Рішення

від 28.06.2022 по справі 640/11650/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2022 року м. Київ № 640/11650/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрібасс" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрібасс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням уточненої позовної заяви, до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправним і скасування рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрібасс" до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язання комісію Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрібасс" з переліку ризикових платників податків;

- зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну/розрахунок коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрібасс".

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на умовах договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 06.04.2017 №06042017/1 ТОВ "Фрібасс" отримано від ТОВ «УКРГАЗПЕТРОЛЕУМ» передоплати за товар (газ скраплений) у зв`язку із чим складені податкові накладні від 17.10.2018 №5 на загальну суму 2 800 000 грн, у тому числі ПДВ 466 666,67 грн, від 02.11.2018 №2 на загальну суму 570 000 грн, у тому числі ПДВ 95 000 грн та від 06.11.2018 №3 на загальну суму 640 000 грн, у тому числі ПДВ 106 666,66 грн.

23.04.2019 ТОВ "Фрібасс" повернуло ТОВ «УКРГАЗПЕТРОЛЕУМ» передоплату за товару у сумі 2 500 000 грн, у зв`язку із чим складено розрахунки коригування від 23.04.2019 №5 на суму ПДВ - 234 521,67 грн, №6 на суму ПДВ - 95 000 грн та №8 на суму ПДВ - 106 666,66 грн.

Вказані розрахунки коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8 відправлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно квитанцій від 07.05.2019 та від 08.05.2019 реєстрація вказаних розрахунків коригування зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв`язку з тим, що розрахунки коригування відповідають підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування.

Рішеннями комісії ДФС від 30.05.2019 №29381/38218264/2, №29402/38218264/2 та №29403/38218264/2 відмовлено у реєстрації розрахунків коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8, незважаючи на те, що позивачем додано всі підтверджуючі документи до скарг на рішення про відмову у реєстрації вказаних розрахунків коригування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2019 позовну заяву ТОВ "Фрібасс" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2021 замінено відповідачів у справі, а саме, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011), а Державну фіскальну службу України Державною податковою службою України.

Відповідачі подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких вказано на необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову. Зазначено, що права позивача в межах спірних правовідносин можуть лише рішення про відмову в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних вказаних розрахунків коригування.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

Між ТОВ "Фрібасс" (Продавець) та ТОВ «УКРГАЗПЕТРОЛЕУМ» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 06.04.2017 №06042017/1 згідно якого ТОВ "Фрібасс" зобов`язалось постачати ТОВ «УКРГАЗПЕТРОЛЕУМ» нафтопродукти (газ скраплений), а ТОВ «УКРГАЗПЕТРОЛЕУМ» оплатити такий товару на умовах 100% передоплати.

Згідно наявних у матеріалах справи виписок з банківського рахунку ТОВ "Фрібасс" на умовах договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 06.04.2017 №06042017/1 ТОВ «УКРГАЗПЕТРОЛЕУМ» перераховано ТОВ "Фрібасс" передоплату за товар, зокрема:

- 17.10.2018 на загальну суму 2 800 000 грн, у тому числі ПДВ 466 666,67 грн, у зв`язку із чим складено податкову накладну від 17.10.2018 №5;

- 02.11.2018 на загальну суму 570 000 грн, у тому числі ПДВ 95 000 грн, у зв`язку із чим складено податкову накладну від 02.11.2018 №2;

- 06.11.2018 на загальну суму 640 000 грн, у тому числі ПДВ 106 666,66 грн, у зв`язку із чим складено податкову накладну від 06.11.2018 №3.

Відповідно до наявних у матеріалах справи видаткових накладних від 15.03.2019 №38 та від 08.04.2019 №53, ТОВ "Фрібасс" на умовах договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 06.04.2017 №06042017/1 поставлено ТОВ «УКРГАЗПЕТРОЛЕУМ» газ скраплений на загальну суму 392 870 грн.

Згідно наявних у матеріалах справи виписок з банківського рахунку ТОВ "Фрібасс" 23.04.2019 ТОВ «УКРГАЗПЕТРОЛЕУМ» повернуло ТОВ "Фрібасс" передоплату за товар у розмірі 2 500 000 грн, у зв`язку із чим ТОВ "Фрібасс" складено розрахунки коригування від 23.04.2019 №5 на суму ПДВ - 234 521,67 грн, №6 на суму ПДВ - 95 000 грн та №8 на суму ПДВ - 106 666,66 грн.

07.05.2019 ТОВ "Фрібасс" подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування від 23.04.2019 №5 та №6, 08.05.2019 - розрахунок коригування від 23.04.2019 №8.

Однак, згідно квитанцій від 07.05.2019 та від 08.05.2019 реєстрація вказаних розрахунків коригування зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв`язку з тим, що розрахунки коригування відповідають підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування.

Доказів подання ТОВ "Фрібасс" повідомлення щодо подачі пояснень документів про підтвердження реальності здійснення операцій матеріали справи не містять, позивач не зазначає про подання таких документів.

Рішеннями комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264 відмовлено у реєстрації розрахунків коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8 з підстави - неподання платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

ТОВ "Фрібасс" подано скарги на вказані рішення від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264, які залишені без задоволення відповідними рішеннями Комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 30.05.2019 №29381/38218264/2, №29402/38218264/2 та №29403/38218264/2.

Вважаючи, що ТОВ "Фрібасс" протиправно віднесено до переліку ризикових платників податку, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).

За приписами абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

ДФС України визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 №26010-06-5/20111.

Згідно пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 висловлено правову позицію згідно якої недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації розрахунків коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8 не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку визначених пунктом 1.6 Критеріїв, якому відповідає ТОВ "Фрібасс", а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи також не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення ТОВ "Фрібасс" до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.

Водночас, суд враховує, що заявляючи позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про включення ТОВ "Фрібасс" до переліку ризикових платників податків та зобов`язання комісію Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві виключити ТОВ "Фрібасс" з переліку ризикових платників податків, позивач не подав до суду жодних доказів існування рішення про включення ТОВ "Фрібасс" до переліку ризикових платників податків.

Наявність такого рішення також не підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням наведеного, суд вважає незаконним зупинення реєстрації розрахунків коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8 з наведених відповідачем підстав, а також такими, що не підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про включення ТОВ "Фрібасс" до переліку ризикових платників податків та зобов`язання комісію Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві виключити ТОВ "Фрібасс" з переліку ризикових платників податків.

Суд також враховує, що частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

У постанові від 28.02.2019 у справі №826/4070/16 Верховний Суд зауважив, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В контексті наведених правових норм суд зазначає, що правове значення для платника податків в межах спірних правовідносин мають виключно рішення контролюючого органу від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264 про відмову в реєстрації розрахунків коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8.

Разом з цим, позивач не заявив вимог про визнання протиправними та скасування рішень від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та перевірити правомірність рішень від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264.

Згідно пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Суд враховує, що підставою для прийняття рішень від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264 слугував висновок відповідача про те, що позивачем не надано копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити); документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Разом з цим, Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних затверджено форму рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, відповідно до якої передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави неподання платником податків копій первинних документів згідно переліку, необхідно підкреслити конкретні документи в переліку, які не подані платником податків.

Однак, згідно рішень від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264, контролюючим органом не підкреслено, яких саме первинних документів з переліку не надано позивачем, що ставить під сумнів обґрунтованість висновків відповідача про неподання таких первинних документів.

При цьому, наявні у матеріалах справи виписки з банківських рахунків позивача у повній мірі підтверджують факт отримання та повернення ТОВ "Фрібасс" передоплати за товар, що слугувала підставою для складання розрахунків коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8.

Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів подання ТОВ "Фрібасс" повідомлення щодо подачі пояснень документів про підтвердження реальності здійснення операцій, а позивач не зазначає про подання таких документів.

Разом з цим, суд зауважує, що враховуючи специфіку операцій за якими складено розрахунки коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8, обов`язковими документами для реєстрації вказаних розрахунків коригування документами є розрахункові документи та/або банківські виписки, що підтверджуються отримання та повернення ТОВ "Фрібасс" передоплати за товар.

Матеріали справи містять виписки з банківських рахунків позивача у повній мірі підтверджують факт отримання та повернення ТОВ "Фрібасс" передоплати за товар, а у рішеннях від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264 в якості підстав їх прийняття не зазначено про неподання платником податків розрахункових документів та/або банківських виписок, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати обґрунтованими рішення від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264.

Таким чином, рішення від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264 не відповідають вимогам чіткості та обґрунтованості, реєстрацію розрахунків коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8 зупинено незаконно, що у сукупності свідчить про протиправність та необхідність скасування рішень від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264.

Окремо щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати розрахунки коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8, суд зазначає про наступне.

Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії правових підстав для відмови у реєстрації розрахунків коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8 шляхом прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані розрахунки коригування, датами їх фактичного надходження.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування від 23.04.2019 №5, №6 та №8 є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (в частині трьох вимог немайнового характеру), позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 5763 грн.

При цьому суд враховує порушення прав позивача саме Комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та необхідність відновлення такого права виключно вимогою до ДПС України як похідною.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрібасс" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій від 16.05.2019 №1164565/38218264, №1164564/38218264 та №1164563/38218264.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрібасс" від 23.04.2019 №5, №6 та №8, датами їх фактичного надходження.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрібасс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрібасс" (місцезнаходження юридичної особи: 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51, квартира (офіс) 605; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38218264).

Відповідач - Державна податкова служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43005393).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Суддя О.М. Чудак