Ухвала

від 22.06.2022 по справі 640/20724/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 червня 2022 року м. Київ № 640/20724/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ»доДержавної архітектурно-будівельної інспекції Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

08 липня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №640/20724/20 про зобов`язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України виготовити та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАТЕЛІ ЛІЗИНГ» сертифікат на об`єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі міста Києва (коригування)».

15.09.2021 Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66831261 з метою примусового виконання зазначеного вище виконавчого листа.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2021 замінено боржника у виконавчому провадженні №66831261 за виконавчим листом від 08.07.2021, виданими Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 640/20724/20/19, а саме Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 44245840).

Дана ухвала ДАБІ / ДІАМ не оскаржувалась.

02 червня 2022 року до суду надійшла заява Державної інспекція архітектури та містобудування України про відстрочення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 у справі № 640/20724/20 строком на 1 (один) рік або до скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 910/27779/14, в залежності від того, яка подія настане раніше.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 910/27779/14, заборонено Державній архітектурно-будівельній інспекції України (Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві) узгоджувати та видавати відповідні документи (декларації, акти тощо) про готовність зазначеного об`єкта будівництва до експлуатації, а також видавати сертифікат (сертифікати) відповідності закінченого будівництвом об`єкта стосовно офісно-житлового комплексу «Поділ Престиж» або окремих його частин (приміщень), будівництво яких здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 27-29 (на розі вулиць Костянтинівській та Нижній Вал) у Подільському районі м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2022 заяву про відстрочення виконання рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник заявника подану заяву підтримав та просив суд її задовольнити. Представник позивача проти задоволення заяви заперечив.

Вирішуючи питання щодо відстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов`язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов`язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.

Вказаний принцип обов`язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме в статті 370 КАС України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (п. 40 Рішення від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції») право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у Рішенні від 15.03.2001 року у справі «Піалопулос та інші проти Греції», якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Згідно з п. 66 Рішення Європейського Суду у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Також в Рішенні від 29.06.2004 року у справі «Войтенко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.

Отже суд приходить до висновку, що невиконання боржником судового рішення, що набрало законної сили, може свідчити про порушення права особи, гарантованих пунктом 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, із змісту даної норми вбачається, що стаття 378 КАС України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

В даному випадку, як на підставу для відстрочення виконання рішення суду заявник посилається на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/27779/14.

Разом із тим, як встановлено судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій по даній справі, вже в 2020 році, тобто майже через п`ять років після винесення ухвали Господарського суду від 09.02.2015, відповідачем приймається спірне рішення про відмову у видачі сертифіката від 13.08.2020 № ІУ 123200807917.

При цьому, відмова у видачі сертифіката жодним чином не обумовлена обставинами існування вказаної ухвали Господарського суду.

Відзив на позовну заяву (а.с.144-146 том 1) також не містив в собі жодних посилань на неможливість видачі сертифіката через ухвалу Господарського суду.

Із клопотанням про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №910/27779/14 відповідач до суду не звертався.

Листом від 06.08.2021 №40-701-16/2838-21 на адвокатський запит представника позивача щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 №640/20724/20, ДАБІ повідомила, що Держархбудінспекція зможе створити та видати сертифікат тільки за результатами опрацювання заяви про прийняття об`єкта в експлуатацію, поданої в електронній формі.

Жодних доводів на користь неможливості видати відповідний сертифікат через ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/27779/14, лист ДАБІ 04.11.2020 №640/20724/20 в собі не містить.

Під час розгляду касаційної скарги позивача Верховним Судом, як свідчать матеріали справи, відповідач не вказував на користь неможливості виконання рішення через зазначену вище ухвалу Господарського суду.

Враховуючи наведене в сукупності, оскільки з дати набрання рішенням по справі законної сили в частині зобов`язання ДАБІ видати сертифікат, після відкриття виконавчого провадження у вересні 2021 року і до початку червня 2022 року у ДАБІ / ДІАМ не виникало сумнівів у власній можливості виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2022, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович