Ухвала

від 17.08.2022 по справі 757/18408/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18408/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія ЗВ» про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № № 42020000000000891 від 18.05.2020,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія ЗВ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.12.2021 у справі № 757/67315/21-к, а саме:

- екскаватор гусеничний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , JCB JS 220 LCT4, рік випуску 2013, заводський номер НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ;

- бульдозер, реєстраційний номер НОМЕР_5 , марки ДЗ-170 заводський номер НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_7 .

Клопотання мотивоване тим, що арештоване ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.12.2021 (справа № 757/67315/21-к) майно товариства не відповідає жодному критерію речового доказу, передбаченого ст. 98 КПК України.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ч. 10 ст. 170 КПК України. Сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

Досудове розслідування кримінального провадження № 42020000000000891 триває вже більше двох років, а про підозру жодній особі повідомлено не було, зокрема жодній посадовій особі ТОВ «Акваторія ЗВ». Жодних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні тривалий час не здійснюється.

З огляду на це, є підстави вважати, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2021 року є передчасною, а відтак подальший арешт майна є безпідставним та підлягає скасуванню.

Учасники справи до судового засідання не з`явилися. Представник володільця майна подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Доводи, викладені у клопотанні підтримує в повному обсязі, просив його задовольнити.

Прокурор до судового засідання не з`явився з невідомих причин. Тому, слідчий суддя, з урахуванням ч. 2 ст. 172 КПК України, розглянув вказане клопотання у його відсутність.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020000000000891 від 18.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 240 КК України, яке розслідується Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2007-2017 роках невстановлені службові особи Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради, зловживаючи своїм службовим становищем в порушення вимог Житлового кодексу УРСР, Земельного Кодексу України та інших нормативно-правових актів, вчинили незаконне відчуження землі, загальною площею понад 15 га, яка знаходилась в комунальній власності.

В ході досудового розслідування, в період з 09 вересня 2021 року по 17 вересня 2021 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 19 серпня 2021 року за №757/44769/21-к прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_5 проведено обшук земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:034:0350 за адресою: м. Київ, вул. Лютнева, 58 у Голосіївському районі м. Києва за місцем розташування ОК «ЖБК «КОНИК», на яку зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради, з метою відшукання та вилучення речей і документів, що мають доказове значення для кримінального провадження.

Під час вищевказаного обшуку було виявлено, що невстановлені особи, заволоділи земельною ділянкою, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:034:0350 площею 0, 7061 га за адресою: м. Київ, вул. Лютнева, 58 у Голосіївському районі м. Києва за місцем розташування ОК «ЖБК «КОНИК» та ними організовано й здійснюється промисловий видобуток корисних копалин місцевого значення - піщано-гравійної суміші на вказаній земельній ділянці з річки Коник.

Також, встановлено, що для незаконної своєї діяльності невстановлені на даний час особи використовували техніку, а саме: рефулерний несамохідний земснаряд модель «ЗРС-1Г», реєстраційний номер НОМЕР_8 (з ремкомплектом); рефулерний несамохідний земснаряд модель «ЗРС-1В», реєстраційний номер НОМЕР_9 ; несамохідний земснаряд модель «ЛС-27», реєстраційний номер НОМЕР_10 ; несамохідний земснаряд модель «МЗ-11», реєстраційний номер НОМЕР_11 ; екскаватор гусеничний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , JSBJS 220LCT4, рік випуску 2013, заводський номер НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ; бульдозер, реєстраційний номер НОМЕР_5 , марки ДЗ-170, рік випуску 2021, заводський номер НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 , які зареєстровано за ТОВ «Акваторія ЗВ» (код ЄДРПОУ 41026250).

Згідно інформації Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо виявлення факту заподіяння шкоди навколишньому середовищу № 2/2/07-33/3704 від 06.10.2021 встановлено, що від здійснення незаконного промислового видобутку піщано-гравійної суміші на земельній ділянці, яка знаходиться поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:034:0350 за адресою м. Київ, вул. Лютнева, 58 у Голосіївському районі за місцем розташування ОК «ЖБК «КОНИК» державі ймовірно заподіяно збитків в розмірі 22 110 641 грн.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні 17.09.2021 вказані вище речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42020000000000891.

У зв`язку з чим, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року у справі № 757/67315/21-к накладено арешт на

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки при накладенні арешту встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, має значення для встановлення обставин під час досудового розслідування та є речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України.

Разом з тим, жодного доказу, що майно товариства відповідає критеріям речового доказу, передбаченого ст. 98 КПК України, слідчому судді не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту майна, слідчому судді не надано доказів в обґрунтування визнання дієвості мети накладення арешту, а також доказів, які підтверджують необхідність в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Повідомлення про підозру у кримінальному провадженні володільцям земельних ділянок за тривалий час здійснення досудового розслідування не пред`явлено, цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, які ніби то заподіяні державі.

Крім того, досудове розслідування кримінального провадження № 42020000000000891 триває вже більше двох років, а про підозру жодній особі повідомлено не було, зокрема жодній посадовій особі ТОВ «Акваторія ЗВ».

Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, при розгляді клопотання про скасування арешту стороною обвинувачення не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та скасування арешту майна, оскільки потреба у збереженні даного арешту відпала, а докази та додаткові підстави, що підтверджують необхідність та актуальність збереження арешту рухомого майна - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія ЗВ» про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № № 42020000000000891 від 18.05.2020, задовольнити.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.12.2021 у справі № 757/67315/21-к, а саме:

- екскаватор гусеничний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , JCB JS 220 LCT4, рік випуску 2013, заводський номер НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ;

- бульдозер, реєстраційний номер НОМЕР_5 , марки ДЗ-170 заводський номер НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_7 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1