Рішення

від 04.07.2022 по справі 640/26578/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2022 року м. Київ № 640/26578/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадженні адміністративну справу за позовом

Управління Держпраці у Житомирській області

до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі Філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Бровківське хлібоприймальне підприємство»

про застосування заходів реагування

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла Управління Держпраці у Житомирській області (далі по тексту - позивач), адреса: 10008, місто Житомир, вулиця Шевченка, будинок 18а до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі Філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Бровківське хлібоприймальне підприємство» (далі по тексту - відповідач), адреса: 01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, в якій позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», а саме зупинити виконання робіт підвищеної небезпеки Філія Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Бровківське хлібоприймальне підприємство» в частині вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, до усунення порушень зазначених в акті перевірки №1440/10-84/1 від 12 серпня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в ході проведення планової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці відповідача було виявлено порушення, зокрема, відсутність дозволу на виконання робіт та експлуатацію об`єктів машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме, вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, що, на переконання позивача, може призвести до смерті працюючої особи або заподіяння шкоди її здоров`ю.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що в приписі, який був виданий відповідачу за результатами проведеної перевірки відсутній термін його виконання, а також послався на те, що 23 вересня 2021 року відповідач уклав договір про надання послуг з експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання робіт підвищеної небезпеки з ДП «Київський експертно-технічний центр Держпраці» №4123729, на підставі якого отримується дозвіл на виконання робіт підвищеної безпеки, тому, на переконання представника відповідача, відповідачем проведено необхідні заходи реагування щодо виявлених порушень й підстав для застосування заходів реагування, про які просить позивач, не має.

Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача у відповіді на відзив на позовну заяву послався на аналогічні обставини тим, що викладені в позовній заяві та зазначив, що сам по собі факт укладення відповідачем вказаного ним договору є підтвердженням того, що останнім не усунуто виявлені порушення, а тому просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 06 серпня 2021 року по 12 серпня 2021 року на підставі наказу Управління Держпраці у Житомирській області від 27 липня 2021 року № 1440, головним державним інспектором відділу нагляду в АПК та СКС Куцмусом С.В. та головним державним інспектором Наімовою Ф.І., проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Бровківське хлібоприймальне підприємство» за адресою: 13444, Житомирська область, Андрушівський район, село Бровки-Перші, вулиця Залізнична, будинок 136.

Плановим заходом встановлено у тому числі порушення статті 21 Закону України «Про охорону праці», Переліку робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування, підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 зі змінами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №77, а саме, відсутній дозвіл на виконання робіт та експлуатацію об`єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, що зафіксовано у відповідному акті від 12 серпня 2021 року №1440/10-84/1, примірник якого отримано директором філії ОСОБА_1 того ж дня.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що Управління Держпраці у Житомирській області винесено припис від 12 серпня 2021 року № 1440/10-84/1 про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, що складений за результатами вказаного вище планового заходу державного нагляду (контролю).

У вказаному приписі зазначено про вимогу усунути виявлені порушені порушення, у тому числі, в частині відсутності дозволу на виконання робіт та експлуатацію об`єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів.

Враховуючи, що відповідачем вимоги припису залишені без виконання, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення №96).

В силу статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі по тексту - Закон України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Також, підпунктом 16 пункту 4 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 вказаного Положення, Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Згідно частини 1 статті 39 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки; забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих..

Частиною 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз вказаних вище норм законодавства свідчить про те, що підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.

В свою чергу, з положень статті 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII вбачається, що виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Згідно з матеріалами справи, за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників підприємства, зокрема:

- не отримано дозвіл на виконання робіт та експлуатацію об`єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, що вказує на порушення статті 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ "Про охорону праці", Переліку робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування, підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 зі змінами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №77.

Суд наголошує, що на час розгляду справи, доказів виконання вимог припису щодо усунення порушень у вказаній вище частині відповідачем суду не надано.

Вирішуючи питання наявності підстав для вжиття заходів реагування в частині зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, суд зважає на те, що в силу правил статті 39 Закону України "Про охорону праці" передумовою заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт є створення суб`єктом господарювання загрози життю.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.

Станом на дату розгляду даної справи порушення, яке стало підставою для звернення позивача з даним позовом для застосування заходів реагування відповідач не усунув, не спростував документально відсутність факту їх вчинення та існування.

Навпаки, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано копію договору №4123729 про надання послуг, укладеного між останнім та Державним підприємством «Київський експертно-технічний центр Держпраці», предметом якого є проведення експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання робіт підвищеної небезпеки.

Наведене в сукупності, з поясненнями, наданими представником відповідача у відзиві на позовну заяву, дає підстави суду стверджувати, що відповідач визнає наявність в нього виявлених посадовими особами порушень, але станом на день вирішення справи по суті жодних доказів, які б підтверджували факт усунення цих порушень, не надав, у зв`язку з чим позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Більш того, слід наголосити, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема, вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема, вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів - до усунення таких порушень.

Згідно з частиною 1 статті 9, статтею 72, частинами 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В частині покладення обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення на позивача, суд приходить до висновку про відсутність таких правових підстав, оскільки процедура примусового виконання судового рішення передбачена Законом України «Про виконавче провадження», згідно з положеннями якого примусове виконання рішення суду покладається на органи державної виконавчої служби, а не на сторін у справі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Житомирській області - задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», а саме зупинити виконання робіт підвищеної небезпеки Філія Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Бровківське хлібоприймальне підприємство» (13444, Житомирська область, Андрушівський район, село Бровки-Перші, вулиця Залізнична, будинок 136, код ЄДРПОУ 37568435) в частині вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів - до усунення порушень зазначених в акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці №1440/10-84/1 від 12 серпня 2021 року.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник