Рішення

від 30.06.2022 по справі 640/21304/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2022 року м. Київ № 640/21304/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гелікон Груп»до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелікон Груп» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДР: 38619045; поштова адреса: 40020, м. Суми, а/с № 1417) звернулося до суду з позовом до відповідача (03083, м. Київ, пр-т Науки, 57, код ЄДР: 39816845), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 25.08.2020 № 210433 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що 17 липня 2020 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області Солодовник П.О., Ревенко Ю.Г. на автодорозі Н-07 Київ-Суми - Юнаківка км 292+000 було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки FOTON, модель: АС3251-2 КОБАЛЬТ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності Споживчому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СУМСЬКИЙ» (код ЄДР 39110526).

За результатами габаритно-вагового контролю було складено акт № 180887 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.07.2020, довідку № 0020590 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.07.2020, акт № 029022 про перевищення транспортних засобом нормативних вагових параметрів від 17.07.2020, на підставі яких Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки була прийнята постанова № 210433 від 25.08.2020 про застосування штрафу стосовно товариства у сумі 34000 гривень відповідно абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Як надалі зазначає товариство, згідно акту № 180887 встановлено перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу. Накладна на переміщення № 6324 від 17.07.2020 Вантаж (асфальтобетонна суміш) з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм на 66,9%, навантаження на здвоєну вісь склала 26,7т.

Крім того, державний інспектор Управління Укртрансбезпеки у Сумській області Солодовник П.О. склав розрахунок № 029022 від 17.07.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень згідно ТТН № 6324 від 17.07.2020 про сплату Позивачем плати за проїзд в розмірі 773,26 євро.

Позивач вважає, що постанова № 210433 від 25.08.2020 є незаконною, оскільки складена всупереч ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а перевірка автомобіля здійснена з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», враховуючи наступне.

Товариство зазначає, що з самого початку Позивач не зміг реалізувати свого права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки Позивач отримав запрошення Відповідача на розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по акту № 180887, та доданий до нього акт, о 15 год. 03 хвилини 25.08.2020, а запрошений був Позивач на цей же день 25.08.2020 з 09:30 до 16:00 год. (обідня перерва з 12:00 до 13:00), тим більше, що директор Позивача знаходився в цей день у відрядженні та в будь-якому випадку Позивачу потрібен був час на ознайомлення з актом та запрошенням та на підготовку відповіді з обґрунтуваннями.

Крім того, позивач зазначає, що основними видами його діяльності, серед іншого, є 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва, 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у. - до яких відноситься виготовлення асфальтобетонної суміші різних типів, видок та марок.

ТОВ «ГЕЛІКОН ГРУП» здійснює реалізацію виготовленої продукції різним контрагентам, які мають потребу в такій продукції. Реалізація виготовленої продукції здійснюється на умовах самовивозу контрагентами або вивозу цієї продукції транспортними перевізниками контрагентів з місця її виробництва, тобто з місцезнаходження асфальтобетонного заводу (скорочено - АБЗ). Адресою місцезнаходження АБЗ (адресою потужностей) є Сумська обл., Сумський р-н, смт Степанівка, вул. Робітнича, 2/5.

Як зазначає товариство, ТОВ «ГЕЛІКОН ГРУП» уклало з ТОВ «СУМИМОСТОБУД» договір поставки № 14/01/20 від 14 січня 2020 року, згідно якого 17.07.2020р. ТОВ «СУМИМОСТОБУД» придбав у ТОВ «ГЕЛІКОН ГРУП» Асфальтобетонну суміш типу А крупнозернисту марки 1 згідно в кількості 19,63 тон згідно видаткової накладної № ГГ000001262 від 17 липня 2020.

Перевезення придбаної ТОВ «СУМИМОСТОБУД» Асфальтобетонної суміші типу А крупнозернистої марки 1 в кількості 19,63 тон здійснював на його замовлення автомобільний перевізник ТОВ «РОАД КОНСТРАКШН» згідно договору-заявки на перевезення вантажів № 17/07 від 17.07.2020. Перевезення здійснювалось за маршрутом руху: АБЗ (смт Степанівка, вул. Робітнича, 2/5) - с. Климентово (міст на а/д Н-12 Суми-Полтава км 70+838). Водій, що керував транспортним засобом був ОСОБА_1 . Перевезення здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної № 155/5 від 17.07.2020. Крім того, ТОВ «ГЕЛІКОН ГРУП» на переміщення з АБЗ вказаної Асфальтобетонної суміші типу А крупнозернистої марки 1 в кількості 19,63 тон надав перевізнику та покупцю - ТОВ «СУМИМОСТОБУД» накладну на переміщення № 6324 від 17.07.2020р.

При цьому, як надалі зазначає позивач, ТОВ «РОАД КОНСТРАКШН» здійснював перевезення цього вантажу транспортним засобом FOTON, модель - АС3251-2 КОБАЛЬТ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який він взяв в суборенду у ТОВ «ГЕЛІКОН ГРУП» за договором суборенди транспортного засобу (з екіпажем (водієм)) № 01/07/20 від 01.07.2020.

Позивач зазначає, що запросив у ТОВ «СУМИМОСТОБУД» договір, акт наданих послуг на підтвердження надання послуг ТОВ «РОАД КОНСТРАКШН» з перевезення Асфальтобетонної суміші типу А крупнозернистої марки 1 в кількості 19,63 тон на замовлення ТОВ «СУМИМОСТОБУД», рахунок на оплату та платіжне доручення на підтвердження оплати наданих послуг, які позивач додає до цього позову.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 1.1. вказаного Договору суборенди транспортного засобу (з екіпажем (водієм)) № 01/07/20 від 01.07.2020 передбачено наступне: «У порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «ГЕЛІКОН ГРУП» зобов`язується передати ТОВ «РОАД КОНСТРАКШН» в тимчасове платне володіння та користування (суборенду) вантажний автомобіль, визначений у цьому Договорі та акті прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору, а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Суборендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування транспортний засіб під керуванням екіпажу (водія) Орендаря і зобов`язується сплачувати Орендарю суборендну плату. В суборенду за цим Договором передається такий транспортний засіб: марка: FOTON, модель АС3251-2 КОБАЛЬТ, тип - спеціальний вантажний самоскид, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.03.2017, видано Центром (TSC) 5946).»

В пункті 1.2. вищевказаного Договору зазначено, що Сторони погодили, що передача в суборенду транспортного засобу за цим Договором разом з екіпажем (водієм), який його обслуговує, здійснюється відповідно до частини 2 статті 798 ЦК України.

Договір укладений на строк до 31 грудня 2020 року.

Позивач додає, що актом прийому-передачі транспортного засобу від 01.07.2020р., який є Додатком № 1 до договору суборенди транспортного засобу (з екіпажем (водієм)) № 01/07/20 від « 01» липня 2020р. підтверджено передачу в суборенду вищезазначеного транспортного засобу від ТОВ «ГЕЛІКОН ГРУП» до ТОВ «РОАД КОНСТРАКШН».

При цьому, як зазначає товариство, відповідно до пункту 1.4. договору суборенди транспортного засобу (з екіпажем (водієм)) № 01/07/20 від « 01» липня 2020р. визначено наступне: наданий в суборенду транспортний засіб належить Орендарю на праві орендного користування згідно Договору оренди транспортного засобу № 01/20-1 від 01.01.2020р., укладеного між Орендарем та власником цього транспортного засобу - Споживчим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «СУМСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 39110526), відповідно до пункту 3.3. якого визначено, що Орендодавець за цим Договором надає право Орендарю на передачу транспортного засобу в суборенду.

Позивач зазначає, що не підпадає під поняття автомобільний перевізник, перевезення вантажів не здійснює, оскільки 01 липня 2020 року між ТОВ «ГЕЛІКОН ГРУП» (Орендар) та ТОВ «РОАД КОНСТРАКШН» (Суборендар) укладений договір суборенди транспортного засобу (з екіпажем (водієм)) № 01/07/20 від « 01» липня 2020 на автомобіль марки - FOTON, модель - АС3251-2 КОБАЛЬТ, тип - спеціальний вантажний самоскид, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.03.2017, видано Центром (TSC) 5946), які і був об`єктом перевірки 17 липня 2020 року на автодорозі Н-07 Київ-Суми-Юнаківка км292+000 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області Солодовник П.О., Ревенко Ю.Г .

Таким чином, на думку товариства, власника чи орендаря транспортного засобу, що здійснює користування ним на праві оренди з правом передачі його в суборенду, що володіють транспортним засобом на законних підставах, не можна ототожнювати з поняттям «автомобільний перевізник», оскільки власник чи орендар володіють транспортним засобом, але бути перевізниками вони можуть тільки за певних обставин, проте, коли транспортним засобом фактично володіє третя особа - користувач, яка саме і надає послуги з перевезення вантажів на комерційній основі як автомобільний перевізник, укладаючи при цьому самостійно договори на надання таких послуг, то ця особа як автомобільний перевізник і є відповідальною за Законом, але не власник та не орендар.

Отже, на думку товариства, 17 липня 2020 року позивач не був автомобільним перевізником. Натомість, 17 липня 2020 року автомобільним перевізником був ТОВ «РОАД КОНСТРАКШН» на замовлення ТОВ «СУМИМОСТОБУД» згідно договору-заявки на перевезення вантажів № 17/07 від 17.07.2020р., акту наданих послуг № РК000000324 від 17 липня 2020 та інших документів.

Крім того, як зазначає позивач ані під час перевірки 17.07.2020, ані під час подання позову невідомо, чи було погоджено Управлінню Укртрансбезпеки у Сумській області відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графік роботи пункту ГВК в частині організації та проведення робіт зі зважування ТЗ 17.07.2020.

Позивач також зазначає, що з виписаних Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області та відповідачем неможливо визначити, яким саме вимірювальним і звужувальним обладнанням здійснювався ВГК, чи була здійснена перевірка (метрологічна атестація), чи відповідає воно іншим вимогам.

Відтак, враховуючи викладене, позивач вважає перевірку незаконною, хоча одночасно і зазначає, що не може бути об`єктом перевірки та відповідальності.

Позиція відповідача.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити у позові.

Зазначає, що 17.07.2020 інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, відповідно до направлення на перевірку № 008336 від 13.07.2020, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідач додає, що відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Сумській області, був зупинений транспортний засіб марки FOTON, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Зазначає також, що відповідно до наданої інформації під час перевірки транспортного засобу автомобіль марки FOTON, номерний знак НОМЕР_1 використовується позивачем, що ставить під сумнів достовірність договору суборенди.

У відзиві також зазначається, що відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМ України від 18 січня 2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Разом з цим, як зазначає відповідач, відповідно до пункту 22.5 ПДР України, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т(для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування.

Таким чином, як зазначає відповідач, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки FOTON, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 26,7 т при нормативно допустимому - 16 т.

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон зважування від 17.07.2020, час зважування 14:11 год.

Таким чином, як зазначає відповідач, відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №0020590 від 17.07.2020.

Надалі у відзиві зазначається, що на підставі пункту 6 Порядку №422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 029022 від 17.07.2020.

Між іншим, відповідач додає, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення.

Щодо інформування товариства про розгляд справи, відповідач зазначає, що повідомленням від 20.08.2020 № 5351 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 25.08.2020. Додає, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному сайті «Укрпошта» повідомлення направлено на адресу позивача 20.08.2020, 21.08.2020 повідомлення було у точці видачі. Таким чином, як зазначає відповідач, позивач мав можливість отримати запрошення з 21.08.2020.

Відтак, відповідач вважає, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі. У позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови, якщо б він з`явився на розгляд акту.

Враховуючи те, що відповідно до акту проведення перевірки ТОВ «ГЕЛІКОН ГРУП» виконувало вантажні перевезення з навантаженням на здвоєну вісь склало 26,7 т при нормативно допустимому - 16 т, з перевищення параметрів від нормативу 66,9%, заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртраснбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто 34000 грн.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, Державна служба України з безпеки на транспорті наполягає, що доводи та твердження позивача, не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.08.2020 № 210433 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому позивач наполягає на обґрунтованості позовних вимог.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 11.09.2020 відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Встановлені судом обставини.

У даному випадку учасниками справи не спростовується та не заперечується, а матеріалами справи підтверджується хід наведених вище подій за місцем зупинки ТЗ, що передували прийняттю спірного акту, їх хронологія, складання на місці події наведених вище документів та матеріалів, їх формальний зміст, а відтак, вказані обставини є встановленими.

Відповідно до оскаржуваної постанови, допущено порушення враховуючи перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку з чим вирішено застосувати (стягнути) з позивача штраф у розмірі 34 000грн.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (в редакції на час виникнення спірних відносин), на підставі якого у даному випадку застосовано штраф, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв`язку з цим слід зазначити, що статтею 33 Закону № 2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (ст. 48 Закону N 2344-III).

У даному випадку, як визнається сторонами, на місці події і в подальшому не встановлено (відсутні).

Слід зазначити, що статтею 48 Закону N 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Тобто, формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути у водія на руках, а не в офісах інших осіб, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника.

Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними НПА.

У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм ТЗ матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, що перевізником у даному випадку є позивач.

Надані до позову матеріали відносно суборенди іншою особою не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання їх (матеріалів щодо суборенди) згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Як вбачається з акту, водій був з ним ознайомлений, від пояснень відмовився, але - не заперечував щодо фактичного перевізника за даним перевезенням (позивача), який використовує транспортний засіб на підставі договору від 01.01.2020 № 01/20-1.

При цьому, до матеріалів справи не надано жодних доказів, наприклад, журналу реєстрації договорів, з яких би вбачалося укладення договору суборенди з 01.07.2020, як і документів бухгалтерського обліку «проведення» вказаних операцій з 01.07.2020.

Що стосується інших доводів позивача, слід зазначити, що відповідачем надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 17.03.2020 з терміном дії до 17.03.2021, наявні відомості в якому не спростовані позивачем в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України. Доводи позивача у цьому аспекті по суті є гіпотетичними припущеннями, а не підтвердженими належними та допустимими доказами обставинами. Також наданий графік ППГВК та графік проведення рейдових перевірок, направлення на перевірку, правомірність яких не спростована позивачем в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України, а наведені позивачем сумніви та припущення не складають та не становлять доказової бази у справі.

Що стосується доводів позивача відносно того, що він був позбавлений права бути присутнім на засіданні щодо накладення штрафу, слід зазначити, що згідно із пунктом 25, 26, 27 вищезгаданого Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

У даному випадку відповідачем сформовано відповідне повідомлення щодо розгляду справи 25.08.2020 з 09:30 год. по 16:00 год.

З наданих самим же позивачем відомостей Укрпошти вбачається, що 20.08.2020 вказане запрошення вже було направлено позивачу та станом на 21.08.2020 поштове відправлення із запрошенням перебувало у точці видачі. Тобто, позивач мав можливість отримати вказане повідомлення, завчасно отримати та скористатись правом на участь у засіданні щодо розгляду справи, однак, не скористався такою можливістю. Під час розгляду справи не надано доказів наявності непереборних обставин щодо отримання запрошення раніше, ніж 25.08.2020. Тобто, судом не вбачається вини з боку відповідача що отримання позивачем поштового відправлення саме 25.08.2020, в день засідання, або створення відповідачем штучних перешкод для позивача з метою усунення його від участі у розгляді справи. Слід додати, що поштове відправлення отримано 25.08.2020 об 15:03 год, що давало можливість засобами телекомунікаційного зв`язку повідомити відповідача про бажання відкласти проведення засідання. На самому запрошенні наявні номери телефонів та адреса електронної пошти відповідача, що, слід повторитися, надавало можливість звернутися до відповідача з клопотанням щодо надання додаткового часу для розгляду запланованого питання.

Таким чином, суд не вбачає підстав для висновку про порушенням відповідачем правил та процедур, тобто процедурних порушень, які б впливали юридичну силу оскаржуваного рішення.

Щодо доводів позивача відносно закінчення строку пред`явлення цього рішення до виконання та, як наслідок, - наявності підстав для його скасування у зв`язку з цим, слід зазначити, що навіть за наявності таких обставин, це не створює правових наслідків у вигляді висновку про незаконність спірного акту станом на час його прийняття.

Відтак, враховуючи обставини, зафіксовані первинними документами контролю, акт проведення перевірки, довідку про здійснення ГВК, акт про перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів, суд вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, вірним по суті, а застосовану санкцію відповідною правовій підставі, зазначеній у спірному рішенні.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують вищенаведених висновків суду та не доводять зворотного.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Що стосується посилання на постанову Верховного Суду від 09.08.2019, слід зазначити, що воно прийнято за інших фактичних обставин.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки судом не встановлено юридично значимих порушень з боку відповідача, які б свідчили про порушення прав позивача та впливали на юридичну значимість та силу спірного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 14, 19, 72 - 77, 90, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелікон Груп» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДР: 38619045; поштова адреса: 40020, м. Суми, а/с № 1417) відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Зважаючи на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, в електронній формі апеляційні скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін