Ухвала

від 22.06.2022 по справі 200/18989/15-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/18989/15-ц

Провадження № 2-з/932/80/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада 2009», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сіті ТК», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлії Олександрівни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Хагворт Менеджмент Лімітед (HagworthManagementLimited), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович, про визнання договорів недійсними, визнання протиправними та скасування вчинених нотаріальних дій, визнання недійсними свідоцтв, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_2 адвокат Барбашин Сергій Володимирович звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , що зареєстрований за ТОВ «САН СІТІ ТК», код 40569046, заборонивши державним реєстраторам та іншим особам (нотаріусам), які уповноважені вчиняти реєстраційні дії, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо цих об`єктів нерухомого майна, а також заборонити ТОВ «САН СІТІ ТК» вчиняти будь-які дії щодо відчуження (у тому числі укладання іпотечного договору) або поділу, виділу, об`єднання цих об`єктів нерухомого майна.

В обґрунтування заяви адвокат Барбашин С.В. зазначає, що в заявленому у справі № 200/18989/15-ц позові в остаточній редакції позивач на підставі ст. 388 ЦК України серед іншого просив суд витребувати на свою користь від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сіті ТК» квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 .

Позивачу стало відомо, що відповідач відчужив частину оспорюваних квартир на користь іншого підприємства та здійснив поділ інших квартир. Таким чином, відповідно до Інформаційних витягів від 02.06.2022 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості, щодо об`єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , належать ТОВ «Сан Сіті ТК», а квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , належать ТОВ «Дніпровська нерухомість».

Відповідно до Інформаційних витягів від 14.06.2022 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості, щодо об`єкту нерухомого майна щодо квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , належать ТОВ «Дніпровська нерухомість».

Також встановлено, що у серпні 2021 року ТОВ «Сан Сіті ТК» здійснив поділ квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , та зменшив їх площу.

Представник позивача вважає, що якщо не накласти арешт та не заборонити відповідачам здійснювати будь-які правочини щодо цих квартир, то це фактично унеможливить взагалі вирішити спор по цій справі та в майбутньому виконати рішення суду.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ст.ст. 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, заява про забезпечення позову може бути подана як одночасно із пред`явленням позову, так і на будь-якій стадії процесу.

Перелік заходів забезпечення позову наведений у ст. 150 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є доведена наявність реальної загрози невиконання (утруднення виконання) чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому застосування таких заходів не повинно порушувати прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запроваджувати тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п. 4 роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме, лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Разом з тим, заявником не надано до суду жодних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Зокрема, представник позивача посилається на правочини, які були вчинені у жовтні 2019 року, січні 2020 року та серпні 2021 року, які, на його думку, ускладнять у майбутньому виконання прийнятого рішення по справі. Проте, заяву про забезпечення позову було подано лише у червні 2022 року.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою: «при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

Суд зазначає, що ТОВ «Дніпровська нерухомість» не є стороною по справі № 200/18989/15-ц, а тому є цілком очевидним, що забезпечення може здійснюватися за рахунок саме відповідача у справі, а не інших осіб, які не є учасниками спірних правовідносин.

Співмірність при цьому передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог. Заявник (позивач) має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.

Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували вчинення відповідачами конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, а саме дій спрямованих на відчуження належного їм нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт, та підготовки до вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна на момент подання заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада 2009», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Сіті ТК», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлії Олександрівни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Хагворт Менеджмент Лімітед (HagworthManagementLimited), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович, про визнання договорів недійсними, визнання протиправними та скасування вчинених нотаріальних дій, визнання недійсними свідоцтв, витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не був вручений в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому її копії.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