Ухвала

від 24.08.2022 по справі 380/22850/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 серпня 2022 року

м. Київ

справа №380/22850/21

адміністративне провадження № К/990/18173/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі №380/22850/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмейд» про стягнення коштів та накладення арешту,

в с т а н о в и в:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2022 адміністративний позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмейд» до бюджету грошові кошти в сумі 25763,50грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та готівкових коштів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

05.05.2022 Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2022, яка подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.06.2022 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також та на момент постановлення судом цієї ухвали, апелянтам не було виконано вимоги ухвали від 27.05.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема щодо надання на адресу суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 15.07.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі №380/22850/21 та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2022 касаційну скаргу позивача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 КАС України. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки касаційної скарги шляхом подання документа про сплату 1984,80грн суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору або відстрочення такої сплати.

04.08.2022 Верховний Суд ухвалою: у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовив; клопотання скаржника про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги задовольнив частково, продовживши заявнику строк встановлений ухвалою Верховного Суду від 18.07.2022 (з направленням копії вказаного судового рішення скаржнику) на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Вказану ухвалу вручено представнику заявника 09.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження процесуального строку, в якій останній просить продовжити процесуальний строк на усунення недоліків на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні або відстрочити сплату судового збору на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні. Аналогічно попередньо поданій заяві скаржник, посилаючись на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк, з підстав недостатності коштів на рахунках позивача, несвоєчасного фінансування органів податкової служби та введеного в Україні режиму воєнного стану, доводить, що контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про таку сплату.

Надаючи оцінку доводам викладеним у заяві скаржника, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі задоволенню не підлягає.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у клопотанні про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у такому клопотанні.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи податкової служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, податковим органом не надано суду жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Неможливість своєчасної сплати скаржником судового збору через недостаніть фінансування та/або відсутність грошових коштів необхідних для такої сплати, не свідчить про наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, оскільки заявник не доводить того, що впродовж нового строку судовий збір ним буде сплачено.

Суд також зауважує, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, строк якого продовжувався. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Доводи скаржника із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, суд касаційної інстанції вважає неприйнятними, оскільки останній стосується суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

До того ж, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на недостатність фінансування органів податкової служби та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у цій справі; не надано відповідні докази.

Верховний Суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені у заяві обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, Верховний Суд зазначає, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі №380/22850/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмейд» про стягнення коштів та накладення арешту повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник