Рішення

від 11.08.2022 по справі 908/2359/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/109/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2022 Справа № 908/2359/17

м.Запоріжжя

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт (69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 16)

про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційну частці у статутному капіталі

Колегія суддів у складі:

головуючий - Боєва О.С.

Судді: Азізбекян Т.А.

Проскуряков К.В.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Каганович О.І.;

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт про стягнення суми 20000,00 грн. вартості частини майна товариства. Позивач посилаючись у позовній заяві на приписи ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», зокрема, зазначав, що відповідач не виконав свого обов`язку по виплаті позивачу вартості частини майна товариства, яка пропорційна його частці у статутному капіталі. Вартість частини майна ТОВ «ІБП «Форт», пропорційна частці позивача (20%) у статутному капіталі, яка належить йому до виплати на момент виходу з товариства, позивачу невідома та може бути визначена шляхом проведення відповідної експертизи за заявленим ним клопотанням; в подальшому відповідна сума, що належить до стягнення може бути уточнена позивачем.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.11.2017 (суддя Боєва О.С.). порушено провадження у справі № 908/2359/17 (номер провадження 9/109/17), справа призначена до розгляду на 21.12.2017. У судовому засіданні 21.12.2017 суд відкрив судове засідання та оголосив про подальший розгляд справи за правилами, що діють після набрання чинності редакцією Господарського процесуального кодексу України згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017, який здійснюється зі стадії підготовчого провадження, в рамках загального позовного провадження.

18.01.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи у справі № 908/2359/17. За наслідками розгляду судом вказаного клопотання позивача ухвалою суду від 14.02.2018 в порядку ст. 99, ч. 1 ст. 228 ГПК України призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, м. Дніпро. На вирішення експерта поставлено питання: «Визначити вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт пропорційно фактичному, документально підтвердженому, розміру внеску ОСОБА_1 до статутного фонду ТОВ ІБП Форт, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , як учаснику, який вибув зі складу учасників товариства 24.11.2016, з урахуванням вартості усього майна, що належить ТОВ ІБП Форт, в тому числі, необоротних і оборотних активів товариства та його майнових зобов`язань станом на 24.11.2016».

Відповідно до ухвали суду від 04.05.2018 за наслідками розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, судом направлялись відповідні завірені копії документів, наданих ТОВ «ІБП «Форт».

21.11.2018 від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок старшого судового експерта Никифорової І.Ю. за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1559/1560-18, складений 05.11.2018 (т. 2 а.с. 2-13). Відповідно до висновку експерта визначити вартість частини майна ТОВ «ІБП «Форт» пропорційну частці внеску ОСОБА_1 у статутному капіталі станом на 24.11.2016 не надається за можливе. Зокрема, на стор. 10 Висновку зазначено, що підтвердити документально показники відображені в Фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва ТОВ «ІБП «Форт» (копія), який складається з балансу на 31.12.2016 (форма №1-м) та Звіту про фінансові результати за 2016 рік (форма №2-м) виявилось неможливим.

Ухвалою суду від 28.11.2018 поновлено провадження у справі № 908/2359/17, підготовче засідання призначено на 18.12.2018, в підготовче засідання викликано старшого судового експерта Никифорову Ірину Юріївну для надання пояснень.

До господарського суду від відповідача надійшло письмове пояснення, викладене у відзиві на висновок по експертизі від 17.12.2018 № 171 (т. 2 а.с.27-30) та клопотання про долучення до матеріалів справи документів від 04.01.2019 (т. 2 а.с. 40-57) в якому викладені пояснення та додані наступні документи: фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва ТОВ «ІБП «Форт» станом на 24.11.2016, роздруківку головної книги станом на 30.11.2016 та копію квитанції № 2 від 20.02.2017 про отримання Центром обробки електронних звітів Держстату України фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ТОВ «ІБП «Форт» за 2016 рік. Саме про відсутність вказаних документів зазначалося у висновку старшого судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 05.11.2018, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи, та вказувалось в ухвалі суду від 18.12.2018 про необхідність їх надання.

Ухвалою суду від 04.01.2019 в порядку ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 228 ГПК України судом з власної ініціативи призначено додаткову судову економічну експертизу, проведення якої, з урахуванням думки сторін, доручено експерту Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональне судово-експертне бюро, м.Запоріжжя, Давидовій Ользі Василівні. На вирішення експерта поставлено питання тотожні тим, що були поставлені експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України відповідно до ухвали суду від 14.02.2018.

18.03.2019 від судового експерта надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи. Ухвалою суду від 25.03.2019 провадження у справі поновлено з метою витребування документів, необхідних для проведення експертизи відповідно до клопотання експерта.

10.04.2019 судом постановлено ухвалу про передачу справи №908/2359/17 на колегіальний розгляд.

Ухвалою суду від 11.04.2019 справу № 908/2359/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Боєва О.С., судді: Горохов І.С., Зінченко Н.Г.

06.05.2019 до господарського суду від відповідача - ТОВ ІБП Форт, надійшов лист згідно якого відповідач: - на виконання ухвали суду від 11.04.2019 надав копії наступних документів: акту інвентаризації дебіторської заборгованості, договору безпроцентної позики, протоколів учасників ТОВ ІБП Форт 2 шт.; зазначив, що не може надати інші договори та первинні документи, оскільки первинні бухгалтерські документи за 2007 2012 роки не збереглися. Відповідач повідомляє, що 10.07.2013 було виявлено, що вчинена крадіжка майна з території товариства, за адресою м. Запоріжжя, вул. Таганська, 16. Під час огляду міста події було виявлено, що частина бухгалтерської документації була знищена (підпалена), частина зникла. По факту крадіжки було порушено кримінальну справу та проведено слідство, на підтвердження чого вибірково надає копії матеріалів кримінальної справи; - щодо надання журналу ордеру по рахунку 50 зазначає, що обов`язкове ведення бухгалтерського обліку саме у цій формі законодавством не передбачено. Бухгалтерська програма 1С (8версія) не передбачає формування такого документу, як журнал ордер, тому надаються обороти по рахунку 505; - повідомляє, що до 01.01.2015 дебіторська заборгованість по наданим позикам обліковується на рахунку 377 Розрахунки з іншими дебіторам. У 2015 товариство почало використовувати нову версію програми, та при введенні даних бухгалтером було прийнято рішення обліковувати заборгованість на рахунку 505 Довгострокові позики, при цьому використовувати цей рахунок дзеркально, тобто відобразивши по кредиту рахунку заборгованість зі знаком мінус.

Ухвалою суду від 06.05.2019 клопотання експерта задоволено, експерту направлені надані ТОВ ІБП Форт завірені копії документів разом з письмовим поясненням, провадження у справі №908/2359/17 зупинено на час проведення додаткової судової економічної експертизи, призначеної відповідно до ухвали суду від 04.01.2019.

01.10.2019 до господарського суду надійшов висновок судового експерта. Ухвалою суду від 07.10.2019 провадження у справі №908/2359/17 поновлено з 11.11.2019.

У висновку експерта № 307 за результатами проведення додаткової економічної експертизи від 20.09.2019 (т. 3 а.с. 107-127) вказано, що визначити вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт пропорційно фактичному, документально підтвердженому, розміру внеску ОСОБА_1 до статутного фонду ТОВ ІБП Форт, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , як учаснику, який вибув зі складу учасників товариства 24.11.2016, з урахуванням вартості усього майна, що належить ТОВ ІБП Форт, в тому числі, необоротних і оборотних активів товариства та його майнових зобов`язань станом на 24.11.2016 не надається за можливе. В мотивувальній частині висновку експерта зазначено з яких саме обставин та на яких підставах не надається за можливе визначити вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , в т.ч. з огляду на розбіжності у даних, що містяться у представлених відповідачем документах.

25.11.2019 до господарського суду від позивача надійшло клопотання про призначення комплексно-комісійної судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.12.2019 у справі № 908/2359/17 призначено комплексно-комісійну судову будівельно-технічну експертизу, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладено на позивача. На вирішення експерта поставлено питання: 1) Яка дійсна (ринкова) вартість основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт (код ЄДРПОУ 13615921) була станом на 24.11.2016? 2) Яка вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт (код ЄДРПОУ 13615921) була станом на 24.11.2016 з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів товариства, у т.ч. за вирахуванням зобов`язань товариства, а також частка прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт (код ЄДРПОУ 13615921), одержана протягом періоду з січня 2016 по 24.11.2016 включно, належить до сплати ОСОБА_1 , у зв`язку з його виходом з товариства?

Ухвалами суду від 03.03.2020 та від 04.03.2020 були задоволені клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для виконання експертизи. Зобов`язано позивача оплатити рахунок за проведення судової експертизи по справі №908/2359/17.

18.08.2020 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України на адресу Господарського суду Запорізької області повернуто матеріали справи № 908/2359/17 без виконання судово-економічної експертизи у зв`язку із відсутністю оплати за її проведення. Ухвалою суду від 21.08.2020 провадження у справі поновлено з 16.09.2020.

Склад колегії суддів у справі на стадії підготовчого провадження неодноразово змінювався в частині заміни суддів-членів колегії, що відображено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 13.01.2021 за клопотанням позивача судом витребувано у ТОВ Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації з матеріалів інвентаризаційних справ інформацію щодо переліку об`єктів нерухомості, зареєстрованих за Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт станом на 24.11.2016 року, з наданням належним чином засвідчених копій документів, що посвідчують право власності, та належним чином засвідчених копій технічних паспортів на такі об`єкти нерухомості; у Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - інформацію щодо переліку об`єктів нерухомості, зареєстрованих за Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт станом на 24.11.2016, з наданням належним чином засвідчених копій документів, що стали підставою для реєстрації права власності.

16.02.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення комплексно-комісійної судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 01.04.2021 у справі №908/2359/17 призначено комплексно-комісійну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладено на позивача. На вирішення експерта поставлено питання: 1) Яка дійсна (ринкова) вартість основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт (код ЄДРПОУ 13615921) була станом на 24.11.2016? 2) Яка вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт (код ЄДРПОУ 13615921) була станом на 24.11.2016 з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів товариства, у т.ч. за вирахуванням зобов`язань товариства, а також частка прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт (код ЄДРПОУ 13615921), одержана протягом періоду з січня 2016 по 24.11.2016 включно, належить до сплати ОСОБА_1 у зв`язку з його виходом з товариства?

Ухвалою суду від 27.07.2021 провадження у справі поновлено для розгляду клопотання експерта, яке задоволено ухвалою суду від 14.09.2021. Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в тому числі направлені письмові пояснення ТОВ Інженерно-будівельне підприємство Форт (вих. № 85 від 13.09.2021) разом з відомостями щодо транспортних засобів (дані про КТЗ).

28.04.2022 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України на адресу Господарського суду Запорізької області повернуто матеріали справи № 908/2359/17 без виконання судової експертизи у зв`язку з нездійсненням повної попередньої оплати експертизи.

Ухвалою суду від 02.05.2022 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.05.2022. Ухвалою суду від 17.05.2022 підготовче засідання відкладено на 07.06.2022.

17.05.2022 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, та відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача вартість частини майна товариства, пропорційну частці у статутному капіталі, що дорівнює 2 307 820,00 грн. Судом прийнято зазначену заяву позивача до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 07.06.2022. Ухвалою суду від 07.06.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.2022.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Боєва О.С., судді: Азізбекян Т.А., Проскуряков К.В.

Ухвалою суду від 13.07.2022 справу прийнято до провадження вищезазначеною колегією, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.07.2022. Ухвалою від 13.07.2022 розгляд справи відкладено на 12.08.2022.

В судове засідання 12.08.2022 відповідач не з`явився.

11.08.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 12.08.2022 у зв`язку перебуванням на лікуванні генерального директора підприємства відповідача та перебуванням представника відповідача за сімейними обставинами на окупованій території, що унеможливлює її явку та явку генерального директора в судове засідання. Юриста в штаті немає. На сьогодні генеральний директор намагається укласти договір з адвокатом про надання правничої допомоги. Однак в зв`язку з хворобою та воєнним станом в Україні не встиг цього зробити до дня судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 12.08.2022 зазначив, що покладає вирішення вказаного клопотання відповідача на розсуд суду.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши думку позивача, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Неявка відповідача та його представника у судове засідання з розгляду справи по суті не є першою. У судове засідання 13.07.2022 відповідач та його представник також не з`явилися.

12.08.2022 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Предметом розгляду у справі № 908/2359/17 є позовні вимоги з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, які підтримані позивачем та мотивовані наступним. Наприкінці листопада 2016 року рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників товариства. Здійснено перерозподіл часток у статутному капіталі товариства та введено іншого учасника. Проте відповідач не виконав свого обов`язку по виплаті позивачу вартості частини майна товариства, яка пропорційна частці позивача у статутному капіталі (20%) відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин. Позивач зазначив, що з аналізу Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ТОВ «ІБП «Форт» за 2016 рік (рік, в якому позивач вийшов з товариства) вбачається, що вартість частини майна зазначеного товариства, пропорційна частці позивача (20%) у статутному капіталі складає 2 307 820,00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Від відповідача 06.06.2022 надійшло письмове заперечення на позов з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якому відповідач зауважив, що копія фінансового звіту за 2016 рік, який покладено позивачем в основу обґрунтування розміру позовних вимог, була долучена позивачем до позовної заяви та була наявна в матеріалах справи на час відкриття провадження у ній. За час перебування справи в провадженні позивач стверджував, що для визначення та підтвердження розміру частки, яка підлягає стягненню на його користь, можливе шляхом проведення експертиз та заявляв клопотання про їх призначення. Відповідач не має відомостей про наявність та розмір заборгованості перед ОСОБА_1 з об`єктивних причин частина документів первинного бухгалтерського та податкового обліку була викрадена. Під час проведення призначених судом експертних досліджень в межах даної справи з використанням методу документальної перевірки та співставлення, експерти дійшли висновку про неможливість визначення розміру частки позивача. Остання експертиза мала інший метод дослідження, однак позивач не сплатив вартість проведення цієї експертизи. Щодо розміру заявлених позивних вимог відповідач зазначив, що вважає його необґрунтованим. Розрахунку відповідно до якого позивачем визначено розмір частки, яка належить йому до виплати, згідно з заявою про збільшення позовних вимог, позивач не надав. Вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). За визначенням п. 4 П(С) БО 19, затвердженого наказом Мінфіну від 07.01.1999 № 163, чисті активи це активи підприємства з вирахуванням його зобов`язань. Відтак, розподілу часток внаслідок виходу (виключення) учасника підлягає власний капітал підприємства. Заявлена сума позовних вимог складає 20% суми активів по балансу. Всі створені боргові зобов`язання при цьому залишаються за підприємством, й позивач зазіхає на всю вартість активу (ресурсів), що є неприйнятним. На підставі викладеного, у зв`язку із недоведеністю наявності та, найголовніше, розміру вартості частки майна, яка підлягає стягненню на користь позивача, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до другої редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт, затвердженого протоколом зборів № 34 від 30.04.2008 (державна реєстрація змін 15.05.2008), товариство створено на основі власності учасників (двох фізичних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ), зі статутним фондом у розмірі 100 000 грн. (розмір однієї частки 1000 грн.). Статутний фонд товариства розподілений між учасниками на частки наступним чином: ОСОБА_2 80 часток, ОСОБА_1 20 часток (п.п. 1.1, 4.1, 7.1 Статуту).

Згідно з Протоколом № 2 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт від 24.11.2016 було зокрема прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 з учасників товариства, головному бухгалтеру доручено виплатити ОСОБА_1 частку статутного капіталу товариства та провести остаточні розрахунки в строки та розміри відповідно до законодавства України. У зв`язку із виключенням учасника також прийнято рішення про перерозподіл часток у товаристві та затвердження Статуту товариства в новій редакції.

Згідно зі ст. 54 Закону України Про господарські товариства (в редакції яка була чинна на момент прийняття рішення від 24.11.2016 про виключення учасника з товариства), при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Положеннями статті 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

В п. 13.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельне підприємство Форт, затвердженого протоколом зборів № 34 від 30.04.2008 (який був чинним на момент виключення позивача зі складу учасників) визначено наступне: «Учасник, який вийшов з Товариства, має право на одержання від товариства грошової суми, яка рівна тій частині майна на момент виходу, яка пропорційна частці внеску Учасника в статутний фонд. Для проведення майнового розрахунку з учасником, який вибуває складається баланс, в якому відображається оцінка майна Товариства з урахуванням діючих цін та залишкової вартості майна. Виплата грошової суми, яка припадає на долю вибуваючому учаснику, проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, і в термін до 12 місяців з дня виходу.

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся о господарського суду Запорізької області з позовом, за яким було відкрито провадження у даній справі №908/2359/17.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказував, що за результатами проведення 24.11.2016 загальних зборів учасників ТОВ Інженерно-будівельне підприємство Форт, ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників товариства, здійснено перерозподіл часток у статутному капіталі та введено іншого учасника. На теперішній час (на час звернення до суду із позовом) позивачу не відома вартість частини майна ТОВ ІБП Форт, пропорційна його частці у статутному капіталі, яка становить 20%, та належить йому до виплати відповідно до положень ст. 54 Закону України Про господарські товариства. Спір виник у зв`язку з необхідністю визначення та виплати позивачу вартості частини майна товариства, що належить до виплати, яка здійснюється на дату виключення, на підставі звітних фінансових документів.

Проаналізувавши норми законодавства, вивчивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статей 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до висновків, викладених у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства. За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Зазначена позиція зокрема викладена й у постановах Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 924/147/16, від 03.09.2019 у справі № 920/65/18.

Також у Постанові від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14 Велика Палата Верховного Суду відступила від правової позиції, сформованої у постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі № 910/10168/13, про те, що «вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення)».

Таким чином вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства, та має визначитися, виходячи з дійсної (ринкової) вартості всього майна товариства.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 99 ГПК України слідує, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи у разі необхідності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну.

З огляду на предмет спору та підстави позову у даній справі, для правильного її вирішення та за клопотаннями позивача у справі призначались судові експертизи. При цьому за клопотаннями судових експертів та позивача судом також неодноразово витребовувались у відповідача та інших юридичних осіб додаткові документи, необхідні для проведення експертиз. Відповідачем надавались відповідні документи для спрямування їх експертам, а також аргументовані письмові пояснення щодо неможливості надання певних документів у зв`язку з їх відсутністю, що відображено в ухвалах суду.

Як докладно зазначено судом вище, ухвалою суду від 14.02.2018 за клопотанням позивача призначалась судова економічна експертиза, ухвалою суду від 04.01.2019 додаткова судова економічна експертиза за ініціативою суду. За результатами проведення економічної та додаткової економічної експертиз визначити вартість частини майна ТОВ Інженерно-будівельне підприємство Форт пропорційно фактичному, документально підтвердженому, розміру внеску ОСОБА_1 до статутного фонду ТОВ ІБП Форт, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , як учаснику, який вибув зі складу учасників товариства 24.11.2016, з урахуванням вартості усього майна, що належить ТОВ ІБП Форт, в тому числі, необоротних і оборотних активів товариства та його майнових зобов`язань станом на 24.11.2016 виявилось за неможливе.

За наслідками призначених за клопотаннями позивача у справі №908/2359/17 ухвалою суду від 10.12.2019 та ухвалою суду від 01.04.2021 комплексно-комісійних судових будівельно-технічних експертиз матеріали справи повертались експертною установою без виконання судової експертизи у зв`язку з нездійсненням повної попередньої оплати експертиз, проведення оплати яких було покладено на позивача.

У зв`язку з відмовою (ухиленням) заінтересованої сторони (позивача) від оплати витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, суд дійшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

17.05.2022 позивач подав до суду уточнену позовну заяву, згідно з якою збільшив розмір позовних вимог. В обґрунтування цієї заяви зазначено, що у вересні 2021 року у відповідь на адвокатський запит від 23.09.2021 отримано копію Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ТОВ «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» за 2016 рік, з аналізу якого вбачається, що вартість частини майна товариства, пропорційна частці позивача (20%) у статутному капіталі складає 2 307 820,00 грн.

При цьому, копія Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ТОВ «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» за 2016 рік була надана відповідачем в матеріали справи (т. 1 а.с. 21, 39-40) ще у грудні 2017 року на виконання ухвали суду від 30.11.2017 про порушення провадження у справі.

Суд вважає, що розмір вищевказаної суми заявленої позивачем до стягнення з відповідача є необґрунтованим та недоведеним. Із уточненої позовної заяви взагалі не вбачається яким чином позивачем здійснено розрахунок та визначено її розмір.

Так, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в п. 68 постанови від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14, вартість частини майна товариства, що підлягає до виплати, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

При цьому, як зазначив у судовому засіданні представник позивача, при визначенні суми вартості частини майна товариства, ним не враховувалася вартість зобов`язань товариства (відповідача).

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 26.08.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.С. Боєва

Суддя Т.А. Азізбекян

Суддя К.В. Проскуряков