Рішення

від 04.07.2022 по справі 640/13293/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2022 року м. Київ № 640/13293/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпраці у Київській області

до Приватного акціонерного товариства «Орфей»

третя особа Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київській електромережі»

про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Київській області (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Орфей» (далі - відповідач), третя особа - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київській електромережі», в якому просить застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у виді заборони експлуатації та виконання робіт, а саме:

- заборонити експлуатацію 2КЛ-10 кВ ААШВ 120 1=1088 м., ААШВ 120 1=1094 м. (РП-23-ТП-3955); силові трансформатори 10/0,4 кВ типу ТМЗ-1000/10 заводський № 11859, рік виготовлення 1973; ТМЗ - 1000/10 заводський № 12271, рік виготовлення 1973 шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації на межі балансової належності (пункт 6 Акту);

- заборонити роботи у вибухопожежонебезпечних зонах (газова котельна) (пункт 7 Акту);

- заборонити експлуатацію обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі - газова котельна (пункт 8 Акту);

- заборонити технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000В (електричне устаткування електричних станцій і мереж, технологічне електрообладнання) (пункт 9 Акту);

- заборонити роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В та в зонах дії струму високої частоти (пункт 10 Акту);

- заборонити роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 м. (пункт ї 1 Акту);

- відсторонити працівника підприємства, техніка-електрика ОСОБА_1 від робіт з ручним електрифікованим електроінструментом та робіт на висоті (пункт 23 Акту);

- відсторонити працівника підприємства, техніка-електрика ОСОБА_1 від робіт з обслуговування та ремонту електрообладнання, розташованого у вибухонебезпечних зонах (вибухозахищене електрообладнання) (пункт пункт 32 Акту).

- відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Акту розмежування на межі балансової належності зобов`язати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» здійснити заходи щодо відключення електричної енергії ПрАТ «ОРФЕЙ», як відповідачу по справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення Приватним акціонерним товариством «Орфей» вимог чинного законодавства про охорону праці, а тому наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов відповідач вказує на усунення Приватним акціонерним товариством «Орфей» порушень, зафіксованих актом планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки від 26 лютого 2021 року №320/734.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Орфей» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Третя особа у письмових поясненнях вказує, що відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж на виконання припису відповідного органу виконавчої влади. Крім того третя особа зазначає, що відповідач має двох субспоживачів, які послідовно підключені під засоби обліку Приватного акціонерного товариства «Орфей».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 27 листопада 2020 року № 158, керуючись статтями 38, 39 Закону України «Про охорону праці», статтями 4, 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84, та враховуючи лист-роз`яснення Держпраці від 22 травня 2017 року № 5795/3/7.1-ДП-17, Головним управлінням Держпраці у Київській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, за результатом якого складено акт від 26 лютого 2021 року №320/734, (далі - акт від 26 лютого 2021 року), яким зафіксовано, зокрема, такі порушення:

1. Відповідачем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: відсутній журнал обліку та видачі інструкцій, чим порушено пункт 3. розділ V НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці».

2. В структурному підрозділі Енерго-механічний відділ відповідача «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці» не встановленої форми, чим порушено пункт 6.10. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

3. Відповідачем не здійснюється робота служби охорони праці, а саме: відповідальний за охорону праці ОСОБА_2 , який не пройшов (періодичне) навчання і перевірку знань з питань охорони праці, чим порушено пункт 5.1. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

4. На підприємстві відповідача не функціонує служба охорони праці, а саме: відповідальний за охорону праці ОСОБА_2 , генеральний директор Курта П.О., які проводять інструктажі (первинні, повторні) працівникам підприємства не вносять запис про перевірку знань та допуск до роботи працівників в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці», чим порушено пункт 6.10. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

5. Відповідачем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: відсутній план роботи та графіки обстежень підприємства службою охорони праці, затверджений роботодавцем, чим порушено пункт 5.1. НПАОП 0.00-4.35-04 «Типове положення про службу охорони праці».

6. Відповідач не набув право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: устаткування напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій і мереж, технологічне електрообладнання), а саме:

- 2КЛ-10 кВ ААШВ 120 1=1088 м., АА.ШВ 120 1=1094 м. (РП-23-ТП-3955);

- силові трансформатори 10/0,4 кВ типу ТМЗ-1000/10 заводський №11859, рік виготовлення 1973; ТМЗ-1000/10 заводський №12271, рік виготовлення 1973 рік, які знаходиться на балансі підприємства. Порушено п. 7 Додатку 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).

7. Відповідачем виконуються роботи підвищеної небезпеки, а саме: роботи у вибухопожежонебезпечних зонах (газова котельна), без відповідного дозволу, який видає Держпраці, чим порушено пункт 4 Додатку 2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107.

8. Відповідач не набув право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі - газова котельна, чим порушено пункт 6 Додатку 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

9. Відповідач не набув право на виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій і мереж, технологічне електрообладнання), чим порушено пункт 17 Додатку 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

10. Відповідач не набув право на виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти, чим порушено пункт 12 Додатку 6 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107.

11 Відповідач не набув право на виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме; роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 м, чим порушено пункт 3 Додатку 6 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107.

12. На підприємстві відповідача не проведено опосвідчення стану безпеки тих електроустановок підприємства, що вичерпали свій ресурс (ТП-3955), який провадиться експертно-технічними центрами Держнаглядохоронпраці або іншими спеціалізованими організаціями, які мають дозвіл Держпраці на виконання таких робіт, чим порушено пункти 8, 6 НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

13. Керівник підприємства відповідача не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив проведення протиаварійних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ), а саме:

- 2КЛ-10 кВ ААШВ 120 1=1088 м., ААІПВ 120 1=1094 м. (РП-23-ТП-3955);

- силові трансформатори 10/0,4 кВ типу ТМЗ-1000/10 заводський №11859, рік виготовлення 1973; ТМЗ-1000/10 заводський №12271, рік виготовлення 1973, які знаходиться на балансі підприємства, чим порушено пункт 1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

14. Відповідачем не проведено позачерговий технічний огляд із розробкою регламентів технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації електрообладнання, яке досягло граничного строку експлуатації, а саме: силові трансформатори 10/0,4 кВ типу ТМЗ-1000/10 заводський №11859, рік виготовлення 1973; ТМЗ-1000/10 заводський №12271, рік виготовлення 1973, які знаходиться на балансі підприємства, чим порушено пункти 9; 17 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року М 687 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки».

15. Відповідачем не проведено експертне обстеження (технічне діагностування) електрообладнання, яке досягло граничного строку експлуатації, а саме: силові трансформатори 10/0,4 кВ типу ТМЗ- 1000/10 заводський №11859, рік виготовлення 1973; ТМЗ-1000/10 заводський №12271, рік виготовлення 1973, які знаходиться на балансі підприємства, чим порушено пункт 21 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки».

16. На підприємстві відповідача не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником та погоджений з Держпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією, чим порушено пункт 2.2.11. НПАОП 40.1- 1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

17. На підприємстві відповідача не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках загального призначення, а саме: порушується допуск відряджених працівників до робіт в електроустановках, а саме: - на підприємстві відсутній лист в якому зазначено цілі відрядження та списки відряджених працівників ЕТЛ 1111 «ЕНЕРГОСЕРВІС XXI», які можуть бути призначеними керівниками робіт, наглядачами і членами бригади, а також про працівників, яким може бути надане право видачі нарядів, чим порушено п.6.10.3. НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок».

18. На підприємстві відповідача не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках загального призначення, а саме: порушується допуск відряджених працівників до робіт в електроустановках, а саме: відрядженим працівникам ЕТЛ ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС XXI», із записом у відповідний журнал з інструктажів, не проведено інструктаж з електробезпеки з урахуванням особливостей електроустановок, в яких їм доведеться працювати - отже підприємством, що допустило відряджених працівників, не було створено безпечних умов для виконання робіт в електроустановках, чим порушено пункт 6.10.4. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

19. На підприємстві відповідача не функціонує служба охорони праці, а саме: відрядженим працівникам ЕТЛ ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС XXI», із записом у журнал реєстрації вступних інструктажів з питань охорони праці, не проведено вступний інструктаж, чим порушено пункт6.3. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

20. На підприємстві відповідача не функціонує служба охорони праці, а саме: відрядженим працівникам ЕТЛ ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС XXI», із записом у журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, не проведено первинний інструктаж з охорони праці, чим порушено пункти 6.4.; 6.10. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

21. На підприємстві відповідача не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках спеціального призначення та не функціонує служба охорони праці, а саме: відповідальною особою за безпечне проведення робіт що виконувались в електроустановках підприємства, а саме виконання вимірювання електрообладнання та електромереж 0,4 кВ підрядною організацією ЕТЛ ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС XXI», не встановлено можливість безпечного виконання даних робіт адже до роботи допущені працівники, які не мають відповідного запису у посвідченні з електробезпеки згідно вимог діючих правил. Враховуючи викладене роботи з випробування та вимірювання електрообладнання працівникам ЕТЛ ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС XXI» виконувати заборонено відповідно до діючих правил. Згадуваним порушено пункти 2.1.4; 7.6.27. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

