Постанова

від 24.08.2022 по справі 280/8136/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 280/8136/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2022 ( суддя першої інстанції Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/8136/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на нерухоме майно у розмірі 18258,47 грн., та з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 156403,28 грн., у загальному розмірі 174661,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов`язань. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку повністю відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.

03.11.2021 ОСОБА_1 було подано до суду зустрічний позов, у якому вона просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач за зустрічним позовом) форми "Ф" № 55474-902-0808 від 25.06.2018 року на суму 39100,82 грн., № 13950-5907-0808 від 13.03.2019 року на суму 39100,82 грн., № 13951-5907-0808 від 27.02.2019 року на суму 39100,82 грн., № 9093-6005-0808 від 07.04.2020 року на суму 39100,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 02 березня 2021 року залишеного в силі постановою Запорізького апеляційного суду від 02 червня 2021 року було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки між Володимирівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та ОСОБА_1 від 15 січня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 163 з дати його укладення - з 15 січня 2009 року. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 березня 2021 набрало законної сили 02 червня 2021 року. Тому нарахування позивачу орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2322181600:02:002:0461, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є безпідставним, оскільки єдиною підставою для нарахування платнику податків орендної плати земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2022 адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки у розмірі 18258,47 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 156403,28 грн.

У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 156 403 28 грн та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій вважає, що в цій частині судове рішення прийнято з порушенням матеріального права, а отже підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами зустрічного позову.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступні підстави.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, станом на день подання первісного позову, за ОСОБА_1 рахується податкова заборгованість з податку на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки у розмірі 18258,47 грн.

Вищевказаний податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виник на підставі наступного.

Згідно даних ІТС Податковий блок та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у власності ОСОБА_1 перебувають житловий будинок загальною площею 379,4 м.кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі наведених даних та відповідно до п.п. 266.7.2 п.п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 було сформовано:

податкове повідомлення-рішення № 0030568-5007-0828 від 04.10.2018 року з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2017 рік па суму 5 265,60 гри. Податкове повідомлення - рішення 22.11.2018 року було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт повернувся до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.

податкове повідомлення-рішення № 0004153-5007-0828 від 20.02.2019 року з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2018 рік на суму 6 126,20 гри. Податкове повідомлення - рішення 20.02.2019 року було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт повернувся до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.

податкове повідомлення-рішення № 0019599-5005-0828 від 07.05.2020 року з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2019 рік на суму 6 866,67 гри. Податкове повідомлення - рішення 27.05.2020 року було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення лист вручено Зізевській 28.05.2020 року.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 ПК України податковим органом направлялась податкова вимога форми Ф від 27.03.2019 року № 6330-50/828 на суму 5 265,60 грн рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт повернувся до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.

Вимога про сплату податкового боргу відповідачем не оскаржувалась та не відкликалась.

Доказів того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не надано.

Не заявлено відповідні позовні вимоги ОСОБА_1 і у зустрічному позові, заявленому у цій справі.

Зазначена заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника, і складає 18258,47 грн.

Невиконання з боку відповідача обов`язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом про стягнення податкового боргу у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України(далі -ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

На підставі пункту 36.1статті36ПК України податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними з підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 57.3 статті 57 ПУ України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

На підставі пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення, податкова вимога від 27.03.2019 надіслані за місцем знаходження відповідача та вважаються йому врученими.

Відповідачем податкова вимога не оскаржена, є чинною.

Заборгованість відповідача виникла в зв`язку з не сплатою узгодженого податкового зобов`язання.

Підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджені також інтегрованою карткою платника податків.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень, яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Такий правовий висновок висловив Верховний Суд в постанові від 19.02.2019 року у справі №807/495/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки у розмірі 18258,47 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 156403,28 грн., які стали підставаою для подання зустрічного позову.

Матеріалами справи встановлено, що Головним управлінням ДГІС у Запорізькій області у відповідності до п. 286.5 ст.286 Податкового кодексу України було винесено:

податкове повідомлення-рішення форми Ф № 55474-902-0808 від 25.06.2018 року на загальну суму 39 100,82 гри. за податковий період 2018 рік. Податкове повідомлення - рішення було направлено 10.07.2018 року боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт повернувся до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання;

податкове повідомлення-рішення форми Ф № 13950-5907-0808 від 27.02.2019 року на загальну суму 39 100,82 гри. за податковий період 2017 рік. Податкове повідомлення - рішення було направлено 13.03.2019 року боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт повернувся до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання;

податкове повідомлення-рішення форми Ф № 13951-5907-0808 від 27.02.2019 року на загальну суму 39 100,82 гри. за податковий період 2019 рік. Податкове повідомлення - рішення було направлено 13.03.2019 року боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт повернувся до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання;

податкове повідомлення-рішення форми Ф № 9093-6005-0808 від 07.04.2020 року на загальну суму 39 100,82 гри. за податковий період 2020 рік. Податкове повідомлення - рішення було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення лист вручено Зізевській 14.04.2020 року.

У зустрічному позові позивачка зазначила, що вона так і не змогла використати зазначену земельну ділянку для будівництва та обслуговування промислово-торгівельного центру, оскільки при проведенні Інженерно-геологічного вишукування встановлено, що грунт земельної ділянки, яка передана відповідачем в оренду позивачу становить суцільне будівельне сміття, яке не може слугувати основою для фундаменту.

Тобто позивач за зустрічним позовом посилається на те, що фактично не використовувала земельну ділянку.

Проте, ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу в підтвердження цього.

15 січня 2009 року між ОСОБА_1 та Володимирівською сільською радою Запорізького району Запорізької області на підставі рішення №08 двадцять четвертої сесії п`ятого скликання Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 25.12.2008р., укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований в реєстрі за №163.

За договором орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування промислово- торгівельного центру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа переданої в оренду земельної ділянки становить 1,0000 га, кадастровий номер земельної ділянки 2322181600:02:002:0461. Відповідно до умов договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 19461,46 гри. та складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік (а.с. 60-65).

13 лютого 2019 року ОСОБА_1 було подано до Запорізького районного суду Запорізької області позовну заяву про визнання незаконним і скасування рішення Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з моменту укладення, тобто з 15 січня 2009 року.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 02 березня 2021 року залишеного в силі постановою Запорізького апеляційного суду від 02 червня 2021 року було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки між Володимнрівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та ОСОБА_1 від 15 січня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 163 з дати його укладення - з 15 січня 2009 року (а.с. 77-81).

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 березня 2021 набрало законної сили 02 червня 2021 року.

Рішення суду мотивовано тим, що Володимирівська сільська рада Запорізького району Запорізької області не мала встановлених законом повноважень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 2322181600:02:002:0461, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно зі статтею 265 ПК України до складу податку на майно входить плата за землю.

Відповідно до статті 269 ПК України платники земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).

Базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (стаття 271 ПК України).

Згідно з підпунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 ПК України).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (пункт 286.4 статті 286 ПК України).

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з пунктом 287.5 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З наведених положень вбачається, що обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

На момент нарахування сум податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2015- 2021 роки відповідно до договору оренди від 15.01.2009 за №040926000004, який укладено між ОСОБА_1 та Володимирівською сільською радою Запорізького району Запорізької області на підставі рішення №08 двадцять четвертої сесії п`ятого скликання Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 25.12.2008 був чинний.

У разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державі (комунальної) власності орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначенії договором, та сплачує орендну плату за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді).

Таким чином, оскільки станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомленнь-рішеннь договір оренди вважався укладеним, був визнаний недійсним рішенням суду, яке набрало законної сили лише 02.06.2021, то нарахування податковим органом спірними податковими повідомленнями рішеннями податкових зобов`язань з орендної плати за користування земельною ділянкою за 2018,2019 та 2020 роки є правомірним.

При цьому суд при розгляді даної справи не встановив обставин, що позивачка не використовувала дану земельну ділянку, або її фактичними користувачами є треті особи, зокрема Володимирівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, у користуванні якої перебувала земельна ділянка до укладення договору оренди з позивачем.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Оскільки справа відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2022 в адміністративній справі №280/8136/21залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 серпня 2022 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва