Рішення

від 26.06.2022 по справі 640/30090/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2022 року м. Київ №640/30090/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Венсон»доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеннявстановив:

Приватне підприємство «Венсон» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №696720416 від 16 вересня 2021 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, є безпідставними, а відтак вказане рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження.

В свою чергу, відповідач подав до суду відзив, в якому стверджує, що оскаржуване рішення винесено на підставі акта перевірки відповідно до вимог чинного законодавства. Відтак, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ПП «Венсон» дотримання вимог податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) до бюджету, якою встановлено порушення вимог пункту 36, пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57, пункту 180.1 статті 180, статті 200, пункту 202.1 статті 202, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

При проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено факти порушення платником ПП «Венсон» (податковий номер - 31466839) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3828 грн. 65 коп. (а саме: 10% - 3828,65 грн.)

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки від 15 вересня 2021 року №69875/Ж5/26-15-04-16-18 та направлено платнику засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, отримано платником - 20 вересня 2021 року.

На підставі висновків перевірки, відповідно до пункту 124.1 статті 124 Кодексу, ГУ ДПС у Києві винесено податкове повідомлення - рішення від 16 вересня 2021 року №696720416 про застосування до ПП «ВЕНСОН» штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 3828,65 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункт 49.18 статті 49 ПК України).

За правилами пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 ПК України).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Положеннями пункту 124.1 статті 126 ПК України встановлено, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

З розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки вбачається, що Приватним підприємством «Венсон» несвоєчасно сплачено зобов`язання з податку на додану вартість:

- відповідно до податкової декларації від 16.08.2019 № 9184264982 за липень 2019 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 3997, 00 грн, граничний термін сплати - 30.08.2019;

- Відповідно до податкової декларації від 17.09.2019 № 9213461764 за серпень 2019 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 21 523, 00 грн, граничний термін сплати - 30.09.2019;

- відповідно до податкової декларації від 18.10.2019 № 9244643236 за вересень 2019 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 6 959, 00 грн, граничний термін сплати - 30.10.2019;

- відповідно до податкової декларації від 15.11.2019 № 9273388711 за жовтень 2019 року сума податку на додану вартість (код рядка 18) склала 8 486,00 грн, граничний термін сплати - 30.11.2019.

Суд зазначає, що за приписами пунктів 109.2 та 109.3 статті 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

В матеріалах справи наявні виписка з банківського рахунку Приватного підприємства «Венсон», відкритого в Акціонерному товаристві «Альфі-банк», якою підтверджується оплата сум податку, а саме: 23.08.2019 в сумі 2318,00 грн та 30.08.2019 в сумі 1679,00 грн, 24.09.2019 в сумі 19 171,00 грн та 27.09.2019 в сумі 2 352,00 грн, 24.10.2019 в сумі 3 748,00 грн та 25.10.2019 в сумі 3211,00 грн, 25.11.2019 в сумі 8 486,00 грн.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1177) (далі також - Порядок).

Згідно з пунктом 4 Порядку рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно по пунктів 19 та 20 Порядку за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.

Для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДПС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи даних індивідуальної картки платника податків за податком на додану вартість Приватного підприємства «Венсон», за позивачем обліковується борг, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень.

В той же час, податкові повідомлення-рішення, які слугували підставою для виникнення податкового боргу, Приватним підприємством «Венсон» оскаржується в судовому порядку та остаточне рішення за результатами такого оскарження ще не прийнято або не набрало законної сили, що в свою чергу свідчить про неузгодженість такого податкового зобов`язання.

У зв`язку з цим, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві неправомірно зараховувало кошти, які позивачем вчасно сплачувались щодо узгоджених, самостійно задекларованих сум, в погашення боргу, який на момент сплати коштів та на момент розгляду справи по суті не є узгодженим.

Таким чином, на рахунку у системі електронного адміністрування податку Приватного підприємства «Венсон» було достатньо коштів для перерахування Казначейством сум самостійно визначених грошових зобов`язань за податковими деклараціями з ПДВ, поданими позивачем у спірних періодах 2019-2021 роках.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Всупереч наведеним вище правовим нормам, відповідачем в ході розгляду даної справи не було надано жодних належних та допустимих доказів, окрім Акту перевірки, які підтверджують порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ.

Натомість, платником податків спростовано доводи контролюючого органу, викладені в Акті перевірки та надано суду докази, що підтверджують вчинення ним дій щодо сплати самостійно визначених грошових зобов`язань у встановлені податковим законодавством строки.

За правилами пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Враховуючи наведене, суд вважає висновок відповідача в Акті перевірки про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, внаслідок чого до Приватного підприємства «Венсон» застосовано штраф, необґрунтованим та безпідставним.

Зважаючи на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, та не довів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки з матеріалів справи вбачається прийняття відповідачем рішення, яке не відповідає наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Венсон» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №696720416 від 16 вересня 2021 року.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Венсон» (04114, м. Київ, вулиця Дубровицька, 8, квартира 127 код ЄДРПОУ 31466839) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко