Рішення

від 15.08.2022 по справі 144/125/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/125/21

Провадження № 2/144/73/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2022 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді - Довгалюк Л.В.,

за участю секретарів судового засідання - Грушовенко О.В., Ковтун Ю.В.,

представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ТОВ «Теплик-Агро» - Шандурського Б.В.,

відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - адвоката Банара В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Теплик-Агро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та заборону вчиняти певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про скасування державної реєстрації договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію), -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні на правах оренди ТОВ «Теплик - Агро» (далі - Товариство) орендованою земельною ділянкою з кадастровим номером 0523781800:01:000:0266, площею 1,7200 га, що розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, які чиняться ОСОБА_1 , шляхом зобов`язання відповідача забезпечити вільний доступ Товариству до земельного паю та заборонити останній, або іншим особам за її наймом, проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці на період дії договору оренди.

В обгрунтування позовних вимог вказано, що 27 лютого 2014 між ТОВ «Теплик - Агро» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачу строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 0523781800:01:000:0266, загальною площею 1,7200 га, що розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області. 29 квітня 2014 на підставі даного договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за Товариством зареєстроване право оренди вказаної земельної ділянки. Термін дії договору складає 10 років з моменту державної реєстрації.

13 березня 2020 до ТОВ «Теплик - Агро» надійшла заява від відповідача та ОСОБА_2 про намір самостійно обробляти свій земельний пай, у зв`язку із закінченням строку дії договору.

Позивач за первісним позовом у позовній заяві зазначив, що не має можливості використовувати дану земельну ділянку за призначенням, оскільки у березні 2020 відповідачем протиправно встановлено межі земельної ділянки в натурі, здійснено комплекс агротехнічних робіт по її обробітку, що свідчить про чинення перешкод у користуванні землею, яка перебуває в оренді.

Даний факт зафіксований в акті від 19.03.2020 працівниками Товариства, від підписання якого відповідач відмовився. Також позивачем було здійснено виклик поліції, які відібрали пояснення у її чоловіка - ОСОБА_2 щодо його дій.

На вимогу посадових осіб Товариства про припинення чинення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відповідач відмовилася припинити свої протиправні дії, тому з метою захисту свого порушеного права, позивач просить зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні орендованою Товариством землею.

15 лютого 2021 суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження (а.с. 31).

У відзиві на первісний позов відповідач ОСОБА_1 вказала, що жодних дій, направлених на перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Теплик - Агро» на земельній ділянці, як особисто нею, так і за її дорученням іншими особами не вчинено, твердження про це, наведені у позовній заяві Товариства, не відповідають дійсності. Разом з тим, стороною позивача за первісним позовом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

ОСОБА_1 зазначила, що як на докази перешкоджання нею господарській діяльності ТОВ «Теплик - Агро», позивач посилається на копію акту від 19.03.2020 та копію повідомлення про кримінальне правопорушення № 175 від 20.03.2022. Проте, в акті не зазначено, що саме ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки з кадастровим номером 0523781800:01:000:0266, перешкоджала будь якими чином або діями проводити господарську діяльність ТОВ «Теплик - Агро», не вказано на якій саме земельній ділянці проводилось боронування. Також ОСОБА_1 у відзиві вказала, що у акті Позивач стверджує, що вищезазначені громадяни жодних дій по припиненню використання земельних ділянок не здійснили та продовжують проводити посів ячменю, тобто з акту неможливо встановити, які саме дії проводили громадяни боронування чи посів ячменю та яким чином перешкоджали господарській діяльності Товариства.

У наданій позивачем копії повідомлення про кримінальне правопорушення вих. № 175 від 20.03.2020 зазначено, що ОСОБА_2 проводить боронування, а отже, своїми протиправними діями протидіє законній господарській діяльності товариства, та вважає, та вважає, що в таких діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст. 206, 356 КК України. З вищевказаного незрозуміло хто вчиняв протиправні дії ОСОБА_2 , ОСОБА_1 чи ОСОБА_3 .

У своєму відзиві ОСОБА_1 вказала, що вона дійсно зверталася до ТОВ «Теплик Агро» із листом, щоб Товариство не проводило ніяких сільськогосподарських робіт, так як договір оренди укладався на п`ять років, проте, другий екземпляр договору їй не вручався і точна дата закінчення договору їй не відома. Жодних дій щодо перешкоджання господарській діяльності товариству нею не вчинялося ні особисто, ні за її дорученням іншими особами.

ОСОБА_1 вважає, що позовні вимоги ТОВ «Теплик Агро» є безпідставними та необґрунтованими, не підтверджені жодними доказами, тому просила відмовити у задоволенні первісного позову (а.с. 50-57).

Не погоджуючись із позовними вимогами ТОВ «Теплик - Агро», ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила скасувати державну реєстрацію договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію) від 29.04.2014 № 5514114, проведену відділом реєстрації Теплицького відділу юстиції щодо належної їй земельної ділянки площею 1,7200 га з кадастровим номером 0523781800:01:000:0266, що розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В обгрунтування вимог зустрічного позову ОСОБА_1 вказала, що договір оренди землі не підписувала, відповідно не погоджувала його істотні умови, що свідчить про відсутність її волевиявлення на укладення даної угоди (а.с. 42-43).

Ухвалою суду від 29 березня 2021 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

02.04.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків та надано зустрічну позовну заяву у новій редакції.

Ухвалою суду від 05.04.2021 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ «Теплик - Агро» (а.с. 62-63).

19.04.2021 від представника ТОВ «Теплик - Агро» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в якому зазначено, що договір є укладеним, доказів протилежного стороною позивача по зустрічному позову не надано (а.с. 68-72).

24.03.2021 представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом адвокат Банар В.В. звернувся до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с. 49).

Ухвалою суду від 26.04.2021 призначено судову почеркознавчу експертизу на виконання, на вирішення якої поставлено питання. У зв`язку із невнесенням оплати за проведення експертизи, ухвалу суду про призначення експертизи залишено без виконання, тому ухвалою суду від 25.08.2021 провадження у справі поновлено (а.с. 78-81, 104).

23 грудня 2021 представником відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - адвокатом Банаром В.В. в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про зміну підстав зустрічного позову, яку ухвалою суду від 23 грудня 2021 прийнято та постановлено у подальшому розгляд справи проводити з урахуванням зустрічної позовної заяви із зміненими підставами (а.с. 163-167).

Підставами зустрічного позову зазначено, що договір є неукладеним, оскільки позивач не підписувала його та не погоджувала істотних умов, що свідчить про відсутність волевиявлення, а також те, що реєстрація договору оренди проведена за заявою неповноважної особи Товариства, всупереч положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

06.01.2022 на зустрічну позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, Товариством подано відзив, в якому вказано на відсутність підстав для його задоволення, з огляду на те, що позивачем за зустрічним позовом попередню підставу не підписання договору, доповнено новою підставою порушення державним реєстратором приписів нормативно-правових актів, що регламентують процедуру прийняття документів, їх перевірки та реєстрації. Крім того, позивачем не вказано, які його права та охоронювані інтереси порушено записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, на думку відповідача за зустрічним позовом, такий позов не може бути розглянуто у порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративного суду (а.с. 171-177).

Ухвалою суду від 15 лютого 2022 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 16 березня 2022 (а.с. 31).

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити. Вказав на безпідставність зустрічного позову та просив відмовити у його задоволенні, взявши до уваги доводи, викладені ним у відзиві на зустрічну позовну заяву.

У судовому засіданні ОСОБА_1 відмовилася від вступного слова та відповідати на запитання з посиланням на ст. 63 Конституції України.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом адвокат Банар В.В. заперечував щодо задоволення позовних вимог за первісним позовом, вимоги зустрічного позовної заяви зі зміненими підставами підтримав у повному обсязі із підстав, зазначених у ньому, та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників сторін, свідків, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, надані сторонами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що вимоги первісного та зустрічного позову не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 716142 від 19 квітня 2007 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,7200 га, що розташована на території Завадівської сільської ради із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 60).

27 лютого 2014 між ТОВ «Теплик - Агро» в особі директора Анченка В.Г. та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивачу строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 0523781800:01:000:0266 загальною площею 1,7200 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Завадівської сільської ради, що належить орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 716142, виданого 19.04.2007. Даний договір зареєстровано у службі Теплицького районного управління юстиції, про що 29 квітня 2014 у Державному реєстрі вчинено запис № 5514114 (а.с. 6-7).

Положеннями ч. 1 ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) ділянки регулюються спеціальним законом.

Закон «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон), є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини.

У статті 1 Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до змісту ст. 27 Закону орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави дійти висновку, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування орендованою земельною ділянкою орендар має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов).

У статті 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми, тобто такими, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час її розгляду, позивачем за первісним позовом не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів,які беззаперечнодоводять фактчинення ОСОБА_1 перешкод укористуванні спірноюземельною ділянкою,а такожне доведеноте,що Товариствомвчинено будь якідії,направлені наусунення перешкоду користуванніспірною земельноюділянкою відповідачему досудовомупорядку (зокрема, направляв вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, про які зазначено в позовній заяві).

Як напідставу своїхвимог позивачза первіснимпозовом посилаєтьсяна заявувідповідача запервісним позовом ОСОБА_1 від 13березня 2020, адресовану директору ТОВ «Теплик - Агро» ОСОБА_5 , в якій остання разом із ОСОБА_2 зазначили, що бажають обробляти земельну ділянку самостійно, у зв`язку із закінченням строку дії договору. (а.с. 14).

Суд звертає увагу, що вказана письмова заява не містить відмітки про її реєстрацію ТОВ «Теплик - Агро» (відсутній вхідний номер) та свідчить лише про наміри ОСОБА_1 у майбутньому самостійно обробляти свій пай, однак, не є беззаперечним доказом чинення відповідачем за первісним позовом перешкод у користуванні орендованою Товариством земельною ділянкою.

Із відповіді Товариства на заяву ОСОБА_1 вих № 174 від 24.03.2020 не вбачається посилань позивача на чинення відповідачем перешкод у користуванні земельною ділянкою 19.03.2022, незважаючи на те, що акт про фіксацію перешкод у користуванні землею від 19.03.2022 та повідомлення про кримінальне правопорушення від 20.03.2022 передують наданню відповіді Товариством на заяву відповідача (а.с. 15).

Крім того, як на доказ чинення перешкод Товариству відповідачем, позивачем до позовної заяви долучено акт від 19.03.2020, який досліджено під час судового розгляду справи. Даний акт складений комісією у складі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за змістом якого 19.03.2020 виявлено на земельних ділянках із кадастровими номерами 052378160:01:000:0266, 0523781800:01:000:0267, що жителем с. Завадівки ОСОБА_2 проводилися сільськогосподарські роботи. Даний громадянин здійснив кримінальне правопорушення за ст. 206 КК України (а.с. 8).

Суд відкидає вказаний доказ, оскільки акт складено лише працівниками Товариства, безпосередньо підпорядкованими директору ТОВ «Теплик-Агро» ОСОБА_5 , без залучення працівників органів місцевого самоврядування (районної державної адміністрації), правоохоронних органів, зокрема, працівників поліції (дільничного інспектора), інших уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, односельчан тощо.

Крім того, акт має ряд протиріч та суперечностей, викладений на шаблонному, завчасно надрукованому бланку, з якого не представляється можливим встановити, якими саме діями та яким чином чинилися перешкоди Товариству.

Щодо посилань у акті на вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 206 КК України, суд зауважує, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 КК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Разом з тим, суд не приймає до уваги, як доказ чинення відповідачем перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою Товариству, повідомлення про кримінальне правопорушення № 175 від 20.03.2020, складене ТОВ «Теплик-Агро» в особі директора Анченка В.Г. та спрямоване начальнику Теплицького ВП Бершадьського ВП ГУНП у Вінницькій області, в якому вказано, що 19.03.2020 при об`їзді полів працівниками ТОВ «Теплик Агро» виявлено, що на земельних ділянках із кадастровими номерами 052378160:01:000:0266, 0523781800:01:000:0267 на площі 3, 436 га жителем села Завадівка Теплицького району Вінницької області ОСОБА_2 проведено поверхневий обробіток грунту фрезерування, з огляду на наступне (а.с. 10-11).

Судом задоволено клопотання сторони позивача за первісним позовом про витребування з ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області пояснень ОСОБА_2 від 19.03.2020, надані ним на території Завадівської сільської ради працівникам поліції.

Із відповіді Гайсинського районного суду Вінницької області від 11.11.2021, куди були спрямовані матеріали з ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП, вбачається, що у матеріалах кримінального провадження по факту звернення ТОВ «Теплик-Агро» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, відсутні пояснення ОСОБА_2 . До відповіді надано опис документів, що знаходяться у кримінальному провадженні, де серед інших зазначено постанову про закриття кримінального провадження (а.с. 146).

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Положеннями статті 7 КПК України встановлено, що до загальних засад кримінального провадження належить презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини, зміст яких конкретизовано у статтях 17 та 18 КПК України.

Варто звернути увагу, що вказане вище повідомлення про кримінальне правопорушення містить ряд протиріч та розбіжностей, зокрема, у вихідному номері та даті його складання, що передує номеру реєстрації відповіді ОСОБА_1 (а.с. 15), порушуючи хронологію, також у тексті зазначено про те, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206, 356 КК України, відсутні докази направлення даного повідомлення до поліції. Як зазначив представник відповідача за первісним позовом, відомості до ЄРДР внесено лише 10.04.2020, всупереч ст. 214 КПК, тоді як повідомлення про злочин датоване 20.03.2022.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який на той час працював юристом у ТОВ «Теплик-Агро», надав пояснення про те, що 19.03.2020 близько 9 години 30 хвилин керуючий відділом ОСОБА_9 повідомив про те, що ОСОБА_2 здійснює поверхневий обробіток земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 . Дана ділянка перебуває в оренді у Товариства. За вказівкою директора він разом з іншими працівниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виїхали у с. Завадівку, а також одночасно по телефону 102 повідомили поліцію про чинення перешкод здійсненню господарської діяльності Товариства та вчинення кримінального правопорушення. Близько 10 години 30 хвилин, прибувши на місце, ними виявлено, що ОСОБА_2 на власному міні-тракторі здійснює обробіток земельної ділянки, про що складено акт. ОСОБА_2 на зауваження не відреагував, посилаючись на те, що договір оренди вже не діє. За викликом приїхав наряд поліції. Наступного дня ОСОБА_6 особисто звернувся з письмовим повідомленням про кримінальне правопорушення до поліції. Також візуально встановлено, що вибиті у натурі межі земельних ділянок ОСОБА_2 та його дружини, встановлені коли. На запитання свідок уточнив, що в акті та у повідомленні про кримінальне правопорушення, які складені на стандартних бланках, допущені механічні помилки, які не спростовують факту чинення перешкод. Це був одиничний випадок фіксації правопорушення. Чи притягнуто до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 свідку невідомо. Особисто ОСОБА_1 перешкод у користуванні земельною ділянкою Товариству не чинила.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні надав суду показання про те, що працює в ТОВ «Теплик -Агро» на посаді керуючого відділом у с. Завадівка. Зазначив, що на початку березня 2020 до Товариства надійшла заява від ОСОБА_1 та її чоловіка про намір самостійно обробляти земельну ділянку. При виїзді на поле, встановлено, що вибиті межі земельної ділянки, що належить відповідачу. Було проведено заміри ділянки, занесено до карти та повідомлено про це керівництво. У середині березня 2020 ОСОБА_2 проводив обробіток своєї земельної ділянки та ділянки, що належить його дружині. На поле виїжджала комісія, що складалася з працівників Товариства, також було викликано поліцію. ОСОБА_2 по даний час самостійно здійснює обробіток земельної ділянки за допомогою власного трактора. До органів місцевого самоврядування з цього приводу не зверталися, оскільки земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, інші державні інспекції не залучали, доповідні не складали. Особисто ОСОБА_1 не чинила перешкод Товариству у користуванні орендованою землею.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який працював агрономом у ТОВ «Теплик - Агро», показав, що у березні 2020 відповідач звернулася до Товариства із заявою про самостійний обробіток земельної ділянки, після чого межі паю були вибиті у натурі. Він із керуючим ОСОБА_9 виїхали на місце, де по карті розпаювання визначили чий це пай, про що повідомили керівництво. Свідок вказав, що чоловік відповідача - ОСОБА_2 здійснював обробіток земельної ділянки особисто з використанням власного трактору. Свідок зазначив, що у березні на земельну ділянку виїжджали працівники поліції та комісія з офісу Товариства, проте, чим завершилося досудове розслідування йому невідомо.

Свідок ОСОБА_2 відмовився від давання показань, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України.

Положеннями частини другої статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на наведене, суд критично оцінює показання свідків, надані у судовому засіданні, оскільки всі вони є працівниками ТОВ «Теплик-Агро», особами безпосередньо підлеглими директору Товариства ОСОБА_5 . Показання свідків є суперечливими та такими, що не узгоджуються з іншими матеріалами справи, тому викликають сумніви у їх правдивості та достовірності.

Згідно ст. 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом ст. 190 ЗК України громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що вчинення орендодавцем перешкод у користуванні земельною ділянкою може прийматись до уваги тільки у разі наявності первинних та похідних доказів, що встановлені та зафіксовані сторонніми особами (незалежними спостерігачами), органами місцевого самоврядування, відповідними органами державної влади, правоохоронними органами за зверненням орендаря.

Натомість, у матеріалах справи відсутні беззаперечні та достатні докази звернення Позивача до вище зазначених органів задля фіксації порушень із боку відповідача та перевірки правомірності його дій.

До того ж, на підтвердження факту вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою суду повинні бути надані первинні (прямі або непрямі) докази, які відтворюють низку неправомірних дій відповідача (триваючого порушення, що є підставою подачі негаторного позову), і як наслідок порушення права орендаря на користування земельною ділянкою, а саме доповідні (пояснення) відповідальних осіб по здійсненню господарської діяльності підприємства.

У подальшому, як наслідок, у порядку захисту свого порушеного права на користування, звернення Товариства до правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, фіксування протиправних дій за допомогою фото або відеозйомки (речові докази).

Усі ці дії у своїй сукупності є необхідними для встановлення об`єктивної істини у справі, та як наслідок, підтвердження обставин, викладених у первісній позовній заяві.

Отже, у даній категорії справ важливим питанням, що підлягає встановленню та дослідженню у судовому порядку є доведення позивачем належними та допустимими доказами порушення його прав як користувача земельної ділянки.

Не підлягає застосуванню при вирішенні даного спору викладений у постанові Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 334/815/21 правовий висновок, на який посилався у судових дебатах представник позивача ТОВ «Теплик-Агро» Шандурський Б.В., оскільки правовідносини у цих справах не є тотожними.

З огляду на те, що Товариством не доведено сукупністю належних та допустимих беззаперечних доказів факту та обставин чинення відповідачем перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв`язку з чим первісний позов задоволенню не підлягає.

При вирішенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик - Агро» про скасування державної реєстрації договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставою зустрічного позову, яка була змінена під час підготовчого провадження у справі, ОСОБА_1 вказує, що під час здійснення реєстрації права оренди за ТОВ «Теплик - Агро» державним реєстратором порушено приписи нормативно-правових актів, які регламентують процедуру прийняття документів, їх перевірки та реєстрації права оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що 29.04.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції Вінницької області Шаблевським В.І. на підставі заяви ОСОБА_11 та поданих нею документів прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого проведена державна реєстрація іншого речового права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 5514114.

У заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2014 у розділі «Відомості про уповноважену особу» документом, що підтверджує повноваження особи, яка звернулась із заявою, вказано довіреність № 184 від 20.09.2013, видану на ім`я ОСОБА_11 Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» (а.с. 152).

Вказане свідчить про те, що державний реєстратор Шаблевський В.І. при прийнятті заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з документами здійснив перевірку повноважень Стецюк К.В., як представника ТОВ «Теплик - Агро», після чого провів реєстрацію цієї заяви за № 6445684 (графа «Реєстраційний номер заяви») шляхом її внесення до ДРРПНМ (графа «Дата, час державної реєстрації» Розділу «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» Витягу з ДРРПНМ від 30.04.2014 індексний № 5514114).

На підставі поданої заяви та доданих до неї документів, державний реєстратор 29.04.2014 о 15 год. 49 хв. 09 сек. прийняв рішення з індексним номером 12758905.

На час виникнення спірних правовідносин основними нормативно-правовими актами, які регламентували процедуру здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно станом на час виникнення спірних правовідносин є: Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанова Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», якою було затверджено «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі ПКМУ № 868), Постанова Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі ПКМУ № 1141).

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (пункт 4 частини першої статті 3 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 18 вище вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться у наступному порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

У пункті 5 Постанови КМУ № 868 передбачено, що подання документів для проведення державної реєстрації прав здійснюється особисто заявником.

Пункт 8 даної Постанови вказує на те, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органу державної реєстрації заяву.

Відповідно до п. 9 Постанови орган державної реєстрації прав приймає заяви у порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації.

Моментом прийняття заяви вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

У разі подання заяви уповноваженою особою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзацах другому - четвертому цього пункту, пред`являється документ, що підтверджує її повноваження (абзац 6 п. 10 ПКМУ № 868).

Пункт 13 Постанови КМУ № 868 визначає, що Заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв. Під час прийняття заяви в паперовій формі обов`язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування оригіналів та копій документів, що пред`являються заявником для проведення державної реєстрації прав з подальшим розміщенням їх у Державному реєстрі прав (частина 1 статті 16 Закону).

Вказане вище спростовує твердження та доводи сторони позивача за зустрічним позовом про те, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подана неуповноваженою особою, оскільки державним реєстратором Шаблевським В.І. перевірено повноваження ОСОБА_11 , про що вказано у заяві, а відсутність довіреності в документах, пред`явлених для проведення державної реєстрації, не є порушенням процедури самої реєстрації. Заявник подає документи, що стали підставою для проведення реєстрації заявлених прав, а не ті, що підтверджують повноваження особи, яка подає заяву, оскільки такі повноваження встановлені раніше.

Враховуючи той факт, що довіреність від юридичної особи на представлення її інтересів не підтверджує виникнення, або припинення речових прав на нерухоме майно, та жодним із вказаних нормативно - правових актів не передбачає обов`язку її сканування, чи наявність її копії у матеріалах реєстраційної справи, тому її відсутність у матеріалах реєстраційної справи, не може свідчити та бути підставою для визнання оспорюваного запису, вчиненого на підставі поданих документів, незаконним та як наслідок його скасування.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь - який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить записи до Державного реєстру прав. Датою і часом державної реєстрації речових прав вважаються дата і час реєстрації заяви в базі даних про реєстрацію заяв і запитів (пункти 22 та 23 ПКМУ № 868).

Аналізуючи зміст вказаних вище норм законодавства, суд дійшов висновку, що відсутність у матеріалах реєстраційної справи довіреності особи, яка звернулась із заявою про державну реєстрацію, не є підставами для скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Як зазначено у ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Натомість, із матеріалів зустрічної позовної заяви вбачається, що позивачем не надано будь - яких належних, достовірних та достатніх беззаперечних доказів того, що державна реєстрація договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію) від 30.04.2014 № 5520584 порушує якимось чином його право, тому зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає.

Поряд з тим, підставою зустрічного позову ОСОБА_1 вказує те, що договору оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ «Теплик-Агро» вона не підписувала, істотні умови цього договору не погоджувала, у неї було відсутнє волевиявлення на укладення такого, а тому реєстрація такого договору (неукладеного) порушує її законні права та інтереси на розпорядження власністю.

При дослідженні вказаних обставин, судом в обов`язковому порядку першочергово перевірено підстави, на яких відповідач за первісним позовом набув право оренди земельної ділянки.

Встановлено, що договір оренди від 27.02.2014, на підставі якого виникло речове право - оренди земельної ділянки у ТОВ «Теплик - Агро» є чинним, державний реєстратор не порушив вимог законодавства, оскільки встановив існування та законність підстав для проведення такої державної реєстрації.

Позивачем за зустрічним позовом не надано суду жодного переконливого, достовірного та належного доказу, який би доводив твердження ОСОБА_1 про відсутність у неї волевиявлення на підписання з ТОВ «Теплик-Агро» договору оренди землі, не підписання нею такого та непогодження нею істотних умов спірного договору оренди.

Більше того, суд звертає увагу на те, що саме за клопотанням сторони позивача по зустрічному позову судом було призначено судову почеркознавчу експертизу. На вирішення експерта було поставлено питання, ким виконано підпис в графі «Орендодавець ___ (підпис)» у договорі оренди земельної ділянки від 27.02.2014 року, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик-Агро» в особі директора Анченка Василя Григоровича, який зареєстрований у реєстраційній службі Теплицького районного відділу юстиції 29.04.2014 за № 5514114.

Однак, ОСОБА_1 вимоги ухвали суду від 26.04.2021 не виконала, оплату за проведення експертизи не здійснила, що призвело до її невиконання.

Під час постановлення ухвали про призначення судової почеркознавчої експертизи судом роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема, що у разі ухилення учасника справи, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи наведене, суд визнає ту обставину, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523781800:01:000:0266, загальною площею 1,7200 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої на території Завадівської сільської ради, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик-Агро» 27.02.2014, підписаний саме нею.

Протилежного відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом суду не довів, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Доводи відповідача про те, що підставами позову є неправомірні дії державного реєстратора, а тому в даному випадку наявний публічно-правовий спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, спростовуються наступним.

Згідно висновків, викладених у Постанові КГС ВС від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19, спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно - правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства (Постанова ВП ВС від 04.12.2019 у справі № 823/588/16).

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення первісного та зустрічного позовів, судові витрати слід залишити за сторонами, що відповідає положенню ст. 141 ЦПК України.

На підставівикладеного такеруючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні позову ТОВ «Теплик-Агро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та заборону вчиняти певні дії - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про скасування державної реєстрації договору оренди землі (запису про проведену державну реєстрацію) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасиків справи:

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «Теплик-Агро», адреса: вул. Незалежності, 30, с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 35737530.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - адвокат Банар Валерій Васильович, адреса: м. Умань, вул. Комарова, 12/21, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001196 від 16.09.2019 року.

Повне судове рішення складено та підписано 25.08.2022.

Суддя