Рішення

від 28.06.2022 по справі 640/21494/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2022 року м. Київ № 640/21494/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області

до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною

сировиною «Укрекоресурси»

про стягнення заборгованості у сумі 50 188,39 грн,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» про стягнення заборгованості у сумі 50 188,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом у розмірі 50 188,39 грн з земельного податку з юридичних осіб у сумі 35 155,83 грн та з податку на нерухоме майно у сумі 15 032,56 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказана ухвала була направлена на адресу відповідача, яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02090, м. Київ, вул. Лобаченвського, буд. 23-в), та отримана представником за довіреністю 12 листопада 2021 року.

З моменту відкриття провадження у справі відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Розглянувши матеріали наявні в адміністративній справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за платником податків Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» станом на дату звернення до суду обліковується податковий борг перед бюджетом 50 188,39 грн, а саме з земельного податку з юридичних осіб у сумі 35 155,83 грн та з податку на нерухоме майно у сумі 15 032,56 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно задекларованих сум податкових зобов`язань, а саме податкові декларації: № 9238019567 від 11 жовтня 2019 року, № 9031387799 від 20 лютого 2020 року, № 9031940091 від 22 лютого 2021 року, № 9235610405 від 10 жовтня 2021 року, № 9031388660 від 20 лютого 2020 року, № 9031926146 від 22 лютого 2020 року, № 9311873345 від 10 жовтня 2019 року.

Враховуючи, що суми грошових зобов`язань, які визначені контролюючим органом не сплачені у встановлений законом строк, за відповідачем обліковується податковий борг, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог по суті справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексу України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18. стаття 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У визначені Податковим кодексом України строки відповідач не сплатив узгоджені суми грошових зобов`язань, тому в силу наведених норм Податкового кодексу України вони набули статусу податкового боргу.

Статтею 59.1 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 8424-17 від 12 липня 2016 року. Вимога отримана платником податків 21 липня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Наявність у відповідача заборгованості, яка заявлена до стягнення станом на момент розгляду справи підтверджується детальним розрахунком податкового боргу, витягом з інтегрованої картки платника податків, та довідкою про податковий борг від 18 листопада 2021 року.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач доказів погашення боргу у сумі 50 188,39 грн не надав, суд приходить до висновку, що заявлена сума до стягнення є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачений та підлягає стягненню з рахунків, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому вимога про стягнення з нього заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДРПОУ 44143637) до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» (02090, м. Київ, вул. Лобаченвського, 23-В, код ЄДРПОУ 20077743) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» кошти у рахунок погашення податкового боргу у сумі 50 188 (п`ятдесят тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 39 копійок з усіх рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Аверкова