Рішення

від 15.08.2022 по справі 160/4777/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року Справа № 160/4777/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: представника позивача представника відповідача Левковської К.Ю. Колодки Б.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільнянське хлібозаготівельне підприємство" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Привільнянське хлібозаготівельне підприємство» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 04.02.2022 року № 0022950718.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку за результатами якої було складено акт, що стало підставою для винесення оскаржуваного податкового - рішення. При цьому позивач категорично не погоджується з висновками проведеної перевірки, вказує, що виявлені порушення не мали місця у дійсності, оскільки всі здійснені господарські операції було підтверджено належним чином первинною документацією. Так, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій податковому органу в ході проведення перевірки було надано договори поставки, а також копії видаткових накладних відповідно до яких відбувалось фактичне виконання договору. За таких обставин позивач вважає, що податковому органу під час перевірки були надані всі можливі документи для дослідження та з`ясування питань, з яких проводилася перевірка, проте висновки акту перевірки ставлять під сумнів взагалі сам факт дослідження перевіряючими первинних документів, що надавалися позивачем по операціям із вказаними вище контрагентами. Отже, прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0022950718 від 04.02.2022 року неправомірно збільшено суму грошового зобов`язання в частині нарахування ТОВ «Привільнянське хлібозаготівельне підприємство» податку на додану вартість в сумі 1577473,75 грн. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

28 березня 2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19 квітня 2022 року о 10:30.

05.04.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив проти позову. В обгрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Ліон Трейд ЛТД», ТОВ «Східторг 2018» та ТОВ «Опта трейд» відповідно до ланцюга постачання. Разом з тим, контролюючим органом зроблено висновок про неможливість встановлення походження послуг за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних господарських операцій, оскільки мають останні мають ознаки фіктивності. Відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки №4699/04-36-07-18/36244507 від 28.12.2021 року відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач 16.05.2022 року надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій підприємством було зареєстровано відповідно до чинного законодавства податкові накладні та чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. З огляду на викладене вважає доводи відповідача, що викладені у відзиві проти позову безпідставними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року було допущено участь представника позивача в режимі відеоконференції.

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 02.06.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (т. 1 а.с. 226).

24.06.2022 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представником позивача було направлено клопотання, яким зазначено про наявність описки в прохальній частині позову та представник позивача просить вважати вірним наступне викладення прохальної частини позову: « визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2022 року № 0022950718».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 14.12.2021р. №6559 виданого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Самарець Юлії Миколаївні, головному державному інспектору відділу перевірок у сфері агропромислового комплексу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області, та на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.12.2021р. №609-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Привільнянськие ХЗП» ( код ЄДРПОУ 36244507)» проведено документальну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства України з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ « Ліон трейд ЛТД» ( код ЄДРПОУ 43243025) за період з 01.07.2020 по 31.10.2020 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цим контрагентом.

За результатами проведеної документальної позапланової перевірки ТОВ « Привільнянське хлібозаготівельне підприємство» було складено акт від 28.12.2021 року № 4699/04-36-07-18/36244507, яким зафіксовано наступні результати перевірки:

«Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності вищезазначених контрагентів постачальників встановлено придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, та відповідної кількості кваліфікованих працівників. Проте їх обсяги та властивості не відповідають матеріально технічним можливостям.

За результатами аналізу ЄРПН вищевказаних контрагентів по ланцюгу господарських операцій з руху вищевказаних товару встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних по ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключено документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Враховуючи вищевикладене неможливо підтвердити реальність фінансово господарських взаємовідносин ТОВ « Привільнянський ХТЗ» ( код за ЄДРПОУ 36244507) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ліон трейд ЛТД» ( код ЄДРПОУ 43243025) з придбання товару ( стрейч палетний код УКТЗЕД 3920).»

За висновками проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ « Привільнянське ХЗП» п. 44.1 ст.44 п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 VІ ( зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1261978,2грн., в тому числі по періодам : за липень 2020р. на суму 165158,0грн., за серпень 2020р. на суму 297004,75грн., за вересень 2020р. на суму 339807,65грн., за жовтень 2020р. на суму 460007,8грн.

Виявлені в ході перевірки порушення податкового законодавства стали підставою для винесення Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області податкового повідомлення рішення від 04.02.2022 року № 0022950718, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) за кодом 14010100 на суму 1577473,75грн.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 04.02.2022 року №0022950718.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з положенням пункту 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України вбачається, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного вбачається, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та «Наказу Міністерства фінансів України» від 24.05.1995 року № 88.

Із змістустатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування по податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

З аналізу наведених норм права слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, основною (первинною) ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

При цьому, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Аналогічний підхід до застосування приписівстатті 198 ПК Українита надання оцінки питанню фактичного здійснення господарської операції як підстави для формування податкового кредиту було висловлено Верховним Судом в постановах від 12 березня 2019 року (справа №826/14489/16), від 26 березня 2019 року (справа №826/5263/14), від 30 серпня 2019 року (справа №2а-12436/11/2670), від 7 серпня 2018 року (справа №822/1825/14).

В ході судового розгляду було встановлено, що 13 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Привільнянське хлібозаготівельне підприємство» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліон трейд ЛТД» було укладено договір поставки № 2020/13-0707.

В межах виконання цього договору поставки було складено видаткові накладні щодо поставки товару за кодом 917090 «Стрейч палетний 17мкм/300м», товаро-транспорті накладні, на підтвердження виконання поставок цього товару, а також податкові накладні, що зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах адміністративної справи.

Разом з тим, висновок податкового органу про нереальність господарських операцій з даним контрагентом, ґрунтується на тому, що господарські операції між вказаними суб`єктами містять ознаки фіктивності, оскільки відповідно до наданих до перевірки податкових накладних «адреса доставки товару» запис не зроблено, місце складання відсутне. Відповідно бухгалтерському обліку отримання товару від ТОВ «Ліон трейд ЛТД» за період з 01.07.2020 по 31.10.2020р. відображено методом подвійного запису на кореспондуючих рахунках та відповідно до наданого до перевірки Журналу ордеру відомості по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизнянми постачальниками» станом на 30.11.2020р. кредиторська заборгованість по розрахункам з ТОВ «Ліон трейд ЛТД» складає 7571869,20грн. ( розрахунки не проведені).

До перевірки не було надано сертифікати якості ( відповідності) отриманої стрейч плівки, а також не було надано товаро транспортні накладні щоб простежити рух товару ( перевезення, навантаження, розвантаження).

Аналізом податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) ТОВ «Ліон трейд ЛТД» не встановлено ланцюга постачання від виробників товару (стрейч палетний 17мкм/300м.).

Постачальником товару (стрейч палетний 17мкм/300м.) ТОВ «Ліон трейд ЛТД» протягом липня жовтня 2020 року є ТОВ «Східторг 2018» ( код ЄДРПОУ 42024212), стан 65 платник з наступного року ( основне місце обліку), зареєстровано в ГУ ДПС у м. Києві ( Печерський р-н м. Києва) від 27.03.2018, основний вид діяльності 47.11. роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, платник ПДВ з 01.05.2018р., прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з 12.02.2021 № 7153, середньооблікова штатна чисельність 25 осіб, основні фонди 833,7тис. грн.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ТОВ « Східторг 2018» є фігурантом кримінального провадження № 12020110000001069 від 16.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 199 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/22851/20.

В результаті аналізу ЄРПН по ланцюгу постачання товарно матеріальних цінностей контрагнетів ТОВ «Східторг 2018» встановлено, що постачальником товару ( стрейч палетний 17мкм/300м.) у загальній кількості 9554407 шт. ТОВ «Опта Трейд» ( код ЄДРПОУ 42919345) стан 0 платник податків за основним місцем обліку, зареєстровано в ГУДПС у Харківській області (Холодногірський район м. Харкова), основний вид діяльності 47.11. роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, платник ПДВ з 01.05.2019р., прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з 07.09.2021 № 27428, середньооблікова штатна чисельність 49 осіб, основні фонди 174,3тис. грн.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ТОВ « Опта Трейд» є фігурантом кримінального провадження № 32020110000000044 від 02.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205-1, ч. 5ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч.2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/16035/21.

Таким чином в ході проведення податкової перевірки в результаті аналізу ланцюгу постачання товару було встановлено нереальність зазначених господарських операцій.

Суд зазначає, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів. З метою дослідження фактичного постачання послуг у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Так, суд погоджується з висновками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що було викладено в акті № 4699/04-36-07-18/36244507 від 28.12.2021 року, оскільки не було надано доказів фактичного розрахунку між сторонами, а також суд зазначає, що до матеріалів адміністративної справи було надано товаро-транспортні накладні, проте до перевірки їх не було надано. Проте товаро-транспортні накладні можуть підтвердити лише факт перевезення товару, проте не було надано ані до перевірки, ані до матеріалів адміністративної справи первинної документації щодо розвантаження відвантаження товару, доказів щодо складського зберігання продукції, актів виконаних робіт відповідно до договору, актів приймання передачі зазначеного майна тощо.

У постановах від 5 травня 2020 року (справа №826/678/16), від 16 квітня 2020 року (справа №826/7760/15), від 6 серпня 2019 року (справа №160/8441/18), від 29 травня 2020 року (справа №826/27811/15), від 7 травня 2020 року (справа №815/6602/15) Верховний Суд вказав, що ненадання платником податків документів у підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту44.6 статті 44 ПК Українидо їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Водночас за правилами абзаців 2-4 пункту44.7 статті 44 ПК Українипротягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначенийстаттею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Разом з цим суд зазначає, що платником податків не було подано ні заперечення на акт проведеної перевірки ні надано додаткових документів на підтвердження дійсності реальності господарських операцій вже за результатами проведеної перевірки.

Наявність у платника податків документів, якими оформлені господарські операції, та податкової накладної, оформленої з дотриманням норм ПК, не є безумовною підставою виникнення у платника податків права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного прибутку на суму витрат.

Предметом доказування у справах, спір в яких стосується зазначеного права платника податків, становлять, зокрема обставини щодо факту здійснення операції з постачання товару (послуги) в разі, якщо контролюючий орган виключив з податкового обліку суми податкового кредиту та (або) витрат з підстав нереальності (безтоварності) операції.

У такому випадку документи підлягають оцінці з врахуванням всіх обставин, в тому числі й обставин щодо характеру діяльності постачальника. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі № 813/1200/18

Така позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі №200/5834/19-а, від11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 28.10.2020 у справі 640/3516/19.

Критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою послуг, товариство повинно було надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку тощо.

Аналогічна позиція щодо підтвердження реальності здійснення послуг та вимоги до первинних документів щодо їх оформлення викладені у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 804/56/15, від 24.04.2018 року у справі № 804/4249/15, від 12.03.2019 року у справі № 826/14489/16.

При цьому відповідно до наданого до перевірки Журналу ордеру відомості по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизнянми постачальниками» станом на 30.11.2020р. кредиторська заборгованість по розрахункам з ТОВ «Ліон трейд ЛТД» складає 7571869,20грн. ( розрахунки не проведені).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення рішення Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області податкового повідомлення рішення від 04.02.2022 року № 0022950718, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) за кодом 14010100 на суму 1577473,75грн.

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, що визначений чинним законодавством України, у зв`язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.2-10,11,12,47,72-77,94,122,132,139,193,241-246,250,251,257 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільнянське Хлібозаготівельне підприємство" (52405, Дніпропетровська обл., Солонянський район, с. Надіївка, вул. Шосейна, буд.1, код ЄДРПОУ 36244507) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 серпня 2022 року.

Суддя Н.Є. Сліпець