Рішення

від 27.06.2022 по справі 640/15243/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2022 року м. Київ № 640/15243/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каст Айрон» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у м. Києві (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каст Айрон» (далі - відповідач або ТОВ «Каст Айрон»), в якому позивач просить суд:

- стягнути кошти платника податків ТОВ «Каст Айрон» (код ЄДРПОУ 38408092) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 2 193 712,88 гривень.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач має податковий борг з податку на додану вартість перед бюджетом в загальному розмірі 2 193 712,88 грн. У зв`язку з тим, що вказана податкова заборгованість відповідачем не погашена, сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/15243/21, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався.

Ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження з пропозицією надати суду відзив на позовну заяву надсилалась відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме: 02090, місто Київ, вул. Володимира Сосюри, будинок 5, офіс 408/1.

До суду повернувся конверт з вказаною ухвалою зі довідкою відділення поштового зв`язку про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Пунктом 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, виходячи з положень частини 4 статті 124, частини 1 статті 127 та частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення або повістку, що були направлені за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи, неможливо вручити учаснику справи з незалежних від суду причин (у зв`язку з відмовою від одержання, відсутністю за повідомленою адресою, зазначенням невірної адреси тощо) вважається, що судове рішення або повістка вручена належним чином.

Датою вручення судового рішення або повістки, у такому випадку, є день проставлення відділенням поштового зв`язку відповідної відмітки із зазначенням причин не вручення на поштовому відправленні.

Беручи до уваги, що ухвалу суду від 08.06.2021 було надіслано відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходження, суд дійшов висновку, що ухвала суду від 08.06.2021 була вручена відповідачеві належним чином.

Частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, відповідач вважаться таким, що належним чином отримав копію ухвали суду про відкриття спрощеного провадження в даній адміністративній справі.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акта перевірки від 20.04.2018 №405/26-15-14-04-04/38408092 контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 №0023611404 на загальну суму 2 090 311,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2019 у справі № 826/8332/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Каст Айрон" відмовлено повністю.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 10.05.2018 №0023611404, контролюючим органом здійснено нарахування пені у розмірі 104 796,37 грн.

Оскільки сума заборгованості в установлений законом строк відповідачем не сплачена, Головним управлінням ДФС у м. Києві на адресу відповідача надіслано податкову вимогу від 13.06.2018 №117402-17 на суму 2 150 711,27 грн.

Враховуючи те, що податковий обов`язок щодо сплати суми грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

У пункті 54.5 статті 54 ПК України зазначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п. п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Системний аналіз зазначених норм закону, у тому числі норма про те, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, свідчить, що у разі якщо платник податків звертається до суду з позовом щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, то визначені в такому податковому повідомленні-рішення грошові зобов`язання вважаються узгодженими в день набрання законної сили судовим рішенням, якщо останнє ухвалено не на користь платника податків.

Згідно з вимогами п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Каст Айрон» скористалось правом оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 №0023611404 в судовому порядку.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2019 в адміністративній справі №826/8332/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каст Айрон" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 травня 2018 року №0023601404, 0023611404 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каст Айрон» залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2019 - без змін.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2019 в адміністративній справі №826/8332/18 є таким, що набрало законної сили 10.12.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені зазначеними вище судовими рішеннями, при розгляді цієї справи не доказуються.

Отже, з наведеного слідує, що сума грошового зобов`язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 №0023611404 на загальну суму 2 090 311,00 грн., набула статусу податкового боргу з 10.12.2019.

Відповідно до п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

За змістом п. 129.4 ст. 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до розділу 7 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 N 422, нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня: 1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України; 2) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України; у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у даному випадку нарахування пені мало бути розпочато у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом, у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 10.05.2018 №0023611404, контролюючим органом здійснено нарахування пені у розмірі 104 796,37 грн., яка станом на момент розгляду справи не сплачена відповідачем.

Нарахування пені у вказаному вище розмірі підтверджується даними інтегрованої картки ТОВ «Каст Айрон», з якої вбачається на підставі чого нарахована пеня та за який період.

Водночас, будь-яких доказів щодо неправомірності нарахування пені у вказаному вище розмірі відповідач суду не надав.

Як було встановлено судом, відповідно до зворотного боку інтегрованої картки ТОВ «Каст Айрон» сума податкового боргу відповідача була частково погашена за рахунок переплати в розмірі 1 394,49 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 2 193 712,88 грн. (2 090 311,00 грн. + 104 796,37 грн. - 1 394,49 грн. = 2 193 712,88 грн.).

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням та нарахованою пенею на загальну суму 2 193 712,88 грн. відповідає ознакам, визначеним п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням абз. 1 п. 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 13.06.2018 №117402-17 на суму 2 150 711,27 грн.

Судом встановлено, що податкова вимога від 13.06.2018 №117402-17 була надіслана на адресу відповідача та вручена уповноваженому представнику відповідача 03.07.2018.

Проте, доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов`язаннями відповідач не надав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 2 193 712,88 грн.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

На підставі викладеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 2 193 712,88 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 2 193 712,88 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

2. Стягнути кошти платника податків ТОВ «Каст Айрон» (код ЄДРПОУ 38408092) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 2 193 712,88 (два мільйони сто дев`яносто три тисячі сімсот дванадцять гривень вісімдесят вісім копійок) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась