відповідальності, а саме здійснення ним стоянки транспортного засобу на газоні.

При цьому, аналізуючи доводи Позивача, суд зазначив, що самовільне залишення водіями своїх транспортних засобів у місцях, не відведених для цього перешкоджає росту газону. Факт пошкодження дернового покриву водіями автомобілів не може спростовувати того, що ділянка призначена для газону та за умови відсутності на ньому припаркованих транспортних засобів такий буде перебувати у належному стані.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, наполягаючи на протиправності та безпідставності оскаржуваної ним постанови про накладення на нього адміністративного стягнення.

При цьому, Апелянт стверджує, що земельна ділянка, на якій знаходилися передні колеса його машини, не є газоном у розумінні п. 1.10 ПДР України.

Також, на переконання Апелянта, суд першої інстанції формально розглянув цю справу, не витребував необхідні докази.

Крім того, Апелянт зазначає, що він не отримував відзив на його позовну заяву та був позбавлений можливості подати на нього відповідь.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 та від 10.08.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою інспектора з паркування Матєуша Є.О. серії ОДП № 7181705 від 28.07.2021 Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

У вказаній постанові зазначено, що 28.07.2021 о 11:21 в м. Одесі по вул. Французький бульвар, 89, водій транспортного засобу «Chery», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив стоянку на газоні, чим порушив п. 15.10 є ПДР України.

Позивач, вважаючи вищевказану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 3 Закону № 580-VIII закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.9 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У п. 1.10 ПДР закріплено, що газон - ділянка однорідної території із дерновим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернування.

Тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Відповідно до п. 15.10 стоянка забороняється на газонах.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі здійснення стоянки на газоні, є правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що здійснення Позивачем стоянки на газоні, за що його й було притягнуто до відповідальності спірною постановою, підтверджується відповідними матеріалами фотофіксації, зробленої за допомогою пристрою, зазначеного в постанові /т.1 а.с.6, 28-30/.

Доводи Апелянта про те, що земельна ділянка, на якій знаходилися під час стоянки передні колеса його машини не є газоном, спростовуються матеріалами справи.

Крім того, наведені Апелянтом доводи вказують на неправильне тлумачення ним норм чинного законодавства, зокрема п. 1.10 ПДР в частині визначення понять газону та тротуару.

Аналізуючи всі доводи Апелянта, колегія суддів вважає, що ним не було спростовано вчинення порушення, за яке його притягнуто до відповідальності постановою про адміністративне правопорушення серії ОДП № 7181705 від 28.07.2021. Натомість, Відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість винесення вказаної постанови.

З приводу доводів Апелянта про те, що він не отримував відзив на його позовну заяву та був позбавлений можливості подати на нього відповідь, колегія суддів зазначає, що дійсно матеріали справи не містять доказів отримання Позивачем відзиву на його позовну заяву.

Водночас, звертаючись з цією апеляційною скаргою, Позивач мав можливість ознайомитися з матеріалами справи та навести всі наявні в нього доводи та аргументи для спростування доводів іншої сторони.

Втім, як встановлено вище, наведені ним доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не підтверджують протиправності оскаржуваної ним постанови інспектора з паркування.

Тож, вказані Позивачем обставини не вплинули на правильність вирішення цього спору судом першої інстанції та, згідно зі ст. 317 КАС України, не надають достатніх правових підстав для скасування оскаржуваного ним рішення суду.

Твердження Апелянта про те, що суд першої інстанції формально розглянув справу та не витребував необхідні докази, спростовуються матеріалами справи, в якій достатньо доказів для правильного і об`єктивного вирішення цього спору по суті заявлених позовних вимог.

При цьому, надаючи оцінку таким доводам Апелянта, а також всім доводам його скарги, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2022 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи та відповідно до приписів ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Судове рішення виготовлено 25 серпня 2022 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова