Постанова

від 09.08.2022 по справі 369/13775/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Єдиний унікальний номер справи 369/13775/19 Номер провадження 22-ц/824/4276/2022Головуючий у суді першої інстанції Дубас Т.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції Поливач Л.Д.10 серпня 2022 року місто Київ

Номер справи 369/13775/19

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач),

суддів: Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.

секретар судового засідання: Сіра Ю.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

позивач ОСОБА_2

позивач ОСОБА_3

позивач ОСОБА_4

відповідач ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_6 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року, ухвалене у складі судді Дубас Т.В., в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області, повне рішення складено 24 листопада 2021 року,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Громадська організація «Садівницьке товариство «Вишневе» (далі - ГО «СТ «Вишневе»), Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на те, що відповідно до результатів топографо-геодезичного знімання земельна ділянку з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010 накладається на земельні ділянки № НОМЕР_1 , НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_2, які знаходяться на території ГО «СТ «Вишневе», Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області і перебувають у власності (користуванні) членів даного садівницького товариства, враховуючи наступні обставини.

Вищевказані земельні ділянки були передані у приватну власність членам ГО СТ «Вишневе» на підставі рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 27.10.1987 №301, рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 19.04.1988 № 102, актів виносу в натуру від 31.03.1988, заключення по відводу земельної ділянки під будівництво від 13.07.1988 №90/1046, виданого головним державним санітарним лікарем Києво-Святошинського району та рішення Виконавчого комітету Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 листопада 1999 року.

ГО «СТ» «Вишневе» зареєстрована як громадська організація, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань та діє на підставі статуту, зареєстрованого Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області 29.11.2007. Усі податки, в тому числі земельний податок, ГО «СТ» «Вишневе» сплачує вчасно та у повне обсязі, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості зі сплати платежів від 05.09.2019.

Вказували, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №174378107 від 18.07.2019 та витягу з Державного земельного кадастру №НВ-3215812162019 від 11.07.2019 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради, площею 0,9051 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, перебуває у приватній власності громадянина ОСОБА_5 та зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 24.11.2016 за №17614744 приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Федоренко О.І.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 821 від 24.10.2016, було вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу для ведення особистого селянського господарства за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Віто-Поштова сільська рада, а також передано відповідачу у приватну власність земельну ділянку площею 0,9051 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Віто-Поштова сільська рада.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1116 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованої на території Віто-Поштової сільської ради с/т «Вишневе» Києво-Святошинського району Київської області на підставі договору дарування від 03.04.2005, зареєстрованого нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ященко П.В., № 3413 та Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ № 062947, зареєстрованого 17 травня 2000 року в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 1123. Він також є членом ГО «СТ» «Вишневе», що підтверджується відповідною довідкою №11 від25.07.2019.

03.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» із метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та виготовивши технічну документацію, звернувся до Державного кадастрового реєстратора відділу у Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Однак, рішенням державного реєстратора №РВ- 3201502772019 від 09.01.2019 йому було відмовлено у задоволенні даної заяви з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, площа співпадає на 68,9441%.

Отже, накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, яка належить відповідачу, на земельну ділянку ОСОБА_1 перешкоджає останньому зареєструвати свою ділянку в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, позивач ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 0,0513 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованої на території Віто-Поштової сільської ради с/т «Вишневе» Києво-Святошинського району Київської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ №062960, зареєстрованого 17 травня 2000 року в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 1142. Вона також є членом ГО «СТ» «Вишневе», що підтверджується довідкою №12 від 25.07.2019 та має садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №145628683 від 16.11.2018.

Зазначала, що 10.01.2019 вона звернулась до ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Виготовивши технічну документацію, ОСОБА_2 звернулась до Державного кадастрового реєстратора відділу у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, однак рішенням державного реєстратора №3201755792019 від 12.04.2019 їй було відмовлено у задоволенні даної заяви з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, де площа співпадає на 8,7371%. Відтак, накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, яка належить відповідачу, на земельну ділянку останньої перешкоджає їй зареєструвати свою ділянку в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У 2000 році було також проведено інвентаризацію земельних ділянок, які передавались у приватну власність членам СТ «Вишневе», що підтверджується рішенням виконавчого комітету Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №2-3 від 25.02.2000, у додатку до якого чітко зазначається, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,1116 га, а ОСОБА_2 - земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,0513 га.

Отже, та обставина, що земельна ділянка відповідача накладається на земельні ділянки цих позивачів свідчить про порушення їх прав, яке полягає у створенні перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні земельними ділянками.

Разом з тим, позивач ОСОБА_3 також являється членом ГО «СТ «Вишневе» з листопада 1988 року на підставі рішення РВК №102 від 19.04.1988 про відвід земельної ділянки під будівництво садового товариства площею 2,5 га та рішення кооперативу (товариства) ГО «СТ» «Вишневе» від 01.11.1988 за №3 про надання в користування земельної ділянки площею 0,0520 га, а також являється власником садового будинку в ГО «СТ» «Вишневе» по АДРЕСА_2 на території Віто-Поштової сільської ради, що підтверджується довідкою №10 від 25.07.2019 ГО «СТ» «Вишневе». Позивач безперервно користується своєю ділянкою з 1988 року та не має заборгованості по оплатою членських внесків в ГО «СТ» «Вишневе».

Згідно викопіювання з генерального плану ГО «СТ» «Вишневе» вищевказаний садовий будинок розташований на земельній ділянці АДРЕСА_3 у даному садівницькому товаристві, яка перебуває у користуванні ОСОБА_3 . За результатами проведеного топографо-геодезичного знімання, остання дізналась від суміжних землевласників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що земельна ділянка відповідача фактично частково накладається і на її земельну ділянку. Зазначена обставина перешкоджає володінню, користуванню та розпорядженню її земельною ділянкою, у зв`язку із чим вона не має наразі можливості зареєструвати свою земельну ділянку в Державну земельному кадастрі та зареєструвати своє право власності на ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, позивач ОСОБА_4 в свою чергу також є членом ГО «СТ» «Вишневе» з листопада 1988 року на підставі рішення РВК №102 від 19.04.1988 про відвід земельної ділянки під будівництво садового товариства площею 2,5 га та рішення кооперативу (товариства) ГО «СТ» «Вишневе» від 01.11.1988 за №3 про надання в користування земельної ділянки площею 0,0520 га, а також є власником садового будинку в ГО «СТ» «Вишневе» по АДРЕСА_4 , на території Віто-Поштової сільської ради, що підтверджується довідкою №9 від 25.07.2019. Вказувала, що вона безперервно користується своєю ділянкою з 1988 року та не має заборгованості по оплаті членських внесків в ГО «СТ» «Вишневе», а згідно викопіювання з генерального плану ГО «СТ» «Вишневе» вищевказаний садовий будинок розташований на земельній ділянці АДРЕСА_5 у даному садівницькому товаристві, яка перебуває у її користуванні.

28.02.2019 ОСОБА_4 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного садівництва, орієнтованою площею 0,0520 га, яка розташована на території Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Однак рішенням ГУ Держгеокадастру у Київській області №1235/0-1595/0/17-19 від 21.03.2019 їй було відмовлено у наданні такого дозволу у зв`язку із тим, що бажана до відведення земельна ділянка перебуває у власності (користуванні) третіх осіб. У зв`язку із наведеним, ОСОБА_4 вважала, що діям щодо оформлення її ділянки, перешкоджає саме ділянка відповідача, яка має кадастровий номер 3222481200:03:001:0010, оскільки за результатами топографо-геодезичного знімання, на вищевказані земельні ділянки № НОМЕР_4 та АДРЕСА_5 накладається земельна ділянка відповідача, що позбавляє ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливості використати своє право на відведення земельної ділянки у власність та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Враховуючи викладене вище, позивачі вважали, що відповідачем було оформлено право власності на земельну ділянку з порушенням вимог законодавства, що призводить у створенні перешкод у користуванні їхніми земельними ділянками, оскільки зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,9051 га, кадастровий номер 3222481200:03:001:0010, яка належить відповідачу, накладається на земельні ділянки позивачів, які знаходять на території ГО «СТ» «Вишневе». У зв`язку із чим, з метою відновлення свого порушеного права позивачі змушені були звернутись до суду із цим позовом, де з урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову, остаточно просили суд:

- визнати недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації №821 від 24.10.2016 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради, площею 0,9051 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, громадянину ОСОБА_5 ;

- cкасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради, площею 0,9051 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства за громадянином ОСОБА_5 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради, площею 0,9051 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, зареєстровану на праві власності за громадянином ОСОБА_5 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, було залучено Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Дане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пред`являючи позовні вимоги про визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації №821 від 24.10.2016 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради, площею 0,9051 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, громадянину ОСОБА_5 , позивачі не залучили Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області до участі у справі в якості відповідача. Окрім того, позивачами в обґрунтування заявлених вимог не було надано належних доказів, які підтверджують обставини, на які вони посилались у позовній заяві. А саме, місцевий суд не убачав доведеними посилання позивача ОСОБА_1 про те, що він є власником земельної ділянки площею 0,1116 га з цільовими призначенням для ведення садівництва, розташованої на території Віто-Поштової сільської ради у садівничому товаристві «Вишневе», оскільки відповідно до укладеного із ОСОБА_7 договору дарування від 03.04.2005 таке право власності до цього часу не зареєстроване за позивачем. Крім того, згідно виданого ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Віто-Поштової сільської ради від 20.02.2000 №2-3 державного акту на право приватної власності земельної ділянки площею 0,0513 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованої на території Віто-поштової сільської ради с/т «Вишневе» Києво-Святошинського району Київської області, відсутній кадастровий номер земельної ділянки. Тому, оскільки технічна документація по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , із зазначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок каталогу координат зовнішніх меж цих ділянок суду надана не була і відповідне клопотання про їх витребування позивачами не заявлялось, то за вказаних обставин місцевий суд вважав недоведеним ту обставину, що на даний час реальне розташування меж вказаних позивачами земельних ділянок відповідає координатам поворотних точок, визначених технічною документацією виготовленій при складанні державних актів на право власності на землю серії ІІ-КВ №062947 та серії ІІ-КВ №062920.

Водночас, суд першої інстанції у своєму рішенні вказав на те, що державні акти на право власності на землю або на інший передбачений законодавством України правовстановлюючий документ щодо права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0520 га, ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0520 га суду надано не було. При цьому, зазначив, що викладена у наданих позивачами довідок ГО «СТ «Вишневе» від 25.07.2019 інформація про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є членами ГО «СТ «Вишневе» з листопада 1988 року на підставі рішення РВК №102 від 19.04.1988 про відвід земельної ділянки під будівництво садового товариства площею 2,5 га та рішення кооперативу (товариства) ГО «СТ «Вишневе» від 01.11.1988 №3 про надання у користування земельної ділянки площею 0,0520 га не відповідає дійсності. А саме, зауважив, що вказана юридична особа була створена у березні 2001 року, а зазначена у її статуті інформація про те, що ця організація є правонаступником СТ «Вишневе» не свідчить про отримання нею права на землю. Недоведеними також суд уважав твердження позивачів про те, що вищевказані земельні були передані у приватну власність членам ГО «СТ «Вишневе» на підставі рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 27.10.1987 №301, рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 19.04.1988 №102, актів виносу в натуру від 31.03.1988, заключення по відводу земельної ділянки під будівництво від 13.07.1988 90/1046, виданого головним державним лікарем Києво-Святошинського району та рішення Виконавчого комітету Віто-Пошової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.10.1999. Звернув увагу на те, що в рішенні виконавчого комітету Києво-Святошинської ради народних депутатів від 19.02.1988 №102 було передбачено виділити Вишнівській школі №3 земельну ділянку під колективні сади в кількості 0,6 га за рахунок земель радгоспу «Хотівський» (пасовищ) та Жулянському машинобудівному заводу (0,5 га) за рахунок земель радгоспу «Тарасівський», інформація ані про виділ ділянки площею 2,5 га, ані про позивачів у цьому рішення не зазначена. Також, копія рішення Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 27.10.1987 №301 була надана без додатків, а з його тексту не убачається яким саме юридичним особам були надані земельні ділянки.

Зважаючи також на ту обставину, що в ході розгляду цієї справи суду не було надано державні акти на право користування землею, видані Вишневській школі №3 та Жулянському машинобудівному заводу, а також державного акту на право власності на землю чи державний акт на право постійного користування землею, виданого СТ «Вишневе» суд першої інстанції не убачав доведеними обставини щодо кінцевого переходу у постійне користування вказаному товариству земельної ділянки за вищевказаними рішеннями Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР земельної ділянки площею 2,5 га, та як наслідок у власність позивачів по справі земельних ділянок площею по 0,0520 га. Тому, оскільки позивачами не було спростовано належними і допустимими доказами законності оспорюваного розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації №821 від 24.10.2016 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради, площею 0,9051 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, громадянину ОСОБА_5 , суд не убачав наявними підстави для задоволення позову у цій справі.

Не погодившись із указаним рішенням суду, позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, у якій послалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи при вирішенні спору, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, у зв`язку із чим просила скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначила, що пославшись у своєму рішенні на незалучення у якості відповідача Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що її було залучено до участі у справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки ухвалене у цій справі рішення може вплинути на її обов`язки щодо однієї зі сторін. Також у матеріалах справи містилися пояснення Києво-Святошинської райдержадміністрації, якими вона заперечувала проти вимог позивачів. Разом з тим, сама собою обов`язкова співучасть можлива в тому разі, якщо характер спірних матеріальних правовідносин такий, що питання про права та обов`язки одного з суб`єктів неможливо вирішити без притягнення до справи інших суб`єктів цього відношення. Тому вказала, що у даній справі можливо було вирішити питання і без обов`язкового залучення адміністрації у якості співвідповідача.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що на даний час вважається недоведеним те, що реальне розташування меж вказаних земельних ділянок відповідає координатам поворотних точок, визначених технічною документацією, виготовленої при складенні державного акту на право власності на землю серії ІІ-КВ №062960, оскільки технічна документація по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , із зазначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок каталогу координат зовнішніх меж цих земельних ділянок суду не надана і позивачем клопотання про її витребування не заявлено, не надано і було актів погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 . Як зазначила у апеляційній скарзі заявник, вона наголошувала суду, що не може надати відповідну технічну документацію по складанню державних актів, оскільки вона у неї відсутня через те, що така документація має зберігатися у відділах земельних ресурсів, а саме у Міськрайонному управлінні Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Проте, у місцевому фонді дана документація відсутня, а в архіві Міськрайонного управління Держгеокадастру обліковується державний акт, виданий на ім`я позивача. У зв`язку із цим нею не було заявлено клопотання про витребування відповідної технічної документації, а сам суд не звернув належної уваги на вищевикладене та зробив хибні висновки.

Вказувала, що місцевим судом також не було належним чином враховано тієї обставин, що тільки після 02.04.2002 обов`язковим реквізитом державного акту на право власності на землю став кадастровий номер земельної ділянки, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Відтак, земельна ділянка заявника є сформованою незалежно від присвоєння їй кадастрового номеру на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №062960, зареєстрованого 17 травня 2000 року в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за №1142, а такий акт відповідно є дійсним.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не врахував висновок експерта, складений за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 14.04.2020 №10/20 в частині накладення земельної ділянки відповідача на ділянку заявника, керуючись тим, що суду не було підтверджено належність ГО «СТ «Вишневе» земель на праві власності чи на праві оренді, хоча для складання такого висновку судовому експерту було надано вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , який підтверджував її права власності на земельну ділянку, та викопіювання з генерального плану ГО «СТ «Вишневе» на його ділянку.

У поданій апеляційній скарзі заявник також звернула увагу апеляційного суду на те, що в межах її ділянки, яка огороджена парканом, розташований одноповерховий будинок з цокольним та мансардними поверхами, а також допоміжними приміщеннями. Таким чином, це свідчило про те, що при розробці технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, яка належить відповідачу, не було здійснено топографо-геодизичну зйомку, адже якби така зйомка була проведена, то за її результатами можна було встановити де проходять фактичні межі ділянки відповідача і правильно сформувати земельну ділянку. Не взято було до уваги судом першої інстанції і та обставина, що технічна документація із землеустрою на земельну ділянку відповідача розроблена із порушенням вимог земельного законодавства, а саме: неналежне встановлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам закону; неналежне повідомлення власників суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі; дані стосовно власників/користувачів суміжних земельних ділянок, що містяться на кадастровому плані не відповідають даним акту прийомки-передачі межових знаків.

У лютому 2020 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив ОСОБА_5 , поданий представником ОСОБА_8 , на апеляційну скаргу, у якому вони проти доводів апеляційної скарги заперечували у повному обсязі та просили суд залишити її без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначили, що під час розгляду справи місцевим судом стороною відповідача було надано усі наявні докази, що підтверджують законність набуття ним земельної ділянки та видачі Києво-Святошинською районною державною адміністрацію розпорядження №821 від 24.10.2016 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010.

Також звернули увагу суду апеляційної інстанції на те, що наданий позивачами під час розгляду справи у суді першої висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи не може бути допустимим доказом. А саме, для його виготовлення експерту було надано документи, зокрема, копії державних актів на ім`я позивачів, довідок, виданих ГО «СТ «Вишневе», технічний звіт за результатами земельно-кадастрової зйомки земельної ділянки, що належить ОСОБА_5 . Судовому експерту в порушення Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, для проведення земельно-технічної експертизи не було надано технічної документації на земельні ділянки, які належать їм на праві власності.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (яка діє і як представник ОСОБА_2 ) підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд про її задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у ній.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила суд відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване, з урахуванням заперечень, що викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ГО «СТ «Вишневе» - Воронов О.О. подану заявником апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив суд про її задооволення.

Інші учасники справи та їх представники за викликом у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись апеляційним судом у відповідності до вимог закону. При цьому, жодних заяв, або ж клопотань з приводу відкладення судового засідання від останніх на адресу суду не надходило, своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Суд апеляційної інстанції, на підставі положень частини другої статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності вказаних осіб, оскільки їх неявка в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до частин другої четвертої статті 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як визначено частинами першою та другою статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Убачається, що рішення суду першої інстанції позивачем ОСОБА_2 фактично оскаржуєтсья в частині залишення без задоволення її позовних вимог. За таких обставин, з урахуванням установленою статтею 50 ЦПК України самостійністю дій у цивільному процесі одного позивача, у разі пред`явлення позову спільно кількома позивачами, суд апеляційної інстанції за відсутності доводів апеляційної скарги щодо вирішених судом позовних вимог інших позивачів у справі не переглядає оскаржуване рішення у частині залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судові засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана ОСОБА_2 апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З поданих учасниками справи заяв по суті спору, а також матеріалів самої цивільної справи убачається, що предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації №821 від 24.10.2016 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради, площею 0,9051 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, громадянину ОСОБА_5 , а також вимоги про скасування державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010.

Так, розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 24.10.2016 за №821 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянину України ОСОБА_5 , спадкоємцю земельної частки (паю) за рахунок земель КСП Агрокомбінат «Тарасівський» для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Вказано передати у власність останньому земельні ділянки площею 0,6071 га (рілля, кадастровий номер 3222481200:03:002:0160) та 0,9051 га (рілля кадастровий номер 3222481200:03:001:0010), спадкоємцю земельної частки (паю) за рахунок земель КСП Агрокомбінат «Тарасівський» для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а також виготовити документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянину України ОСОБА_5 , спадкоємцю земельної частки (паю) за рахунок земель КСП Агрокомбінат «Тарасівський» для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (а.с.102, т.1).

Частиною десятою статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до абзацу 5 частини десятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень.

Згідно із положеннями частини другої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі знищення об`єкта нерухомого майна або скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об`єкта скасовується.

Розділ Державного реєстру прав закривається державним реєстратором одночасно із проведенням державної реєстрації припинення речових прав, обтяжень речових прав, про що державний реєстратор обов`язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувала.

Крім того, частин третя статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав.

Частинами першою та другою статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. «г» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з вимогами частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Звернувшись із позовом у цій справі ОСОБА_2 разом із іншими позивачами у цій справі посилалася на те, що відповідачем було оформлено право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010 з порушенням вимог законодавства, що призводить у створенні перешкод у користування її земельною ділянкою, що розташована на території ГО «СТ «Вишневе», так як на неї частково накладається вказана ділянка відповідача. Крім того, вказували, що земельні ділянки позивачів були передані у приватну власність членам ГО «СТ «Вишневе» на підставі рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської області УРСР від 27.10.1987 №301, рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 19.04.1988 №102, актів виносу в натуру від 31.03.1988, заключення по відводу земельної ділянки під будівництво від 13.07.1988 №90/1046, виданого головним державним санітарним лікарем Києво-Святошинського району та рішення Виконавчого комітету Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.11.1999.

Так, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висунувши позовні вимоги про визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації №821 від 24.10.2016 у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, позивачі не залучили до участі у справі в якості співвідповідача орган, що видав таке розпорядження - Києво-Святошинську районну державну адміністрацію. Крім того, не убачаючи підстав для задоволення позову у цій справі, місцевий суд убачав недоведеними обставини, на які посилалися позивачів у своєму позові. Зокрема, щодо заявлених позивачем ОСОБА_2 позовних вимог суд зауважив, що позивачем не було надано технічну документацію по складанню державного акта серії ІІ-КВ №062960 із зазначенням координат поворотних точок меж земельної ділянки каталогу координат зовнішніх меж ділянки, а також не заявлено клопотання про витребування таких доказів. У зв`язку із чим, суд уважав недоведеним те, що на даний час реальне розташування межі земельної ділянки заявника відповідає координатам поворотних точок, визначених технічною документацією, виготовленій при складанні вищевказаного державного акту, та відповідно порушення оскаржуваним розпорядженням прав інших осіб. Також суд першої інстанції убачав недоведеними посилання позивачів про отримання ГО «СТ «Вишневе» права на землю згідно рішення виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 27.10.1987 за №301 та рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 19.04.1988 за №3101, оскільки суду не було надано будь-яких доказів на підтвердження переходу до останнього права на землю, надану юридичним особам згідно вказаних рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з такого.

Згідно пунктів 1, 4, 5 наданої суду копії рішення виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 27.10.1987 №301 було вирішено вилучено з користування радгоспів, лісгоспзагів та інших землекористувачів земельні ділянки та надати їх підприємствам, установам і організаціям під будівництво колектора, розміщення колективних садів та для інших потреб в розмірах і на умовах згідно з додатком №1, 2. Керівникам підприємств, установ і організацій, яким відповідять ся земельні ділянки для розміщення колективних садів: забезпечити безумовне виконання садівницькими товариствами статуту, встановлених правил користування земельними ділянками, а також порядку забудови садових ділянок; освоєння земельних ділянок і здійснення на них будівництва розпочати після розробки проекту організації території колективного саду, погодження його із обласною землевпорядною службою, органами архітектурно-будівельного, санітарно та пожежного нагляду і затвердження виконкомом відповідної районної Ради народних депутатів, одержання акту на право користування землею і дозволу виконкому районної Ради народних депутатів на застосування затверджених в області типових проектів; при створенні садівницьких товариств зарезервувати 10 процентів земельної площі, що надається для виділення її у відповідності з постановою Ради Міністрів СРСР від 15.05.1986 №562 учасникам Великої вітчизняної війни і ветеранам Збройних Сил СРСР, які не працюють. Доручено Київському відділенню інституту «Укрземпроект» - проекти відведення земельних ділянок / масивів / здійснити в натурі, а між підприємствами, установами і організаціями - після розробки і затвердження проектів організації території колективних садів (а.с.10, т.1).

У копії рішення виконавчого комітету Києво-Саятошинської районної Ради народних депутатів від 19.04.1988 №102 «Про додаткове виділення земельних ділянок під колективні сади Вишнівській школі №3 (виправлено на №2) та Жулянському машинобудівному заводу» зазначено, що рішенням виконкому Київської обласної Ради народних депутатів №301 від 27.10.1987 Вишнівській школі №3 (виправлено на №2) відведена земельна ділянка під колективні сади працівникам школи 2,0 га за рахунок земель радгоспу «Хотівський». Фактично після переносу проекту відводу на місцевість виявлено черезсмужну ділянку 0,6 га. Виявлено також черезсмужну ділянку в кількості 0,5 га при відведенні земель під колективні сади Вишнівській школі №2 за рахунок земель радгоспу «Тарасівський» поруч із територією колективних садів Жулянського машинобудівного заводу. Приймаючи до уваги, що вищезгадані земельні ділянки входять в схему розміщення колективних садів району, виконкомом районної Ради народних депутатів було вирішено виділити Вишнівській школі №3 земельну ділянку під колективні сади в кількості 0,6 га за рахунок земель радгоспу «Хотівський» (пасовищ) та Жулянському машинобудівному заводу 0,5 га за рахунок земель радгоспу «Тарасівський» (пасовище), а освоєння земельних ділянок вирішено розпочати після виносу на місцевість проекту відводу Київським відділенням інституту Укрземпроект» (а.с.11, т.1).

Відповідно до доданих до позовної заяви копії складеного Київським відділенням Республіканського проектного інституту про землеустрою «Укрземпроект» акту відводу в натурі земельної ділянки в постійне, тимчасове користування Києво-Святошинському РОНО (Вищневській середній школі №2) під розміщення колективних садів площею 2,0 га із землекористування завгоспу «Тарасівський» Києво-Святошинського району Київської області 31.03.1988 с.Крюківщина, було здійснено відвід згідно рішення Київської обласної Ради народних депутатів від 27.10.1987 №301 земельної ділянки площею 2,0 га. Межі ділянки закріплені межовими знаками встановленого зразка в кількості 11 шт. у відповідності з доданою схемою-креслення. Відведена ділянка може бути використана Вишневською середньою школою №2 тільки за прямим призначенням, до використання ділянки Вишневська середня школа №2 приступає після виконання умов, визначених рішенням Облвиконкому (а.с.12, т.1).

Згідно копії складеного Київським відділенням Республіканського проектного інституту про землеустрою «Укрземпроект» акту відводу в натурі земельної ділянки в постійне, тимчасове користування Жулянському машинобудівному заводу під розміщення колективних садів площею 0,5 га із землекористування завгоспу «Тарасівський» Києво-Святошинського району Київської області с.Крюківщина, було здійснено відвід згідно рішення Києво-Святошинського районної Ради народних депутатів від 19.04.1988 за №102 земельної ділянки площею 0,5 га. Межі ділянки закріплені межовими знаками встановленого зразка в кількості 8 шт. у відповідності з доданою схемою-креслення. Відведена ділянка може бути використана Жулянським машинобудівним заводом тільки за прямим призначенням, до використання ділянки Жулянський машинобудівний завод приступає після виконання умов, визначених рішенням Облвиконкому (а.с.13, т.1).

У відповідності до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №062960 від 13.05.2000 ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому В.Поштової сільської ради народних депутатів від 20.02.2000 №2-3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0513 га в межах згідно з планом, яка розташована на території В.Поштової сільської ради с/т «Вишневе», землю передано для ведення садівництва. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1142.

Згідно довідки №12 від 25.07.2019, виданої ГО «СТ «Вишневе», ОСОБА_2 дійсно є членом та має ділянку згідно Державного акту на право приватної власності на змелю серії ІІ-КВ №062960 реєстраційний №1142 від 17.05.2000 площею 0,0513 га для ведення садівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38, т.1).

При цьому, у наявній у матеріалах справі копії статуту ГО «СТ «Вишневе» зазначено, що вона є добровільним об`єднанням громадян, створене відповідно до чинного законодавства України з метою організації садівництва та городництва, є правонаступником всіх прав та обов`язків садівницького товариства «Вишневе» (свідоцтво про державну реєстрацію від 17 березня 2001 року №1, видане Віто-Поштовою сільською радою 31.01.2003). Засновники громадської організації - громадяни, які є власниками садових ділянок та виявили бажання створити громадську організацію для вирішення загальних господарсько-організаційних завдань. Юридична адреса громадської організації - Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Віта Поштова, на території ГО «СТ «Вишневе» можуть бути власники земельних ділянок, які не є членами ГО, а взаємодіють з ним у загальних питаннях на договірній основі (а.с.18-25, т.1).

Відповідно до наданої копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №145628683 від 16.11.2018 за ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстрований садовий будинок загальною площею 110,6 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.39, т.1).

Рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.04.2019 за №РВ-3201755792019 ОСОБА_2 було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, у зв`язку із перетином з ділянкою 3222481200:03:001:0010 та площею співпадіння на 8,7371 % (а.с.40, т.1).

Рішенням виконавчого комітету Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.02.2000 за №2-3 було затверджено матеріали інвентаризації згідно фактичних площ членам садівницького товариства «Вишневе» загальною площею 1,5839 га. Внесено зміни до рішення виконкому Віто-Поштової сільської ради за №11-5 від 30.11.1999 «Про передачу у приватну власність» садових ділянок, передано безкоштовно у приватну власність 26 земельних ділянок для ведення садівництва, членам садівницького товариства «Вишневе» площею 1,5839 га, з них: під баг.насадженнями - 1,4434 га, під забудовою - 0,1405 га згідно з додатком, а також надано дозвіл Госпрозрахунковому виробничому бюро при Києво-Святошинському районному відділі земельних ресурсів на виготовлення Державних актів на право приватної власності на землю (а.с.42, т.1).

У відповідності до копії додатку до вищевказаного рішення виконкому Віто-Поштової сільської ради від 25.02.2000 №2-3 за ОСОБА_2 зазначена земельна ділянка під № НОМЕР_3 площею 0,0513 га в тому числі баг.насадж. - 0,0433 га, бд. і двори - 0,0080 га (а.с.43, т.1).

Як вказала у позовній заяві ОСОБА_2 належна їй на підставі вищевказаного державного акту земельна ділянка раніше входила до складу земельної ділянки, що була передана у приватну власність членам ГО «СТ «Вишневе» (одним із яких являються позивачі) на підставі рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської області УРСР від 27.10.1987 №301, рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 19.04.1988 №102, актів виносу в натуру від 31.03.1988, заключення по відводу земельної ділянки під будівництво від 13.07.1988 №90/1046, виданого головним державним санітарним лікарем Києво-Святошинського району та рішення Виконавчого комітету Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.11.1999.

Втім, як правильно зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції, із вищевказаного рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської області УРСР від 27.10.1987 №301 та рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 19.04.1988 №102, а також наявних у матеріалах справи доказів не убачалося, що саме цій громадської організації було надано право на землю у відповідності до вказаних рішень. Згідно вказаного рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської області УРСР від 27.10.1987 №301 безпосередньо не зазначено яким саме юридичним особам надані земельні ділянки, копія його додатку із переліками осіб, яким надавались земельні ділянки суду надані не були, а згідно рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 19.04.1988 №102 земельна ділянка площею 0,6 га виділялась під колективні сади Вишнівській школі №3, земельна ділянка площею 0,5 га виділялась Жулянському машинобудівному заводу, а згідно актів Київського відділення Республіканського проектного інституту із землеустрою «Укрземпроект» згідно рішення від 27.10.1987 №301 земельна ділянка площею 2,0 га була виділена Києво-Святошинському РОНО (Вишневській середній школі №2), а на підставі рішення від 19.04.1988 №102 земельна ділянка площею 0,5 га - Жулянському машинобудівному заводу.

Будь-яких докази, які підтверджують перехід земельної ділянки на підставі рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської області УРСР від 27.10.1987 №301 та рішення Виконавчого комітету народних депутатів Київської обласної ради УРСР від 19.04.1988 №102 до ГО «СТ «Вишневе», а також СТ «Вишневе» у матеріалах справи відсутні.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, рішення Виконавчого комітету Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 листопада 1999 року не містить жодних додатків, та відповідно до нього не додано будь-яких документів, які підтверджуються визначені межі переданих у власність земельних ділянок.

Крім того, позивачі не могли стати членами садового товариства ГО «СТ «Вишневе» з листопада 1988 року на підставі рішення кооперативу (товариства) ГО «СТ «Вишневе» від 01.11.1988 № 3, оскільки згідно виписки з ЄДРПОУ датою державної реєстрації громадської організації значиться 17 березня 2001 року.

Відповідно до статті 20 чинного на той час Земельного кодексу Української РСР 1970 року право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів посвідчувалось державними актами на право користування землею. Форми актів установлювались Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею посвідчувалось рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Про довгострокового тимчасового користування землею, посвідчувалось актами форма яких установлювалась Радою Міністрів Української РСР. Вказані документи видавались після відведення земельних ділянок в натурі.

Згідного статті 22 Земельного кодексу Української РСР 1970 року приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядкувальними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який посвідчує право користування землею, заборонялось

Крім того, статтею 22 Земельного кодексу України 1990 року, введено в дію 15 березня 1991 року передбачалось, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до вимог частини першої статті 23 Земельного кодексу України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України (частина третя статті 23 Земельного кодексу України 1990 року).

Постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» затверджені форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею.

Убачається, що копія статуту СТ «Вишневе», а також копія відповідного документу на право користування земельною ділянкою на підставі вищевказаних рішень, як Вишнівській школі № 3 та Жулянському машинобудівному заводу, так і СТ «Вишневе» або ГО «СТ «Вишневе» під час розгляду справи у суді першої інстанції надані не були.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги заявника у частині накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010 на належну їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №062960 від 13.05.2000 земельну ділянку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність обставин, що земельна ділянка відповідача накладається на земельну ділянку позивача у відповідності до координат поворотних точок, визначених технічною документацією виготовленому при складанні державного акту на право власності на землю серії ІІ-КВ № 062960.

Так за існуючою на час отримання позивачем державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №062960 від 13.05.2000 формою в державному акту кадастровий номер земельної ділянки не зазначався.

У додатку до рішення виконавчого комітету Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №2-3 від 25.02.2000 «Про затвердження матеріалів інвентаризації і передачу земельних ділянок у власність членів садівницького товариства «Вишневе» зазначається, що ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,0513 га.

У вказаному рішенні виконавчого комітету Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зазначено, що воно винесене на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №15-92, статтей 5, 7, 17 Земельного кодексу України. При цьому цим рішенням надано дозвіл Госпрозрахунковому виробничому бюро при Києво-Святошинському районному відділі земельних ресурсів на виготовлення Державних актів на право приватної власності на землю.

Пункт 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» передбачав надання право сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 вказаного Декрету право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 №43, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04 червня 1999 року за №354/3647, затверджена Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі (назва в редакції Наказу Держкомзему №144 від 23.08.2001).

Пунктом 1.12. Інструкції (із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомзему №27 від 29.02.2000) передбачалося, що складання державного акта на право приватної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та товариствам громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Згідно пункту 1.13. вказаної Інструкції (із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомзему №27 від 29.02.2000) передбачалося, що складання державного акта на право приватної власності на землю, на право власності на землю та на право постійного користування землею при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і товариствам громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Відповідно до пункту 1.14. Інструкції (із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомзему №27 від 29.02.2000) довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків.

На підставі пункту 1.15. Інструкції (із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомзему №27 від 29.02.2000) розробка технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею здійснювалася державними та іншими землевпорядними організаціями за формою згідно з додатком 8, яка видається районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему України на підставі доручення відповідного органу, яким було прийнято рішення про передачу, надання або продаж земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1.16. Інструкції (із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомзему №27 від 29.02.2000) технічна документація зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею включає:

- виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки;

- заяву власника землі або землекористувача про складання державного акта;

- технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта;

- висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки;

- висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки;

- журнал польових вимірювань;

- кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки;

- збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів;

- відомість обчислення площі земельної ділянки;

- відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки;

- експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

При цьому, відповідно до п. 1.19 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, технічна документація із складання державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних (міських) відділах(управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий у виконавця робіт.

В свою чергу, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) для висновку про порушене право позивача мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи (частини перша та друга статті 116 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На переконання колегії суддів, з урахуванням характеру спору та за наявності протилежних за змістом позицій сторін по справі щодо перетину земельних ділянок, для з`ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а саме, що земельна ділянка ОСОБА_2 , яка належить їй згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №062960 від 13.05.2000 згідно своїх координат розтушування накладається на земельну ділянку відповідача, необхідні спеціальні знання у галузі земельно-технічних відносин.

При цьому, апеляційний суд враховує ту обставину, що згідно частини третьої статті 8 Закону України «Про судову експертизу» методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 6 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи,зокрема, є визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; а також визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

Згідно пунктів 6.12, 6.13 розділу ІІ вказаної Інструкції, зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних.

Для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками та надання варіантів такого розподілу (порядку користування) експерту, крім зазначених документів, необхідно надати правовстановлювальні документи на об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди тощо), що розташовані на земельній ділянці, дані про користування співвласників цими об`єктами або їх частинами, дані про частки співвласників, матеріали технічної інвентаризації.

У разі якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), вважає за необхідне врахувати при підготовці варіантів розподілу пропозиції учасників судового процесу, такі пропозиції повинні бути викладені в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Таким чином, задля з`ясування у цій справі питання щодо накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку ОСОБА_2 , яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №062960 від 13.05.2000, суду необхідно було подати відповідний висновок, наданий за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, для вирішення якої експерту, в обов`язковому порядку повинні були надаватися правовстановлювальна та технічна документація відповідних земельних ділянок.

Убачається, що у суді першої інстанції позивач не зверталася із клопотанням про витребування технічної документації із складання отриманого нею державного акту на право власності на земельну ділянку та не заявляла відповідне клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи з метою визначення наявності перетинів земельних ділянок, а також площі перетину земельних ділянок, при цьому не скористались правом заявити про витребування таких документів та призначення відповідної експертизи і на стадії апеляційного перегляду.

При цьому, колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду щодо неможливості прийняття в якості допустимого доказу висновок експерта за результатами проведення земельної технічної експертизи від 14.04.2020 за №10/20.

Так, в ході розгляду справи у суді першої інстанції представником позивача було надано суду копію висновку експерта за результатами проведення земельної технічної експертизи від 14.04.2020 за №10/20, де за висновками експерта зазначено таке:

«За результатами проведеного дослідження встановлено накладення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 площею 0,9051 га з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, межі якої визначені «Технічним звітом за результатами земельно-кадастрової зйомки земельної ділянки площею 0,9051 га з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, що належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_5 , призначеної для ведення особистого селянського господарства та розташована в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області» на землі Громадської організації «Садівницьке товариство «Вишневе», а саме - на фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_2 , площа накладення складає 0,0046 га».

Згідно переліку наданих експерту на дослідження документів убачається, що йому були надані, зокрема, копії правовстановлюючих документів (державних актів на прав приватної власності на землю заявника) копію викопіювання з генерального плану ГО «СТ «Вишневе», копії довідок цієї громадської організації, тощо.

Проте, копія технічної документації на земельну ділянку заявника, яка складалася перед виготовленням державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №062960 від 13.05.2000, із зазначенням координат її поворотних точок для проведення вказаної експертизи не надавалась.

З матеріалів справи убачається, що звертаючись до Києво-Святошинської райдержадміністрації із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що передається у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010 відповідач надав адміністрації копію виготовленої технічної документації та копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Згідно наданої суду копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.09.2019 №НВ-3207185822016 земельна ділянка за кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, загальною площею 0,9051 га розташована в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. У розділі щодо відомостей про право власності значено, що власником ділянки є ОСОБА_5 , документ, який є підставою для виникнення права власності - рішення органу виконавчої влади розпорядження Києво-Святошинської райдержадміністрації від 31.12.2013 №1071.

Відповідно до копії додатку до вищевказаного витягу вказана ділянка межує від точки А до точки Б - землі с/т «Іскра-1», від точки Б до точки В - землі загального користування (проїзд), від В до Г - ОСОБА_9 , а від Г до А - землі сільради (запас) (а.с.103, 110-115, т.1).

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 31.12.2013 №1071 відповідачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), як власнику земельної частки (паю), орієнтовною площею 0,9 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель КСП АК «Тарасівський» в адміністративних межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району (а.с.126-128, т.1).

Згідно наданої суду копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.04.2008, виданого державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №2-1189, ОСОБА_10 отримав у спадщину спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) в розмірі 2,1 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться в КСП АК «Тарасівський» Києво-Святошинського району Київської області, належного померлій ОСОБА_11 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ №0292283, виданого 24.03.2000 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією на підставі рішення Києво-Святошинської районної державної адміністрації №129 від 16.03.2000 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 24.03.2000 за №233 (а.с.129, т.1).

Паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств проводилось відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Пунктами 5 та 6 зазначеного Указу Президента передбачалось, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до пункту 17 «Перехідних положень» Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 року сертифікати на право володіння земельною часткою (паєм), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при пред`явленні ними вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право отримання земельної частки (паю) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та право власності на землю.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією, документом що посвідчують право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину.

Убачається, що для отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 надавався відповідний сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КВ №0292283 від 24.03.2000, згідно якого ОСОБА_11 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП АК «Тарасівський» розміром 2,1 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.130-131, т.1). Одночасно були також документі, що підтверджують розподіл земельних часток (паїв) між власниками земельних сертифікатів КСП АК «Тарасівський» по Тарасівський сільській раді.

У поданій до Києво-Святошинської райдержадміністрації технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 надавались також викопіювання з планово-картографічного матеріалу земельних ділянок; кадастровий план його земельної ділянки площею 0,9051 га із зазначенням на ньому таблиці координат, довжин лінії та опису меж; схему встановлення меж земельної ділянки в натурі із таблицею кутів та ліній з точки знімальної мережі на поворотні точки ділянки; відомість вирахування площі земельної ділянки площею 0,9051 га, а також акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 18.07.2016, підписаний власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок (а.с.136, 138, 143, т.1).

Відповідно до наданої суду копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.07.2019 за №174378107 24.11.2016 за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010, площею 0,9051 га, яка розташована за адресою: Київська обл.. Києво-Святошинський р-н, с/рада Віто-Поштова, номер запису про право власності - 17614744 (а.с.28, т.1).

Як визначено у пункті п`ятому частини першої статті 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Згідно зі положеннями статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з вимогами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки за наслідками вирішення спору судом не було встановлено і позивачем не доведено належними доказами тих обставин, що земельна ділянка відповідача накладається на належну позивачу ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ №062960 від 13.05.2000 земельну ділянку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації №821 від 24.10.2016 у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:03:001:0010 ОСОБА_5 .

Як наслідок похідні позовні вимоги у цій справі щодо скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку відповідача, а також щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 3222481200:03:001:0010 не можуть бути задоволені судом, за відсутності доказів, що така реєстрація порушує права та інтереси позивача. Підстав для припинення права власності відповідача на його земельну ділянку немає.

Ухвалюючи рішення у даній справі у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог ОСОБА_2 не спростовують.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, яка переглядається апеляційним судом, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення в його оскаржуваній частині та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Оскільки оскаржуване рішення в оскаржуваній частині апеляційний суд залишає без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала таку апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року про залишення без задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Громадська організація «Садівницьке товариство «Вишневе», Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 25 серпня 2022 року.

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна