Рішення

від 10.08.2022 по справі 908/3215/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/141/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2022 Справа № 908/3215/21

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДП ТРІОМЕТ, код ЄДРПОУ 41534962 (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, прим. 158)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна, код ЄДРПОУ 00186536 (69008, м. Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд. 81)

про стягнення суми 11 404 007,39 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Алілуєв Д.Ю.;

від відповідача: Білик О.В.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДП ТРІОМЕТ про стягнення з відповідача: Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна суми 6248752,80 грн. заборгованості за поставлений брухт чорних металів.

Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 525, 530, 611, 612, 629, 692 ЦК України, ст.193 ГК України та умовами договору № 11210209 від 07.05.2021.

Ухвалою суду від 10.11.2021 вказана позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3215/21, присвоєний номер провадження 9/141/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 08.02.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.03.2022.

У зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України судове засідання, призначене на 01.03.2022 не відбулося. Ухвалою суду від 09.03.2022 судове засідання у справі №908/3215/21 перенесено (відкладено), зазначено, що дата, час та місце проведення судового засідання будуть повідомлені судом додатково, відповідною ухвалою суду. Ухвалою від 19.04.2022 судом призначено судове засідання на 05.05.2022.Ухвалою суду від 05.05.2022 відкладено розгляд справи № 908/3215/21 та зазначено, що дата, час та місце проведення наступного судового засідання будуть повідомлені судом додатково. Ухвалою суду від 06.07.2022 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 11.08.2022.

11.08.2022 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом були прийняті до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову від 07.12.2021 та від 18.01.2022, які по суті є заявами про збільшення розміру позовних вимог (ухвала суду від 08.02.2022). У підготовчому засіданні 08.02.2022 представником позивача було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вих. № 6-юр від 07.02.2022), відповідно до якої у зв`язку із частковим погашенням відповідачем суми заборгованості за договором просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 11124090,00 грн. заборгованості за поставлений брухт чорних металів, 3 % річних в сумі 86 654,67 грн. та інфляційні втрати в сумі 193 262,72 грн. Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 05.05.2022.

Від відповідача 23.02.2022 до суду надійшов відзив на заяву про зменшення позовних вимог. Відповідач, зокрема, зазначив, що станом на 07.02.2022 ним була здійснена оплата за отриманий металобрухт у розмірі 3024547,60 грн. ПрАТ «Дніпроспецсталь» було зобов`язано здійснити оплату товару протягом строку оплати передбаченого умовами договору, в залежності від виду брухту від тридцяти до шістдесяти календарних днів від дати поставки. Проте позивач при визначені строків оплати та нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат не вірно визначив закінчення терміну для оплати частини металобрухту, а відтак помилкового визначив кількість днів прострочення за трьома поставками, а саме: за актом №4737/21 від 01.09.2021 на суму 49519,60 грн., за актом №4935/21 від 15.09.2021 на суму 59434,20 грн. та за актом №5253/21 від 06.10.2021 на суму 13679,30 грн. Також відповідач зазначив, що не погоджується з наведеними позивачем розрахунком інфляційних втрат, оскільки з урахуванням постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше місяця із застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, з розрахунку слід виключати періоди, менші за місяць. На підставі викладеного відповідач просив закрити провадження у справі в частині стягнення 3024547,60 грн., відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані всупереч діючому законодавству.

Позивач надав відповідь на відзив на заяву про зменшення позовних вимог, зазначивши, що погашення відповідачем заборгованості в розмірі 3024547,60 грн. враховані позивачем в заяві про зменшення позовних вимог № 6-юр від 07.02.2022, що відображено у розрахунку суми боргу, тому посилання відповідача про необхідність закриття провадження у справі в цій частині є необґрунтованими. В той же час, в період з 08 по 21 лютого 2022 відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 726991,00 грн. у зв`язку із чим сума основного боргу зменшилась до 10397099,00 грн. Заперечення відповідача проти правильності визначення строків оплати за Актами №4737/21 від 01.09.2021, № 4935/21 від 15.09.2021 та № 5253/21 від 06.10.2021 безпідставні, оскільки відповідно до факсимільного повідомлення відповідача №70-557 від 20.09.2021 до підвиду брухту 326, в тому числі належить брухт марки сталі ASI304, що за ГОСТ 2787-76 відноситься до гр.261, тому строк його оплати згідно п. 3.1 договору протягом 30 календарних днів. Крім того, позивач надав уточнений розрахунок інфляційних втрат з урахуванням методики розрахунку, наведеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, відповідно до якого розмір втрат від інфляції склав 144183,94 грн. З урахуванням викладеного в прохальній частині відповіді на відзив позивач просив суд: закрити провадження у справі в частині стягнення 726991,00 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору; стягнути з відповідача суму 10397099,00 грн. заборгованості, суму 86 654,67 грн. - 3% річних та суму 144183,94 грн. інфляційних втрат; позовні вимоги зі стягнення 49078,78 грн. інфляційних втрат залишити без розгляду.

Відповідь на відзив на заяву про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду. Однак, оскільки у прохальній частині вищезазначеної відповіді на відзив позивач фактично зменшив розмір позовних вимог в частині суми втрат від інфляції, заявивши про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення суми 49078,78 грн. інфляційних втрат, що є неприпустимим на стадії розгляду справи по суті, зазначені вимоги позивача залишені судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

Отже предметом розгляду є вимоги позивача, викладені в заяві про зменшення позовних вимог № 6-юр від 07.02.2022, а саме: про стягнення з відповідача суми 11404007,39 грн., з яких: сума 11 124 090,00 грн. - заборгованість за поставлений брухт чорних металів, сума 86 654,67 грн. - 3% річних та сума 193 262,72 грн. - інфляційні втрати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна (Покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДП ТРІОМЕТ (Постачальник, позивач у справі) 07.05.2021 був укладений договір № 11210209 (далі Договір), за умовами якого позивач зобов`язався продавати, а відповідач прийняти та оплатити метали чорні вторинні (брухт), зазначені в специфікації (додаток №1). Постачання здійснюється щомісячного узгодженими партіями. Ціна брухту і умови поставки встановлюються у специфікаціях які є невід`ємною частиною договору і не підлягають перегляду в односторонньому порядку (п.п.1.1, 1.2, 1.3 договору).

В пункті 3.1 договору передбачено, що оплата за легований брухт підвидів 326, 319, 328, 331, 12Х18Н9(У) здійснюється протягом тридцяти календарних днів з дати поставки брухту на підприємство Покупця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата за інший брухт здійснюється протягом шістдесяти календарних днів з дати поставки брухту на підприємство Покупця.

Згідно з п. 3.2 датою поставки (переходу права власності) вважається дата виписки актів приймання.

Як слідує зі змісту заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та викладеному в ньому розрахунку, позивач у період з 19.08.2021 по 13.11.2021 включно на підставі Договору поставляв відповідачу металобрухт, який оплачений останнім частково. На підтвердження зазначених обставин учасниками справи надано в матеріали справи копії підписаних сторонами Актів приймання за вказаний період та платіжних доручень за загальний період з 10.11.2021 по 21.02.2022 включно.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов вказаного вище Договору позивач у період: 19 серпня 2021 по 13 листопада 2021 включно поставив відповідачу металобрухт на загальну суму 14 148 637,60 грн., що підтверджується відповідними актами приймання, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач здійснив оплату отриманого брухту частково після звернення позивача до суду, про що зазначалось позивачем у заявах по суті спору заявах про зміну предмету позову та заяві про зменшення розміру позовних вимог та підтверджується відповідними платіжними дорученнями (їх копіями). Станом на 07.02.2022 сума боргу складала 11124090,00 грн., яка була заявлена позивачем до стягнення згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідачем 28.04.2022 подано до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копій платіжних доручень про перерахування коштів в рахунок оплати за Договором № 11210209 від 07.05.2021, згідно з якими за період з 08 по 21 лютого 2022 включно здійснено часткове погашення суми заявленого до стягнення основного боргу на загальну суму 726 991,00 грн.

Отже після подачі позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог відповідач ще здійснив часткове погашення боргу в загальному розмірі 726 991,00 грн.

У зв`язку з чим, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми 726 991,00 грн. основного боргу підлягає закриттю за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума основного боргу, яка з урахуванням усіх здійснених відповідачем оплат на час розгляду справи складає 10 397 099,00 грн.

Щодо заперечень відповідача про неправильне визначення позивачем строків оплати за частину металобрухту за Актами приймання №4737/21 від 01.09.2021, №4935/21 від 15.09.2021 та №5253/21 від 06.10.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до факсимільного повідомлення ПрАТ «Дніпроспецсталь» №70-557 від 20.09.2021 до підвиду брухту 326, в тому числі належить брухт марки сталі AІSI304, що за ГОСТом відноситься до гр.261. Таким чином, згідно з п. 3.1 договору відповідач зобов`язаний був здійснити повну оплату брухту отриманого за вищевказаними актами протягом 30 календарних днів з дати поставки.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 3 % річних у розмірі 86654,67 грн., нарахованих на суму простроченої оплати за кожним актом приймання з урахуванням здійснених часткових оплат за загальний період з 19.10.2021 по 07.02.2022 та інфляційні витрати в розмірі 193262,72грн. за період з жовтня по грудень 2021.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок в частині суми 3% річних за заявлений період прострочення оплати, на суму боргу за наростаючим підсумком, та з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат дійшов до висновку, що його здійснено правильно, тому позовні вимоги про стягнення суми 86654,67 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

З урахуванням викладеного, здійснивши перерахунок за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство, суд встановив, що до стягнення з відповідача за вказаний період належить сума 144183,94 грн. інфляційних втрат. В частині позовних вимог про стягнення 49078,78 грн. інфляційних витрат судом відмовляється.

Таким чином позовні вимоги задовольняються судом частково.

05.05.2022 від позивача до суду надійшло клопотання про повернення переплаченої суми судового збору у зв`язку зі зменшенням позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом п. 1 та п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 статті 7 Закону України Про судовий збір).

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду за платіжним дорученням №158 від 03.11.2021 сплатив суму розмірі 93731,29 грн. судового збору 1,5 % від ціни заявленого позову. В подальшому у зв`язку із збільшенням розміру позовних вимог позивачем було доплачено судовий збір за платіжним дорученням № 186 від 06.12.2021 у розмірі 65233,73 грн. та за платіжним дорученням № 229 від 18.01.2022 у розмірі 18758,91 грн. Загальний розмір сплаченого у справі судового збору склав 177 723,93 грн.

З урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (надійшла до суду 08.02.2022), яка була прийнята судом до розгляду, ціна позову склала 11404007,39 грн., тому належний до сплати судовий збір за заявленими вимогами становить 171 060,11 грн. (1,5 % від ціни позову).

Як встановлено вище, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача суми 726991,00 грн. основного боргу, за відсутністю предмета спору.

На підставі викладеного, враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог, а також закриття провадження у справі в частині суми основного бору за відсутністю предмета спору, позивачу слід повернути з Державного бюджету України суму 17568,69 грн. судового збору, про що буде постановлена відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 159419,06 грн. витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 207, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі № 908/3215/21 в частині вимог про стягнення суми 726991,00 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна, код ЄДРПОУ 00186536 (69008, м. Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд. 81) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП ТРІОМЕТ, код ЄДРПОУ 41534962 (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, прим. 158) суму 10 397 099 (десять мільйонів триста дев`яносто сім тисяч дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп. основного боргу, суму 86 654 (вісімдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 67 коп. 3% річних, суму 144 183 (сто сорок чотири тисячі сто вісімдесят три) грн. 94 коп. інфляційних втрат та суму 159419 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн. 06 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва