Постанова

від 31.05.2010 по справі 4-960/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 4-960/10

ПОСТАНОВА

31 травня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мосьондза І.А.,

при секретарі Табала Я.В.,

з участю прокурора Шевченко К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії (бездіяльність) службових прокуратури м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст.ст.234, 236 КПК України про визнання незаконними дій (бездіяльності) службових осіб прокуратури міста Києва, а саме просить зобов’язати прокуратуру міста Києва провести перевірку за його заявою від 20.04.2010 року та прийняти рішення в порядку ст.97 КПК України, надати копію прийнятого рішення та копії матеріалів проведеної перевірки.

Вимоги скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 20.04.2010 року ним була подана заява на адресу Генерального прокурора України про притягнення до кримінальної відповідальності за ст.127 КК України осіб, які допустили порушення його особистих прав і свобод під час утримання в приймальнику-розподільнику ГУ МВС України в м. Києві в період з 22.07.2005 року по 31.07.2005 року та з 08.08.2005 року по 17.08.2005 року. В подальшому заява була спрямована до прокуратури міста Києва, службовими особами якої рішення в порядку ст.97 КПК України не приймалось, перевірка не проводилась.

Прокурор вважає, що скаргу ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, оскільки подана ним заява не містить даних про вчинений або підготовлюваний злочин. Умови утримання в приймальнику-розподільнику ГУ МВС України неодноразово перевірялись відповідними контролюючими органами, за результатами яких порушень не встановлено.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на незаконні дії (бездіяльність) службових прокуратури м. Києва підлягає залишенню без розгляду, з наступних підстав:

Із наданих до суду письмових заперечень прокуратури міста Києва на скаргу вбачається, що 04.03.2010 року із Генеральної прокуратури України надійшло звернення ОСОБА_1 щодо порушення санітарних вимог в приймальнику-розподільнику ГУ МВС України в м. Києві та з інших питань. Перевірка зазначеного звернення проводилась прокуратурою Дарницького району міста Києва 13.03.2010 року і про її результати інформована прокуратура міста Києва. Порушень вимог закону при утриманні осіб в приймальнику-розподільнику ГУ МВС України в м. Києві не встановлено.

Звернення ОСОБА_1, яке є предметом даного судового розгляду, є аналогічним за змістом зверненню, яке розглядалось прокуратурою Дарницького району міста Києва. Рішення в порядку ст.97 КПК України за даним зверненням, як прокуратурою міста Києва, так і її структурними підрозділами, не приймалось.

Відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства України судовий контроль – це вид судової діяльності, спрямований на забезпечення прав, свобод людини і громадянина, а також їх захист і негайне поновлення, у випадку, якщо у зацікавлених осіб виникли підстави вважати, що їх права і свободи під час проведення досудового слідства органом дізнання, дізнавачем, слідчим або прокурором порушені.

Кримінально-процесуальним кодексом України до контрольних повноважень суду віднесено: застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, за виключенням невідкладних випадків, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку, прослуховування телефонних і інших розмов, розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, крім випадків, передбачених Законом України «Про боротьбу з тероризмом», та за наявності дозволу власника такої інформації.

В порядку окремого оскарження відповідно до кримінально процесуального законодавства України судом можуть бути розглянуті скарги на постанови слідчого, прокурора про відмову в порушенні справи, закриття кримінальної справи та стосовно приводів, підстав і порядку порушення кримінальної справи.

Таким чином, чинне кримінально-процесуальне законодавство обмежує повноваження суду з контролю за проведенням дізнання та досудовим розслідуванням кримінальної справи, в тому числі і з питань, зазначених ОСОБА_1 в поданій скарзі.

Вивченням матеріалів скарги встановлено, що службовими особами прокуратури міста Києва рішення за заявою ОСОБА_1 від 20.04.2010 року в порядку ст.97 КПК України не приймалось, що свідчить про відсутність предмету оскарження.

За таких обставин скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії (бездіяльність) службових прокуратури м. Києва необхідно залишити без розгляду.

Неприйняття за заявою ОСОБА_1 рішення про відмову в порушенні кримінальної справи (бездіяльність прокурора) може бути оскаржена в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 236 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії (бездіяльність) службових прокуратури м. Києва – залишити без розгляду.

На постанову суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Києва.

Суддя