22. На підприємстві відповідача не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: на підприємстві не ведеться «Журнал обліку робіт за нарядами та розпорядженнями», чим порушено п.3.3.12. НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

23. Працівник підприємства, технік-електрик ОСОБА_3., допущений до роботи з ручним електрофікованим електроінструментом та роботам на висоті не пройшов спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці по НПАОП 0.00-1.71-13, НПАОП 0.00-1.15-07, чим порушено пункт 4.1. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

24. На підприємстві відповідача не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках загального призначення, а саме: керівником підприємства не призначено особу відповідальну за збереження та справність електроінструменту. На підприємстві не ведеться «Журнал обліку, перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частоти та переносних світильників». Згадуваним порушено пункт 6.7.36. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

25. Однолінійні схеми електроустановок (ТП-3955) не переглянуті у терміни відповідно до вимог пункту 3.4 розділу IV ПТЕЕС. Порушено п. 8.7.3. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

26. На підприємстві відповідача не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: в процесі обслуговування та ремонту електроустановок застосовується металеві драбини (стремянки), чим порушено пункт 2.3.11. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

27. Керівником підприємства відповідача не забезпечено комплектування працівників та електроустановок підприємства випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом відповідно до норм комплектування, чим порушено пункти 4.2.4.; 4.2.5.; 4.2.9. НПАОП 40.1- 1.07-01. «Правила експлуатації електрозахисних засобів».

28. Засоби захисту з гуми, що знаходяться в експлуатації, не зберігаються в спеціальних шафах, на стелажах, полицях, в ящиках, сумках або в чохлах, чим порушено пункт 4.3.3. НПАОП 40.1-1.07-01. «Правила експлуатації електрозахисних засобів».

29. В структурному підрозділі Енерго-механічний відділ не ведеться "Журнал обліку та зберігання засобів захисту" (відсутній), чим прушено пункт 4.4.2. НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів».

30. На підприємстві відповідача не виконуються загальні вимоги охорони праці, а саме: роботодавцем не призначено відповідального за безпечну експлуатацію та справний стан устаткування теплових установок і мереж підприємства, чим порушено пункт 21. розділ ІІІ НПАОП 0.00-1.69-13 «Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок».

31. На підприємстві відповідача не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках спеціального призначення, а саме: всі електричні машини, апарати, а також інше електрообладнання і електропроводки у вибухонебезпечних зонах (газова котельня), не пройшли зовнішній огляд із фіксацією в оперативному або спеціальному журналі, чим порушено пункт 7.3.16. НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

32. На підприємстві відповідача не виконуються правила безпеки під час виконання окремих видів робіт в електроустановках спеціального призначення, а саме: технік-електрик ОСОБА_1 , який обслуговує та ремонтує електрообладнання, розташоване у вибухонебезпечних зонах (вибухозахищене електрообладнання), не пройшли перевірку знань інструкцій заводів-виробників, інструкцій з охорони праці та не мають відповідного запису у посвідченні з електробезпеки, чим порушено пункти 7. 3.4., 7.3.30.; 2.1.З.; 2.1.4. НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

33. Не виконано повторне технічне обстеження підземного газопроводу середнього тиску, в тому числі комплексне приладове обстеження - КПО, чим порушено пункт 1.16 розділ V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15 травня 2015року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2015року за № 674/27119, пункти7.3.11, 7.3.4 - 7.3.6 ДСТУ Б В.2.5.-29: 2006 «Система газопостачання. Газопроводи підземні сталеві. Загальні вимоги до захисту від корозії».

34. Не розроблені паспорти технічного стану розподільного сталевого підземного газопроводу, чим порушено пункт 10.1 ДСТУ Б В.2.5.-29: 2006 «Система газопостачання. Газопроводи підземні сталеві. Загальні вимоги до захисту від корозії», пункт 8.2 глави 8 «Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово- запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них».

35. Відсутні орієнтирні знаки на газопроводі середнього тиску який знаходяться на балансі підприємства, чим порушено пункту 1.4. Додатоку 1 «Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання».

36. Відповідачем не розроблена маршрутна карта обходу підземного газопроводу середнього тиску, чим порушено пункт 4.13 розділ IV НПАОП 0.00-1.76-15, пункт 1.4. Додатку 1 «Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання».

37. Відповідачем не здійснюється консольний огляд газового господарства підприємства, чим порушено пункт 3.11 розділ V НПАОП 0.00-1.76-15.

38. Відповідачем не складені графіки технічного огляду, технічного обслуговування і ремонту об`єктів систем газопостачання котельні на 2021 рік у строки, що зазначені в паспортах, інструкціях заводів-виробників обладнання, приладів, з урахуванням місцевих умов експлуатації, чим порушено пункт 3.2, 3.9 розділ V НПАОП 0.00-1.76-15.

39. Відповідачем не вивішені на робочих місцях виписки параметрів спрацьовування автоматики безпеки і засобів сигналізації газифікованих установок, чим порушено пункт 3.8 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15.

40. Відповідачем не пронумероване обладнання, регулювальні пристрої та запірна арматура котельні відповідно до технологічної схеми, чим порушено пункт 3.7 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15.

41. Вікна котельні не обладнані сітками для запобігання розкидання скла при аварії, чим порушено пункт 6.8 ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні».

42. У ГРУ на видному місці не розміщено схема обладнання, режимна карта та інструкція з експлуатації, чим порушено пункт 2.1. розділ V НПАОП 0.00-1.76-15.

43. Не запломбовуваний запірний пристрій перед ЗСК в ГРУ, чим порушено пункт 2.8 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15.

44. Пошкоджене лакофарбове покриття надземних газопроводів, прокладених по території та будівлі підприємства. Не позначено прямування газу. На маховиках запірної арматури не позначено - напрямок обертання при відкритті і перекритті арматури, чим порушено пункт 3.8 розділу V, пункт 4.15. розділу IV НПАОП 0.00-1.76-15.

45 Відповідачем не надані акти періодичної перевірки і прочищення димових і вентиляційних каналів котельні, чим порушено пункт 6.1 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон).

Виходячи з положень статті 1 та 4 Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У разі якщо суб`єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб`єкта господарювання.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Частиною 6 статті 7 Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З матеріалів справи вбачається, що примірник акту отримано відповідачем із запереченнями щодо застосування норм ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні».

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем прийнято припис від 26 лютого 2021 року №320/734/П, яким відповідача зобов`язано усунути виявлені порушення та повідомити про їх усунення у строк до 26 березня 2021 року.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» (далі також - Закон №2694-ХІІ), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, у тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення Про Державну службу України з питань праці, відповідно до п. 1 та пунктом 7 якого, Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

В силу положень статей 1, 2 Закону №2694-ХІІ, охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

За правилами частини 1 статті 39 Закону №2694-ХІІ, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право:

-безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

-забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно з статтею 13 Закону України № 2694-XII, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з частиною 3 статті 21 Закону № 2694-XII, роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Так, відповідач вказує на усунення ним порушень, зафіксованих актом від 26 лютого 2021 року.

Разом з тим, надані відповідачем організаційно-розпорядчі документи не дають суду змогу встановити обставини усунення відповідачем порушень, наявність яких стала підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Наданими відповідачем доказами про часткове усунення порушень, встановлених актом перевірки від 26 лютого 2021 року, відповідач лише підтверджує наявність таких порушень.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що зупинення робіт є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відтак, відповідача не позбавлено можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень.

Наразі позивач є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог охорони праці та промислової безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки чи оскаржуваному приписі порушень є результати повторної перевірки.

Водночас, матеріали справи не містять висновку позивача про усунення відповідачем, зафіксованих в акті перевірки, порушень. Відповідачем не надано доказів того, що він звертався до контролюючого органу з приводу позапланової перевірки щодо усунутих порушень.

Разом з тим, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

З урахування вищевикладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушеннями пожежної безпеки, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, суд дійшов висновку про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю).При цьому, суд наголошує на тому, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року у справі №420/3577/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88654613) зазначив, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівників.

Щодо позову в частині зобов`язання Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» здійснити заходи щодо відключення електричної енергії Приватному акціонерному товариству «Орфей», суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 7.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) у разі незадовільного технічного стану електроустановок споживачів, який загрожує аварією, пожежею і створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню і сільськогосподарським тваринам, у разі невиконання вимог щодо усунення недоліків в електроустановках уповноважений представник органу виконавчої влади, на якого покладено відповідні обов`язки згідно із законодавством України, зобов`язаний видати споживачу припис щодо негайного (протягом години) припинення споживання електричної енергії та направити відповідний припис оператору системи.

Підпунктом 1 пункту 7.5 ПРРЕЕ визначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі;

- відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

- недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;

- заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

- несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи);

- невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

- закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;

- закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);

- порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 (далі - Правила охорони електричних мереж);

- створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму.

Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж (на виконання припису щодо негайного (протягом години) припинення споживання електричної енергії).

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів скерування відповідачу припису щодо негайного (протягом години) припинення споживання електричної енергії, суд не вбачає підстав для виконання рішення у даній справі у запропонований позивачем спосіб, а саме шляхом зобов`язання Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» здійснити заходи щодо відключення електричної енергії Приватному акціонерному товариству «Орфей».

Відмова у задоволенні позову у спосіб визначений позивачем, прямо вказує, що дане судове рішення не порушує прав та інтересів осіб безпосередньо субспоживачів, які послідовно підключені під засоби обліку відповідача.

Щодо позову в частині застосування заходів реагування шляхом відсторони працівника підприємства, техніка-електрика ОСОБА_1 від робіт з ручним електрифікованим електроінструментом та робіт на висоті (пункт 23 Акту) та відсторонення працівника підприємства, техніка-електрика ОСОБА_1 від робіт з обслуговування та ремонту електрообладнання, розташованого у вибухонебезпечних зонах (вибухозахищене електрообладнання) (пункт пункт 32 Акту), суд зазначає, що застосування заходів реагування шляхом заборони відповідачу: експлуатацію 2КЛ-10 кВ ААШВ 120 1=1088 м., ААШВ 120 1=1094 м. (РП-23-ТП-3955); силові трансформатори 10/0,4 кВ типу ТМЗ-1000/10 заводський № 11859, рік виготовлення 1973; ТМЗ - 1000/10 заводський № 12271, рік виготовлення 1973 (пункт 6 Акту), робіт у вибухопожежонебезпечних зонах (газова котельна) (пункт 7 Акту); експлуатації обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) призначених для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі - газова котельна (пункт 8 Акту), технічного обслуговування устаткування напругою понад 1000В (електричне устаткування електричних станцій і мереж, технологічне електрообладнання) (пункт 9 Акту); роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В та в зонах дії струму високої частоти (пункт 10 Акту) та роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 м. (пункт 1 Акту) унеможливлює виконання техніком-електриком ОСОБА_1 зазначених у пунктах 23 та 32 Акту від 26 лютого 2021 року робіт, отже позов у вказані й частині задоволенню не підлягає.

Так, відповідачем заявлено вимогу про стягнення з позивача судових витрат у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом пункту першого частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з пунктом четвертим частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт дев`ятий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт шостий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріалами справи підтверджено, що між відповідачем та адвокатом Вожакіною Тетяною Валеріївною укладено договір про надання правової допомоги від 18 травня 2021 року, в ході виконання якого складено рахунок від 18 травня 2021 року, згідно якого позивачу надано такі послуги: комплекс послуг та консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, складання процесуальних документів та подача їх до суду всього на суму 10 000 грн.

Суд наголошує, що представником відповідача заяви про ознайомлення з матеріалами даної справи не подавались та, відповідно, представник відповідача з матеріалами справи не ознайомлювався.

З урахуванням викладеного, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вбачає наявним підстави для стягнення з Головного управління Держпраці у Київській області на користь Приватного акціонерного товариства «Орфей» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 грн. Вказана сума, на думку суду, є пропорційною частині позовних вимог в задоволенні яких судом відмовлено.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що позивачем, як суб`єктом владних повноважень доведено наявність підстав для застосування заходів реагування, в той час, коли відповідачем не доведено суду відсутність порушень вимог законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Київській області задовольнити частково.

2. Застосувати до Приватного акціонерного товариства «Орфей» (код ЄДРПОУ 21631756) заходи реагування у сфері державного нагляду у виді заборони експлуатації та виконання робіт до усунення порушень, зафіксованих актом від 26 лютого 2021 року, а саме:

- заборонити експлуатацію 2КЛ-10 кВ ААШВ 120 1=1088 м., ААШВ 120 1=1094 м. (РП-23-ТП-3955); силові трансформатори 10/0,4 кВ типу ТМЗ-1000/10 заводський № 11859, рік виготовлення 1973; ТМЗ - 1000/10 заводський № 12271, рік виготовлення 1973 (пункт 6 Акту);

- заборонити роботи у вибухопожежонебезпечних зонах (газова котельна) (пункт 7 Акту);

- заборонити експлуатацію обладнання та захисних систем, призначених для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі - газова котельна (пункт 8 Акту);

- заборонити технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000В (електричне устаткування електричних станцій і мереж, технологічне електрообладнання) (пункт 9 Акту);

- заборонити роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В та в зонах дії струму високої частоти (пункт 10 Акту);

- заборонити роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 м. (пункт 1 Акту);

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214) на користь Приватного акціонерного товариства «Орфей» (код ЄДРПОУ 21631756) витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) грн

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко