Рішення

від 05.07.2022 по справі 640/9296/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2022 року м. Київ № 640/9296/21

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніала Спорт» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніала Спорт» (04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 12, код ЄДРПОУ 40356049) з позовом до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 43337359), в якому просить суд визнати нечинним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100310/2021/000016/2 від 03.03.20201 року, прийняте Київською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним під час проходження процедури митного оформлення товарів було надано відповідачу документально підтверджені дані про ціну договору. Вказані документі не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте відповідачем, протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 09 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що документи, які були подані позивачем для визначення митної вартості товару відповідно до положень статті 53 МК України не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Відтак, відповідачем була визначена вартість товару за другорядним методом та винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніала Спорт» було укладено з NANTONG LIVEUP SPORTS CO., LTD (Продавець) зовнішньоекономічний Контракт № 210920 від 21.09.2020 року, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує спортивні товари та обладнання, іменоване в подальшому Товар, який відповідає технічним вимогам Покупця, в кількості, зазначеній в інвойсах.

На виконання умов Контракту № 210920 Продавцем було здійснено поставку партії Товару за Комерційним інвойсом (COMMERCIAL INVOICE) № LS-201773UA від 25.10.2020 року. В ньому, зокрема, зазначено: умови поставки FOB NANTONG; загальна вартість партії Товару 39 943,32 дол.США; загальна кількість предметів 15 228 одиниці; умови оплати: 50% проти товарно-транспортних документів + 50 % 90 днів від дати коносаменту.

Позивачем 06.01.2021 року було здійснено оплату товару за інвойсом № LS-201773UA від 25.10.2020 року в розмірі 19 971,66 дол. США, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 2 від 06.01.2021 року.

Додатковою угодою від 20.01.2021 року до Контракту № 210920 було встановлено, що друга частина вартості партії товару у розмірі 19 971,66 дол.США має бути сплачена до 31.03.2021 року включно.

Для митного контролю та митного оформлення товарів відповідачу було подано (через агента з митного оформлення ОСОБА_1 ) електронну митну декларацію № UA100310/2021/405272 від 01.03.2021 року та документи на підтвердження митної вартості товарів:

1. Пакувальний лист (PACKING LIST) б/н від 25.10.2020 року;

2. Комерційний інвойс (COMMERCIAL INVOICE) № LS-201773UA від 25.10.2020 року;

3. Коносамент (BILL OF LADING) № COSU6280363940 від 30.10.2020 року;

4. Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А № 394736 від 24.02.2021 року;

5. Декларація походження товару (інвойс) № LS-201773UA від 25.10.2020 року;

6. Платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 06.01.2021 року;

7. Рахунок-фактура № LS-4337111 від 09.02.2021 року від ТОВ «ЛАМАН ШИЛІНГ»;

8. Додаткова угода б/н від 19.11.2020 року до Контракту № 210920 від 21.09.2020 року;

9. Контракт № 210920 від 21.09.2020 року;

10. Договір доручення (про надання послуг митного брокера) № 02/07/2016 від 20.07.2016 року;

11. Договір про транспортно-експедиторське обслуговування № АЛШ0919 від 07.09.2019 року;

12. Інформаційний лист від 01.03.2021 року;

13. Інформаційний лист б/н від 01.03.2021 року.

01.03.2021 року відповідач повідомив, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, було запропоновано надати додаткові документи.

02.03.2021 року уповноваженою особою ОСОБА_1. було подано відповідачу пояснення митного брокера від 02.03.2021 року та додатково надано наступні документи: додаткова угода б/н від 20.01.2021 року (до Контракту № 210920 від 21.09.2020 року); Платіжне доручення в іноземній валюті № 5 від 01.03.2021 року; Прайс-лист (PRICE LIST) від 01.10.2020 року; Експертний висновок № КТП-0586 від 02.03.2021 року; Копія митної експортної декларації країни-відправника (Китай) № 230220200020554753 від 29.10.2020 року, з перекладом.

За результатами перевірки МД відповідачем було складено оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100310/2021/000016/2 від 03.03.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску, товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100310/2021/00077 від 03.03.2021 року.

З метою випуску товарів у вільний обіг позивач здійснив декларування товару у відповідності до п. 7 ст. 55 Митного кодексу України, шляхом надання фінансової гарантії. Київською митницею Держмитслужби було оформлено митну декларацію № UA100310/2021/405470 від 03.03.2021 року, якою товар випущено у вільний обіг.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 статті 4 Митного Кодексу України (далі - МК України), органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (ч. 3 статті 54 МК України).

Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення, відповідач зазначив про позивачем не було надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими висновками відповідача і зазначає наступне.

Умовами FOB (Інкотермс-2010) не передбачено обов`язок продавця або покупця здійснити страхування товару.

Як встановлено судом, позивач (покупець) не здійснював страхування вантажу, про що повідомив відповідача.

Крім того, відповідач зазначив, що транспортування товару відбулось за участі третіх осіб проте підприємство не надало документи для підтвердження транспортних витрат.

Суд встановив, що на підтвердження вартості перевезення товару позивачем разом з МД було надано рахунок- фактуру № LS-4337111 від 09.02.2021 року від ТОВ «ЛАМАН ШИЛІНГ», згідно якого вартість морського перевезення вантажу за межами державного кордону України склала 88382,24 грн. без ПДВ. Зазначену суму позивачем було включено до митної вартості товару в МД.

При цьому залучення експедитором (ТОВ «ЛАМАН ШИЛІНГ») третьої особи (перевізника) повністю відповідає сутності транспортно-експедиторської діяльності та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

До того ж, саме ТОВ «ЛАМАН ШИЛІНГ» (LAMAN SHIPPING LTD.) зазначено в коносаменті № COSU6280363940 від 30.10.2020 року як «agent at destination» - агент в місці призначення.

Верховним Судом в постанові від 20.02.2018 ропу у справі № 809/1884/16 висловлено позицію, згідно якої посилання митниці на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена є безпідставними, оскільки положення ст. 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, рахунок-фактура № LS-4337111 від 09.02.2021 року від ТОВ «ЛАМАН ШИЛІНГ» є належним доказом розміру вартості перевезення.

Відповідач зазначає, що прайс-лист від 01.10.2020 не містить умов, достатніх будь-якому покупцю для здійснення замовлення: а саме: телефонів та інтернет адреси для швидкого зв`язку, об`єму мінімальної партії товару, умов оплати та можливих знижок, термінів поставки та інше. На думку відповідача прайс-лист не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості.

Суд вважає зазначені доводи відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.

За своєю суттю, прайс-лист є лише списком цін й не може вважатися первинним документом, а слугує способом для продавця з`ясувати інформацію про товар, коло суб`єктів для яких виготовляється прайс-лист, може зводитись до однієї особи, яка зацікавлена інформацією про один єдиний товар, а може містити перелік всіх товарів, виробника і розраховуватись на загальну кількість споживачів та доводитись до їх відома через мережу Інтернет (постанова Верховного Суду у складі коллегії судді Касаційного адміністративного суду від 20.08.2020 року у справі № 826/4826/16).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивач подав відповідачу всі документи, які є необхідними та достатніми для встановлення правильності визначення позивачем задекларованої митної вартості за першим методом (за ціною контракту): Контракт № 210920 від 21.09.2020 року; Додаткова угода б/н від 19.11.2020 року до Контракту № 210920 від 21.09.2020 року; Додаткова угода б/н від 20.01.2021 року (до Контракту № 210920 від 21.09.2020 року); Комерційний інвойс (COMMERCIAL INVOICE) № LS-201773UA від 25.10.2020 року; Пакувальний лист (PACKING LIST) б/н від 25.10.2020 року; Платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 06.01.2021 року; Коносамент (BILL OF LADING) № COSU6280363940 від 30.10.2020 року; Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А № 394736 від 24.02.2021 року; Платіжне доручення в іноземній валюті № 5 від 01.03.2021 року; Рахунок-фактура № LS- 4337111 від 09.02.2021 року від ТОВ «ЛАМАН ШИЛІНГ»; Прайс-лист (PRICE LIST) від 01.10.2020 року; Експертний висновок № КТП-0586 від 02.03.2021 року; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування № АЛШ0919 від 07.09.2019 року; Копія митної експортної декларації країни-відправника (Китай) № 230220200020554753 від 29.10.2020 року, з перекладом; пояснення митного брокера від 02.03.2021 року.

Зазначені документи не містили жодних суперечностей чи розбіжностей, в тому числі щодо ціни товару, документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну.

В той же час, ані в повідомленні відповідача від 02.03.2021 року, ані в оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, відповідач не обґрунтовує необхідність подання додаткових документів, зокрема, відсутня вказівка, які саме складові митної вартості можуть бути підтверджені витребовуваними документами.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань, номер партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, окрім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Всупереч цьому, в графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості зазначено лише дати та номери митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, без наведення умов поставки, комерційних умов тощо.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 року у справі № 520/7041/19 зокрема зазначено:

«Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод».

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 03.03.2021 року №UA100310/2021/000016/2 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніала Спорт» (04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 12, код ЄДРПОУ 40356049) задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100310/2021/000016/2 від 03.03.20201 року, прийняте Київською митницею Держмитслужби.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніала Спорт» (04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 12, код ЄДРПОУ 40356049) сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 43337359).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа