Ухвала від 05.07.2022 по справі 640/9888/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2022 року м. Київ № 640/9888/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "АРТЕМ БАНК" з ринку до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови,В С Т А Н О В И В:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "АРТЕМ БАНК" з ринку звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просить:

визнати неправомірною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2022 року, ВП№ 68350151;

скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про накладення штрафу на боржника ПАТ "АРТЕМ-БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "АРТЕМ-БАНК" Шевченка Андрія Миколайовича від 10.06.2022 року, ВП № 68350151.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).

До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у розмірі і порядку, визначених законодавством. Проте, у позовній заяві заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору.

Розглядаючи клопотання позивача, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно з статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом, а передумовою застосування вказаних приписів законодавства є саме майновий стан особи, яка звертається з клопотанням про звільнення чи відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, що позивач не навів доводів та не надав на їх підтвердження належних доказів неможливості сплати судового збору на момент звернення з позовом до суду, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви відсутні.

Ставки судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідного до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2481,00 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру (оскарження постанови про накладення штрафу) та вимогу немайнового характеру (оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження), розмір судового збору за звернення до суду з даним позовом складає 4962,00 грн.

Згідно статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої та другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Позивач оскаржує постанову державного виконавця у ВП №68350151 від 25.01.2022 року про відкриття виконавчого провадження та 10.06.2022 року про накладення штрафу.

Оскаржувані постанови позивачем були отримані 24.05.2022 року та 17.06.2022 року відповідно.

Проте, позовна заява направлена до суду 30.06.2022 року.

Водночас позивачем не подано заяви про поновлення строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виявлений недолік необхідно усунути шляхом:

- надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі - 4 962,00 грн.;

- подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав або доказів дотримання строку звернення до суду з огляду на час отримання інформації про оскаржувані постанови.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Залишити позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "АРТЕМ БАНК" з ринку без руху .

3.Встановити позивачу строк у десять днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху до для усунення недоліків позовної заяви.

4.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.4 ст. 169 КАСУ.

Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, і не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.

Суддя О.В. Головань