Рішення

від 25.08.2022 по справі 761/725/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/725/22

Провадження № 2-а/761/351/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сферi безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.12.2021 ОСОБА_1 отримав постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серія ВМ №00003369 від 14.12.2021, яка складена старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті ОСОБА_3 , якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн. Постанова обґрунтована порушенням п. 22.5 ПДР.

В обґрунтування її винесення в постанові зазначено, що 20.10.2021 о 13 год. 55 хв., за адресою Н-23, км 2+998, Кiровоградська обл. зафіксовано т.з. КТС модель KTDG 33 д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України загальної маси т.з. на 5,7% (7.015 т.).

Позивач не погоджується з нею, та вважає її протиправною. Позивач зазначив, що займає посаду директора ТОВ «ЮРОТРАНС» (код €ДРПОУ 43580921). Зазначений в постанові т.з. - автомобіль КТС модель KTDG 33 д.н.з. НОМЕР_1 належить ТОВ «Юротранс» згідно свідоцтва про державну реєстрацію т.з. cepiї СХС № 218631 та має наступні технічні характеристики: тип: вантажний спеціальний контейнеровоз-с; маса без навантаження: 11000 кг; повна маса: 35800 кг. ТОВ «Юротранс» також є власником причепу, марки SСНМIТZ д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію т.з. серії НОМЕР_3 . Згідно зазначеного свідоцтва причіп має наступні характеристики: тип: причіп-спеціалізований контейнеровоз; маса без навантаження: 2700 кг.; повна маса 18000 кг.

Позивач посилається на товарно-транспортну накладну № 364 від 19.10.2021 року, згідно з якою в період з 20.10.2021 по 21.10.2021 ТОВ «Юротранс» надавало послуги з перевезення вантажу iз використанням автомобіля з причепом. Так зокрема, 20.10.2021 водій ТОВ «Юротранс» ОСОБА_4 , перебуваючи за кермом автомобіля з причепом у пункті завантаження (вантажовідправника): ТОВ «Прометей Джан», м. Апостолове, вул. Елеваторна, 1, Днiпропетровської області завантажив в автомобіль та причеп насипом насіння соняшника у кількості 22840 кг. (нетто). При цьому маса автомобіля з причепом (тара) складала 18540 кг., а загальна маса (автомобіля з причепом з товаром) - 41380 кг. (брутто). Зазначені вагові показники зафіксовані та перевірені відповідальною особою ТОВ «Прометей Джан», ОСОБА_5 (менеджером), та водієм ТОВ «Юротранс» ОСОБА_4 , з проставленням останніми своїх підписів у відповідальних графах товарно-транспортної накладної №364 від 1910.2021.

Ухвалою від 13.01.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності ст. 261 КАС України.

25.06.2022 року представником відповідача Лебєдевою Тетяною Олександрівною було надіслано відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовної заяви, просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на його необґрунтованість, зазначає, що згідно з п. 22.5 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух т.з. та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги - 4 м. (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором i Державтоiнспекцiєю маршрутах 4,35 м.), за довжиною - 22 м. (для маршрутних т.з. - 25 м.), фактичну масу понад 40 т. (для контейнеровоз - понад 44 т., на встановлених Укравтодором і Державтоiнспекцiєю для них маршрутах - до 46 т.), навантаження на одиночну вісь 11 т. (для автобусів, тролейбусів -11,5 т.), здвоєні осі -16 т., строєні -22 т. (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т., здвоєні осі -18 т., строєні -24 т.) або якщо вантаж виступав за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Представник відповідач наголошує, що доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні п.22.5 ПДР України, який імперативно забороняє рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів з перевищенням нормативних вагових параметрів у разі перевезення подільних (сипучих, наливних) вантажів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної Фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О. винесено постанову серії ВМ №00003369 від 14.12.2021, відповідно до якої 20.10.2021 о 13 год. 55 хв., за адресою Н-23, км 2+998, Кiровоградська обл. відповідальна особа, керуючи т.з. КТС модель KTDG 33 д.н.з. НОМЕР_1 ., допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України загальної маси транспортного засобу на 5,7% (7.015 т.), притягуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Відповідно до статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

В контексті п. 22.5 ПДР України перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так i навантаження на осі.

Суд звертає увагу, що відповідно до додатків до позовної заяви, вбачається, що позивач здійснював перевезення товару за допомогою причепів-контейнеровозів, які використовуються по автомобільних автодорогах для перевезення контейнерів.

Згідно п.п.17.2-17.3 Наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.

Відповідно до наданих позивачем документів, у причепах вищевказаних транспортних засобів здійснювалося перевезення насіння соняшнику.

Згідно п. 22.5 ПДР України повна маса для контейнеровозів 44т встановлена в разі здійснення перевезення в контейнерах, в яких заборонено перевозити сипучі вантажі без тари.

Виходячи з цього можна дійти до висновку, що позивач здійснював перевезення спеціалізованими вантажними контейнеровозами причепами, що не є контейнеровозами в розумінні норм чинного законодавства України, а тому фактична маса для таких транспортних засобів = 40 т.

Згідно протоколу, 20.10.2021 о 13 год. 55 хв., за адресою Н-23 км 2 +998 Кіровоградська обл. зафіксовано транспортний засіб КТС КТБСЗЗ д.н.з. НОМЕР_1 .

Вимірювальним обладнанням автоматичного пункту проведено точне вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу КТС КПТЮЗЗ д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якого встановлено, що відповідальною особою допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: загальної маси транспортного засобу на 5,7% (7,015 тон).

Доводи позивача про те, що відповідність маси транспортного засобу нормативним параметрам, що визначені в пункті 22.5 ПДР України, підтверджена товарно-транспортною накладною є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Так само є необґрунтованими є доводи позивача в якості підстави для задоволення позову про те, що транспортний засіб КТС KTDG33 д.н.з. НОМЕР_1 , з цим же самим вантажем було проведено зважування за допомогою стаціонарного вагового комплексу в місці розвантаження, за результатами якого не було зафіксовано перевищення нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України.

Так, з доданих до позову квитанцій вбачається, що перше зважування на стаціонарному ваговому комплексі було проведено 19.10.2021 року, в той час як фіксація адміністративного правопорушення вимірювальним обладнанням Q-FREEНІ TRACTMU4 WIM, 10022 автоматичного пункту була здійснена 20.10.2021 року о 13 год. 55 хв.

Таким чином, від моменту фіксації адміністративного правопорушення в автоматичному режимі до моменту зважування транспортного засобу на стаціонарному пункті сплив значний проміжок часу, впродовж якого могла відбутися зміна вагових параметрів транспортного засобу КТС KTDG33 д.н.з. НОМЕР_1 .

Фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту Q-FREEHITRACTMU4 WIM, 10022. Технічні засоби автоматичних пунктів відповідають вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. N 163.

Згідно сертифікату перевірки типу, виданого 17.06.2021 та чинного до 16.06.2031, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-FREEHITRACTMU4 WIM відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 року №94.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019 року.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки вона була складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог, в той же час відповідачем надано докази, з яких вбачається скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, суд вважає позов безпідставним, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 132-1, 251, 258, 268, 283, 284, 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 7-9, 72-78, 241-246, 250, 286, 293 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_4 .

Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса місцезнаходження - 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ: 39816845.

Повний текст рішення складено: 26.08.2022 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА