Рішення

від 29.06.2022 по справі 640/33269/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 червня 2022 року справа №640/33269/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС)доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Ізоляційні Технології» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Сучасні Ізоляційні Технології»)простягнення податкового боргу у розмірі 48 774,00 грн.В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 48 774,00 грн.

Ухвалою від 23 листопада 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/33269/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Згідно з інформацією про податковий борг, за ТОВ «Сучасні Ізоляційні Технології» обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 48 774,00 грн., який виник на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, згідно податкових декларацій з податку на прибуток приватних підприємств від 27 лютого 2019 року №9310945454 та від 29 лютого 2020 року №9335130441.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що податкову вимогу від 27 березня 2019 року №105028-17 надіслано ТОВ «Сучасні Ізоляційні Технології» рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яку отримано уповноваженим представником відповідача 17 квітня 2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС щодо стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банку є доведеними та підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні Ізоляційні Технології» в обслуговуючих банках податковий борг у розмірі 48 774,00 грн. (сорок вісім тисяч сімсот сімдесят чотири гривні нуль копійок).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головне управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 43141267);

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні Ізоляційні Технології» (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, офіс 3; ідентифікаційний код 40816974).

Суддя В.А. Кузьменко