Постанова

від 24.08.2022 по справі 300/6499/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/6499/21 пров. № А/857/4586/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Держмитслужби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, головуючий суддя Могила А.Б., ухвалене у м. Івано-франківську, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Форекс-7» до Івано-Франківської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару та картки відмови,-

ВС ТА Н О В И В :

В жовтні 2021 року позивач ПП «Форекс-7» звернулося в суд з позовом до Івано-Франківської митниці Держмитслужби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про визначення коду товару від 22.09.2021 року №КТ-UA206000/2021-0013-2021 та картки відмови в прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 206020/2021/00170.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно з рішенням відповідача від 22.09.2021 року №КТ-UA206000/2021-0013-2021 задекларовані позивачем товари класифікуються як пиломатеріали обрізні хвойних порід і відповідають коду товару 4407129000 згідно УКТ ЗЕД, на підставі чого було видано картку відмови в прийнятті митної декларації. Вважав, що вказані рішення були прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Івано-Франківської митниці Держмитслужби України про визначення коду товару від 22.09.2021 №КТ-UA206000-0013-2021 та картку відмови в прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 206020/2021/00170.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Івано-Франківська митниця Держмитслужби України оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у зв`язку із невідповідністю коду задекларованого позивачем товару його опису, посадовою особою митного органу ініційовано та проведено митний огляд в процесі якого встановлено, що в транспортному засобі знаходяться пиломатеріали обрізні хвойних порід (ялина, ялиця біла) без ознак чистової обробки, не профільовані, не шліфовані, без торцьових з`єднань, без виборки шпунтів-гребенів, не торцьовані в розмір, складені у щити та скріплені між основою та поперечними кріпильними елементами (металічними скобками), які не забезпечують цілісності та стійкості щиту. Приналежність товару до пило продукції з хвойних порід підтвердив також висновок спеціаліста ДП "Івано-Франківське лісове господарство". Отже, товар не може відноситися до товарної позиції 4421, а тим більше до товарної позиції 4415, яка заявлена декларантом. Згідно зі спірним рішенням, даний товар має відноситися до товарної позиції 4407 та до товарів підкатегорії УКТ ЗЕД 4407129000 як лісоматеріали розпиляні уздовж (дошки).

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Приватне підприємство "Форекс-7" 27.12.2010 року зареєстроване юридичною особою. Видами діяльності Підприємства є лісопильне та стругальну виробництво (а.с.8-10).

Між позивачем (продавець) та фірмою «ESCORPION 707 IMPEX» (Румунія) (покупець)10.08.2020 року укладено контракт №1, за предметом якого покупець купує теслярські дерев`яні вироби, частини пакувальної тари, пиломатеріали, вироби з дерева (а.с.11-13).

На замовлення фірми «ESCORPION 707 IMPEX», згідно укладеного контракту №01 від 10.08.2020 року, позивачем було виготовлено дерев`яні кришки для ящиків різних розмірів (а.с.14-17).

Як вбачається з матеріалів справи декларантом ПП "Форекс-7", через митного брокера, 17.09.2021 року подано до митного оформлення електронну митну декларацію №UA206020/2021/006432 та задекларовано частини пакування і тари: 1.кришки 1200*3000 мм 140 шт; 2.кришки 1200*2200 мм 70 шт; 3.кришки 1200*1800 мм 105 шт; 4.кришки 1200*1600 мм 35 шт; 5.кришки 1200*1000 мм 35 шт; 6.кришки 1000*2200 мм 70 шт; 7.кришки 1000*2000 мм 70 шт; 8.кришки 1000*1600 мм 70 шт; 9.кришки 1000*1400 мм 140 шт; 10.кришки 980*800 мм 175 шт; 11.кришки 1000*800 мм 105 шт.

До митного оформлення позивачем подано наступні документи: - рахунок-фактура №11 від 17.09.2021 року; - автотранспортна накладна б/н від 17.09.2021 року; - зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №01 від 10.08.2020 року.

Декларантом визначено код товару 441510000 згідно УКТ ЗЕД.

Посадовими особами митного поста проведено огляд товару за митною декларацію №UA206020/2021/006432, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в якому проставлено відмітку про відповідність характеристик товару даним, зазначеним у митній декларації (п.8.3.3)(а.с.54-55).

Разом з тим, митний орган зазначив, що у транспортному засобі SV25CDD/SV21CDD знаходяться пиломатеріали обрізні хвойних порід (ялина, ялиця біла) без ознак чистової обробки, не профільовані, не шліфовані, без торцьових з`єднань, без виборки шпунтів-гребенів, не торцьовані в розмір, складені у щити та скріплені між основою та поперечними кріпильними елементами (металічними скобками), які не забезпечують цілісності та стійкості щиту (п.8.3.4).

В акті про проведення огляду міститься посилання на висновок спеціаліста №05-382 від 21.09.2021 року, однак до матеріалів справи відповідачем його примірнику не надано.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митним органом прийнято рішення про визначення коду товару від 22.09.2021 року №КТ-UA206000-0013-2021, зокрема 4407129000 згідно УКТ ЗЕД та відповідно сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA 206020/2021/00170 (а.с. 19-21).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, щомитним органом поверхнево досліджено документи, надані позивачем до митного оформлення (зокрема висновок торгово-промислової палати) та прийняття оскаржуваних рішень з елементами надмірного формалізму. Більше того, безпосередньо в оскаржуваному рішенні відсутнє будь-яке обґрунтування зміни коду товару.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно УКТЗЕД (ч.2 ст.69 МК України).

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (ч.3 ст.69 МК України).

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч.4 ст.69 МК України).

Згідно ч.5 ст.69 МК України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Частиною шостою статті 69 МК України передбачено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Згідно ч. 7 ст. 69 МК України, рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч.8 ст.69 МК України).

Відповідно до Указу Президента України Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів №466/2002 від 17.05.2002 року (далі - Указ №466) Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно п. а ст.3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури : використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України №428 від 21.05.2012 року (далі - Порядок №428).

Відповідно до п.3 Порядку №428, УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Згідно п.6 Порядку №428, пропозиції щодо внесення змін до УКТ ЗЕД у зв`язку із змінами, що вносяться Всесвітньою митною організацією до Гармонізованої системи, а також Європейським Союзом до Комбінованої номенклатури, надсилаються Держмитслужбою до Мінфіну для їх опрацювання та подання Мінекономрозвитку з метою врахування під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Митного тарифу України.

Пунктом 12 Порядку №428 передбачено, що пояснення до УКТ ЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

Такі Пояснення до УКТЗЕД затверджені наказом ДФС України №401 від 09.06.2015 року.

Порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з УКТЗЕД визначено Порядком роботи ВМП, ПМО митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397 (далі - Порядок №650).

Пунктом 4 розділу І Порядку №650 передбачено, що згідно з цим Порядком ВМП серед іншого здійснює, зокрема, контроль правильності класифікації задекларованих або оформлених товарів, проводить контрольні заходи щодо класифікаційної роботи в ПМО, на митних постах, включаючи вибіркові перевірки оформлених митних декларацій, приймає Рішення у складних випадках, визначених статтею 69 Кодексу, за запитами ПМО.

Відповідно до п.1 розділу III Порядку №650, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Згідно п.2 розділу ІІІ Порядку №650, посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно п.3 розділу ІІІ Порядку №650, рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей. У разі коли посадові особи ВМП направлені для виконання службових обов`язків до ПМО чи митного поста, Рішення щодо складного випадку класифікації товару приймається такими посадовими особами без підготовки запиту до ВМП. У разі самостійного виявлення ВМП порушення правил класифікації товарів під час проведення контролю правильності класифікації товарів, задекларованих у митних деклараціях, поданих до митного оформлення, ВМП вноситься відмітка за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) про прийняття до виконання відповідної митної формальності щодо проведення контролю правильності класифікації товарів та в разі потреби прийняття Рішення.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку №650, контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії : а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі : характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТЗЕД відомостям, наведеним у попередньому рішенні про класифікацію товару згідно з УКТЗЕД (далі - ПРК), у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

Згідно ст.1 Закону України Про Митний тариф України, цим Законом встановлюється Митний тариф України. Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з УКТЗЕД, складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до п.1-2 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД (далі - Основні правила), які є Додатком до вказаного Закону, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами : назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил : (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 6 Основних правил визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatismutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Отже, класифікація товарів згідно УКТЗЕД здійснюється за назвами товарними позиціями.

При цьому, згідно п.3 Основних правил, у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (primafacie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином : (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (п.4 Основних правил).

При цьому, критеріями розмежування товарних позицій за УКТЗЕД є не тільки матеріал, з якого виготовлений товар, а й функції, що їх виконує товар, спосіб виробництва, зовнішній вигляд тощо.

Відтак, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.

Як видно з матерів справи, позивачем подано для митного оформлення електронну митну декларацію №UA206020/2021/006432 згідно якої ним задекларовано в митному режимі частини пакування і тари різного розміру. Декларантом визначено код товару 441510000 згідно УКТ ЗЕД.

22.09.2021 року митним органом після опрацювання наданих позивачем документів прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UA206000-0013-2021, яким змінено код товару на 4407129000.

Відповідно до розділу Основних правил до Групи 44 віднесено деревину і вироби з деревини; деревне вугілля.

До товарної позиції 4407 віднесено: лісоматеріали розпиляні або розколоті уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з`єднання, завтовшки більш як 6 мм (4407129000 - інші).

Товарні категорії 4407 11 90 та 4407 12 90 не включають повні комплекти дощок з розпиляної, розділеної на шари або лущеної деревини завтовшки більше 6 мм, призначених для виготовлення пакувальних ящиків або коробок. Такі комплекти дощок входять до товарної позиції 4415, незалежно від того, мають чи не мають вони допоміжні пристосування, такі як кутові або донні підсилення.

До товарної позиції 4415 віднесено: ящики, коробки, пакувальні корзини, барабани та аналогічна тара з деревини; дерев`яні барабани (котушки) для кабелів; піддони, піддони з бортами та інші дерев`яні завантажувальні щити; обичайки дерев`яні.

Товарна категорія 4415 10 10 включає повні комплекти дощок, в незібраному cтані, з розпиляної, розділеної на шари або лущеної деревини, які призначені як складові частини для складання ящикової тари, пакувальних корзин тощо, представлені однією партією, незалежно від порядку, в якому розташовані днища, бічні стінки, кришки і кріпильні деталі.

Вироби цієї товарної позиції можуть виготовлятися із звичайної деревини або з деревностружкових або подібних плит, деревноволокнистих плит, шаруватої або пресованої деревини.

Неповні комплекти класифікуються таким чином:

Частини пакувальної тари, такі як днища, кришки тощо, збиті цвяхами або зібрані будь-яким іншим способом, виготовлені з дерев`яних дощок, розпиляних, розділених на шари або лущених, включаються до товарної категорії 4421 99 99.

Згідно висновку експерта Івано-Франківської торгово-промислової палати №В-561 від 22.09.2021 року, товари, що задекларовані позивачем, відповідають коду товару 4421999900-інші вироби з дерева.

Також, у висновку торгово-промислової палати, який підтвердив приналежність товарів до даної групи товарів йдеться, що товари (вироби) виготовлені з деревини , а саме мають вигляд дерев`яних щитів, які складаються з поздовжніх дощечок, які по краях скріплені за допомогою поперечних дощок, скріплюються такі вироби за допомогою відповідних будівельних скоби «П» подібної форми. Дані скоби пробивають наскрізь кожну поздовжну та поперечну дошку у місцях де ці дошки перетинаються навхрест під прямим кутом. Таким чином поздовжні дошки скріплені з поперечними дошками утворюють дерев`яний щит. З пояснення викладеного у технологічній довідці, даний дерев`яний щит є «кришкою для ящиків». Такі щити виготовляються ТОВ «Форекс-7» у різних розмірах, згідно замовлення покупця.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що митним органом поверхнево досліджено документи, надані позивачем до митного оформлення (зокрема висновок торгово-промислової палати) та прийняття оскаржуваних рішень, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Держмитслужби України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №300/6499/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький